Чортківський районний суд Тернопільської області
24 травня 2022 року Справа № 608/775/22
Номер провадження1-кс/608/296/2022
Слідчий суддя Чортківського районного суду Тернопільської області ОСОБА_1
з участю секретаря ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3
слідчого СВ Чортківського РВП ГУНП в Тернопільській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_4
підозрюваного ОСОБА_5 та його захисника адвоката ОСОБА_6 ,
розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Чорткові клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Копичинці Чортківського району Тернопільської області, жителя АДРЕСА_1 , працюючого машиністом зернових навантажувально-розвантажувальних машин ПП "НВО" Енергоощадні технології", раніше несудимого, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, відомості про яке 21 травня 2022 року внесено в ЄРДР за № 12022211110000122, з правою кваліфікацією за ч. 1 ст. 121 КК України,--
Слідчим відділенням Чортківського РВП ГУНП в Тернопільській області здійснюється досудове розслідування кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, дані про яке внесено в ЄРДР 22.05.2022 року за №12022211110000122.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 21 травня 2022 року біля 20.00 год. ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2 , житель АДРЕСА_1 , перебував за місцем своєї реєстрації а саме на території подвір'я домогосподарства за адресою: АДРЕСА_2 , куди зайшов ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_3 жит. АДРЕСА_3 , де між ними винила суперечка на грунті неприязних відносин, під час якої у ОСОБА_5 виник злочинний умисел, спрямований на спричинення тяжких тілесних ушкоджень ОСОБА_7 .
В цей момент, під час суперечки, 21 травня 2022 року біля 20.00 год., перебуваючи на території подвір'я домогосподарства за адресою: АДРЕСА_2 , ОСОБА_5 реалізовуючи свій злочинний умисел, спрямований на спричинення тяжких тілесних ушкоджень ОСОБА_7 тобто умисне тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, знаючи про те, що здоров'я та життя будь-якої людини рівною мірою охороняються законом і протиправне посягання на нього є кримінально караним, діючи умисно, протиправно, цілеспрямовано та рішуче, наніс ОСОБА_7 декілька ударів кулаками рук в область обличчя та тулуба, після чого наніс один удар ножем в область живота, чим спричинив останньому тілесні ушкодження у вигляді проникаючого ножового поранення передньої стінки живота, яке за своїм ступенем тяжкості за ознакою небезпеки для життя в момент заподіяння належить до категорії тяжких тілесних ушкоджень.
22 травня 2022 року ОСОБА_5 затримано в порядку ст.208 КПК України по підозрі у вчиненні ним вище вказаного кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КК України.
22 травня 2022 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні даного кримінального правопорушення, передбаченого ч.І ст.121 КК України, за ознаками: умисне тяжке тілесне ушкодження, тобто умисне тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння.
Підставою застосування запобіжного заходу щодо ОСОБА_5 , є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України.
Під час досудового розслідування зібрано ряд доказів, які дають підстави підозрювати ОСОБА_5 , у спричинені умисного тяжкого тілесного ушкодження ОСОБА_7 , небезпечного для життя останнього в момент заподіяння. Ці докази містяться в:
1) показаннях потерпілого ОСОБА_7 , який у ході свого допиту підтвердив факт скоєння вказаного вище злочину;
2) повідомленні потерпілого ОСОБА_7 на лінію «102» про вчинення даного кримінального правопорушення;
3) показаннях свідків ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ;
4) протоколі огляду місця події;
5) протоколі затримання ОСОБА_5 , як особи, підозрюваної у вчинені злочину;
6) рапорті ЄО № 5135 від 20.08.2021 року.
За таких обставин, оголошення підозри ОСОБА_5 , та обрання запобіжного заходу щодо нього не суперечать нормам Конституції України, Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод та нормам КПК України.
З матеріалів досудового розслідування вбачається, що підозрюваний ОСОБА_5 , вчинив злочин, передбачений ч. 1 ст.121 КК України, за який законом передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк до восьми років.
Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового слідства встановлено наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а саме:
-передбаченого у п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, переховуватися від органів досудового розслідування або суду, оскільки стосовно ОСОБА_5 , у разі доведення його вини, може буди призначено покарання у вигляді позбавлення волі, а тому є достатньо підстав вважати, що ОСОБА_5 з метою уникнення покарання у вигляді позбавлення волі може переховуватися від органів досудового розслідування або суду;
- передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, незаконно впливати на потерпілого чи свідків у кримінальному провадженні, оскільки ОСОБА_5 проживає в одному із потерпілим ОСОБА_7 та свідками ОСОБА_8 , ОСОБА_9 населеному пункті, на незначній відстані від останніх, що створює реальну та обґрунтовану загрозу для незаконно впливу підозрюваного на потерпілого та свідків в даному кримінальному провадженні оскільки ОСОБА_5 перебуваючи на волі, та через загрозу можливого покарання за вчинення вище зазначеного злочину у вигляді тримання під вартою, буде мати реальні можливості незаконно впливати на потерпілого чи свідків у кримінальному провадженні.
