31 травня 2022 року справа №200/12969/21
приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15
Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Сіваченка І.В., суддів: Блохіна А.А., Гаврищук Т.Г., у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду (суддя в І інстанції Дмитрієв В.С.) від 05 листопада 2021 року у справі № 200/12969/21 (повний текст рішення складено 05 листопада 2021 року в м. Слов'янську) за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (далі - Управління) з вимогами визнати протиправним та скасувати рішення №053130007351 від 03 серпня 2021 року про відмову в призначенні пенсії за віком згідно частини статті 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсій не страхування» відповідно до заяви №7050, поданої разом із додатками 28 липня 2021 року, зобов'язати Управління повторно переглянути заяву позивача про призначення пенсії за віком №7050 від 28 липня 2021 року та зарахувати до страхового стажу період роботи в "Торгово розничное предприятие Радуга" з 11 грудня 1992 року по 11 квітня 1994 року.
В обґрунтування позовних вимог наведено, що наявність у трудовій книжці запису, коректність якого відповідно до Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, ставиться під сумнів відповідачем, не може бути наслідком виключення періодів роботи при зарахуванні страхового стажу. Позивач вказав, що жодних довідок про підтвердження стажу за спірний період надати не може, оскільки ліквідоване підприємство документи до архівного відділу не передавало. Вважає рішення про відмову в призначенні пенсії протиправним. З огляду на викладені обставини позивач просив суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 05 листопада 2021 року адміністративний позов задоволено, а саме:
визнано протиправним та скасовано рішення №053130007351 від 03 серпня 2021 року про відмову у призначенні пенсії за віком ОСОБА_1 , зобов'язано Управління повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії від 28 липня 2021 року, зарахувавши до страхового стажу період роботи в Торгово роздрібному підприємстві «Радуга» з 11 грудня 1992 року по 11 квітня 1994 року.
Не погодившись з таким судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення місцевого суду, прийняти нове, яким у задоволені позовних вимог відмовити в повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.
В обґрунтування апеляційної скарги наведено що, до страхового стажу позивача не зараховано період роботи з 11 грудня 1992 року по 11 квітня 1994 року, оскільки у трудовій книжці відсутня назва підприємства та запис не завірений підписом відповідальної особи, що є порушенням інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників №58 від 29 липня 1993 року. Відповідач вказав, що для зарахування спірного періоду заявнику необхідно подати уточнюючу довідку відповідно до пункту 3 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженою Постановою КМУ від 12 червня 1993 року №637. На підставі викладеного, відповідач просить задовольнити апеляційну скаргу, та відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Указом Президента України №64/2022 від 24 лютого 2022 року «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб (стаття 1).
Указом Президента України №133/2022 від 14 березня 2022 року «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 15 березня 2022 року № 2119-IХ, на часткову зміну статті 1 Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб. Указом Президента України від 18 квітня 2022 року № 259/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 квітня 2022 року строком на 30 діб.
Враховуючи дистанційний режим роботи суддів та працівників апарату Першого апеляційного адміністративного суду з часу введення в Україні правового режиму воєнного стану, з метою збереження життя і здоров'я та забезпечення безпеки суддів і працівників апарату суду, зазначена постанова прийнята колегією суддів за умови наявної можливості доступу колегії суддів до матеріалів справи.
Справа розглянута у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами відповідно до ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Відповідно до ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги.
Суд, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, розглядаючи апеляційну скаргу в межах викладених доводів, встановив наступне.
Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянкою України, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується копіює паспорта серії НОМЕР_1 , виданим 12 лютого 2001 року Краматорським МВ УМВС України в Донецькій області.
28 липня 2021 року ОСОБА_1 звернулася до відповідача із заявою про призначення пенсії за віком.
Рішенням №053130007351 від 03 серпня 2021 року позивачу відмовлено в призначенні пенсії у зв'язку із відсутністю необхідного страхового стажу 28 років.
Так, згідно вказаного рішення, відповідно до наданих документів страховий стаж ОСОБА_1 складає 26 років 11 місяців 11 днів. При цьому до страхового стажу не зараховано період роботи з 11 грудня 1992 року по 11 квітня 1994 року, оскільки відсутня назва підприємства та запис не завірений підписом відповідальної особи.
