Справа № 523/3127/22
Провадження №2/523/2995/22
(заочне)
"31" травня 2022 р. м.Одеса
Суворовський районний суд міста Одеси
у складі: головуючої - судді Кремер І.О.,
з участю помічника, який за дорученням судді виконує функції секретаря судового засідання Бондар Т.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань № 24 в м. Одеса, в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу № 523/3127/22 за позовом представника ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням,-
Представник ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням. Обґрунтовуючи свої вимоги позивач вказує на те, що йому на підставі Договору дарування від 22.06.2017 року на праві приватної власності належать житлова квартира за адресою: АДРЕСА_1 . Відповідачі ОСОБА_3 (брат позивача), ОСОБА_4 (племінниця позивача), ОСОБА_5 (племінниця позивача) значаться зареєстрованими у належній позивачу житловій квартири. Однак за зазначеною адресою відповідачі не проживають із 2008 року. Оскільки факт реєстрації відповідачів за вказаною адресою порушує права позивача щодо користування та розпорядження майном, зобов'язує сплачувати додаткові комунальні послуги за сторонню особу, просить суд задовольнити позовні вимоги, та ухвалити рішення, яким визнати ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 такими, що втратили право користування житловим приміщенням, а саме житловою квартирою, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
Згідно правил ч. 6 ст. 19 ЦПК України зазначений спір є малозначним, а тому відповідно до вимог ст. 274 ЦПК України справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження.
Ухвалою судді про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі від 19.04.2022 року було постановлено проводити розгляд справи у спрощеному провадженні із повідомлення та участю сторін.
Позивач ОСОБА_2 та представник позивача ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилися. Однак, представник позивача надав суду заяву, в якій позовні вимоги підтримує в повному обсязі, проти проведення заочного розгляду справи не заперечує, та просить суд провести розгляд справи за відсутності сторони позивача.
Відповідачі ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 в судове засідання не з'явилися без поважних. Про час та місце розгляду справи належним чином направлялось повідомлення за місцем реєстрації відповідачів, однак, згідно поштового повідомлення, адресат за місцем своєї реєстрації відсутній, що вказує на вручення судової повістки належним чином (п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК). Відзив у визначений судом строк відповідачі не подали. А тому суд приходить до переконання про можливість розглянути справи у відсутності відповідачів згідно вимог ч. 3 ст. 223, ч. 1 ст. 280 ЦПК та ухвалює заочне рішення.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, надавши оцінку наявним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу окремо шляхом їх всебічного, повного, об'єктивного та безпосереднього дослідження, суд приходить до наступного висновку.
По справі встановлено, що ОСОБА_2 на підставі Договору дарування від квартири від 22.06.2017 року належить на праві приватної власності житлова квартира, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
Даний факт підтверджується наявною в матеріалах справи копією Договору дарування квартири від 22.06.2017 року, посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Хімченко Р.Л. за реєстровим № 880 та копією Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 90297162 від 22.06.2017 року.
Судом встановлено, що за адресою: АДРЕСА_1 є зареєстрованими брат позивача ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , племінниці позивача - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується наявною в матеріалах Відомостями № М1-11503-ф/л про зареєстрованих осіб у житловому приміщенні/будинку, виданою Департаментом надання адміністративних послуг Одеської міської ради.
Також з відповіді на судовий запит за відомостями відділу обліку та моніторингу інформації місця проживання ГУДМС України в Одеській області від 03.05.2022 року вбачається, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , значаться зареєстрованими за адресою: АДРЕСА_1 .
Однак, судом встановлено, що відповідачі не проживають за адресою: АДРЕСА_1 з 2008 року.
Даний факт підтверджується наявною в матеріалах справи оригіналом акту про відсутність (не проживання осіб) від 10.02.2022 року, складеного ТОВ «Керуюча компанія «Суворовський».
Згідно зі ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право приватної власності є непорушним.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 7 ЗУ «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» зняття з реєстрації місця проживання особи здійснюється на підставі судового рішення, яке набрало законної сили, про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, про виселення, про визнання особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою.
Згідно ч. 2 ст. 405 ЦК України член сім'ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім'ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.
Згідно ст. 150 Житлового кодексу Української РСР громадяни, які мають у приватній власності будинок (частину будинку), квартиру, користуються ним (нею) для особистого проживання і проживання членів їх сімей і мають право розпоряджатися цією власністю на свій розсуд: продавати, дарувати, заповідати, здавати в оренду, обмінювати, здавати, укладати інші не заборонені законом угоди.
Згідно ч. 1 ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
У відповідності до ч.ч. 1, 2 ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна.
Як зазначено у п. 34, 36 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07.02.2014 № 5 «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном, зокрема жилим приміщенням, шляхом зняття особи з реєстраційного обліку, залежить від вирішення питання про право користування такої особи жилим приміщенням відповідно до норм житлового та цивільного законодавства (наприклад, статті 71, 72, 116, 156 ЖК УРСР; стаття 405 ЦК), а саме від вирішення однієї із таких вимог: про позбавлення права власності на жиле приміщення; про позбавлення права користування жилим приміщенням; про визнання особи безвісно відсутньою; про оголошення фізичної особи померлою.
Однак, судом встановлено, що факт реєстрації відповідачів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 за вказаною вище адресою порушує права ОСОБА_2 , як законного власника свого майна, щодо користування та розпорядження вказаним житлом, зобов'язує сплачувати додаткові комунальні послуги за сторонню особу.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до переконання, що надані позивачем докази в підтвердження викладених обставин є належними, допустимими, достовірними, а в своєї сукупності достатніми для задоволення даного позову, а тому слід визнати відповідачів такими, що втратили право на користування вказаним вище житлом.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 4, 6, 10, 12, 228, 229, 247, 263, 265, 273, 279, ЦПК України, ст.ст. 16, ч.1 ст. 383, ст. 391, ч.2 ст. 405 ЦК України, ст. 7 ЗУ «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», суд, -
Позовну заяву представника ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням - задовольнити.
Визнати ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 такими, що втратили право користування житловим приміщеннями, а саме житловою квартирою за адресою: АДРЕСА_1 .
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача із дотриманням вимог ст.ст. 284 - 285 ЦПК України.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивачем заочне рішення може бути оскаржено в загальному порядку шляхом подання протягом тридцяти днів апеляційної скарги до Одеського апеляційного суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом зазначених вище строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга.
Дата складання повного тексту судового рішення 31 травня 2022 року.
Суддя Суворовського
районного суду м. Одеси: І.О. Кремер