31 травня 2022 року м.Суми
Справа №591/30/22
Номер провадження 22-ц/816/412/22
Сумський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого - Криворотенка В. І. (суддя-доповідач),
суддів - Собини О. І. , Левченко Т. А.
за участю секретаря судового засідання - Кияненко Н.М.,
сторони:
заявник - ОСОБА_1 ,
заінтересовані особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , приватний виконавець виконавчого округу Сумської області Мукорез Олександр Леонідович,
розглянув у відкритому судовому засіданні в приміщенні Сумського апеляційного суду в порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1
на ухвалу Зарічного районного суду м. Суми від 05 січня 2022 року, в складі судді Клименко А.Я., постановлену у м. Суми,
04 січня 2022 року ОСОБА_1 звернувся до Зарічного районного суду м. Суми із заявою про забезпечення позову до подання позовної заяви.
Свої вимоги мотивував тим, що виникла загроза безповоротної втрати дарунка в зв'язку з реалізацією приватним виконавцем виковчого округу Сумської області Мукорезом О.Л. в рамках виконавчого провадження № 65135080 арештованого майна, а невжиття заходів по забезпеченню позову може ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
ОСОБА_1 просив вжити заходи забезпечення позову шляхом зупинення реалізації приватним виконавцем виконавчого округу Сумської області Мукорезом О.Л. у рамках виконавчого провадження № 65135080 арештованого майна, що складається з 39/100 частки житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , до набрання рішенням у справі про розірвання договору дарування законної сили.
Ухвалою Зарічного районного суду м. Суми від 05 січня 2022 року відмовлену ОСОБА_1 в задоволенні заяви про вжиття заходів по забезпеченню позову.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на незаконність та необґрунтованість ухвали суду першої інстанції, неправильне встановлення судом обставин, що мають значення для справи, просить скасувати ухвалу Зарічного районного суду м. Суми від 05 січня 2022 року про відмову в задоволенні заяви про вжиття заходів по забезпеченню позову у справі № 591/30/22 та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити заяву про забезпечення позову в повному обсязі.
Вказує, що продаж предмету договору дарування з аукціону позбавить його можливості звернутися до суду з позовом щодо захисту його прав та інтересів, фактично позбавить права на правосуддя. Зазначає, що у разі задоволення його позовних вимог, продаж предмету договору дарування унеможливить його повернення заявнику, порушить його права та інтереси, за захистом яких він буде звертатися до суду.
Відзиву на апеляційну скаргу заінтересованими особами не подано.
Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України, справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою I розділу V ЦПК України.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника ОСОБА_1 - адвоката Панченко П.Є., Галушко А.І., приватного виконавця Мукореза О.Л., дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного суду вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 375 ЦПК України, апеляційний суд залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Ухвала суду першої інстанції про відмову в задоволенні заяви про забезпечення позову мотивована тим, що заявником не надано ніяких підтверджуючих документів про належність вказаного у його заяві про забезпечення позову майна на праві власності ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .
Такий висновок суду узгоджується з матеріалами справи та відповідає вимогам Закону.
Відповідно до преамбули Постанови Пленуму Верховного суду України Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову № 9 від 22 грудня 2006 року, забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (ч. 3 ст. 150 ЦПК України).
Як роз'яснено у пункті 2 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 року Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову, вирішуючи питання щодо застосування певного виду забезпечення позову, суди повинні виходити з того, що наведений у ч. 1 ст. 152 ЦПК (1618-15) перелік видів такого забезпечення не є вичерпним, тому за наявності відповідного клопотання можуть бути застосовані й інші його види, але з урахуванням обмежень, установлених ч. 4 зазначеної статті. Недопустимо забезпечувати позов шляхом зупинення виконання судових рішень, що набрали законної сили.
Як вбачається з матеріалів справи, в поданій ОСОБА_1 заяві останній зазначає, що виникла загроза безповоротної втрати дарунка в зв'язку з реалізацією приватним виконавцем виконавчого округу Сумської області Мукорезом О.Л. в рамках виконавчого провадження № 65135080 арештованого майна, а невжиття заходів по забезпеченню позову може ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення суду, тому просить вжити заходи забезпечення позову шляхом зупинення реалізації приватним виконавцем виконавчого округу Сумської області Мукорезом О.Л. у рамках виконавчого провадження № 65135080 арештованого майна, що складається з 39/100 частки житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , до набрання рішенням у справі про розірвання договору дарування законної сили.
Тобто, фактично заявник просить зупинити виконавчі дії по виконанню судового рішення, яке набрало законної сили, проте згідно вищевказаних роз'яснень, що містяться у пункті 2 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 року Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову, такий захід забезпечення позову шляхом зупинення виконавчих дій, є недопустимим.
Крім того, відповідно до договору дарування 4/5 частини квартири від 24 квітня 2002 року, що міститься в матеріалах даної справи, дарувателі ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ОСОБА_2 подарували, а обдарований ОСОБА_3 прийняв у дар 4/5 частини квартири під АДРЕСА_2 , яка складається з трьох жилих кімнат, житловою площею 32,4 кв. м, загальною площею 57,5 кв. м.
Виходячи з вищевказаного договору дарування та беручи до уваги прохальну частину заяви про вжиття заходів забезпечення позову, то в заяві йде мова про здійснення дарування будинку, а в договорі дарування - квартири, тобто, мова йде про різне майно, що також є підставою для відмови в забезпеченні позову в спосіб, заявлений заявником.
При цьому колегія суддів апеляційного суду вважає за необхідне роз'яснити ОСОБА_1 , що він не позбавлений можливості звернутися до суду із заявою і ставити питання про застосування іншого заходу забезпечення позову.
Таким чином, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні заяви про забезпечення позову.
З урахуванням вищенаведеного, колегія суддів апеляційного суду вважає, що при постановленні оскаржуваної ухвали судом першої інстанції були додержані норми процесуального права та правильно застосовані норми матеріального права. Доводи, викладені в апеляційній скарзі, висновків суду не спростовують, а тому ухвалу суду слід залишити без змін.
Керуючись ст. ст. 367- 369, 374, 375, 381 - 384, 389 ЦПК України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Ухвалу Зарічного районного суду м. Суми від 05 січня 2022 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і касаційному оскарженню не підлягає.
Повний текст постанови складено 01 червня 2022 року.
Головуючий - В. І. Криворотенко
Судді: О. І. Собина
Т. А. Левченко