Спарва№ 308/4808/22
25.05.2022 м. Ужгород
Суддя Ужгородського міськрайонного суду Бенца К.К., з участю представника особи, відносно якої запроваджено протокол - ОСОБА_1 , розглянувши матеріали ІПС 1-ї категорії ІПК ВІПС «Паладь Комарівці» відділу прикордонної служби «Ужгород» про притягнення до адміністративної відповідальності гр. ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , приватного підприємця,
за ч.1 ст. 204-1КпАП України, -
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ЗхРУ №012116 від 19.04.2022 року о 18 год. 27 хв. 19.04.2022 року в пункті пропуску «Малі Селменці» був виявлений громадянин Угорщини ОСОБА_3 який прибув на паспортний контроль та надав закордонний паспорт громадянина Угорщини № НОМЕР_1 виданий 17.02.2021 року на імя ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . В ході перевірки у п/н «Перевірка документів» відбулось спрацювання БД 1.2. індекс «В».
Під час проведення контролю другої лінії встановлено, що документ є дійсний, але даний громадянин є громадянином України. В ході проведення фільтраційний заходів офіцерами ПОРВ та ВВБ було встановлено, що вказаний громадини намагався виїхати з України по вищевказаному документу з метою ухилення від мобілізації, тобто вищезазначений громадянин вчинив спробу незаконного перетину ДКУ, чим порушив вимоги ст. 9,12 Закону України «Про державний кордон» від 04.11.1991 року, ст. 2 Закону України «Про громадянство» ст. 4 Конституції України, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 204-1 КУпАП.
ОСОБА_3 про час і місце розгляду справи своєчасно і належним чином повідомлявся, однак на розгляд справи не з'явився.
Представник ОСОБА_3 - Голуб В.К. в судовому засіданні вину ОСОБА_3 у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч1.ст. 204-1 КУпАП не визнав, зокрема зазначив, що у гр. ОСОБА_3 є закордонний паспорт громадянина Угорщини, який є офіційним документом, достовірність якого не оспорюється, і який надає йому певні права, у тому числі й на в'їзд в Україну чи виїзд із України
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
У відповідності до положення ст. 9 КУпАП - адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна(умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
За положеннями ч.2 ст.7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого до держання законності.
Згідно норми 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до вимог ст.280 КУпАП при розгляді справи суд зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ст.251КУпАП визначає, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото-і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото-і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Частина 1 статті 204-1 КУпАП передбачає відповідальність за перетинання або спробу перетинання державного кордону України будь-яким способом поза пунктами пропуску через державний кордон України або в пунктах пропуску через державний кордон України без відповідних документів або за документами, що містять недостовірні відомості про особу, чи без дозволу відповідних органів влади.
Обєктивна сторона правопорушення, передбаченого статтею 204-1 КУпАП, полягає у перетинанні або спробі перетинання державного кордону України будь-яким способом поза пунктами пропуску через державний кордон України або в пунктах пропуску через державний кордон України без відповідних документів або за документами, що містять недостовірні відомості про особу, чи без дозволу відповідних органів влади. Відповідно до вимог Закону України Про державний кордон України перетинання державного кордону України здійснюється на шляхах сполучення через державний кордон з додержанням встановленого порядку.
Так, обставини правопорушення повинні бути викладені в протоколі конкретно,з належним формулюванням складу адміністративного правопорушення у відповідності до змісту диспозиції статті (частини статті) КУпАП, що передбачає відповідальність за його вчинення.
У матеріалах справи відсутні які-небудь дані, які підтверджують, що паспорт громадянина Угорщини серії № НОМЕР_1 виданий 17.02.2021 року на імя ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який 19.04.2022 року о 18 год. 27 хв. ОСОБА_3 пред'явив у пункті пропуску «Малі Селменці» під час перетинання державного кордону України, є підробленим.
Наведені вище обставини та докази свідчить про те, що в гр. ОСОБА_3 є закордонний паспорт громадянина Угорщини, який є офіційним документом, достовірність якого не оспорюється, і який надає йому певні права, у тому числі й на в'їзд в Україну чи виїзд із України, що в свою чергу свідчить про те, що 19.04.2022 року о 18 год. 27 хв. при пред'явленні в пункті пропуску «Малі Селменці» закордонного паспорту громадянина Угорщини ОСОБА_3 мав право на виїзд з України.
Так, в порушення вимог ст.256 Кодексу України про адміністративне правопорушення у складеному протоколі чітко не викладено об'єктивної сторони правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.204-1 КУпАП.
Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише при наявності в її діях складу адміністративного правопорушення, обов'язковими елементами якого є: об'єкт, об'єктивна сторона, суб'єкт, суб'єктивна сторона (вина). Відсутність хоча б одного із вказаних елементів виключає склад правопорушення взагалі, а порушена справа підлягає закриттю.
Сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не може бути беззаперечним доказом вини особи в тому чи іншому діянні, оскільки не являє собою імперативного факту доведеності вини особи, адже не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом», не доказує співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту.
Статтею 280 КУпАП передбачено, що необхідною умовою для притягнення особи до адміністративної відповідальності є встановлення на підставі належних та допустимих доказів факту вчинення певного діяння такою особою та наявність в діянні цієї особи, що є суб'єктом правопорушення, всіх обов'язкових ознак складу певного адміністративного правопорушення.
Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд вважає, що матеріали справи про адміністративне правопорушення, що надані на розгляд суду не доводять наявність об'єктивної сторони складу адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачено ч. 1 ст.204-1 КУпАП, в діях ОСОБА_3 , а тому відповідно до п.1 ст.247 Кодексу України про адміністративні правопорушення провадження в справі підлягає закриттю.
Відповідно до ч.3 ст.62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. А тому, в даному випадку, протокол не може бути визнаний допустимим засобом доказування.
Відповідно до п. 1 ч.1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Керуючись п. 1 ч.1 ст. 247 КУпАП України, ст.ст. 283-285, 294 КУпАП, -
Провадження по справі відносно ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчинені адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.204-1 КУпАП закрити на підставі п. 1 ч.1 ст. 247 КУпАП , за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
На постанову про адміністративне правопорушення може бути подана апеляційна скарга до Закарпатського апеляційного суду через Ужгородський міськрайонний суд протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова може бути пред'явлена до виконання протягом трьох місяців.
Суддя Ужгородського
міськрайонного суду К.К. Бенца