про залишення апеляційної скарги без руху
31 травня 2022 року м. Дніпросправа № 340/10727/21
Суддя Третього апеляційного адміністративного суду Чумак С.Ю., перевіривши на відповідність вимогам Кодексу адміністративного судочинства України апеляційну скаргу Кропивницької митниці на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 21.03.2022 у справі № 340/10727/21 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "КАПРО ОЙЛ" до Кропивницької митниці Державної митної служби України про визнання протиправними і скасування рішення та картки відмови в прийнятті декларації,-
Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 21 березня 2022 року позов задоволений.
Не погодившись з рішенням суду, відповідач подав безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу у цій справі.
Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 2 травня 2022 року витребувано з Кіровоградського окружного адміністративного суду справу № 340/10727/21.
На адресу Третього апеляційного адміністративного суду надійшла зазначена справа.
Суд апеляційної інстанції вважає, що зазначена апеляційна скарга підлягає залишенню без руху, виходячи з наступного.
Відповідно до вимог п. 1 ч. 5 ст. 296 КАС України до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.
Разом з апеляційною скаргою апелянт звернувся з клопотанням про відстрочення сплати судового збору, у зв'язку з відсутністю фінансування.
Розглянувши доводи наведені заявником у клопотанні про відстрочення сплати судового збору, суд апеляційної інстанції зазначає таке.
Питання звільнення від сплати судового збору як складової судових витрат, зменшення його розміру, відстрочення чи розстрочення його сплати регулюються частиною першою статті 133 КАС України, відповідно до якої суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Разом з тим, відповідно до ч. 2 ст. 132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Отже, частина перша статті 133 КАС України визначає право суду на звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору виходячи із майнового стану сторони, водночас стаття 8 Закону України «Про судовий збір» конкретизує порядок, умови такого відстрочення та коло осіб, які можуть бути звільнені від сплати або мають право на відстрочення судового збору.
За змістом норм зазначеної вище статті положення пунктів 1 та 2 частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір» не поширюються на юридичних осіб, незалежно від наявності майнового критерію (майнового стану учасника справи - юридичної особи), а положення пункту 3 частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір» можуть бути застосовані до юридичної особи за наявності майнового критерію, але тільки у справах, визначених цим пунктом, тобто предметом позову у яких є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Водночас, у нормах частини другої статті 132 КАС України відсилання до норм Закону України «Про судовий збір» передбачене лише щодо питання звільнення від сплати судового збору.
Це означає, що юридична особа, зокрема суб'єкт владних повноважень, не позбавлена права звернутися із клопотанням про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, і суд за результатами розгляду цього клопотання не обмежений у праві на власний розсуд відстрочити або розстрочити таку сплату. Крім того, прийняти рішення про відстрочення або розстрочення сплати судового збору суд може і з власної ініціативи у тому разі, коли юридична особа звертається із клопотанням про звільнення від сплати судового збору.
Зазначена правова позиція висловлена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.01.2021 у справі № 0940/2276/18.
Отже, питання відстрочення чи розстрочення сплати судового збору судом вирішується на власний розсуд з огляду на доводи заявника.
Останні ж, на переконання суду, не дають підстав для відстрочення сплати судового збору, оскільки держава має дотримуватися принципу "належного урядування" і не може отримувати вигоду від порушення правил та обов'язків, встановлених нею же, зокрема стосовно дотримання процедури виділення і погодження коштів на сплату судового збору та відсутності таких коштів.
У зв'язку з викладеним у задоволенні клопотання апелянта про відстрочення сплати судового збору необхідно відмовити.
Позов у цій справі заявлено у 2021 році юридичною особою щодо однієї вимоги майнового характеру - визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товару від 27.07.2021 UА901020/2021/000020/1 та картку відмови в прийнятті митної декларації митному оформленню випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначеннявід 27.07.2021 № UА901020/2021/00045.
Судова палата з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов'язкових платежів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, з метою забезпечення єдності практики вирішення спорів у подібних правовідносинах, у постанові від 16 березня 2020 року у справі № 1.380.2019.001962 (К/9901/30593/19) вказала, що сама по собі визначена у рішенні контролюючого органу митна вартість товару безпосередньо не впливає на майновий стан декларанта. Майновий інтерес для нього складає той розмір митних платежів та інших податків, який він має доплатити порівняно з розміром таких платежів, визначених на підставі заявленої ним митної вартості товарів при декларуванні. Обсяг грошового (вартісного) виразу зміни складу майна позивача у цих спорах співпадає з сумою різниці митних платежів та інших податків, яку він має доплатити.
Отже, Судова палата з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов'язкових платежів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду сформулювала правовий висновок, що при оскарженні рішення про коригування митної вартості товарів ціною позову у розумінні підпункту 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону № 3674-VI є різниця митних платежів, що підлягали сплаті із врахуванням митної вартості, розрахованої декларантом, та митної вартості, розрахованої митним органом в оскаржуваному рішенні.
Проте, з матеріалів справи неможливо встановити показники митної вартості товарів та визначених з її розрахунку митних платежів у гривневому еквіваленті згідно з декларації позивача, а також згідно з рішенням митного органу про коригування митної вартості товару, що позбавляє суд можливості визначити ціну позову у справі та, відповідно, розрахувати розмір судового збору, який підлягає сплаті за подання апеляційної скарги у цій справі.
Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України “Про судовий збір” (в редакції чинній на момент подання апеляційної скарги) встановлено, що за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду справляється судовий збір у розмірі 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги, але не більше 15 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до частини 2 статті 4 Закону України “Про судовий збір” (в редакції чинній на момент подання позовної заяви) ставка судового збору за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано суб'єктом владних повноважень складає 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2102 грн) та не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (21020 грн).
При розрахунку судового збору за подання апеляційної скарги суд виходить з такої формули: (ціна позову * 1,5%)* 150%, але не більше 15 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Отже, за подання апеляційної скарги сплаті підлягає судовий збір у розмірі, обчисленому виходячи зі ставок, встановлених наведеними положеннями Закону.
Ураховуючи те, що з матеріалів справи неможливо встановити показники митної вартості товарів та визначених з її розрахунку митних платежів у гривневому еквіваленті згідно з декларації позивача, а також згідно з рішенням митного органу про коригування митної вартості товару, що позбавляє суд можливості визначити ціну позову у справі та, відповідно, розрахувати розмір судового збору, який підлягає сплаті за подання апеляційної скарги у цій справі, тому скаржнику необхідно подати до суду апеляційної інстанції відповідні документи для перевірки правильності його розрахунку апелянтом.
Відповідно до ч. 2 ст. 298 КАС України (в редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VII) до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу, згідно з якими апеляційна скарга залишається без руху з наданням строку для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення копії даної ухвали.
З огляду на викладене вище, суд зобов'язує апелянта не пізніше 10-денного строку з дня отримання копії ухвали, усунути вказані недоліки апеляційної скарги, а саме надати суду відповідні документи для перевірки правильності розрахунку апелянтом сплаченого ним судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі встановленому Законом № 3674-VI, а також пояснення з приводу розрахунку сплаченого судового збору.
На підставі викладеного, керуючись ст. 169, 296, 298, 325, 328, суд
У задоволенні клопотання Кропивницької митниці про відстрочення сплати судового збору відмовити.
Апеляційну скаргу Кропивницької митниці на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 21.03.2022 у справі № 340/10727/21 залишити без руху та надати строк для усунення зазначених вище недоліків апеляційної скарги, не пізніше десяти днів з дня отримання копії ухвали.
Ухвала набирає чинності з моменту підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя С.Ю. Чумак