Апеляційне провадження: Доповідач - Кулікова С.В.
№ 22-ц/824/5652/2022
м. Київ Справа № 758/15977/19
25 травня 2022 року Київський апеляційний суд в складі колегії суддів Судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді - Кулікової С.В.
суддів - Болотова Є.В.
- Музичко С.Г.
розглянувши в порядку письмового провадження справу за апеляційною скаргою представника відповідача Приватного акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія» адвоката Юхименка Сергія Юрійовича на рішення Подільського районного суду міста Києва від 23 листопада 2021 року, ухваленого під головуванням судді Захарчук С.С., у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди,-
У грудні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ПрАТ «Українська пожежно-страхова компанія» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди.
Позов мотивований тим, що 16.01.18 року сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля Тойота, н.з. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_2 та автомобіля Фольксваген, н.з. НОМЕР_2 , під керуванням позивача.
Відповідно до постанови Подільського районного суду міста Києва від 09.04.19 року винним у вчиненні зазначеної дорожньо-транспортної пригоди визнано ОСОБА_2 .
Цивільно-правова відповідальність винної особи була застрахована у ПрАТ «Українська пожежно-страхова компанія».
Позивач звернувся до страховика з заявою про виплату страхового відшкодування, однак йому було відмовлено у виплаті страхового відшкодування.
Посилаючись на незаконність відмови у виплаті страхового відшкодування, позивач просив стягнути з відповідача на його користь 53 096,13 грн. на відшкодування матеріальної шкоди.
Крім того, посилаючись на те, що протиправні дії відповідача спричинили йому моральних страждань, просив стягнути з відповідача на його користь 50 000,00 грн. на відшкодування моральної шкоди, а також судовий збір.
Рішенням Подільського районного суду міста Києва від 23 листопада 2021 року позов ОСОБА_1 до ПрАТ «Українська пожежно-страхова компанія» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди задоволено частково.
Стягнуто з ПрАТ «Українська пожежно-страхова компанія» на користь ОСОБА_1 50 770,00 грн. на відшкодування матеріальної шкоди.
У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Стягнуто з ПрАТ «Українська пожежно-страхова компанія» на користь ОСОБА_1 768,40 грн. судового збору.
Не погоджуючись з таким рішенням суду, представник відповідача ПрАТ «Українська пожежно-страхова компанія» адвокат Юхименко С.Ю. звернувся з апеляційною скаргою, в якій просив рішення Подільського районного суду міста Києва від 23 листопада 2021 року в частині задоволених позовних вимог скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.
Апеляційну скаргу обгрунтовував тим, що рішення суду в оскаржуваній частині ухвалено з порушенням норм матеріального та процессуального права. Зазначав, що суд першої інстанції дійшов хибного висновку, що позивачем двічі подано заяву про страхове відшкодування. Судом залишено без уваги, що повідомлення про ДТП подане заявником 17.01.2018 року та заява про страхове відшкодування від 26.04.2019 року це різні за змістом, формою та призначенням документи. Зауважував, що ДТП сталася 16.01.2018 року, а заява про страхове відшкодування шкоди, заподіяної майну, подана позивачем до ПрАТ «УПСК» лише 26.04.2019 року, тобто після спливу одного року з моменту скоєння зазначеної ДТП, що відповідно до ст. 37 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» є підставою для відмови у здійсненні страхового відшкодування.
Відзив на апеляційну скаргу не надходив.
Згідно з ч. 1 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Згідно з ч.13 ст.7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Тому, розгляд справи здійснюється без виклику сторін в порядку письмового провадження.
З'ясувавши обставини справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 16.01.2018 року сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля Тойота, н.з. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_2 та автомобіля Фольксваген, н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_1 .
Відповідно до постанови судді Подільського районного суду м. Києва від 09.04.2018 року винним у вчиненні зазначеної дорожньо-транспортної пригоди визнано ОСОБА_2 (а.с. 9).
Цивільно-правова відповідальність власника автомобіля Тойота, н.з. НОМЕР_1 була застрахована у ПрАТ «Українська пожежно-страхова компанія» (а.с. 55).
Відповідно до договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власника наземного транспортного засобу № АК/8168520 від 01.01.2018 року, укладеного між ПрАТ «Українська пожежно-страхова компанія» та Автобазою Управління справами Верховної Ради України (далі - договір) забезпеченим транспортним засобом є - автомобіль Тойота, н.з. НОМЕР_1 , строк дії договору з 01.01.2018 року до 31.12.2018 року, ліміт відповідальності за шкоду, заподіяну майну складає 100 000 грн., франшиза - нуль.
17.01.2018 року ОСОБА_1 звернувся до ПрАТ «Українська пожежно-страхова компанія» з повідомленням про дорожньо-транспортну пригоду (а.с. 14).
16.08.2018 року ОСОБА_1 подав до ПрАТ «Українська пожежно-страхова компанія» заяву, у якій просив здійснити розрахунок розміру страхового відшкодування, додавши до матеріалів страхової справи № 003/18 ремонтну калькуляцію, рахунок-фактуру, копію акту виконаних робіт, копії фіскальних чеків (а.с. 15).
26.04.2019 ОСОБА_1 подав до ПрАТ «Українська пожежно-страхова компанія» заяву про страхове відшкодування (а.с. 16).
27.06.2019 ПрАТ «Українська пожежно-страхова компанія» було відмовлено ОСОБА_1 у виплаті страхового відшкодування, оскільки заяву про виплату страхового відшкодування подано після спливу одного року з моменту скоєння дорожньо-транспортної пригоди (а.с. 17).
Задовольняючи частаково позовні вимоги, стягуючи з відповідача на користь позивача на відшкодування матеріальної шкоди 50 770 грн., суд першої інстанції виходив з того, що страховиком незаконно було відмовлено позивачу у виплаті страхового відшкодування на підставі ст. 37.1.4 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, враховуючи наступне.
Відповідно до ст.. 3 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» Обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.
Відповідно до ст. 6 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю та/або майну потерпілого.
Згідно з п. 22.1. ст.. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
У зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки (ст. 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).
Відповідно до ст. 33 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів») у разі настання дорожньо-транспортної пригоди, яка може бути підставою для здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати), водій транспортного засобу, причетний до такої пригоди, зобов'язаний невідкладно, але не пізніше трьох робочих днів з дня настання дорожньо-транспортної пригоди, письмово надати страховику, з яким укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ), повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду встановленого МТСБУ зразка, а також відомості про місцезнаходження свого транспортного засобу та пошкодженого майна, контактний телефон та свою адресу. Якщо водій транспортного засобу з поважних причин не мав змоги виконати зазначений обов'язок, він має підтвердити це документально.
Згідно ст.. 34 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик зобов'язаний протягом двох робочих днів з дня отримання повідомлення про настання події, що містить ознаки страхового випадку, розпочати її розслідування, у тому числі здійснити запити щодо отримання відомостей, необхідних для своєчасного здійснення страхового відшкодування. Протягом 10 робочих днів з дня отримання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) зобов'язаний направити свого представника (працівника, аварійного комісара або експерта) на місце настання страхового випадку та/або до місцезнаходження пошкодженого майна для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків.
Відповідно до ст. 35 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, протягом 30 днів з дня подання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду подає страховику (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) заяву про страхове відшкодування.
Підставою для відмови у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати) є - неподання заяви про страхове відшкодування впродовж одного року, якщо шкода заподіяна майну потерпілого, і трьох років, якщо шкода заподіяна здоров'ю або життю потерпілого, з моменту скоєння дорожньо-транспортної пригоди (ст. 37.1.4 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).
З матеріалів справи вбачається, що відмова страховика у виплаті страхового відшкодування позивачу обґрунтована тим, що позивач звернувся з заявою про виплату страхового відшкодування після спливу одного року з моменту вчинення дорожньо-транспортної пригоди.
Однак, як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, ОСОБА_1 16.08.2018 року подав до ПрАТ «Українська пожежно-страхова компанія» заяву, у якій просив здійснити розрахунок розміру страхового відшкодування, додавши до матеріалів страхової справи № 003/18 ремонтну калькуляцію, рахунок-фактуру, копію акту виконаних робіт, копії фіскальних чеків. Вказана заява була зареєстрована начальником відділу врегулювання збитків ПрАТ «УПСК» ОСОБА_3 під № 176 (а.с. 15).
У зв'язку з вищезазначеним, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що страховиком помилково було відмовлено позивачу у виплаті страхового відшкодування на підставі п. 37.1.4 ст. 37 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» і доводи апеляційної скарги, вказаного висновку суду першої інстанції не спростовують.
Колегія суддів вважає безпідставними доводи апеляційної скарги про те, що заява про виплату страхового відшкодування була подана позивачем з пропуском строку, оскільки такі доводи спростовуються наявними у справі доказами, зокрема заявою позивача від 16.08.2018 року до ПрАТ «Українська пожежно-страхова компанія» у якій просив здійснити розрахунок розміру страхового відшкодування.
Підсумовуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що рішення Подільського районного суду міста Києва від 23 листопада 2021 року ухвалено з дотриманням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, що відповідно до ст.375 ЦПК України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 375, 381-383 ЦПК України, суд, -
Апеляційну скаргу представника відповідача Приватного акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія» адвоката Юхименка Сергія Юрійовича залишити без задоволення.
Рішення Подільського районного суду міста Києва від 23 листопада 2021 року залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків зазначених в пункті 2 частини 3 статті 389 ЦПК України.
Головуючий: Судді: