Житомирський апеляційний суд
Справа №296/9116/21 Головуючий у 1-й інст. Сингаївський О.П.
Категорія 70 Доповідач Павицька Т. М.
31 травня 2022 року Житомирський апеляційний суд у складі:
головуючого Павицької Т. М.,
суддів Миніч Т.І., Трояновської Г.С.,
розглянувши у спрощеному письмовому провадженні без виклику сторін в м. Житомирі цивільну справу № 296/9116/21 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Корольовського районного суду м. Житомира від 07 лютого 2022 року, ухвалене під головуванням судді Сингаївського О.П. в м. Житомирі,
У жовтні 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду з даним позовом, у якому просила стягнути з відповідача аліменти на утримання повнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі ј частини всіх видів його заробітку (доходів) щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, починаючи з дати подання позову та до закінчення навчання, а саме до 30.06.2025, але не більше ніж до досягнення ОСОБА_3 23-х річного віку.
Позовні вимоги мотивувала тим, що ОСОБА_2 є батьком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Син сторін з 01 вересня 2021 навчається на 1-му курсі денної форми, спеціальності 121 «Інженерія програмного забезпечення», першого (бакалаврського) рівня вищої освіти, бюджетної основи навчання факультету інформаційно-комп'ютерних технологій Державного університету «Житомирська політехніка». У зв'язку із навчанням, ОСОБА_3 потребує матеріальної допомоги, однак, в добровільному порядку відповідач грошові кошти на його утримання не надає. Зазначала, що утримувати та забезпечувати сина позивач не має матеріальної змоги, так як працює молодшою медичною сестрою, заробітна плата якої не дає можливості для повноцінного забезпечення сина належним харчуванням, одягом, канцелярськими товарами, які постійно необхідні для навчального процесу.
Рішенням Корольовського районного суду м. Житомира від 07 лютого 2022 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, у якій просить його скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
На обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що оскаржуване рішення є незаконним, необґрунтованим та таким, що ухвалене із неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права. Вказує, що відповідач має матеріальну змогу допомагати синові, так як неофіційно працює за місцем проживання та отримує значну військову пенсію. ОСОБА_2 на даний час не перебуває у шлюбі та проживає один, діти, про яких він зазначав у відзиві, з ним не проживають та не отримують від останнього ніякого утримання.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Згідно ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до вимог ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що у відповідача на утриманні двоє неповнолітніх дітей, він перебуває на обліку у Житомирському об'єднаному управлінні ПФУ в Житомирській області і отримує пенсію по інвалідності у розмірі 5544,06 грн, а тому вказані обставини дають підстави вважати, що у ОСОБА_2 відсутня можливість надавати матеріальну допомогу повнолітній дитині, яка продовжує навчання.
З такими висновками суду першої інстанції колегія апеляційного суду не погоджується з огляду на наступне.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, сторони по справі є батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Наведене підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 13.11.2003 року.
Відповідно до довідки №496 від 21 жовтня 2021 року ОСОБА_3 є студентом денної державної форми навчання спеціальності 121 «Інженерія програмного забезпечення», першого (бакалаврського) рівня вищої освіти, бюджетної основи навчання факультету інформаційно-комп'ютерних технологій Державного університету «Житомирська політехніка». Закінчує навчання 30.06.2025 року.
Згідно копії посвідчення серії НОМЕР_2 , яке видане Міністерством оборони України, ОСОБА_2 є учасником бойових дій та має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - учасників бойових дій.
З копій свідоцтв про народження серії НОМЕР_3 від 04.05.2018 та серії НОМЕР_4 від 24.03.2007, вбачається, що ОСОБА_2 є батьком малолітнього ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Згідно довідки про доходи №7432494074481428 вбачається, що ОСОБА_2 перебуває на обліку в Житомирському об'єднаному управлінні ПФУ в Житомирській області та отримує пенсію по інвалідності за період з 01.01.2021 по 31.12.2021, яка складає 53007,26 грн.
