м. Вінниця
26 травня 2022 р. Справа № 120/19023/21-а
Вінницький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Свентуха Віталія Михайловича,
за участю:
секретаря судового засідання: Волинець В.М.,
представника позивача: Болманенка О.О.,
представника відповідачів (1,3): Клименка Д.С.,
представника відповідача (2): не з'явився,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні матеріали адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до Офісу Генерального прокурора України (1), Кадрової комісії №1 з атестації прокурорів регіональних прокуратур Офісу Генерального прокурора (2), Вінницької обласної прокуратури (3) про визнання протиправним та скасування рішення,-
в провадженні Вінницького окружного адміністративного суду знаходиться адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до Офісу Генерального прокурора України (1), Кадрової комісії №1 з атестації прокурорів регіональних прокуратур Офісу Генерального прокурора (2), Вінницької обласної прокуратури (3) про визнання протиправним та скасування рішення.
Позовні вимоги мотивовані протиправністю рішення №1 Кадрової комісії №1 Офісу Генерального прокурора від 02 квітня 2020 року "Про неуспішне проходження прокурором атестації у зв'язку з неявкою".
Ухвалою суду від 28.12.2021 року позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу строк для усунення недоліків, шляхом надання заяви про поновлення строку звернення до суду з обґрунтуванням поважності інших причин пропуску такого строку.
06.01.2022 року позивачем подано заяву про поновлення строку звернення до суду.
Обґрунтовуючи поважність причин пропуску звернення до суду позивач зазначила, що про порушення своїх прав дізналась 02.12.2021 року. Тобто, після отримання листа Вінницької обласної прокуратури, яким її проінформовано про неуспішне проходження атестації у зв'язку із неявкою.
Ухвалою від 11.01.2022 року відкрито провадження в адміністративній справі та призначено її до розгляду в порядку загального позовного провадження.
В той же час, розглянувши надані позивачем матеріали, суд прийшов до висновку про неможливість вирішення питання дотримання позивачем строку звернення до суду на стадії відкриття провадження в справі, зважаючи на недостатність доказів. Таким чином вказано, що питання дотримання строку звернення до суду буде вирішено судом в підготовчому судовому засіданні.
20.01.2022 року на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач (3), окрім іншого, вказав, що копію оскаржуваного рішення направлено позивачу рекомендованим листом від 23.04.2020 року №11-251вих-20 /а.с.85 том 1/, що підтверджується засвідченою копією аркушу з журналу обліку рекомендованих направлень /а.с. 87 том 1/.
У подальшому ОСОБА_1 тричі повідомлено про неуспішне проходження атестації листами від 11.06.2021 року /а.с. 88 том 1/, 30.08.2021 року /а.с. 91 том 1/ та 22.11.2021 року.
Крім того, про даний факт позивача 28.08.2021 року повідомлено у телефонному режимі працівниками відділу кадрової роботи та державної служби Вінницької обласної прокуратури, про що складено відповідний акт №8 /а.с. 90 том 1/.
Відповідач у відзиві на позовну заяву також зазначив, що доводи позивача щодо відсутності обов'язку контролювати хід проведення атестації органів прокуратури у мережі інтернет та повна незацікавленість останньої у власних результатах є тактикою захисту спрямованої на уникнення наслідків пропуску строку звернення до адміністративного суду.
Звернули увагу, що позивач у спірних правовідносинах знаходилась у стані правової визначеності, оскільки маючи відповідну освіту та досвід професійної діяльності не могла не усвідомлювати юридичних наслідків непроходження атестації для переведення у Вінницьку обласну прокуратуру.
04.02.2022 року представником відповідача (1) також подано відзив на позовну заяву у якому останній звернув увагу на пропуск строку звернення до суду, оскільки з позовом про оскарження рішення №1 Кадрової комісії №1 Офісу Генерального прокурора від 02 квітня 2020 року "Про неуспішне проходження прокурором атестації у зв'язку з неявкою" ОСОБА_1 звернулась лише в грудні 2021 року, тобто через 20 місяців з дня прийняття даного рішення.
20.05.2022 року до суду надійшли письмові пояснення на відзиви відповідачів щодо поновлення строку звернення до суду у якому позивач зазначила, що лист від 23.04.2020 року №11-251вих-20 було направлено за адресою де позивач не проживає, а тому його не отримувала.
