Справа № 610/1294/21 Номер провадження 11-кп/814/639/22Головуючий у 1-й інстанції ОСОБА_1 Доповідач ап. інст. ОСОБА_2
24 травня 2022 року м. Полтава
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Полтавського апеляційного суду в складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
з секретарем судового засідання ОСОБА_5 ,
з участю прокурора ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні провадження за апеляційною скаргою засудженого ОСОБА_7 на ухвалу Балаклійського районного судуХарківської області від 20 травня 2021 року,
Зміст оскарженого судового рішення і встановлені судом першої інстанції обставини.
Ухвалою суду відмовлено в задоволенні заяви ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про зарахування періоду тримання під вартою у строк відбування покарання.
Приймаючи вказане рішення, суд послався на те, що злочини, за які засуджено ОСОБА_7 вироком Зарічного районного суду м. Суми від 01.07.2020, було вчинено ним після 20 червня 2017 року, тобто після набрання чинності Законом № 2046-VIII. Попереднє ув'язнення у вказаному кримінальному провадженні до ОСОБА_7 не застосовувалося.
Вироком Сумського районного суду Сумської області від 12.12.2017 ОСОБА_7 було засуджено за злочини, вчинені до набрання чинності Законом № 2046-VIII. Попереднє ув'язнення у вказаному кримінальному провадженні до ОСОБА_7 також не застосовувалося, його було затримано з метою виконання цього вироку після набрання ним законної сили.
Вимоги апеляційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала.
В апеляційній скарзі засуджений ОСОБА_7 просить застосувати до нього положення ч. 5 ст. 72 КК України в редакції Закону № 838-VIII від 26.11.2015 та перерахувати строк відбування покарання, зарахувавши строк попереднього ув'язнення з 17.05.2019 по 17.11.2019, з розрахунку 1 день попереднього ув'язнення за 2 дні позбавлення волі.
На обґрунтування вимог посилається на те, що він відбуває покарання за злочин, який він вчинив в 2017 році, на момент, коли діяв Закон № 838-VIII від 26.11.2015.
Вказує, що вироком Зарічного районного суду м. Суми від 01.07.2020, його було засуджено за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 190, ч. 3 ст.357, ч. 1 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України, які він вчинив у 2018 році. З 17.05.2019 був етапований з Покровської виправної колонії № 17 Харківської області до ДУ «Сумський слідчий ізолятор № 25», де він перебував під слідством по 17.11.2019 та був засуджений Зарічним районним судом м. Суми, із застосуванням ст. 71 КК України за сукупністю вироків та до призначеного покарання частково приєднано невідбуту частину покарання за вироком Сумського районного суду Сумської області від 12.12.2017. У зв'язку з чим вважає, що він відбуває покарання за вчинене кримінальне правопорушення у 2017 році, тобто підпадає під дію Закону № 838-VIII від 26.11.2015.
Позиції учасників судового провадження.
У своїй апеляційній скарзі засуджений ОСОБА_7 просив розглядати її без його участі.
Прокурор заперечив проти доводів апеляційної скарги, вважає ухвалу суду законною та обґрунтованою, просив залишити її без змін.
Мотиви суду.
Відповідно до ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбаченого цим Кодексом.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до вимог статті 94 цього Кодексу.
Вмотивованим є рішення, у якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Районним судом вказаних вимог закону було дотримано.
Під час апеляційного перегляду встановлено, що до Балаклійського районного суду Харківської області надійшло клопотання засудженого ОСОБА_7 про зарахування йому в строк відбування покарання строк попереднього ув'язненняз розрахунку 1 день попереднього ув'язнення за 2 дні позбавлення волі.
Як встановлено судом, вироком Сумського районного суду Сумської області від 12.12.2017 у кримінальному провадженні № 12017200260000331, ОСОБА_7 визнано винуватим та засуджено за ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 15 ч. 3 ст. 185 КК України із застосуванням ч. 1 ст. 70 КК України до покарання у виді 3-х років позбавлення волі. Початок строку відбування покарання за даним вироком ухвалено рахувати з моменту його фактичного затримання.
В подальшому, в порядку виконання вказаного вироку, який набрав законної сили 26.04.2018, ОСОБА_7 був затриманий 06.06.2018.
Крім того, вироком Зарічного районного суду м. Суми від 01.07.2020 у кримінальному провадженні № 12018200440001328, ОСОБА_7 було визнано винуватим та засуджено за ч. 2 ст. 190, ч. 3 ст. 357, ч. 1 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України, із застосуванням ч. 1 ст. 70, ст. 71 КК України, до покарання у виді позбавлення волі строком на 3 роки 1 місяць. Зараховано ОСОБА_7 у строк відбуття покарання відбуте за вироком Сумського районного суду Сумської області від 12.12.2017 покарання у виді позбавлення волі в період з 06.06.2018 до 30.06.2020 включно.
Ухвалою Сумського апеляційного суду від 08.12.2020 змінено вирок Зарічного районного суду м. Суми від 01.07.2020. На підставі ст. 71 КК України, за сукупністю вироків, до призначеного покарання за сукупністю злочинів згідно з ч. 1 ст. 70 КК України, частково приєднано невідбуту частину покарання за вироком Сумського районного суду Сумської області від 12.12.2017 та призначено ОСОБА_7 остаточне покарання у виді позбавлення волі строком на 2 роки 10 місяців. Виключено з резолютивної частини вироку Зарічного районного суду м. Суми від 01.07.2020 вказівку суду першої інстанції про зарахування ОСОБА_7 у строк покарання відбутої частини покарання за вироком Сумського районного суду Сумської області від 12.12.2017 у виді позбавлення волі в період з 06.06.2018 до 30.06.2020 включно.
Таким чином вбачається, що засуджений ОСОБА_7 на даний час відбуває покарання за вироком Зарічного районного суду м. Суми від 01.07.2020 з внесеними змінами за ухвалою Сумського апеляційного суду від 08.12.2020 та кримінальні правопорушення у цьому провадженні засудженим вчинені в період з січня по березень 2018 року.
Відповідно до правової позиції, яка викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 29 серпня 2018 року (справа № 663/537/17 провадження №13-31кс18) щодо застосування норми права, передбаченої ч. 5 ст. 72 КК України (зарахування строку попереднього ув'язнення у строк покарання):
- якщо особа вчинила злочин в період з 24 грудня 2015 року до 20 червня 2017 року (включно), то під час зарахування попереднього ув'язнення у строк покарання застосуванню підлягає ч. 5 ст. 72 КК України в редакції Закону № 838-VIII (пряма дія Закону № 838-VIII);
- якщо особа вчинила злочин в період до 23 грудня 2015 року (включно), то під час зарахування попереднього ув'язнення у строк покарання застосуванню підлягає ч. 5 ст. 72 КК України в редакції Закону № 838-VIII (зворотна дія Закону № 838-VIII як такого, який «іншим чином поліпшує становище особи» у розумінні ч. 1 ст. 5 КК України);
- таким чином, якщо особа вчинила злочин до 20 червня 2017 року (включно), то під час зарахування попереднього ув'язнення у строк покарання застосуванню підлягає ч. 5 ст. 72 КК України в редакції Закону № 838-VIII в силу як прямої, так і зворотної дії кримінального закону в часі;
- якщо особа вчинила злочин до 20 червня 2017 року (включно) і щодо неї продовжували застосовуватися заходи попереднього ув'язнення після 21 червня 2017 року, тобто після набрання чинності Законом № 2046-VIII, то під час зарахування попереднього ув'язнення у строк покарання застосуванню підлягає ч. 5 ст. 72 КК України в редакції Закону № 838-VIII. В такому разі Закон № 838-VIII має переживаючу (ультраактивну) дію. Застосування до таких випадків Закону № 2046-VIII є неправильним, оскільки зворотна дія Закону № 2046-VIII як такого, що «іншим чином погіршує становище особи», відповідно до ч. 2 ст. 5 КК України не допускається;
- якщо особа вчинила злочин, починаючи з 21 червня 2017 року (включно), то під час зарахування попереднього ув'язнення у строк покарання застосуванню підлягає ч. 5 ст. 72 КК України в редакції Закону № 2046-VIII (пряма дія Закону № 2046-VIII).
Відтак, оскільки за вироком Зарічного районного суду м. Суми від 01.07.2020 з внесеними змінами за ухвалою Сумського апеляційного суду від 08.12.2020 кримінальні правопорушення ОСОБА_7 вчинені після 21.06.2017, а саме з січня по березень 2018 року, під час зарахування попереднього ув'язнення у строк покарання застосуванню підлягає ч. 5 ст. 72 КК України в редакції Закону № 2046-VIII (пряма дія Закону № 2046-VIII), тобто попереднє ув'язнення зараховується судом у строк покарання у разі засудження до позбавлення волі день за день або за правилами, передбаченими у частині першій цієї статті.
Виходячи з наведеного, колегія суддів вважає рішення суду першої інстанції про відмову в задоволенні клопотання засудженого законним та належним чином вмотивованим, а тому апеляційні вимоги не підлягають задоволенню.
Керуючись ст. ст. 376, 404, 405, 407, 419 КПК України, колегія суддів апеляційного суду ,-
Апеляційну скаргу засудженого ОСОБА_7 залишити без задоволення, а ухвалу Балаклійського районного суду Харківської області від 20 травня 2021 року щодо ОСОБА_7 - без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4