З копії трудової книжки серії НОМЕР_2 , що видана на ім'я ОСОБА_1 вбачається, що позивач у спірний період з 11 грудня 1992 року по 11 квітня 1994 року працювала у Торгівельно-роздрібному підприємстві «Радуга» робочим (наказ №1 від 11 грудня 1992 року, наказ №1 від 11 квітня 1994 року відповідно).
Запис містить печатку підприємства, проте не містить підпису відповідальної особи за внесення відомостей у трудову книжку.
Відповідно до листа архівного відділу Краматорської міської ради від 11 червня 2021 року №23.07-05/317 документи з особового складу Торгово-розничного предприятия «Радуга» на зберігання до архівного відділу не надходили.
Згідно з листом Управління реєстраційних повноважень та ведення реєстру територіальної громади від 17 травня 2021 року №28/01.1-23/1258 підприємство роздрібної торгівлі «Радуга» зареєстровано рішенням виконавчого комітету Краматорської міської ради народних депутатів від 3 червня 1992 року №251, на дату звернення відомості про підприємство в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відсутні.
Не погодившись з рішеннями відповідача про відмову в призначенні пенсії, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Надаючи правову оцінку правовідносинам суд виходив з наступного.
Статтею 46 Конституції України передбачено право громадян на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Відповідно до пункту 1 статті 26 Закону України № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» ( далі Закон - № 1058-IV) особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року. Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу: з 1 січня 2021 року по 31 грудня 2021 року - не менше 28 років.
Положеннями статті 24 Закону № 1058-IV визначено, що страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Відповідно до ст. 48 Кодексу законів про працю України, положення якої кореспондуються зі ст. 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення", трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Згідно п. 1.6, 1.7 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону № 1058-IV, затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1, звернення особою за призначенням пенсії може здійснюватися в будь-який час після виникнення права на пенсію, але не раніше, ніж за місяць до досягнення пенсійного віку. Днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття органом, що призначає пенсію, відповідної заяви.
Пунктом 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок № 637) основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Станом на час оформлення трудової книжки позивача, діяла Інструкція про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, установах, організаціях, затверджена 20 червня 1974 року № 162 ДК СРСР по праці і соціальним питанням (далі - Інструкція № 162), пункти 2.3 та 4.1 якої містять положення, подібні положенням пункту 2.4 та 4.1 Інструкції № 58.
Пунктом 1.4 Інструкції № 162 визначалося, що питання, пов'язані з порядком ведення трудових книжок, їх зберігання, виготовлення, постачання та обліку, регулюються постановою Ради Міністрів СРСР та ВЦСПС віл 06 вересня 1973 року № 656 "Про трудові книжки працівників та службовців" (далі - Порядок № 656) та цією Інструкцією.
Відповідно до пункту 1 Порядку № 656 трудова книжка є основним документом про трудову діяльність робітників і службовців. Трудові книжки ведуться на всіх робітників і службовців державних, кооперативних і громадських підприємств, установ і організацій, які працювали понад 5 днів, у тому числі на сезонних і тимчасових працівників, а також на позаштатних працівників за умови, якщо вони підлягають державному соціальному страхуванню.
Згідно пункту 2.2 Інструкції № 162 до трудової книжки вносяться: відомості про працівника: прізвище, ім'я та по-батькові, дата народження; відомості про роботу, переведення на іншу постійну роботу, звільнення; відомості про нагородження і заохочення: про нагородження державними нагородами України та відзнаками України, заохочення за успіх у роботі та інші заохочення відповідно до чинного законодавства України; відомості про відкриття, на які видані дипломи про використані винаходи і раціоналізаторські пропозиції та про виплачені у зв'язку з цим винагороди.
Пунктом 2.3 Інструкції № 162 визначено, що усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження).
Записи виконуються акуратно, ручкою кульковою або з пером, чорнилом чорного, синього або фіолетового кольорів, і завіряються печаткою запис про звільнення, а також відомості про нагородження та заохочення.
У разі звільнення працівника всі записи про роботу і нагороди, що внесені у трудову книжку за час роботи на цьому підприємстві, засвідчуються підписом керівника підприємства або спеціально уповноваженою ним особою та печаткою підприємства або печаткою відділу кадрів (п. 4.1 Інструкції № 162).
Відповідно до п. 18 Порядку № 656 відповідальність за організацію робіт з ведення, обліку, зберігання та видачі трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації. Відповідальність за своєчасне та правильне заповнення трудових книжок, за їх облік, зберігання та видачу несе спеціально уповноважена особа, що призначається наказом (розпорядженням) керівника підприємства, установи, організації. За порушення встановленого порядку ведення, обліку, зберігання та видачі трудових книжок посадові особи несуть дисциплінарну, а у передбачених законом випадках іншу відповідальність.