Також вказала, що листи від 11.06.2021 року та 30.08.2021 року вона не отримувала, а тому твердження відповідачів, що її тричі повторно повідомлено не відповідає дійсності та не підтверджується жодним чином.
Крім того, звернула увагу, що чинним законодавством України не передбачено обов'язку перебуваючи у соціальній відпустці по догляду за дитиною по досягненню нею трирічного віку, контролювати хід проведення атестації органів прокуратури, в тому числі в мережі інтернет.
У підготовчому судовому засіданні 26.05.2022 року представник позивача вказав, що причини пропуску строку звернення до суду з позовною заявою є поважними, а тому підлягають поновленню.
Представник відповідачів (1,3) у підготовчому судовому засіданні стверджував, що позивачем пропущено строк звернення до суду, а тому позовну заяву просив залишити без розгляду.
Представник відповідача (2) у підготовче судове засідання не з'явився, хоча був належним чином повідомлений, що підтверджується матеріалами справи.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд дійшов висновку про залишення позовної заяви без розгляду, з огляду на наступне.
Частиною 1 статті 122 КАС України визначено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Абзацом 1 частини 2 статті 122 КАСУ визначено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до частини 3 статті 122 КАСУ для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно з частиною 5 статті 122 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Тобто, чинне законодавство встановленими строками обмежує звернення особи до суду за захистом своїх прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків має на меті досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.
Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду передбачено статтею 123 КАС України.
Частиною 3 статті 123 КАС України визначено, що якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Враховуючи зазначене, суд приходить до висновку, що загальний строк для звернення до суду з позовом у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби становить один місяць та починає обчислюватись з моменту, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Як вбачається із змісту позовних вимог, позивач просить визнати протиправним та скасувати Рішення №1 Кадрової комісії №1 Офісу Генерального прокурора від 02 квітня 2020 року "Про неуспішне проходження прокурором атестації у зв'язку з неявкою".
При цьому, вказала, що про порушення своїх прав позивач дізналась 02.12.2021 року, після отримання листа Вінницької обласної прокуратури від 22.11.2021 року.
Суд зауважує, що при вирішенні питання щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду необхідно чітко диференціювати поняття дізнався та повинен був дізнатись.
Так, вжиття конструкції "повинен був дізнатись" в розумінні положень частини 3 статті 122 КАС України означає неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов'язок особи дізнатися про порушення своїх прав. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду (постанова Великої Палати Верховного Суду від 24.02.2021 у справі № 800/30/17).
Позивач в обґрунтування дотримання строку звернення до суду зазначає, що спірне рішення нею було отримане 02.12.2021 року, а тому строк звернення до суду нею пропущений не був.
Із матеріалів справи судом встановлено, що 08.10.2019 року позивач звернулась із заявою до Генерального прокурора щодо переведення на посаду прокурора в обласній прокуратурі та про намір пройти атестацію /а.с. 82 том 1/.
Однак, у зв'язку із неявкою прокурора відділу нагляду за додержанням законів органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю Управління нагляду у кримінальному провадженні прокуратури Вінницької області ОСОБА_1 для складання іспиту у формі анонімного тестування з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора відповідачем (2) прийнято рішення про неуспішне проходження прокурором атестації у зв'язку із неявкою №1 від 02 квітня 2020 року.
Копію оскаржуваного рішення відповідачем (3) направлено позивачу рекомендованим листом від 23.04.2020 року №11-251вих-20 /а.с.85 том 1/, що підтверджується засвідченою копією аркушу з журналу обліку рекомендованих направлень /а.с. 87 том 1/.
У подальшому вживались заходи щодо повідомлення ОСОБА_1 про неуспішне проходження нею атестації, зокрема тричі направлено листи від 11.06.2021 року /а.с. 88 том 1/, 30.08.2021 року /а.с. 91 том 1/ та 22.11.2021 року.
