Справа № 308/6349/22
30 травня 2022 року м. Ужгород
Суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Хамник М.М., за участю секретаря судового засідання Івашко Я.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду заяву представника позивача - адвоката Петюшки Р.В. про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк», треті особи, що не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору - приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Бондар Ірина Михайлівна, Відділ державної виконавчої служби у місті Ужгороді Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції м. Івано-Франківськ про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, -
ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Петюшка Роман Васильович, звернулася до суду із позовом, в якому просить визнати виконавчий напис, вчинений приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Бондар Іриною Михайлівною, зареєстрований в реєстрі за №603 від 06.03.2019, про звернення стягнення на нерухоме майно квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , та належить ОСОБА_1 , таким, що не підлягає виконанню.
Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 27.05.2022 прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи постановлено проводити в порядку спрощеного позовного провадження.
Крім цього, одночасно із подачею позовної заяви, представником позивача адвокатом Петюшка Р.В. подано заяву про забезпечення позову, в якій просить зупинити стягнення за виконавчим написом №603 від 06.03.2019, про звернення стягнення на нерухоме майно квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , та належить ОСОБА_1 , за виконавчим провадженням №67288115, відкрите Відділом державної виконавчої служби у місті Ужгороді Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ).
Заява про забезпечення позову мотивована тим, що позивач звернулася до суду із позовом, в якому просить визнати виконавчий напис, вчинений Приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Бондар Іриною Михайлівною, зареєстрований в реєстрі за №603 від 06.03.2019, про звернення стягнення на нерухоме майно - квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , та належить ОСОБА_1 , таким що не підлягає виконанню. У разі задоволення позовних вимог, виконавчий документ буде визнаний таким, що не підлягає виконанню. Таким чином спір стосується саме правомірності виконавчого документу, на підставі якого застосовується стягнення на нерухоме майно належне позивачу. Цей захід забезпечення позову дозволить уникнути неправомірного звернення стягнення на нерухоме майно належне позивачу та усуне перешкоди у користуванні таким.
Представник позивача також зазначає, що метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо таке буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля потенційних труднощів у виконанні такого рішення.
У відповідності до положень частини 1 ст. 153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду).
Відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.
Дослідивши заяву про забезпечення позову та матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до ч.1 ст.149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Згідно з приписами частини 2 статті 149 ЦПК України, забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом
Пунктом 2 ч.1 ст.152 ЦПК України заява про забезпечення позову подається одночасно з пред'явленням позову - до суду, до якого подається позовна заява, за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом.
Як вбачається з матеріалів даної цивільної справи спір між сторонами виник з приводу винесення виконавчого напису №603 від 06.03.2019, що вчинений приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Бондар Іриною Михайлівною, яким пропоновано звернути стягнення на нерухоме майно - квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , та належить ОСОБА_1 . За рахунок коштів, отриманих від реалізації нерухомого майна, пропоновано задовольнити вимоги Акціонерного товариства Комерційного банку «Приватбанк» шляхом перерахунку коштів у розмірі заборгованості за кредитом - 29 110, 06 доларів США: заборгованість за відсотками - 19 232, 18 доларів США; комісія - 462, 00 доларів США; пеня - 15 011, 37 доларів США, загальна сума становить 63 815, 61 доларів США. Всього з урахуванням витрат пов'язаних з вчиненням виконавчого напису, становить 1 778 093 гривні 10 копійок.
Вказаний виконавчий напис нотаріуса став підставою для відкриття виконавчого провадження №67288115, що підтверджується постановою старшого державного виконавця відділу державної виконавчої служби у місті Ужгород Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Івано-Франківськ) Осійської В.В., від 22.12.2021.
Зі змісту п.3 ч.1 ст. 3 Закону України «Про виконавче проведення» вбачається, що виконавчий напис нотаріуса є виконавчим документом.
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст.150ЦПК України позов забезпечується шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку.
Відповідно до п.п.4 та 6 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» від 22 грудня 2006 року №9, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Особам, які беруть участь у справі, має бути гарантована реальна можливість захистити свої права при вирішенні заяви про забезпечення позову.
З аналізу вказаних норм можна дійти висновку, що забезпечення позову це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог. Підставою для забезпечення позову є обґрунтоване припущення, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
Цивільній процесуальний закон не зобов'язує суд при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише запобігає ситуації, при якій може бути утруднено виконання рішення при задоволенні позову. Заходи забезпечення позову повинні застосовуватись лише у разі необхідності та бути співмірними із заявленими вимогами, оскільки безпідставне забезпечення позову може призвести до порушення прав та законних інтересів. При цьому ухвалою про забезпечення позову не може вирішуватися спір по суті.
При цьому, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Отже, заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті.
Відповідно до ст.41Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, і ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності.
Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованого Законом України від 17 липня 1997 року, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Враховуючи, що між сторонами виник спір з приводу виконавчого напису №603 від 06.03.2019, що вчинений приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Бондар Іриною Михайлівною, яким пропоновано звернути стягнення на нерухоме майно -квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , та належить ОСОБА_1 , державним виконавцем відкрито виконавче провадження №67288115, з примусового виконання вказаного виконавчого напису нотаріуса, забезпечення позову у виді зупинення стягнення на підставі виконавчого напису нотаріуса прямо передбачено чинним законодавством і є співмірним із позовними вимогами, які заявник пред'явив до суду, а тому суд приходить до висновку, що в разі невжиття заходів забезпечення позову матиме місце можливість виконання виконавчого напису нотаріуса, який може бути визнаний таким, що не підлягає виконанню у судовому порядку, що призведе до порушення майнових прав та охоронюваних законом інтересів позивача та може істотно ускладнити чи унеможливити поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача в разі задоволення позову.
З огляду на наведене, суд приходить до висновку про задоволення вимоги заяви про забезпечення позову, шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого напису №603 від 06.03.2019, що вчинений приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Бондар Іриною Михайлівною, яким пропоновано звернути стягнення на нерухоме майно - квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , та належить ОСОБА_1 .
На підставі викладеного та керуючись ст. ст.149-150, 153, 154,Цивільного процесуального кодексу України, суд, -
Заяву представника позивача - адвоката Петюшки Р.В. про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк», треті особи, що не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору - приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Бондар Ірина Михайлівна, Відділ державної виконавчої служби у місті Ужгороді Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції м. Івано-Франківськ про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, - задовольнити.
Зупинити стягнення на підставі виконавчого напису №603 від 06.03.2019, що вчинений приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Бондар Іриною Михайлівною, яким пропоновано звернути стягнення на нерухоме майно - квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , та належить ОСОБА_1 , на підставі якого відкрито виконавче провадження №67288115.
Дані стягувача: ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 .
Дані боржника: Акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк», місцезнаходження: м.Київ, вул. Грушевського, 1Д, код ЄДРПОУ 14360570, МФО 305299.
Дані третьої особи: Приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Бондар Ірина Михайлівна, адреса: 49000, Дніпропетровська область, м.Дніпро, вул. Центральна, буд. 6/9.
Копію ухвали направити у Відділ державної виконавчої служби у місті Ужгороді Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Івано-Франківськ) (88000, Закарпатська обл., м.Ужгород, вул.Заньковецької, буд.10) для виконання та іншим учасникам справи - для відома.
Апеляційну скарга на ухвалу суду першої інстанції можна подати протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення до Закарпатського апеляційного суду через Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не буде подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Згідно положень ч.11 ст.153 ЦПК України оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Суддя Ужгородського
міськрайонного суду
Закарпатської області М.М. Хамник