Справа № 204/9096/21
Провадження № 2-а/204/17/22
11 квітня 2022 року м. Дніпро
Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська у складі:
головуючого судді - Приваліхіної А.І.,
за участю секретаря судового засідання - Лавриненко В.Д.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Дніпрі в порядку спрощеного позовного провадження, без виклику сторін, адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, -
19 листопада 2021 року позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України із вимогою про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі (а. с. 1-2).
В обґрунтування своїх вимог посилається на те, що, 09 листопада 2021 року інспектором поліції 1 батальйону 2 роти УПП в Дніпропетровській області лейтенантом Бабичем Б.Р. було винесено постанову серії ЕАО № 5009372, згідно якої її було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП. У даній постанові зазначено про те, що її визнано винною у тому, що 09 листопада 2021 року о 21 годині 30 хвилин у м. Дніпрі по пр. Д.Яворницького, 21, вона здійснила рух ліворуч, не виконавши вимоги знаку 4.4 «Рух прямо або праворуч», чим порушила вимоги п. 8.4 «г» ДПР - порушення вимог наказових знаків. З вказаною постановою вона не згодна, оскільки вказані у постанові обставини не відповідають дійсності. Так, 09 листопада 2021 року вона керувала транспортним засобом Mercedes-Benz Glc 300, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , та рухалася прямо по пр. Д. Яворницького в сторону до пам'ятника Слави. На перехресті пр. Д.Яворницького з вул. О.Гончара. вона зупинилася на червоний сигнал світлофора, де поруч з нею порівнявся та став автомобіль патрульної поліції, у якого були вимкнуті проблискові маячки, й один з патрульних, жестом руки, вказав їй на те, щоб вона опустила бокове скло, а після цього, сказав щоб вона проїхала та зупинилася на узбіччі, бо порушила вимоги ПДР. Тому вона проїхала прямо по пр. Д. Яворницького та зупинитися на узбіччі, біля Національного технічного університету «Дніпровська політехніка». Таким чином, вона жодним чином не могла повернути ліворуч на Площу Соборну з одностороннім рухом, оскільки проїхала прямо по пр. Д. Яворницького, де зупинилася на вимогу патрульних. Тому вважає, що постанова про накладення адміністративного стягнення серії ЕАО № 5009372 від 09 листопада 2021 року про притягнення її до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП підлягає скасуванню, а провадження по справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю.
Ухвалою суду від 03 грудня 2021 року у справі відкрито спрощене провадження, без виклику сторін (а. с. 14).
02 лютого 2022 року на адресу Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська надійшов відзив представника відповідача Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України - Головка Є.Ю. (а. с. 16-32), в яких він позовні вимоги не визнає, у задоволенні позову прохає відмовити у повному обсязі. В обґрунтування відзиву зазначає, що оскаржувана постанова повністю відповідає вимогам, встановленим п. 5 розділу 4 Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі. Факт вчинення позивачкою адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП підтверджується показаннями поліцейських, які безпосередньо бачили факт порушення позивачем вимог ПДР України і є особами незацікавленими в результатах розгляду справи про адміністративне правопорушення, віднесеному до їх компетенції, та у встановлений законодавством спосіб відреагували на виявлене правопорушення. В основу прийнятого відповідачем рішення щодо притягнення позивачки до адміністративної відповідальності та складання відносно неї оскаржуваної постанови були покладені фактичні дані у вигляді відеозапису з нагрудного відеореєстратора відповідача із фіксацією вчиненого позивачкою правопорушення, але відеозапис з дня правопорушення не було збережено у зв'язку з закінченням термінів зберігання відеозаписів у відповідному підрозділі УПП згідно з внутрішніми нормативними документами та технічними можливостями відео. З огляду на зазначене вважає викладені вимоги позивачки безпідставними та не підтвердженими жодними допустимими доказами.
08 лютого 2022 року на адресу Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська надійшли пояснення позивачки (а. с. 24-28), в яких вона зазначає про те, що відповідачем до відзиву на позовну заяву не додано жодних показань поліцейських, які бачили дане правопорушення та не заявлено клопотання про допит свідків. Також, вказує на те, що поліцейські є особами зацікавленими в розгляді справи, оскільки саме їх неправомірні дії призвели до прийняття неправомірного рішення у вигляді оскаржувальної постанови. Крім того, зазначає, що відповідач не надав жодних доказів, які б підтверджували обґрунтованість винесеної постанови та спростовували позовні вимоги.
Відповідно до вимог ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Клопотань про виклик сторін у судове засідання не надходило.
Дослідивши матеріали справи, перевіривши фактичні обставини справи письмовими доказами, суд доходить висновку про задоволення позовних вимог з огляду на наступне.
Судом встановлено, що 09 листопада 2021 року інспектором поліції 1 батальйону 2 роти УПП в Дніпропетровській області лейтенантом Бабичем Б.Р. було винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАО № 5009372, згідно з якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП. З вказаної постанови вбачається, що 09 листопада 2021 року о 21:39:23 у м. Дніпрі по пр. Д. Яворницького, 21, ОСОБА_1 керувала транспортним засобом Mercedes-Benz Glc 300, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , та здійснила рух ліворуч, не виконавши вимоги знаку 4.4 «Рух прямо або праворуч», чим порушила п. 8.4 «г» ПДР - порушення вимог наказових знаків та вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП. За вказане адміністративне правопорушення позивачку було притягнуто до адміністративної відповідальності та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в дохід держави в сумі 340 гривень. Позивачка з винесеною постановою не погоджується та вважає, що вона складена безпідставно та не підтверджується будь-якими доказами.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Приписами ч. 1 ст. 55 Конституції України проголошено право кожного на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
Згідно з вимогами ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Приписами п. 8 ч. 1 ст. 4 КАС України визначено, що позивач - це особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано позов до адміністративного суду.
