Справа № 742/3729/21 Головуючий у І інстанції ОСОБА_1
Провадження № 11-кп/4823/239/22
Категорія - Доповідач ОСОБА_2
31 травня 2022 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Чернігівського апеляційного суду в складі:
Головуючого-суддіОСОБА_2
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4
секретаря судового засідання ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Чернігові кримінальне провадження, внесене в ЄРДР за №12019270210000763 від 30.05.2021 року, за апеляційною скаргою обвинуваченого ОСОБА_6 на вирок Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 17 грудня 2021 року відносно
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Прилуки, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше неодноразово судимого, останній раз:
-12.11.2018 року Прилуцьким міськрайонним судом за ч. 3 ст. 185 КК України до 3 років позбавлення волі, з іспитовим строком на 1 рік,
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 186 КК України,
за участю учасників кримінального провадження
прокурора ОСОБА_7
обвинуваченого ОСОБА_6 .
Зміст оскарженого судового рішення і встановлені судом першої інстанцій обставини
Вироком Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 17 грудня 2021 року ОСОБА_6 визнано винуватим і призначено покарання за ч. 3 ст.186 КК України та призначено йому покарання у виді 4 років позбавлення волі.
На підставі ст. 71 КК України, до покарання визначеного за даним вироком частково приєднано покарання за вироком Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 12.11.2018 року та визначено ОСОБА_6 остаточне покарання за сукупністю вироків у виді 4 років 1 місяця позбавлення волі. Згідно ч.5 ст.72 КК України у строк відбування покарання зараховано час перебування його під вартою з 25.09.2021 року з розрахунку один день попереднього ув'язнення за один день позбавлення волі.
Початок строку відбування покарання визначено рахувати з моменту його затримання, тобто з 25.09.2021 року.
Запобіжний захід засудженому ОСОБА_6 до вступу вироку в законну силу залишити попереднім - тримання під вартою.
Судом першої інстанції встановлено, що 16.04.2019 року, близько 12 год., ОСОБА_6 , маючи умисел на заволодіння чужим майном, діючи умисно з корисливих мотивів, з метою збагачення, повторно, за попередньою змовою з ОСОБА_8 , матеріали відносно якого розглянуті судом з ухваленням вироку від 08.07.2019, прибули до господарства, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , що належить ОСОБА_9 , де перелізши через паркан, проникли до території господарства, звідки відкрито викрали брухт алюмінію, вагою 10 кг, вартістю згідно висновку товарознавчої експертизи -25,20 за 1 кг, після чого з місця скоєння злочину, розпорядившись викраденим на власний розсуд завдавши збитків потерпілому ОСОБА_9 на загальну суму 252 грн 00 коп.
Вимоги апеляційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
В апеляційній скарзі обвинувачений ОСОБА_6 вважав вирок суду необґрунтованими та незаконним.
Позиції учасників судового провадження
У судовому засіданні обвинувачений підтримав апеляційну скаргу та просив пом'якшити призначене покарання, застосувавши положення ст. 69 КК України.
Прокурор у судовому засіданні просив відмовити у задоволенні апеляційної скарги.
Встановлені судом апеляційної інстанції обставини та мотиви, з яких суд виходив при ухваленні судового рішення
Заслухавши доповідача, позицію обвинуваченого, думку прокурора, дослідивши матеріали кримінального провадження та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного висновку.
Відповідно до вимог ст.404 КПК, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Вина обвинуваченого ОСОБА_6 при обставинах, викладених у вироку є доведеною і ґрунтується на доказах, стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніхто у судовому засіданні не оспорював. За цих обставин, за згодою обвинуваченого та інших учасників судового провадження, слухання кримінального провадження у суді І інстанції відбувалось у порядку, передбаченому ч.3 ст. 349 КПК України. Наслідки такого порядку розгляду учасникам судового провадження було роз'яснено у встановленому законом порядку.
Відповідно до вимог ст. 65 КК України, суд призначає покарання, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання. Особі яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. А згідно з ч. 2 ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених.
Крім того, відповідно до роз'яснень, що містяться у п. 3 постанови Пленуму Верховного суду України від 24.10.2003 року № 7 «Про практику призначення судами кримінального покарання» досліджуючи дані про особу підсудного, суд повинен з'ясувати його вік, стан здоров'я, поведінку до вчинення злочину як у побуті так і за місцем роботи чи навчання, його минуле (зокрема, наявність не знятих чи не погашених судимостей, адміністративних стягнень), склад сім'ї (наявність на утриманні дітей та осіб похилого віку), його матеріальний стан, тощо.
Призначаючи обвинуваченому ОСОБА_6 покарання суд першої інстанції врахував ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, який вчинив злочин у період відбування покарання, за місцем проживання та колишньої роботи характеризується позитивно, у лікарів психіатра, нарколога на обліку не перебуває, відсутність претензій з боку потерпілого, обставини, що пом'якшують його покарання, - щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, збіг тяжких сімейних обставин, відсутність обставин, які обтяжують покарання.
Зважаючи на викладене, суд призначив обвинуваченому покарання у виді позбавлення волі в межах, встановленої санкцією інкримінованої статті, із застосуванням вимог ст. 71 КК України, яке є необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень.
Колегія суддів погоджується з таким рішенням і не вбачає підстав для застосування більш м'якого покарання.
На думку колегії суддів, всі обставини, на які посилається обвинувачений в судовому засіданні апеляційного суду, враховані судом першої інстанції при призначенні йому покарання, тому доводи в цій частині не заслуговують на увагу.
Обвинуваченим в апеляційному суді не наведено будь-яких обставин, які істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення та є підставою застосування ст. 69 КК України, тому міра покарання, визначена обвинуваченому судом, не підлягає пом'якшенню.
За таких підстав, апеляційна скарга обвинуваченого не підлягає задоволенню.
Порушень вимог кримінального процесуального закону, які тягнуть скасування чи зміну судового рішення, у кримінальному провадженні не виявлено, тому вирок суду є законним та обґрунтованим.
Керуючись ст.ст. 404, 405, 419, Кримінального процесуального кодексу України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу обвинуваченого - залишити без задоволення, а вирок Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 17 грудня 2021 року відносно ОСОБА_6 - залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до касаційної інстанції протягом трьох місяців з дня проголошення, а засудженому, який тримається під вартою - в той самий строк з дня вручення йому копії судового рішення.
ОСОБА_3 ОСОБА_2 ОСОБА_4