З аналізу вказаних норм слідує, що законодавцем покладено обов'язок ведення трудових книжок на адміністрацію підприємств, тому її не належне ведення не може позбавити позивача права на включення спірного періоду роботи до його страхового стажу і на отримання пенсії з його врахуванням.
Суд зауважує, що запис про спірний період роботи у трудовій книжці позивача містить назву та печатку підприємства.
Суд зазначає, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 27 квітня 1993 року «Про трудові книжки працівників» № 301 відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації.
За порушення встановленого порядку ведення, обліку, зберігання і видачі трудових книжок посадові особи несуть дисциплінарну, а в передбачених законом випадках іншу відповідальність.
Також, відповідно до Інструкції «Про порядок ведення трудових книжок працівників», затвердженої спільним наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29 липня 1993 року №58 вбачається, що заповнення трудової книжки здійснюється роботодавцем, а не працівником. Отже, відповідальним за заповнення трудової книжки вперше, в тому числі і внесення до неї записів на першій сторінці (титульному аркуші) трудової книжки, є підприємство - роботодавець, а відтак відсутня вина позивача в тому, що в трудовій книжці роботодавцем заповнено із порушенням відомості про особу в трудовій книжці.
Суд зазначає, що позивач не може нести відповідальність за правильність заповнення та ведення трудової книжки, а отже не може бути обмежений в праві неврахування до трудового стажу періоду роботи на підприємстві внаслідок порушення відділом кадрів правил оформлення записів про особу трудовій книжці.
Тому недотримання правил ведення трудової книжки може мати негативні наслідки саме для особи, яка допустила такі порушення, а не для робітника, а отже, й не може впливати на його особисті права. Крім того суд ураховує, що позивач позбавлений можливість надати уточнюючу довідку підприємства або архівну довідку, оскільки за інформацією наданою на вимогу суду Головним управлінням ДПС у Донецькій області, Комунальне підприємство роздрібної торгівлі «Радуга» (податковий номер 20315875) зареєстроване рішенням виконавчого комітету Краматорської міської ради народних депутатів від 3 червня 1992 року №251 припинило діяльність та 27 лютого 2007 року внесено судове рішення щодо припинення юридичної особи. Також, листом архівного відділу Краматорської міської ради від 11 червня 2021 року №23.07-05/317 підтверджується, що документи з особового складу Комунального підприємства роздрібної торгівлі «Радуга» на зберігання до архівного відділу не надходили.
Таким чином, суд дійшов висновку, що не зарахування до страхового стажу позивача періоду роботи з 11 грудня 1992 року по 11 квітня 1994 року, що зазначені в трудовій книжці НОМЕР_2 носить формальний характер і не відповідає вимогам пенсійного законодавства.
На підставі викладеного вище, суд вважає протиправним рішення відповідача про відмову в призначенні пенсії ОСОБА_1 .
Обираючи спосіб захисту, суд, зважаючи на його ефективність з точки зору статті 13 "Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод", ратифікованої Україною Законом № 475/97-ВР від 17 липня 1997 року, приходить висновку, що достатнім та ефективним способом захисту порушеного права позивача у даній справі є прийняття рішення про визнання протиправним та скасування рішення про відмову в призначенні пенсії за віком ОСОБА_1 та зобов'язання відповідача повторно розглянути заяву позивача про призначення пенсії з урахуванням до страхового стажу періоду роботи з 11 грудня 1992 року по 11 квітня 1994 року.
На підставі викладеного вище, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги вірно підлягають задоволенню.
Частиною 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Отже, враховуючи наведене у сукупності, колегія суддів погоджується з висновком місцевого суду, що у спірних правовідносинах встановлено порушення відповідачем прав позивача, тому позовні вимоги є необґрунтованими та підлягають задоволенню.
Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, оскільки ґрунтуються на невірному трактуванні фактичних обставин та норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини.
Зважаючи на наведене, судова колегія дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому вона підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Керуючись статями 291, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області - залишити без задоволення.
Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 05 листопада 2021 року у справі № 200/12969/21 - залишити без змін.
Повне судове рішення - 31 травня 2022 року.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому статтею 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Колегія суддів І. В. Сіваченко
А. А. Блохін
Т. Г. Гаврищук