Справа № 161/11806/18
Провадження № 1-кп/161/301/22
м. Луцьк 31 травня 2022 року Луцький міськрайонний суд Волинської області під головуванням
судді - ОСОБА_1
за участю секретаря - ОСОБА_2
прокурора - ОСОБА_3
захисника - ОСОБА_4
потерпілого - ОСОБА_5
представника потерпілого - ОСОБА_6
обвинуваченого - ОСОБА_7
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Луцьку кримінальне провадження №12018030010000652 від 16.02.2018 року про обвинувачення ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Луцьк Волинської області, українця, громадянина України, з вищою освітою, одруженого, працюючого директором ТзОВ «Паритет», зареєстрованого та проживаючого АДРЕСА_1 , в порядку ст.89 КК України не судимого, -
-за ст.289 ч.1 КК України (в ред. Закону № 270-VI від 15.04.2008), -
Обвинувачений ОСОБА_7 , 10.06.2017, близько 10:00 год., перебуваючи поблизу автомобільної заправної станції «БРСМ»,що по вул. Рівненська, 1К в м. Луцьк Волинської області, діючи з прямим умислом, з корисливих мотивів та керуючись метою незаконного заволодіння транспортним засобом, шляхом зловживання довірою потерпілого ОСОБА_5 , під приводом здійснення ремонту автомобіля, не маючим наміру виконувати свої зобов'язання, незаконно заволодів автомобілем марки «Мерседес Бенц Е280», 2001 року випуску, реєстраційний номер « НОМЕР_1 », номер кузова - НОМЕР_2 , вартістю якого згідно висновку авто товарознавчої експертизи №12-2/339 від 29 березня 2018 року становить 280 479 грн., якого в подальшому реалізував третій особі, таким чином заволодів вказаним транспортним засобом потерпілого ОСОБА_5 ..
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_7 свою вину у вчиненні інкримінованого йому злочину визнав повністю та показав, що, дійсно, у вказані час, місце та спосіб вчинив зазначений в зміненому прокурором обвинувальному акті злочин. Цивільний позов потерпілого про відшкодування матеріальної та моральної шкоди не визнав, оскільки вважає, що він розрахувався з потерпілим. У вчиненому обвинувачений ОСОБА_7 щиро розкаявся, просив суд суворо його не карати.
Крім повного визнання вини самим обвинуваченим, його вина у вчиненому повністю підтверджується зібраними та дослідженими в судовому засіданні доказами, фактичні обставини яких не оспорюються учасниками судового процесу, зокрема:
- показами даними в судовому засіданні потерпілим ОСОБА_5 , який підтвердив факт незаконного заволодіння ОСОБА_7 транспортним засобом потерпілого, при обставинах, що зазначено в обвинувальному акті, з врахуванням зміненого прокурором обвинувального акту. Заявлений цивільний позов до ОСОБА_7 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди підтримав повністю та просив задовольнити, а також наполягав на призначенні суворого покарання ОСОБА_8 ..
Відповідно до ст. 349 КПК України, при визначенні обсягу доказів, що підлягають дослідженню, судом постановлено не досліджувати інші докази по кримінальному провадженні, оскільки вони не оспорюються учасниками судового розгляду.
Аналізуючи зібрані та досліджені докази в їх сукупності, суд вважає доведеною вину обвинуваченого ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.289 ч.1 КК України.
Таким чином, обвинувачений ОСОБА_7 своїми умисними діями, які виразились у незаконному заволодінні транспортним засобом, вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ст.289 ч.1 КК України.
Обговорюючи питання про вид і міру покарання відносно обвинуваченого ОСОБА_7 , суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, який відносяться до категорії злочинів середньої тяжкості, всі обставини справи та дані про особу обвинуваченого.
До обставин, що пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_7 , суд відносить щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину.
Обставини, що обтяжують його покарання, суд не вбачає.
При визначенні виду та розміру покарання обвинуваченому ОСОБА_7 , судом враховується те, що потерпілий наполягав на призначенні суворого покарання ОСОБА_7 , однак останній в порядку ст.89 КК України не судимий, свою вину визнав повністю, розкаявся у вчиненому, має постійне місце проживання, характеризується з задовільно згідно досудової доповіді, працює, разом з тим, ОСОБА_7 зобов'язався в подальшому дотримуватись бездоганної поведінки, тому суд приходить до висновку, що його виправлення та перевиховання можливе без ізоляції від суспільства, тобто покарання ОСОБА_7 , слід призначити в межах санкції ст.289 ч.1 КК України у виді штрафу, що на думку суду буде необхідним та достатнім для його виправлення і перевиховання, а також попередження вчинення нових злочинів, і відповідатиме вимогам ст.65 КК України.
Цивільний позов потерпілого ОСОБА_5 до обвинуваченого ОСОБА_7 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, слід задовольнити частково, тобто стягнути з ОСОБА_7 в користь потерпілого ОСОБА_9 матеріальну шкоду, згідно пред'явленого обвинувачення, а моральну шкоду в розмірі 15000 гривень.
При визначенні розміру відшкодування моральної шкоди в користь потерпілого ОСОБА_5 , суд враховує положення ст.23 ч.3 ЦК України, згідно яких розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності та справедливості. А тому, приймаючи до уваги встановлені судом фактичні обставини справи та викладені вище вимоги законодавства України з цього приводу, суд вважає, що в даному конкретному випадку, потерпілий ОСОБА_5 не міг повноцінно працювати, нервував у зв'язку з тим, що в силу суб'єктивних причин не міг захистити своєму майно, а тому з врахуванням глибини душевних страждань, вимушених змін у житті потерпілого, які настали в результаті вчинення обвинуваченим злочину, що такий розмір відшкодування моральної шкоди відповідає положенням ст.23 ч.3 ЦК України.
Цивільний позов ОСОБА_10 до обвинуваченого ОСОБА_7 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, слід залишити без розгляду, оскільки згідно пред'явленого обвинувачення в кримінальному провадженні №12018030010000652 від 16.02.2018 року - ОСОБА_10 не значиться як потерпілий, згідно обвинувального акту, з врахуванням зміненого прокурором обвинувального акту.
Керуючись ст.ст.368, 371, 374 КПК України, суд, -
ОСОБА_7 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ст.289 ч.1 КК України (в ред. Закону № 270-VI від 15.04.2008) та призначити покарання у виді штрафу в розмірі 1100 (одна тисяча сто) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 18 700 (вісімнадцять тисяч сімсот) гривень.
Стягнути з ОСОБА_7 в дохід держави судові витрати в розмірі 2288 (дві тисячі двісті вісімдесят вісім) гривень за проведення технічної експертизи документів та судової автотоварознавчої експертизи.
Цивільний позов ОСОБА_10 до ОСОБА_7 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди - залишити без розгляду.
Цивільний позов потерпілого ОСОБА_5 до ОСОБА_7 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди - задовольнити частково. Стягнути з ОСОБА_7 в користь потерпілого ОСОБА_5 матеріальну шкоду в розмірі 280 479 (двісті вісімдесят тисяч чотириста сімдесят дев'ять) гривень та моральну шкоду в розмірі 15 000 (п'ятнадцять тисяч) гривень.
Арешт, що накладений на майно, яке вилучене в ході проведення огляду місця події від 15 лютого 2018 року у приміщенні службового кабінету № 404 СВ Луцького ВП ГУ Національної поліції у Волинській області, що за адресою: місто Луцьк, вул.Грибоєдова, 2, а саме: свідоцтво про реєстрації транспортного засобу серії НОМЕР_3 , три рекомендаційні повідомлення від 13 жовтня 2017 року, від 08 грудня 2017 року та від 09 грудня 2017 року на 1 арк. кожне, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_4 та розписку на 1 арк. - скасувати.
Речові докази - автомобіль марки «Мерседес Бенц Е280», 2001 року випуску, реєстраційний номер « НОМЕР_1 », номер кузова - НОМЕР_2 , свідоцтво про реєстрацію вказаного транспортного засобу серії НОМЕР_4 (номер бланку НОМЕР_5 ), що передані на відповідальне зберігання потерпілому ОСОБА_5 , згідно письмової розписки - залишити останньому за належністю.
Речові докази - три поштових повідомлення на 1 арк., кожне та письмову розписку на 1 арк., що знаходиться в матеріалах кримінального провадження - залишити при матеріалах кримінального провадження.
На вирок суду може бути подана апеляція до Волинського апеляційного суду, шляхом її подачі через Луцький міськрайонний суд протягом 30 днів з дня його проголошення.