передбаченого п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України, знищити, сховати або спотворити будь-які із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення об'єктивної істини у даному кримінальному провадженні, оскільки на даний час не встановлено місце знаходження та відповідно не вилучено знаряддя вчинення злочину, яке на собі може містити сліди вчинення злочину в тому числі ті які підтверджують причетність до даного кримінального правопорушення ОСОБА_5 ..
В обґрунтування застосування запобіжного заходу, щодо ОСОБА_5 , покладається необхідність запобігання подальшим спробам скоювати інші правопорушення, переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на потерпілого чи свідків у кримінальному провадженні.
У зв'язку із наявністю обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення та встановлених достатніми доказами ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, є підстави обрати стосовно підозрюваного ОСОБА_5 , запобіжний захід.
Слідчий вважає, що обрання менш суворого запобіжного заходу, аніж тримання під вартою, не зможе забезпечити належної процесуальної поведінки підозрюваного та запобігти вище вказаним ризикам.
Крім того, ОСОБА_5 , підозрюється у вчиненні тяжкого злочину і у випадку доведення його вини у скоєнні даного кримінального правопорушення існує велика імовірність призначення найсуворішого виду кримінального покарання у вигляді позбавлення волі, а тому є достатні підстави вважати, що підозрюваний, з метою уникнення відповідальності за скоєне, буде намагатися переховуватися від органів досудового розслідування та суду. Обрання менш суворих запобіжних заходів, аніж тримання під вартою, в тому числі і домашнього арешту, не забезпечать належної процесуальної поведінки підозрюваного ОСОБА_5 ..
ОСОБА_5 , в міру тяжкості покарання, яке йому загрожує(позбавлення волі від 5-ти до 8-ми років), віку (не є особою похилого віку та має 52 роки), способу життя, не зможе дотриматись належної процесуальної поведінки у випадку обрання щодо нього менш суворого запобіжного заходу, аніж тримання під вартою.
Санкція статті, за якою в даний час кваліфікуються протиправні дії ОСОБА_5 дає можливість застосувати до нього найсуворіший запобіжний захід, оскільки згідно п.4 ч.2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою - можна обрати до раніше не судимої особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк понад п'ять років. Санкція ч. 1 ст. 121 КК України, за якою в даний час кваліфікуються дії ОСОБА_5 , передбачає саме такий вид і саме таку міру покарання.
В судовому засіданні слідчий СВ Чортківського РВП ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_4 та прокурор ОСОБА_3 клопотання підтримують, обгрунтувавши підстави його задоволення мотивами, що зазначені в клопотанні.
Підозрюваний ОСОБА_5 та його захисник адвокат ОСОБА_6 заперечують клопотання про застосування відносно підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, посилаючись на необґрунтованість такого клопотання з наступних мотивів.
Відповідно до приписів ст.ст. 176 - 177 КПК України обов'язок доказування наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, а також того, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою статті 176 цього Кодексу, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам покладається на слідчого, прокурора.
Слідчим не надано жодних доказів, які б підтверджували те, що ОСОБА_5 вчиняв спроби покинути територію України; або вчиняв будь-які дії які б свідчили про намір покинути територію України; або вчиняв спроби незаконно вплинути на потерпілого чи свідків; або вчиняв дії щоб знищити, сховати або спотворити будь-які із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення об'єктивної істини у даному кримінальному провадженні; або намагався вчинити інші правопорушення.
З урахуванням наведеного жоден із ризиків, на існування яких посилається слідчий, не знайшов свого підтвердження.
При цьому, слідчим не зазначено у клопотанні жодної обставини, та не було доведено неможливість застосування до ОСОБА_5 більш м'якого запобіжного заходу.
Окрім цього, слідчим у поданому клопотанні не враховано наступних обставин, а саме:
- ОСОБА_5 працює з 19 лютого 2021 року у ПП «Енергоощадні технології» на посаді машиніста зернових навантажувально- розвантажувальних машин, тобто, має постійне місце роботи;
-підозрюваний позитивно характеризується за місцем роботи та місцем проживання;
- ОСОБА_5 є одруженим та являється батьком двох дітей;
-підозрюваний має постійне місце проживання та являється власником нерухомого майна (квартири розташованої в будинку АДРЕСА_2 );
-відсутність судимостей у ОСОБА_5 ;
-відповідно до Указу Президент України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» з 5 год. 30 хв. 24 лютого 2022 року на території України запроваджено воєнний стан, внаслідок чого, на період дії правового режиму воєнного стану чоловікам -громадянам України, віком від 18 до 60 років обмежено виїзд за межі України.
