про повернення позовної заяви
30 травня 2022 року ЛуцькСправа № 140/3692/22
Волинський окружний адміністративний суд у складі судді Смокович В.І., одержавши позовну заяву Головного управління ДПС у Волинській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Глобал Тобако Інтернешнл» про стягнення фінансових санкцій,
Головне управління ДПС у Волинській області звернулося із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Глобал Тобако Інтернешнл» про стягнення заборгованості по фінансових санкціях в сумі 34000,00 грн (тридцять чотири тисячі гривень 00 копійок) до місцевого бюджету.
Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 16 травня 2022 року позовну заяву Головного управління ДПС у Волинській області залишено без руху та встановлено строк для усунення недоліки позовної заяви шляхом подання до суду доказів сплати судового збору у сумі 2481,00 грн (дві тисячі чотириста вісімдесят одна гривня 00 копійок), доказів на підтвердження призначення Кондратюка Сергія виконуючим обов'язки начальника Головного управління ДПС у Волинській області.
Представник Головного управління ДПС у Волинській області 25 травня 2022 року подав до суду клопотання, в якому одночасно просить продовжити строк для усунення недоліків позовної заяви та відстрочити Головного управлінню ДПС у Волинській області сплату судового збору за подання позовної заяви до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення фінансових санкцій.
Відповідно до частини першої статті 118 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії.
За правилами статті 119 КАС України суд має встановлювати розумні строки для вчинення процесуальних дій. Строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню адміністративного судочинства.
Так, частинами другою, третьою статті 121 КАС України процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду. Якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив строк, у письмовому провадженні.
За приписами частини першої статті 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень її майнового стану. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України від 08 липня 2011 року №3674-VІ «Про судовий збір». Так, згідно з положеннями Закону України «Про судовий збір» органам податкової служби не надано пільг щодо сплати судового збору.
Головне управління ДПС у Волинській області є державним органом, який утримується за рахунок Державного бюджету України, та має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів, якими можна було б забезпечити сплату судового збору.
Фінансування витрат на оплату судового збору для державних органів із державного бюджету передбачено за кодом економічної класифікації 2800 «Інші поточні платежі», розмір яких щорічно затверджується відповідним кошторисом.
Разом з тим, статтею 161 КАС України встановлено обов'язок особи, яка подає позовну заяву, на одночасне подання із нею документа про сплату судового збору.
Таким чином, особа, яка має намір подати позовну заяву, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії для виконання процесуального обов'язку дотримання вимог процесуального закону стосовно форми і змісту позовної заяви, в тому числі щодо оплати судового збору.
Втім, податковим органом не надано жодних доказів, які б підтверджували вчинення сукупності послідовних та регулярних дій, спрямованих на отримання достатнього для сплати судового збору у даній справі фінансування з Державного бюджету України.
Щодо посилання позивача на обставину запровадження на території України воєнного стану з 24 лютого 2022 року, суд зазначає, що питання продовження процесуального строку у випадку невиконання вимог ухвали суду про залишення позовної заяви без руху з причин, пов'язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується у кожному конкретному випадку, виходячи з доводів, наведених у клопотанні скаржника. Однак, сам лише факт запровадження воєнного стану не може бути підставою для безумовного продовження процесуального строку, відстрочення, розстрочення чи звільнення від сплати судового збору у всіх абсолютно випадках.
Аналогічна правова позиція викладена в ухвалах Верховного Суду від 16 травня 2022 року у справі № 140/12235/21, від 16 травня 2022 року у справі № 380/10420/21, від 12 травня 2022 року у справі №160/3343/21, від 12 травня 2022 року у справі №200/1869/21-а.
До того ж, у клопотанні, окрім посилання на воєнний стан введений на всій території України, відсутність фінансування та неможливість проведення органом казначейської служби платежів щодо сплати судового збору, контролюючий орган не зазначає про вжиті ним заходи задля сплати судового збору у встановлений в ухвалі суду строк. Тобто, відсутні належні обґрунтування підстав для відстрочення сплати судового збору за подання позовної заяви у цій справі.
Відповідач, маючи однаковий обсяг процесуальних прав і обов'язків поряд з іншими учасниками справи, діє як суб'єкт владних повноважень та є бюджетною установою, що фінансується з Державного бюджету України, а тому обмежене її фінансування, зокрема, в частині видатків, передбачених на сплату судового збору, не є підставою для відстрочення, розстрочення, зменшення розміру або звільнення від сплати судових витрат останнього, оскільки кошти на вказані цілі повинні бути передбачені у кошторисі установи своєчасно і у повному обсязі.
Проаналізувавши викладе та зміст клопотання про відстрочення сплати судового збору, суд вважає, що відповідачем не наведено обставин, які мали б виключний характер та свідчили б про наявність достатніх підстав для відстрочення сплати судового збору, та не обґрунтовано належними і допустимими доказами відсутність можливості сплатити судовий збір у встановлених законом порядку і розмірі.
З урахуванням наведеного та беручи до уваги, що особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору, суд вважає, що обставини, пов'язані з фінансуванням установ чи організацій з державного бюджету, відсутністю в ньому коштів, призначених для сплати судового збору суб'єктами владних повноважень, не є підставою для відстрочення сплати судового збору або продовження строку на усунення недоліків позовної заяви.
За вказаних обставин та з урахуванням встановленого наведеними законодавчими приписами режиму правового регулювання питання відстрочення сплати судового збору, визначених законодавцем умов та підстав для цього, у задоволенні клопотання представника позивача про продовження процесуального строку для усунення недоліків позовної заяви та відстрочення сплати судового збору необхідно відмовити.
Отже, станом на 30 травня 2022 року позивач недоліки позовної заяви не усунув.
Згідно із частиною п'ятою статті 169 КАС України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду не пізніше п'яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків.
Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом (частина восьма статті 169 КАС України).
Відтак, оскільки недоліки позовної заяви позивачем у строк наданий судом не усунуто, тому вказану позовну заяву і додані до неї документи необхідно повернути Головному управлінню ДПС у Волинській області на підставі пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС України.
Керуючись статтями 169, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя
У задоволенні клопотання представника позивача про продовження процесуального строку для усунення недоліків позовної заяви та відстрочення сплати судового збору відмовити.
Позовну заяву Головного управління ДПС у Волинській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Глобал Тобако Інтернешнл» про стягнення фінансових санкцій повернути позивачеві.
Роз'яснити позивачеві, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Копію ухвали про повернення позовної заяви надіслати особі, яка її подала.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня підписання ухвали суддею до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Суддя В.І. Смокович