10 лютого 2022 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 ,
ОСОБА_3 ,
при секретарі ОСОБА_4 ,
з участю прокурора ОСОБА_5 ,
захисників ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,
обвинувачених ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ,
перекладача ОСОБА_10 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві, шляхом проведення відеоконференцзв'язку між Київським апеляційним судом та Державною установою «Київський слідчий ізолятор», клопотання прокурора у провадженні про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою ОСОБА_8 та ОСОБА_9 ,
Вироком Фастівського міськрайонного суду Київської області від 20 жовтня 2021 року:
- ОСОБА_8 визнано винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 146, ч. 4 ст. 189, ст. 257, ч. 3 ст. 28, ч. 1 ст. 263 КК України, та йому призначено покарання:
- за ч. 3 ст. 146 КК України - у виді 9 років позбавлення волі;
- за ч. 4 ст. 189 КК України - у виді 10 років позбавлення волі з конфіскацією усього належного на праві власності майна;
- за ст. 257 КК України - у виді 10 років позбавлення волі з конфіскацією усього належного на праві власності майна;
- за ч. 3 ст. 28, ч. 1 ст. 263 КК України - у виді 7 років позбавлення волі.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК України шляхом часткового складання призначених покарань призначено ОСОБА_8 остаточне покарання у виді 12 років позбавлення волі з конфіскацією усього належного на праві власності майна.
Запобіжний захід ОСОБА_8 до набрання вироком законної сили змінено з цілодобового домашнього арешту на запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк 60 днів - до 18 грудня 2021 року, та взято його під варту в залі суду.
Справа №11-кп/824/441/2022 Головуючий у першій інстанції ОСОБА_11
Категорія: ч. 4 ст. 189 КК України Доповідач ОСОБА_1
- ОСОБА_9 визнано винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 146, ч. 4 ст. 189, ст. 257 КК України, та йому призначено покарання:
- за ч. 3 ст. 146 КК України - у виді 8 років позбавлення волі;
- за ч. 4 ст. 189 КК України - у виді 10 років позбавлення волі з конфіскацією усього належного на праві власності майна;
_- за ст. 257 КК України - у виді 8 років позбавлення волі з конфіскацією усього належного на праві власності майна.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК України шляхом часткового складання призначених покарань призначено ОСОБА_9 остаточне покарання у виді 11 років позбавлення волі з конфіскацією усього належного на праві власності майна.
Запобіжний захід ОСОБА_9 у виді тримання під вартою до набрання вироком законної сили залишено без змін та продовжено на 60 днів - до 18 грудня 2021 року.
Не погоджуючись з вказаним вироком суду, захисник ОСОБА_7 та обвинувачений ОСОБА_8 подали апеляційні скарги, які прийняті апеляційним судом та по ним відкрито апеляційне провадження.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 16 грудня 2021 року було продовжено обвинуваченим ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , кожному з них, запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк 60 днів, тобто до 13 лютого 2022 року включно.
04 лютого 2022 року до Київського апеляційного суду надійшли клопотання прокурора у провадженні - прокурора Офісу Генерального прокурора ОСОБА_12 про продовження обвинуваченим ОСОБА_9 та ОСОБА_8 , кожному з них, строку тримання під вартою на 60 днів, без визначення їм розміру застави, які обґрунтовані продовженням існування на даний час ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.
Так, прокурор вказує на існування ризику того, що обвинувачений ОСОБА_9 , який будучи громадянином Російської Федерації та не маючи на території України тісних соціальних зв'язків, місця роботи, проживання (адреса: АДРЕСА_1 - є місцем незаконного тримання потерпілого), під тяжкістю можливого покарання у виді позбавлення волі на строк до п'ятнадцяти років, яке йому загрожує, може переховуватися від суду. До того ж дружина та діти ОСОБА_9 проживають в Турецькій Республіці, що теж дає підстави стверджувати, що обвинувачений має мотив залишити територію України і виїхати до Турецької Республіки та переховуватися від органів досудового розслідування та суду.
Також і обвинувачений ОСОБА_8 неодноразово залишав територію України, підтримував стосунки з особами, які можуть бути причетними до вчинення злочинів та проживають за межами України, що дає підстави вважати, що існує ризик того, що під тяжкістю можливого покарання у виді позбавлення волі на строк до п'ятнадцяти років, яке йому загрожує, ОСОБА_8 може залишити територію України та переховуватися від органів досудового розслідування та суду за її межами.
Крім того, існують ризики того, що обвинувачені ОСОБА_9 та ОСОБА_8 , потрапивши на волю, знищать, сховають або спотворять будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливатимуть на потерпілого і свідків, та продовжать свою злочинну діяльність, для здійснення якої, зокрема, обвинувачений ОСОБА_9 прибув на територію України, а саме - приймуть участь у діяльності банди, яка не припинила свою діяльність досі.
Також існують ризики того, що обвинувачені ОСОБА_9 та ОСОБА_8 , потрапивши на волю, можуть встановити зв'язок з іншими членами банди та повідомити їм інформацію, яка їм стала відома після ознайомлення з матеріалами кримінального провадження, а члени банди, зокрема її організатор, зможуть вплинути на їх процесуальну поведінку, що зашкодить кримінальному провадженню.
При цьому у ході досудового розслідування встановлено, що інші члени банди та підозрюваний ОСОБА_13 , матеріали досудового розслідування щодо яких виділено в окремі провадження, не мають постійного місця проживання в Україні і є відомості про те, що вони на даний час знаходяться за межами території України.
Зазначені обставини у їх сукупності дають обґрунтовані підстави вважати, що, перебуваючи на волі, обвинувачені ОСОБА_9 та ОСОБА_8 зможуть перешкоджати встановленню істини у справі, продовжити злочинну діяльність, ухилятись від суду, а тому, з метою забезпечення виконання обвинуваченими ОСОБА_9 та ОСОБА_8 , покладених на них процесуальних обов'язків у даному кримінальному провадженні, та беручи до уваги неможливість запобігання вищезазначеним ризикам застосуванням більш м'яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою, необхідно продовжити обвинуваченим ОСОБА_9 та ОСОБА_8 строк тримання під вартою.
Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора на підтримку доводів клопотань, а також обвинувачених ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та захисників ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , які у вирішенні заявлених клопотань поклалися на розсуд суду, вивчивши матеріали провадження, колегія суддів прийшла до висновку, що клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченим ОСОБА_8 та ОСОБА_9 підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 2 ст. 331 КПК України, вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.
Згідно з вимогами ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою для застосування запобіжного заходу, так само як і для його продовження, є зокрема наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, а саме: переховуватися від суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином або вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується.
Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь ймовірності того, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству.
За змістом положень глави 18 КПК України у взаємозв'язку з вимогами ст. 331 КПК України підставами для продовження строку тримання під вартою є наявність раніше заявлених ризиків, які не зменшилися, або нових ризиків, які виправдовують тримання особи під вартою, та неможливість завершення судового провадження до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
Як убачається з матеріалів провадження, вироком Фастівського міськрайонного суду Київської області від 20 жовтня 2021 року:
- ОСОБА_8 визнано винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 146, ч. 4 ст. 189, ст. 257, ч. 3 ст. 28, ч. 1 ст. 263 КК України, та йому призначено покарання:
- за ч. 3 ст. 146 КК України - у виді 9 років позбавлення волі;
- за ч. 4 ст. 189 КК України - у виді 10 років позбавлення волі з конфіскацією усього належного на праві власності майна;
- за ст. 257 КК України - у виді 10 років позбавлення волі з конфіскацією усього належного на праві власності майна;
- за ч. 3 ст. 28, ч. 1 ст. 263 КК України - у виді 7 років позбавлення волі.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК України шляхом часткового складання призначених покарань призначено ОСОБА_8 остаточне покарання у виді 12 років позбавлення волі з конфіскацією усього належного на праві власності майна.
Запобіжний захід ОСОБА_8 до набрання вироком законної сили змінено з цілодобового домашнього арешту на запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк 60 днів до 18 грудня 2021 року, та взято його під варту в залі суду.
- ОСОБА_9 визнано винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 146, ч. 4 ст. 189, ст. 257 КК України, та йому призначено покарання:
- за ч. 3 ст. 146 КК України - у виді 8 років позбавлення волі;
- за ч. 4 ст. 189 КК України - у виді 10 років позбавлення волі з конфіскацією усього належного на праві власності майна;
- за ст. 257 КК України - у виді 8 років позбавлення волі з конфіскацією усього належного на праві власності майна.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК України шляхом часткового складання призначених покарань призначено ОСОБА_9 остаточне покарання у виді 11 років позбавлення волі з конфіскацією усього належного на праві власності майна.
Запобіжний захід ОСОБА_9 у виді тримання під вартою до набрання вироком законної сили залишено без змін та продовжено на 60 днів - до 18 грудня 2021 року.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 16 грудня 2021 року було продовжено обвинуваченим ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , кожному з них, запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк 60 днів, тобто до 13 лютого 2022 року включно.
А тому, враховуючи обставини, які були підставою для продовження обвинуваченим ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , кожному з них, запобіжного заходу у виді тримання під вартою, та з урахуванням того, що в матеріалах кримінального провадження містяться достатні дані, які свідчать про наявність ризиків, які виправдовують тримання під вартою ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , які обвинувачуються у вчиненні умисних тяжких та особливо тяжких злочинів, та кожен з них засуджений до покарання, яке пов'язане виключно з реальним і тривалим його відбуванням, що ОСОБА_9 є громадянином Російської Федерації та не має на території України міцних соціальних зв'язків, місця роботи, проживання,а ОСОБА_8 неодноразово залишав територію України, підтримував стосунки з особами, які можуть бути причетними до вчинення злочинів та проживають за межами України, - слід прийти до висновку, що ОСОБА_8 та ОСОБА_9 можуть переховуватися від суду, вчинити інші кримінальні правопорушення та перешкоджати виконанню процесуальних рішень по справі, що вказує на необхідність у продовженні обвинуваченим ОСОБА_8 та ОСОБА_9 раніше обраного щодо кожного з них запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що строк тримання під вартою обвинуваченим ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , кожному з них, слід продовжити на 60 днів, тобто до 10 квітня 2022 року включно, задовольнивши клопотання прокурора.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 331, 405 КПК України, колегія суддів
клопотання прокурора у провадженні задовольнити.
Продовжити обвинуваченим ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , кожному з них, запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк 60 днів, тобто до 10 квітня 2022 року включно.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
_________________ ___________________ __________________
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3