Зазначені обставини свідчать про неможливість підозрюваного (якому на сьогоднішній день виповнилось 52 роки) покинути територію України; міцність соціальних зв'язків підозрюваного, в місці його постійного проживання; наявність у підозрюваного постійного місця роботи; позитивну репутацію підозрюваного; майновий стан підозрюваного.
Враховуючи вищевикладене, підозрюваний та його захисник просять в задоволенні клопотання слідчого про застосування відносно ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою -відмовити та застосувати до останнього більш м'який запобіжний захід, непов'язаний із триманням під вартою.
Вислухавши слідчого СВ Чортківського РВП ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_4 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_5 та його захисника адвоката ОСОБА_6 , дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя приходить до висновку, що докази та обставини, на які посилається слідчий та прокурор у клопотанні, дають достатньо підстав для його часткового задоволення з наступних мотивів.
Відповідно до вимог ст. 177 Кримінального процесуального кодексу України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а підставою - є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Згідно положень статті 5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу чи особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. В кожному випадку, як підкреслює Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.
Відповідно до ст. 29 Конституції України ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше, як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.
Згідно з вимогами Постанови Пленуму Верховного Суду України від 25.04.2003 року № 4 «Про практику застосування судами запобіжного заходу у вигляді взяття під варту та продовження строків тримання під вартою» подання про обрання запобіжного заходу у вигляді взяття під варту повинно бути мотивованим і містити підстави для обрання такого запобіжного заходу.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою може оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин.
Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою слідчий суддя враховує вимоги п.п. 3, 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув'язнення.
Як неодноразово зазначав у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими самими переконливими як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи суто висунення обвинувачення, що здійснюється на наступній стадії процесу («Murrey v. the United Kingdom»). Наявність обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об'єктивного спостерігача в тому, що відповідна особа могла вчинити злочин, однак те, що можна вважати «обґрунтованим», залежить від усіх обставин справи («Fox, Campbell and Hartley v. the United Kingdom»).
Клопотання слідчого вмотивоване тим, що досудовим слідством встановлена причетність підозрюваного до вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 Кримінального кодексу України та наявні ризики того, що підозрюваний ОСОБА_5 може переховуватися від органів досудового розслідування або суду, незаконно впливати на потерпілого чи свідків у кримінальному провадженні, знищити, сховати або спотворити будь-які із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення об'єктивної істини у даному кримінальному провадженні.
При вирішенні питання запропонованого запобіжного заходу належить оцінити у сукупності всі інші обставини, що відповідно до положень ст. 178 КПК України враховуються судом при обранні запобіжного заходу.
Відповідно до ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує, вік та стан здоров'я підозрюваного, міцність його соціальних зв'язків, наявність у нього постійного місця роботи або навчання, його репутацію, майновий стан, наявність судимостей, дотримання підозрюваним умов застосування запобіжних заходів, наявність повідомлень особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення, а також розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється особа.
Відповідно до ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Отже, слідчий суддя повинен з'ясувати наявність достатніх даних, які б свідчили, що менш суворі запобіжні заходи не можуть забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, та відповідно, наявність обставин, які б обґрунтовували застосування виключного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Так, при розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обов'язково має бути розглянуто можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів (правова позиція, викладена у п. 80 рішення ЄСПЛ від 10 лютого 2011 року у справі «Харченко проти України»).
Частина ч. 2 ст. 194 КПК України, передбачає обов'язок слідчого судді, суду постановити ухвалу про відмову у застосуванні запобіжного заходу, якщо під час розгляду клопотання прокурор не доведе наявність всіх обставин, передбачених ч. 1 цієї статті, а саме: наявність обґрунтованої підозри, наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Крім того, в контексті практики Європейського суду з захисту прав людини, слід зазначити, що ризик переховування від органів досудового розслідування та/або суду не може бути встановлений лише на основі суворості можливого вироку. Оцінка такого ризику має проводитись з посиланням на ряд інших факторів, які можуть або підтвердити існування ризику втечі або вказати, що вона маловірогідна і необхідність в утриманні під вартою відсутня («Панченко проти Росії»). Ризик втечі має оцінюватися факторами, пов'язаними з характером особи, її моральністю, родом занять, майновим станом, сімейними зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню («Бекчиєв проти Молдови»).
