Справа №295/4611/22
1-кс/295/2373/22
25.05.2022 року м. Житомир
Слідчий суддя Богунського районного суду м.Житомира ОСОБА_1
розглянувши матеріали клопотання про арешт майна,
поданого слідчим Житомирського РУП ГУНП України в Житомирській області
ОСОБА_2 ,
погодженого прокурором Житомирської окружної прокуратури ОСОБА_3 ,
у кримінальному провадженні №12022060400000804 від 20.01.2022,
за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України,
Слідчий звернувся до слідчого судді з клопотанням, в якому просить накласти арешт на мобільний телефон марки «Samsung» чорного кольору з СІМ-карткою «Лайф» та СІМ-картку «Лайф».
Дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя враховує наступне.
У відповідності до ч.2 ст.171 КПК України, у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено: 1) підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна; 2) перелік і види майна, що належить арештувати; 3) документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном; 4) розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до частини шостої статті 170 цього Кодексу.
До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.
Згідно з ч.5 ст.132 КПК України, під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді або суду докази обставин, на які вони посилаються.
Слідчий у клопотанні посилається на те, що 23.05.2022 в ході особистого обшуку підозрюваного було виявлено та вилучено мобільний телефон марки «Samsung» чорного кольору з СІМ-карткою «Лайф» та СІМ-картку «Лайф», однак копії відповідного проколу обшуку слідчим до клопотання не додано.
Крім того, всупереч приписам ч.2 ст.171 КПК України, у клопотанні слідчим не вказано ідентифікуючих ознак предметів, на які він просить накласти арешт, а саме ІМЕІ телефону та номеру мобільного телефону, який містить СІМ-картка «Лайф».
Також, в обґрунтування клопотання слідчий послався на необхідність збереження речових доказів.
В той же час, частиною 2 ст. 173 КПК України визначено, що при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя повинен враховувати, серед іншого, правову підставу для арешту майна та можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 КПК України).
Правові підстави для накладення арешту на майно з метою збереження речових доказів визначені частиною третьою ст. 170 КПК України, згідно з якою арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення. Згідно ч. 2 ст. 98 КПК України документи є речовими доказами, якщо вони містять ознаки, зазначені в частині першій цієї статті.
Сукупний аналіз ст.ст. 98, 170, 171, 173 КПК України дає підстави слідчому судді вважати, що клопотання про арешт повинно містити відповідне обґрунтування з абсолютним дотриманням викладених правових норм. У разі подання клопотання про арешт майна у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 КПК України, в ньому повинно бути зазначено, яким з ознак, визначених в ч. 1 ст. 98 КПК України, відповідає майно, на яке слідчий просить накласти арешт, з відповідним мотивуванням відповідно до обставин конкретного кримінального провадження.
Разом з тим, всупереч викладеним вище нормам КПК України в клопотанні про арешт майна не конкретизовано підстави та мету накладення арешту відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна; якому з критеріїв, зазначених в ч. 1 ст. 98 КПК України, відповідають документи та речі, на які слідчий просить накласти арешт.
Ні клопотання про накладення арешту, ні постанова про визнання предметів речовими доказами не містять належного мотивування, яким з критеріїв ст. 98 КПК України відповідають зазначені у клопотанні мобільний телефон та СІМ-картка, яким чином вказані речі можуть бути використані як доказ в кримінальному провадженні, яке розслідується за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КК України. Мотивуючи клопотання слідчий обмежився загальними фразами без взаємозв'язку між вилученими предметами та обставинами злочину, що розслідується.
Також, відповідно до ч.1 ст.172 КПК України, клопотання про арешт майна розглядається слідчим суддею, судом не пізніше двох днів з дня його надходження до суду, за участю слідчого та/або прокурора, цивільного позивача, якщо клопотання подано ним, підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, і за наявності - також захисника, законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження. Неприбуття цих осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.
Слідчим у клопотанні вказано, що речі, на які він просить накласти арешт, було вилучено у підозрюваного ОСОБА_4 та до клопотання долучено копію протоколу затримання підозрюваного на підставі ухвали слідчого судді про дозвіл на затримання від 23.05.2022. Разом з тим, слідчим у клопотанні не зазначено місце проживання (перебування) власника (володільця) вилученого майна та не зазначено його контактних даних, які дали б можливість своєчасно повідомити власника майна та розглянути клопотання.
Відповідно до ч.3 ст.172 КПК України, слідчий суддя, суд, встановивши, що клопотання про арешт майна подано без додержання вимог статті 171 цього Кодексу, повертає його прокурору, цивільному позивачу та встановлює строк в сімдесят дві години або з урахуванням думки слідчого, прокурора чи цивільного позивача менший строк для усунення недоліків, про що постановляє ухвалу.
Керуючись статтями 40, 132, 171, 172 КПК України, слідчий суддя -
Клопотання слідчого Житомирського РУП ГУНП України в Житомирській області ОСОБА_2 про арешт майна у кримінальному провадженні №12022060400000804 від 20.01.2022, за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України - повернути для усунення недоліків.
Встановити строк для усунення зазначених недоліків, що не перевищує 72 години з моменту отримання копії ухвали.
Після усунення недоліків сторона кримінального провадження не позбавлена права повторно звернутися із даним клопотанням до слідчого судді в загальному порядку.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1