єдиний унікальний номер справи: 760/10908/13-ц
номер апеляційного провадження: 22-ц/824/292/2022
19 травня 2022 року Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
судді - доповідача Білич І.М.,
суддів Коцюрби О.П., Слюсар Т.А.,
при секретарі - в.о. помічника судді Калініній Я.М.
за участі: представника правонаступника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 правонаступника позивача ОСОБА_3 на ухвалу Солом'янського районного суду м. Києва від 13 серпня 2021 року, ухвалене під головуванням судді Солом'янського районного суду м. Києва Букіної О.М.,
у цивільній справі № 760/10908/13-ц позовом ОСОБА_3 , правонаступниками якої є: ОСОБА_1 , ОСОБА_4 до ОСОБА_5 , приватного нотаріусу Київського міського нотаріального округу Краковецької Алли Миколаївни, Київського міського бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна, ОСОБА_6 , Державної податкової інспекції Солом'янського району м. Києва Міністерства доходів і зборів України, третя особа: Відділ громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Солом'янського районного управління Головного управління МВС України у м. Києві (правонаступник Солом'янська районна в місті Києві державна адміністрація), про визнання договору дарування недійсним, скасування державної реєстрації, відновлення прав власника.
У провадженні Солом'янського районного суду м. Києва перебуває цивільна справа № 760/10908/13-ц за позовом ОСОБА_3 , правонаступниками якої є: ОСОБА_1 , ОСОБА_4 до ОСОБА_5 , приватного нотаріусу Київського міського нотаріального округу Краковецької Алли Миколаївни, Київського міського бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна, ОСОБА_6 , Державної податкової інспекції Солом'янського району м. Києва Міністерства доходів і зборів України, третя особа: Відділ громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Солом'янського районного управління Головного управління МВС України у м. Києві, про визнання договору дарування недійсним, скасування державної реєстрації, відновлення прав власника.
13 липня 2021 року ОСОБА_2 , яка діє в інтересах ОСОБА_1 , звернулася до суду першої інстанції з заявою про відвід головуючого судді Букіної О.М. ( том 52 а.с.120-153).
Згідно заяви про відвід поданої представником ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , підставами для її подачі стали наступні обставини, а саме:
- в ЄДРСР на день подачі заяви про відвід відсутня ухвала про зупинення провадження у зв'язку зі смертю відповідача ОСОБА_5
- відсутня ухвала про зупинення провадження у зв'язку зі смертю ОСОБА_4 як правонаступника позивача ОСОБА_3 ;
- станом на 12 липня 2021 року, відсутня в ЄДРСР ухвала про отримання належним чином завіреної спадкової справи щодо майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 відповідача ОСОБА_5 , її дочка (відповідач ОСОБА_7 ) в порушення норм ЦПК України лише через дев'ять місяців надала свідоцтво про смерть;
- головуючим суддею було порушено ст.8 Закону України «Про нотаріат»;
- сталася злочинна змова на той час голови Солом'янського районного суду ОСОБА_8 , яка мала місце 03 грудня 2015 року при автоматизованому розподілу справи «своїй», «потрібній» судді Букіній О.М.;
- на титульній сторінці в томі 13 даної справи, вказані як явно цинічні фальшування сторін у справі, так і позовні вимоги ОСОБА_3
- суду слід акцентувати увагу на тому, що довідка про повне внесення паю ніколи не входила до переліку правовстановлюючих документів;
- відсутні підстави для закриття провадження у справі, так як наявні в справі правовідносини допускають правонаступництво;
- вказувала також на те, що суд першої інстанції при новому розгляді справи, повинен був враховувати, ухвалу касаційного суду від 25 листопада 2015 року, за якою справа була направлена на новий розгляд.
Відтак, просила суд розглянути заяву про відвід, у разі визнання його необґрунтованим, передати справу для визначення головуючого судді, згідно чинного законодавства України.
Ухвалою Солом'янського районного суду м. Києва від 14 липня 2021 року заяву ОСОБА_2 , яка діє в інтересах ОСОБА_1 про відвід головуючого судді Букіної О.М. визнано необґрунтованою. З посиланням на те, що фактично зі змісту заяви вбачається, що заявник не погоджується з процесуальними діями головуючого під час розгляду даної справи.
За правилами ч.3 ст.40 ЦПК України, заяву про відвід було передано на вирішення іншому судді, який не входить до складу суду, що розглядає справу, в порядку ч. 1 ст. 33 ЦПК України.
Ухвалою Солом'янського районного суду м. Києва від 30 липня 2021 року ОСОБА_2 було відмовлено у задоволенні заяви про відвід головуючого судді Букіної О.М.
ОСОБА_2., яка діє в інтересах ОСОБА_1 звернулась до суду першої інстанції з заявою про роз'яснення ухвали Солом'янського районного суду м. Києва від 14 липня 2021 року, посилаючись на те, що ухвала є необґрунтованою, оскільки в її описовій та мотивувальній частині вибірково визначено аргументи для відводу головуючого у справі, на яких акцентувала увагу заявник, та які не були вказані головуючим в обґрунтування заяви про відвід. Крім того, на думку заявника ухвала у вступній та резолютивній частині не точно відображає зміст позовних вимог позивача ОСОБА_3 , що на думку заявника свідчить про «явну цинічну дезінформацію».
Ухвалою Солом'янського районного суду міста Києва від 13 серпня 2021 року у задоволенні заяви ОСОБА_2 , яка діє в інтересах ОСОБА_1 , про роз'яснення ухвали Солом'янського районного суду міста Києва від 14 липня 2021 року відмовлено.
Не погоджуючись з ухвалою суду ОСОБА_1 , як правонаступником позивача ОСОБА_3 подано апеляційну скаргу, за результатами розгляду якої, скаржник просив скасувати ухвалу суду та передати справи до суду першої інстанції на новий автоматизований розподіл справи.
Обґрунтовуючи апеляційну скаргу тим, що оскаржувана ухвала постановлена з порушенням норм процесуального права, зокрема, при постановлені ухвали від 14 липня 2021 року судом першої інстанції не надано належної оцінки підставам вказаним заявником для відводу головуючого судді, як і не вказано всіх учасників справи. Заявник вважав, що вказані порушення норм ЦПК України вчинено суддею Букіною О.М. умисно.
Зазначав також, що неповноважний головуючий суддя Букіна О.М. відмовила у роз'ясненні ухвали від 14 липня 2021 року з метою приховання явних кримінальних дій, які мають місце при розгляді цивільної справи № 760/10908/13-ц, тому протизаконно проігнорувала важливі докази, на які посилалась ОСОБА_2 як представник ОСОБА_1 за довіреністю.
Крім того, головуючий суддя Букіна О.М. не надала мотивування відміченим доводам ОСОБА_2 яка діяла в інтересах ОСОБА_1 , що є обов'язковим елементом справедливого розгляду.
Від учасників справи відзиви на апеляційну скаргу не надходили.
На час перебування справи в проваджені суду апеляційної інстанції, третя особа: Відділ громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Солом'янського районного управління Головного управління МВС України у м. Києві звернулася до суду з листом та повідомило про те, що Законом України від 10.12.2015 року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розширення повноважень органів місцевого самоврядування та оптимізації надання адміністративних послуг» повноваження по реєстрації, зняттю з реєстрації місця проживання особи віднесено до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад. Зазначене вказує на те, що вони вже не здійснюють вказані вище повноваження (функції), а відтак не є належним учасником справи.
Апеляційним судом було здійснено звернення до Солом'янської районної в місті Києві державної адміністрації з урахуванням того, що Розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської державної адміністрації) від 01 лютого 2016 року №48 «Про організаційно-правові заходи, пов'язані з наданням адміністративних послуг у сферах державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців, реєстрації місця проживання/перебування фізичних осіб у межах міста Києва, а також надання відомостей з Державного земельного кадастру» районним в місті Києві державним адміністраціям делеговано повноваження здійснювати реєстрацію та зняття з реєстрації місця проживання/перебування фізичних осіб та відповідно здійснювати передачу інформації та/або внесення у встановленому законом порядку відомостей про реєстрацію чи та зняття з реєстрації місця проживання/перебування до Єдиного державного демографічного реєстру.
У ході розгляду справи апеляційним судом до участі в справі було залучено в якості правонаступника третьої особи - Солом'янську районну у місті Києві державну адміністрацію.
У судовому засіданні представник скаржника підтримала апеляційну скаргу з підстав викладених у ній та просила її задовольнити.
Інші учасники справи повторно повідомлялися про розгляд справи в установленому законом порядку.
Правонаступник третьої особи - Солом'янська районна в місті Києві державна адміністрація, в судове засідання суду не з'явилася, будучи при цьому належним чипом повідомленими про день, час та місце розгляду справи. Подавши до суду заяву, просили здійснити розгляд справи за відсутності їх представника.
Інші учасники справи поважності причин неявки не повідомили.
Колегія суддів вважала за можливе розглянути справу за відсутності не зявившихся учасників справи в силу вимог передбачених положеннями ст.372 ЦПК України.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення осіб, які з'явилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що подана апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Відмовляючи у задоволенні заяви ОСОБА_2 , яка діє в інтересах ОСОБА_1 , про роз'яснення ухвали Солом'янського районного суду міста Києва від 14 липня 2021 року суд першої інстанції вказав, що ухвала суду від 14 липня 2021 року, яку просить роз'яснити заявник, не містить в собі кілька можливих варіантів її тлумачення, є повністю зрозумілою та викладена в доступній формі, в тому числі для заявника.
При цьому, суд першої інстанції вказує, що в ухвалі чітко зазначені підстави, згідно яких заява про відвід головуючого визнана необгрунтованою. Фактично зі змісту поданої заяви про роз'яснення вбачається незгода заявника з результатами та формою прийнятого судового рішення за наслідками розгляду заяви про відвід.
Відповідно до ст. 271 ЦПК України за заявою учасників справи, державного виконавця, приватного виконавця суд роз'яснює судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення.
Зі змісту зазначеної процесуальної норми вбачається, що незрозумілим є судове рішення, в якому припускається декілька варіантів тлумачення. Підставою для роз'яснення судового рішення є утруднення чи неможливість його виконання.
Частиною другою ст.271 ЦПК України передбачено, що подання заяви про роз'яснення судового рішення допускається, якщо судове рішення ще не виконане або не закінчився строк, протягом якого рішення може бути пред'явлене до примусового виконання.
В ухвалі про роз'яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду.
Підставою для роз'яснення судового рішення як засобу усунення недоліків ухваленого судового акта є його неясність, невизначеність. Фактично роз'ясненням рішення є зміна форми його викладення таким чином, щоб ті частини судового акта, які викликають труднощі для розуміння, були висвітлені ясніше та зрозуміліше.
Ясність судового рішення полягає у логічному, чіткому, переконливому та зрозумілому викладенні змісту рішення. Недотримання цих вимог може ускладнити або взагалі унеможливити виконання рішення суду. Вимога логічності, зокрема, передбачає, що текст рішення має відображати причино - наслідкові зв'язки у межах речення чи всього документу. Зокрема мотивувальна частина рішення має відповідати його резолютивній частині.
За загальними нормами права, роз'яснення судом ухваленого ним рішення здійснюється насамперед з метою усунення такого недоліку, як незрозумілість судового рішення (наприклад, можливість неоднакового тлумачення висновків суду), що перешкоджає його належному виконанню. Зрозумілість рішення полягає в тому, що його резолютивна частина не припускає кілька варіантів тлумачення.
У заяві про роз'яснення рішення зазначається, що саме у рішенні є незрозумілим, в чому полягає неясність рішення, які припускаються варіанти тлумачення рішення, як це впливає на його виконання. Роз'яснення інших частин рішень (крім резолютивної) не має правового значення, оскільки вони не мають обов'язкового характеру (правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 20 лютого 2019 року у справі № 814/907/16).
Відтак, зазначене вище свідчить про те, що ухвала про відвід не є судовим рішенням яке підлягає виконанню, тому вона не підлягає роз'ясненню.
З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів вважає, що ухвала суду підлягає зміні, з викладенням її мотивувальної частини в редакції цієї постанови.
Доводи апеляційної скарги в частині не зазначення судом першої інстанції при постановлені оскаржуваної ухвали всіх учасників справи не можуть бути підставою для скасування ухвали суду виходячи з положень ч. 3 ст. 376 ЦПК України.
Керуючись ст.ст. 367, 368, 372, 374, 376, 381-384, 387 ЦПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 правонаступника позивача ОСОБА_3 задовольнити частково.
Ухвалу Солом'янського районного суду м. Києва від 13 серпня 2021 року - змінити, виклавши мотивувальну частину ухвали в редакції цієї постанови.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.
Повний текст постанови складено 27 травня 2022 року.
Суддя - доповідач:
Судді: