Справа 756/13738/21 Головуючий у І-й інстанції - Яценко Н.О.
апеляційне провадження № 22-ц/824/722/2022 Доповідач Заришняк Г.М
24 травня 2022 року Київський апеляційний суд в складі суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
Головуючого - Заришняк Г.М.
Суддів - Кулікової С.В., Рубан С.М.
при секретарі - Діденко А.С.
розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , діючого в інтересах ОСОБА_2 , на ухвалу Оболонського районного суду м. Києва від 19 листопада 2021 року в справі за позовом Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк», правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю «Глобал Спліт», до ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , про стягнення заборгованості,-
Заочним рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 23 вересня 2010 року стягнуто солідарно з ОСОБА_3 , ОСОБА_2 на користь ПАТ «УкрСиббанк» заборгованість у сумі 51 253 доларів США 52 центів, що в еквіваленті становить 410 274 грн. 14 грн. та судові витрати в розмірі 2240 грн. 00 коп.
08 вересня 2021 р. заявник звернувся до суду із заявою про перегляд та про поновлення пропущеного строку на перегляд заочного рішення Оболонського районного суду м. Києва від 23 вересня 2010 року у цивільній справі за позовом ПАТ «УкрСиббанк» до ОСОБА_3 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості.
Свої вимоги мотивував тим, що відповідач - ОСОБА_2 не був присутній при розгляді справи, оскільки не отримував повідомлення про час та місце розгляду справи, не отримував копії позовної заяви із додатками, а також не отримував і заочного рішення суду. Про наявність рішення дізнався випадково, після чого відразу 01 вересня 2021 року звернувся до суду із письмовою заявою на ознайомлення із матеріалами справи. Зазначає, що копію рішення було отримано представником заявника лише 08 вересня 2021 року, що підтверджується розпискою, наявною в матеріалах справи.
Ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 19 листопада 2021 року в задоволенні клопотання про поновлення пропущеного строку на подання заяви про перегляд заочного рішення Оболонського районного суду міста Києва від 23 вересня 2010 року відмовлено.
Залишено без розгляду заяву ОСОБА_2 , подану представником ОСОБА_1 , про перегляд заочного рішення Оболонського районного суду м. Києва від 23 вересня 2010 року у даній цивільній справі.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , діючий в інтересах ОСОБА_2 , посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення норм процесуального права, просить ухвалу скасувати, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Правом подачі відзиву учасники справи не скористались.
В судовому засіданні суду апеляційної інстанції представник ТОВ «Глобал Спліт» підтримав подану апеляційну скаргу.
Від адвоката Федченка В.В., діючого в інтересах ОСОБА_2 , надійшло клопотання, в якому він просив розглянути справу у відсутність апелянта та його представника.
Інші учасники справи в судове засідання не з'явились, про день та час розгляду справи повідомлені належним чином, про причини свої неявки суд не повідомили.
Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність й обґрунтованість постановленого рішення суду в цій частині, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Як вбачається із матеріалів справи, заочним рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 23 вересня 2010 року стягнуто солідарно з ОСОБА_3 та ОСОБА_2 на користь ПАТ «Укрсиббанк» заборгованість за кредитним договором у сумі 51253 доларів США 52 центів, що в еквіваленті становить 410 274 грн. 14 коп. та судові витрати.
З матеріалів справи слідує, що відповідач ОСОБА_2 був обізнаний про наявність цивільної справи №2-3962/2010, яка перебувала в провадженні Оболонського районного суду, про що свідчить приєднана до матеріалів справи телеграма, яка вручена ОСОБА_2 15 вересня 2010 року особисто начальником відділення Костюк, про виклик його до суду на 23 вересня 2010 року о 14 год. в якості відповідача по справі за позовом ПАТ «Укрсиббанк» до ОСОБА_3 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості.
Копія судового рішення направлялась районним судом ОСОБА_2 , однак конверт із судовим рішенням був повернутий поштою з відміткою «відмова адресата від одержання» (а.с.74 т. 1).
Ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 12.02.2019 року замінено сторону виконавчого провадження з ТОВ !ФК Актив +» на його правонаступника ТОВ «Глобал Спліт» у даній справі. Копію даної ухвали суду відповідач ОСОБА_2 отримав 10 квітня 2019 року (а.с.216 т.1).
Відповідно до ч. 2 ст. 228 ЦПК України ( в редакції на час ухвалення рішення), заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Згідно ч.1 ст. 232 ЦПК України ( в редакції на час ухвалення рішення), заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з'явився в судове засідання та не повідомив про причини неявки з поважних причин і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.
За змістом ч.1 ст. 127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
За правилами ст. 123 ЦПК України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Враховуючи наведене, а також докази, наявні в матеріалах справи, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що відповідач ОСОБА_2 був обізнаний щодо наявності даної справи та судового рішення від 23 жовтня 2010 року, від отримання якого відмовився, мав можливість реалізувати свої процесуальні права на оскарження заочного рішення у встановлені Законом строки, належних та переконливих доказів поважності пропуску строку для подання заяви про перегляд заочного рішення останнім надано не було.