Із відомостей з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків за період з 1 кварталу 2021 по 3 квартал 2021 ОСОБА_2 отримав соціальні виплати в сумі 3391,00 грн.
Відповідно до статті 199 СК України якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Право на утримання припиняється у разі припинення навчання або досягнення двадцятитрьохрічного віку. Право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.
Відповідно до статті 200 СК України суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу. При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.
Відповідно до статті 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.
Аналіз наведених правил дає підстави для висновку, що обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов'язкової сукупності таких юридичних фактів: 1) досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; 2) продовження ними навчання; 3) існування потреби у зв'язку з цим у матеріальній допомозі; 4) наявність у батьків можливості надавати таку допомогу (батьки самі мають бути працездатними та мати такий заробіток, який дозволив би їм утримувати себе та свою повнолітню дитину). (п.20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів»).
Відповідно до вимог статті 201 СК України до відносин між батьками і дочкою, сином щодо надання їм утримання застосовуються норми статей 187, 189-192 і 194-197 цього Кодексу.
Згідно вимог частини першої статті 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.
Однією з умов для задоволення позову є можливість платника надавати матеріальну допомогу.
Разом з тим, ОСОБА_3 досягнув віку 18 років, проте йому немає 23-х років, він навчається у вищевказаному навчальному закладі, на денній формі навчання, у зв'язку з чим, не в змозі офіційно працевлаштуватися та отримувати доходи.
За таких підстав слід вважати встановленим, що повнолітня дитина потребує допомоги батька у зв'язку з навчанням.
При визначенні розміру аліментів суд апеляційної інстанції бере до уваги той факт, що відповідач отримує пенсію по інвалідності, офіційно не працевлаштований та має на утриманні двох дітей.
Таким чином, виходячи із встановлених обставин справи, взявши до уваги матеріальне становище платника аліментів, а відповідно до ч.3 ст. 11 Закону України «Про охорону дитинства», батько і мати мають рівні права та обов'язки щодо своїх дітей, а також того факту, що ОСОБА_3 навчається на бюджетній основі, суд апеляційної інстанції вважає за можливе стягнути із ОСОБА_2 1/9 частини його заробітку (доходу) щомісячно, починаючи стягнення з 22 жовтня 2021 року і до закінчення навчання, але не більше, ніж до досягнення ним двадцятитрьохрічного віку.
При цьому, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що розмір аліментів на повнолітню дитину, відповідно статті 200 СК України, визначається без зазначення мінімального розміру для дитини відповідного віку.
Відповідно до ст. 376 ЦПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Відповідно до вимог статті 5 Закону України «Про судовий збір» та положень ст. 141 ЦПК України, позивач звільнений від сплати судового збору при зверненні з даним позовом до суду, тому з відповідача в дохід держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 399,52 грн (позов задоволено на 44%).
Відповідно до п.2 ч.3 ст. 389 ЦПК України судові рішення у малозначних справах не підлягають касаційному оскарженню. Малозначними є справи про стягнення аліментів, збільшення їх розміру (п.3 ч.6 ст. 19 ЦПК України). Дана справа є малозначною в силу вимог закону.
Керуючись статтями 367, 368, 374, 376, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Корольовського районного суду м. Житомира від 07 лютого 2022 року скасувати та ухвалити нове судове рішення про часткове задоволення позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітнього сина, який продовжує навчання.
Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , адреса фактичного проживання: АДРЕСА_2 ) аліменти на користь ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_5 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) на утримання повнолітнього сина, ОСОБА_3 , ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_6 ), у розмірі 1/9 частини усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з 22 жовтня 2021 року і до закінчення ОСОБА_3 навчання, але не більше, ніж до досягнення ним двадцяти трьох років.
Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави 399,52 грн судового збору.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає оскарженню в касаційному порядку.
Головуючий
Судді