Відповідно ч. 4 ст. 194 КПК України якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені частиною п'ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
Враховуючи те, що під час розгляду клопотання прокурором не надано доказів про недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначених в клопотанні (п. 3 ч. 1 ст. 194 КПК України), то слідчий суддя має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений в клопотанні, а також покласти на підозрюваного обов'язки, передбачені ч. 5 цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
Відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України, якщо під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, прокурор доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті, слідчий суддя, суд застосовує відповідний запобіжний захід, зобов'язує підозрюваного, обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, а також виконувати один або кілька обов'язків, необхідність покладення яких була доведена прокурором, а саме: 1) прибувати до визначеної службової особи із встановленою періодичністю; 2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду; 3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; 4) утримуватися від спілкування з будь-якою особою, визначеною слідчим суддею, судом або спілкуватися з нею із дотриманням умов, визначених слідчим суддею, судом; 5) не відвідувати місця, визначені слідчим суддею або судом; 6) пройти курс лікування від наркотичної або алкогольної залежності; 7) докласти зусиль до пошуку роботи або до навчання; 8) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну; 9) носити електронний засіб контролю.
Аналізуючи обставини справи, дані про особу підозрюваного, запропоновані законодавцем запобіжні заходи, той факт, що прокурором не доведено недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні, слідчий суддя приходить до висновку, що в даному конкретному кримінальному провадженні дієвим заходом процесуального примусу попереджувального характеру, застосованим до підозрюваного ОСОБА_5 може бути інший запобіжний захід, більш м'який, ніж тримання під вартою.
При цьому, дослідивши матеріали провадження, слідчий суддя встановив, що виключних обставин для тримання підозрюваного ОСОБА_5 під вартою немає, оскільки даних, які б свідчили про недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів в судовому засіданні не доведено. Заявлені у клопотанні ризики в сукупності з тяжкістю злочину та даними про особу підозрюваного, не можуть слугувати виключною підставою для тримання підозрюваного під вартою.
З урахуванням зазначених вимог кримінального процесуального закону, наявності обґрунтованої підозри ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України та його тяжкості (згідно ст. 12 КК України зазначене кримінальне правопорушення відноситься до тяжкого злочину), ризиків, зазначених в клопотанні, а також даних в їх сукупності про особу підозрюваного, а тому слідчий суддя вважає, що відносно підозрюваного ОСОБА_5 слід застосувати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в нічний час доби, оскільки саме такий запобіжний захід зможе запобігти ризикам, передбаченими ст. 177 КПК України, а також забезпечити в даному кримінальному провадженні належну процесуальну поведінку підозрюваного.
При цьому слідчий суддя зазначає, що вищевикладені твердження сторони захисту в ході судового розгляду стороною обвинувачення не спростовано.
Згідно ч. 7 ст. 194 КПК України, обов'язки, передбачені частиною п'ятою цієї статті, можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу.Після закінчення строку, в тому числі продовженого, на який на підозрюваного, обвинуваченого були покладені відповідні обов'язки, ухвала про застосування запобіжного заходу в цій частині припиняє свою дію і обов'язки скасовуються.
В зв'язку з наведеним, ст. 29 Конституції України, ст.ст. 177, 178, 179, 182, 183, 193, 194, 196, 197, 199, 202, 205, 532, 534 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя, -
Клопотання задовольнити частково.
В задоволенні клопотання в частині обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відмовити.
Застосувати щодо ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Копичинці Чортківського району Тернопільської області, жителя АДРЕСА_1 , працюючого машиністом зернових навантажувально-розвантажувальних машин ПП "НВО" Енергоощадні технології", раніше несудимого, запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у нічний час доби.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_5 такі обов'язки:
1) прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, суду;
2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
4) не залишати місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , в період часу з 22 години 00 хвилин до 06 години 00 хвилин наступної доби.
Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_5 , що відповідно до ч. 5 ст. 181 Кримінального процесуального кодексу України, працівники органу внутрішніх справ з метою контролю за його поведінкою, мають право з'являтися в житло, під арештом в якому він перебуває, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов'язаних із виконанням покладених на нього зобов'язань, використовувати електронні засоби контролю.
Виконання ухвали доручити Чортківському РВП ГУНП в Тернопільській області.
Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора Чортківської окружної прокуратури ОСОБА_3 .
Строк дії ухвали закінчується 22 липня 2022 року.
Ухвала може бути оскаржена до Тернопільського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Повний текст ухвали оголошений 29 травня 2022 року о 17-й годині.
Слідчий суддя: ОСОБА_1