Спірне рішення №1 Кадрової комісії №1 Офісу Генерального прокурора від 02 квітня 2020 року "Про неуспішне проходження прокурором атестації у зв'язку з неявкою" позивачу направлялось в адресу місця проживання позивача вказану у пункті 13 особового листка з обліку кадрів /а.с. 247-250 том 1/ та автобіографії /а.с. 1-3 том 2/, які особисто заповнені ОСОБА_1 у січні 2019 року - АДРЕСА_1 .
У пункті 3.4. Розділу III Інструкції з обліку кадрів в органах прокуратури України, затвердженої Наказом Генеральної прокуратури України від 02.02.2017 року № 27 вказано, що у всіх особових справах мають бути особовий листок з обліку кадрів (додаток 1) та автобіографія (додаток 2), які заповнюються працівником при прийнятті на роботу власноручно, чітко, повно, без виправлень та оновлюються не рідше одного разу на п'ять років. Указані документи складаються лише з використанням бланків відповідного зразка. Автобіографія повинна викладатися розгорнуто і подавати опис (у довільній формі) з дотриманням хронології важливих подій особистого життя, навчання і трудової діяльності працівника, а також основні відомості про нього та його близьких родичів.
Представник відповідача (3) зауважив, що ОСОБА_1 особовий листок з обліку кадрів та автобіографія пізніше січня 2019 року не заповнювались у зв'язку із перебуванням останньої у відпустці без збереження заробітної плати для догляду за дитиною, яка потребує домашнього догляду згідно медичного висновку.
Таким чином, повідомлення про неуспішність проходження атестації позивачу направлялось в адресу фактичного проживання - АДРЕСА_1 .
Крім того, про неуспішне проходження атестації позивач повідомлялась у телефонному режимі за номером телефону, який вказаний нею у автобіографії.
У зв'язку із наведеним працівниками відділу кадрової роботи та державної служби Вінницької обласної прокуратури складено акт №8 від 28 серпня 2021 року про повідомлення засобами телефонного зв'язку щодо ухвалення рішення про неуспішне проходження атестації у зв'язку з неявкою /а.с. 90 том 1/.
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що посадовими особами Вінницької обласної прокуратури вчинено усі залежні від них дії щодо повідомлення позивача про наявність рішення №1 Кадрової комісії №1 Офісу Генерального прокурора від 02 квітня 2020 року "Про неуспішне проходження прокурором атестації у зв'язку з неявкою".
При цьому, суд зазначає, що бездіяльність позивача щодо не звернення протягом тривалого часу за отриманням рішення не може вважатися поважною причиною пропуску строку звернення до суду з огляду на наступне.
Відсутність проявленого інтересу щодо реалізації поданої особисто нею заяви про переведення на посаду прокурора в обласній прокуратурі та про намір пройти атестацію, як наслідок прийнятого рішення за результатом її розгляду протягом більше ніж 1 року 6 місяців, свідчить про наявний факт байдужості і відсутність підстав поновлення пропущеного строку звернення до суду.
Так, відповідно до пункту 11 розділу І Порядку проходження прокурорами атестації, затвердженого Наказом Генерального прокурора від 03.10.2019 року № 221, особиста участь прокурора на всіх етапах атестації є обов'язковою. Перед кожним етапом атестації прокурор пред'являє кадровій комісії паспорт або службове посвідчення прокурора.
У разі неявки прокурора для проходження відповідного етапу атестації у встановлені кадровою комісією дату, час та місце, кадрова комісія ухвалює рішення про неуспішне проходження атестації таким прокурором. Факт неявки прокурора фіксується кадровою комісією у протоколі засідання, під час якого мав відбуватися відповідний етап атестації такого прокурора.
У виключних випадках, за наявності заяви, підписаної прокурором або належним чином уповноваженою ним особою (якщо сам прокурор за станом здоров'я не може її підписати або подати особисто до комісії) про перенесення дати іспиту у формі анонімного тестування з використанням комп'ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора, або дати іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп'ютерної техніки, або дати співбесіди з метою виявлення відповідності прокурора вимогам професійної компетентності, професійної етики та доброчесності, кадрова комісія має право протягом трьох робочих днів з дня отримання такої заяви ухвалити рішення про перенесення дати складення відповідного іспиту, проведення співбесіди для такого прокурора.
Із оскаржуваного рішення вбачається, що у строк, передбачений Порядком проходження прокурорами атестації заяви про перенесення тестування від ОСОБА_1 до кадрової комісії №1 не надходили.
При цьому, ані вказаним вище Порядком, ані Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури" не визначено обов'язку кадрової комісії направляти копію рішення про неуспішне проходження прокурором атестації.
Як уже встановлено судом, позивач подала Генеральному прокурору заяву за встановленою формою про переведення її на посаду прокурора в обласній прокуратурі та про намір пройти атестацію.
Зміст вказаної заяви свідчить про те, що позивач надала згоду на проходження атестації, підтвердила, що вона ознайомлена з умовами та процедурами проведення атестації, погодилася на їх застосування, а також, маючи відповідну фахову освіту і досвід професійної діяльності, усвідомлювала наслідки неуспішного проходження нею атестації та, зокрема неуспішного проходження нею відповідного етапу атестації, в тому числі наслідки у вигляді прийняття комісією рішення про неуспішне проходження атестації, а також в цілому порядок проведення атестації.
Отже, позивач, не з'явившись для проходження відповідного етапу атестації, усвідомлювала, що кадровою комісією буде прийнято рішення про неуспішне проходження атестації.
Проте, не зважаючи на вказане, починаючи з 02 квітня 2020 року, позивач до відповідної кадрової комісії за отриманням рішення не зверталась.
Відтак, позивач, усвідомлюючи факт не проходження нею атестації, будучи обізнаною про наслідки її неуспішного проходження, не отримавши рішення про неуспішне проходження, проявила інтерес до питання її подальшого працевлаштування в органах прокуратури лише зі спливом більш ніж півтора роки.
В той же час, до суду позивач звернулась 21.12.2021 року, отже з пропуском строку визначеного частиною 5 статті 122 КАС України.
Позивач вважає, що дізналася про порушення своїх прав рішенням №1 кадрової комісії №1 Офісу Генерального прокурора від 02 квітня 2020 року, після отримання копії такого рішення, проте, матеріалами справи підтверджується, що причиною такої необізнаності стала бездіяльність та незацікавленість позивача в отриманні відповідного рішення, з огляду на що доводи позивача з приводу поважності причин пропуску строку на оскарження рішення №1 кадрової комісії №1 Офісу Генерального прокурора від 02 квітня 2020 року суд не вважає обґрунтованими, а наведені причини неповажними.
При цьому, суд звертає увагу, що отримання такого рішення не змінює момент, з якого позивач повинна була дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли вона почала вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов'язується та не змінює початок перебігу строку звернення до суду.
Доводи позивача, що на час проведення атестації вона перебувала у соціальній відпустці (з 18 червня 2019 року по 08 квітня 2022 року), а законодавством не передбачено проведення атестації прокурору, який перебуває у соціальній відпустці, суд вважає безпідставними, оскільки із заявою про переведення її на посаду прокурора в обласній прокуратурі та про намір пройти атестацію вона звернулась 08.10.2019 року, тобто саме під час перебування у соціальній відпустці.
На переконання суду, наведені позивачем обставини не є об'єктивними, тобто такими, що не залежали від волі позивача, обставинами, які б доводили поважність причин пропуску встановленого процесуальним законом строку звернення до суду.
Інших доводів, які б свідчили про наявність об'єктивно непереборних обставин, пов'язаних з дійсними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного вчинення дій щодо звернення до адміністративного суду з позовом за захистом порушеного права, протягом установленого законом строку, позивачем суду не наведено. Відтак, суд визнає причини пропущення строку звернення до суду з позовом неповажними.
Згідно з пунктом 8 частини 1 статті 240 КАС України, суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.
Відповідно до частини 3 вказаної статті, про залишення позову без розгляду суд постановляє ухвалу. Ухвала суду про залишення позову без розгляду може бути оскаржена.
Керуючись ст. 122, 123, 240, 241, 243, 248 КАС України суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Офісу Генерального прокурора України, Кадрової комісії №1 з атестації прокурорів регіональних прокуратур Офісу Генерального прокурора, Вінницької обласної прокуратури про визнання протиправним та скасування рішення залишити без розгляду.
Ухвала суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Повний текст ухвали складено 31.05.2022 року.
Суддя Свентух Віталій Михайлович