Нормами п. 19 ч. 1 ст. 4 КАС України встановлено, що індивідуальний акт - акт (рішення) суб'єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій aбo в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав aбo інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням aбo мас визначений строк.
Статтею 6 КАС України визначено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Частиною 2 ст. 11 КАС України передбачено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог.
Відповідно до вимог ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно з вимогами ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.
Приписами ст. 280 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до вимог ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Приписами ст. 252 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до вимог ст. 222 КУпАП розгляд справ про правопорушення, передбачені ч. 1 ст. 122 цього Кодексу, покладено на органи внутрішніх справ (Національна поліція).
Приписами ч. 1 ст. 122 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за порушення перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками.
Пунктом 8.4 «г» ДРП встановлено, що наказові дорожні знаки показують обов'язкові напрямки руху або дозволяють деяким категоріям учасників рух по проїзній частині чи окремих її ділянках, а також запроваджують або скасовують деякі обмеження.
Частиною 2 ст. 19 Конституції України визначено, що органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з вимогами ч. 3 ст. 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими та електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Згідно з вимогами ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 статті 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Як роз'яснено у п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті від 23 грудня 2005 року № 14, зміст постанови судді має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283, 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
В обґрунтування своїх заперечень, відповідач зазначає, що факт вчинення позивачкою адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП, підтверджується показаннями поліцейських, які безпосередньо бачили факт порушення позивачем вимог ПДР України і є особами незацікавленими в результатах розгляду справи про адміністративне правопорушення, віднесеному до їх компетенції, та у встановлений законодавством спосіб відреагували на виявлене правопорушення.
Однак дані твердження не можуть бути доказом у справі, оскільки про наявність свідків у постанові про накладення адміністративного стягнення відносно позивачки відповідачем не зазначено. Крім того, працівники поліції, які у встановлений законодавством спосіб відреагували на виявлене правопорушення, є зацікавленими особами в результатах розгляду справи про адміністративне правопорушення.
Натомість, цінність свідка полягає в його безпосередньому об'єктивному сприйнятті обставини справи за допомогою органів чуттів і відсутності юридичної зацікавленості у вирішенні справи. І саме з огляду на своє нейтральне становище людина здатна об'єктивно та правильно засвідчити події і факти так, як вони дійсно відбувалися для можливості уникнення формалізму та зловживання процесуальними правами. На підставі показань свідків не можуть встановлюватися факти, які з огляду на закон або звичай установлюються в документах. Обставини, що підтверджуються показаннями свідка повинні узгоджуватись з іншими доказами у справі, тоді вони можуть бути визнані судом достовірними та достатніми для висновку про винуватість особи в тому чи іншому адміністративному правопорушенні.
Такий правовий висновок викладений у Верховним Судом у постанові від 29 квітня 2020 року у справі № 161/5372/17.
Проте, відповідачем не було надано доказів вчинення вказаного адміністративного правопорушення позивачкою, оскаржувана постанова також не містить посилань на докази, що підтверджують вчинення такого правопорушення.
У відзиві на позовну заяву відповідачем зазначено про те, що факт вчинення позивачкою правопорушення було зафіксовано на нагрудний відео реєстратор відповідача, проте відеозапис не зберігся у зв'язку із закінченням терміну його зберігання.
Судом не приймаються дані аргументи, оскільки в оскаржуваній постанові відсутнє посилання на технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис вчиненого правопорушення, що є порушенням вимогам ст. 283КУпАП.
Таким чином, судом встановлено, що докази, які б відповідали вимогам ст. 251 КУпАП та об'єктивно фіксували обставини вчинення правопорушення позивачкою, відсутні.
Оскільки відповідачем не надано суду належних, допустимих та достатніх доказів на підтвердження того, що позивачкою 09 листопада 2021 року, о 21:39:23 у АДРЕСА_1 , було порушено вимоги п. п. «г» п. 8.4 ПДР, тобто не доведено факту вчинення позивачкою адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП, суд дійшов переконливого висновку про те, що слід скасувати оскаржувану постанову, а отже позовні вимоги підлягають задоволенню.
Статтею 286 КАС України передбачені особливості провадження у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності.
Згідно з вимогами п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
У зв'язку з викладеним, суд вважає, що провадження у справі про адміністративне правопорушення про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 122 КУпАП за постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕАО № 5009372 від 09 листопада 2021 року, підлягає закриттю.
З огляду на викладене, керуючись нормами ч. 2 ст. 77 КАС України, відповідно до якої в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову, суд дійшов висновку, що відповідачем не доведена правомірність винесеної ним постанови та накладення на позивачку штрафу, а отже, позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 1, 2, 19, 20, 72, 77, 96, 229, 242-246, 262, 286 КАС України, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_2 ) до Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України (49000,м. Дніпро, пл. Троїцька, буд. 2-А; ЄДРПОУ 40108646), про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі - задовольнити у повному обсязі.
Постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕАО № 5009372 від 09 листопада 2021 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 340 гривень - скасувати.
Провадження у справі про адміністративне правопорушення про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 122 КУпАП - закрити.
Рішення може бути оскаржено до Третього апеляційного адміністративного суду згідно з вимогами ч. 4 ст. 286 КАС України протягом десяти днів зо дня його підписання суддею або протягом десяти днів зо дня отримання його копії учасниками процесу, які не брали участь у судовому засіданні.
Рішення суду набирає законної сили протягом десяти днів зо дня його підписання суддею або протягом десяти днів зо дня отримання його копії учасниками процесу, які не брали участь у судовому засіданні, якщо не буде оскаржено у встановленому порядку.
Суддя А.І. Приваліхіна