Європейський Суд з прав людини у своїх рішеннях зазначає, що складовою правової визначеності є передбачуваність застосування норм процесуального законодавства, сторони судового провадження повинні мати право очікувати застосування до їхньої справи чинних норм процесуального законодавства (рішення ЄСПЛ у справі "Дія 97" проти України від 21 жовтня 2010 року).
Подібний за змістом висновок міститься у постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 06 лютого 2019 року у справі № 361/161/13-ц (провадження № 61-37352сво18).
Повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватись для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду (пункт 42 рішення ЄСПЛ у справі "Пономарьов проти України" (заява N 3236/03). У цьому рішенні ЄСПЛ також зазначив, що правова система багатьох країн-членів передбачає можливість продовження строків, якщо для цього є обґрунтовані підстави. Разом з тим, якщо строк на оскарження поновлений зі спливом значного періоду часу та за підстав, які не видаються переконливими, таке рішення може порушити принцип юридичної визначеності. Вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (Пономарьов проти України, № 3236/03, § 41, ЄСПЛ, від 3 квітня 2008 року).
З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні клопотання ОСОБА_2 про поновлення пропущеного строку на подання заяви про перегляд заочного рішення, та з урахуванням ч.2 ст. 126 ЦПК України правильно залишив заяву про перегляд заочного рішення Оболонського районного суду м. Києва від 23 вересня 2010 року у даній цивільній справі без розгляду.
Ухвала суду відповідає вимогам норм процесуального права й не може бути скасована з підстав, викладених в скарзі.
Доводи апеляційної скарги про те, що апелянт не отримував повідомлення суду про розгляд справи, а телеграму отримав його брат, з яким він не спілкується, не заслуговують на увагу.
Відповідно до ч.ч.1,2 ст. 74 ЦПК України, в редакції чинній на час розгляду справи, судові виклики здійснюються судовими повістками про виклик. Судові повідомлення здійснюються судовими повістками-повідомленнями.
Також, частинами 1,2,3, ст. 76 ЦПК України, в редакції чинній на час розгляду справи, визначено, що судові повістки, адресовані фізичним особам, вручаються їм
під розписку, а юридичним особам - відповідній службовій особі, яка розписується про одержання повістки. Розписка про одержання судової повістки з поміткою про
дату вручення в той самий день особами, які її вручали, повертається до суду. Якщо особу, якій адресовано судову повістку, не виявлено в місці проживання, повістку під розписку вручають будь-кому з повнолітніх членів сім'ї, які проживають разом з нею, а за їх відсутності - відповідній житлово-експлуатаційній організації або
виконавчому органу місцевого самоврядування.
При цьому, частиною 6 вказаної норми Закону визначено, що у разі відмови адресата одержати судову повістку, особа, яка її доставляє, робить відповідну помітку на повістці і повертає її до суду. Особа, яка відмовилася одержати судову повістку, вважається повідомленою.
З матеріалів справи слідує, що справа призначалась до розгляду неодноразово. Зокрема, на 23 вересня 2010 року відповідач ОСОБА_2 був повідомлений особисто, про що свідчить безпосередньо текст телеграми (а.с.61 т.1), а тому твердження апелянта про те, що вказану телеграму отримав його брат, не заслуговують на увагу.
Відповідач, зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи якого невідоме, викликається в суд через оголошення у пресі. З опублікуванням оголошення про виклик відповідач вважається повідомленим про час і місце розгляду справи (частина 9 ст. 74 ЦПК України, в редакції чинній на час розгляду справи).
Крім того, з матеріалів справи слідує, що судом першої інстанції також робилось оголошення у друкованому органі - газеті «Урядовий кур'єр» у відповідності з вимогами ч. 9 ст. 74 ЦКП України, в редакції чинній на час розгляду справи.
Також, вказані доводи спростовуються й поштовим конвертом про направлення відповідачу ОСОБА_2 копії заочного рішення суду, який був поштою повернутий до районного суду без вручення у зв'язку з відмовою адресата від його отримання, що в силу вимог ч.8 ст. 75 ЦПК України, в редакції на час розгляду справи, вважається належним повідомленням про наявність заочного рішення Оболонського районного суду м. Києва від 23 вересня 2010 року.
Інші доводи апеляційної скарги висновки суду не спростовують та не впливають на правильність постановленої ухвали суду.
Керуючись ст.ст.367, 374, 375, 382 ЦПК України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , діючого в інтересах ОСОБА_2 , - залишити без задоволення.
Ухвалу Оболонського районного суду м. Києва від 19 листопада 2021 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом 30 днів з дня виготовлення повного змісту постанови.
Повний текст постанови виготовлений 25 травня 2022 року.
Головуючий
Судді: