м. Вінниця
31 травня 2022 р. Справа № 120/2945/22-а
Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Жданкіної Наталії Володимирівни, розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Могилів-Подільської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Вінницькі області до Яришівської сільської ради про визнання бездіяльності неправомірною та зобов'язання вчинити дії,
До Вінницького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Могилів-Подільської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Вінницькі області до Яришівської сільської ради в якому просить:
- визнати протиправною бездіяльність Яришівської сільської ради щодо незабезпечення проведення робіт з винесення меж геологічної пам'ятки природи місцевого значення «Верхньопротерозойські осадові породи» площею і,0 га, який знаходиться в адміністративних межах Яришівської сільської ради Могнлів-Подіньського району Вінницької області, та закріплення їх в натурі (на місцевості);
- зобов'язати Яришівську сільську раду, відповідно до вимог чинного законодавства України забезпечити організацію проведення робіт із винесення меж геологічної пам'ятки природи місцевого значення «Верхньопротерозойські осадові породи» площею 1,0 га, який знаходиться в адміністративних межах Яришівської сільської ради Могнлів-Подіньського району Вінницької області, та закріплення їх в натурі (на місцевості).
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивачем зазначено, що відповідач тривалий час вчиняє бездіяльність та не виконує визначені законом повноваження щодо винесення меж геологічної пам'ятки природи місцевого значення «Верхньопротерозойські осадові породи» загальною площею 1,0 га, закріплення їх в натурі (на місцевості).
Ухвалою від 28.03.2022 відкрито провадження у даній справі та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін. Даною ухвалою також встановлено відповідачу строк на подання відзиву на позовну заяву.
Копію ухвали про відкриття провадження суд направив відповідачу на адресу місця його реєстрації, що відповідає адресі зазначеній у позовній заяві. Згідно рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, копія ухвали від 28.03.2022 відповідачем отримано 04.04.2022. Разом із тим, своїм правом на подання відзиву на позовну заяву відповідач не скористалась.
Розглянувши матеріали справи, оцінивши надані докази, суд встановив наступне.
Встановлено, що рішенням виконавчого комітету Вінницької обласної ради депутатів трудящих від 22.06.1972 за № 335 «Про впорядкування обліку пам'яток природи області відповідно до нової класифікації заповідних та інших територій, що охороняються в Українській РСР» затверджено класифікацію заповідних та інших територій в Українській РСР, що охороняються державою, зокрема пунктом 4 передбачено заснування об'єкта природно-заповідного фонду «Верхньопротерозойські осадові породи» площею 1 га (ділянка долини р. Лядова біля с.Яришів на протязі 220 м).
Рішенням виконавчого комітету Вінницької обласної ради народних депутатів від 29.08.і984 за №371 «Про класифікацію і мережу територій і об'єктів природно-заповідного фонду області» затверджено мережу територій та об'єктів природно-заповідного фонду місцевого значення області, зокрема пунктом 115 додатку 6 передбачено оголошення об'єкта природно-заповідного фонду «Верхньопротерозойські осадові породи» площею 1,0 га на території с. Яришів.
Вказаними рішеннями надано статус об'єкта природно-заповідного фонду місцевого значення - пам'ятки природи місцевого значення «Верхньопротерозойські осадові породи».
Відповідно до п. 1.3 Положения про геологічну пам'ятку природи місцевого значения «Верхньопротерозойські осадові породи», затвердженого наказом Департаменту екології та природних ресурсів Вінницької обласної державної адміністрації №92-ОД від 06.І0.20І6 (далі - Положення), пам'ятка природи входить до складу природно-заповідного фонду України, охороняється як національне надбання, щодо якого встановлюється особливий режим охорони, відтворення й використання (а.с. 51).
Пам'ятка природи загальною площею 1 га розташована на території с.Лядова Могилів-Подільського району і знаходиться в користуванні Яришівської сільської ради (п. 1.2 Положення).
В листі від 20.12.2021 за №2-20/706 Яришівська сільська рада, у відповідь на запит Могилів-подільської окружної прокуратури повідомила, що земельна ділянка площею 1 га під об'єктом природно-заповідного фонду - геологічна пам'ятка природи місцевого значення «Верхньопротерозойські осадові породи» не інвентаризована. Також повідомлено, що Яришівською сільською радою не вживались заходи щодо розроблення землевпорядної документації зі встановлення в натурі (на місцевості) меж земельної ділянки, площею 1,00 га, під об'єктом природно-заповідного фонду - геологічна пам'ятка природи місцевого значення «Верхньопротерозойські осадові породи» (а.с. 25).
Із наявних у матеріалах справи доказів судом встановлено, що Звенигородською окружною прокуратурою вивчено стан додержання вимог природоохоронного законодавства та встановлено, що Яришівською сільською радою не забезпечено проведення робіт з винесення меж геологічної пам'ятки природи місцевого значення «Верхньопротерозойські осадові породи» площею 1,0 га, яка знаходиться на території с. Яришів Яришівської сільської територіальної громади Могилів-Подільського району Вінницької області закріплення їх в натурі (на місцевості).
Згідно наданої інформації сільської ради, вбачається, що органом місцевого самоврядування не вчинялись заходи щодо проведення робіт з винесення меж даної ботанічної пам'ятки природи, закріплення їх в натурі (на місцевості).
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, суд врахував, згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Спірні питання регулюються Земельним кодексом України від 25.10.2001 № 2768-III (далі - ЗК України), Законом України Про природно-заповідний фонд України від 16.06.1992 № 2456-XII (далі - Закон №2456), Законом України Про землеустрій від 22.05.2003 № 858-IV (далі - Закон №858).
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд враховує, що відповідно до ст. 1 ЗК України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.
Відповідно до ст.43 ЗК України землі природно-заповідного фонду - це ділянки суші і водного простору з природними комплексами та об'єктами, що мають особливу природоохоронну, екологічну, наукову, естетичну, рекреаційну та іншу цінність, яким відповідно до закону надано статус територій та об'єктів природно-заповідного фонду.
Згідно зі ст.45 ЗК України землі природно-заповідного фонду можуть перебувати у державній, комунальній та приватній власності. Порядок використання земель природно-заповідного фонду визначається законом.
Зокрема, приписами статті 7 Закону №2456 визначено, що землі природно-заповідного фонду це ділянки суші і водного простору з природними комплексами та об'єктами, що мають особливу природоохоронну, екологічну, наукову, естетичну, рекреаційну та іншу цінність, яким відповідно до закону надано статус територій та об'єктів природно-заповідного фонду. Межі територій та об'єктів природно-заповідного фонду встановлюються в натурі відповідно до законодавства. До встановлення меж територій та об'єктів природно-заповідного фонду в натурі їх межі визначаються відповідно до проектів створення територій та об'єктів природно-заповідного фонду.
Статтею 53 Закону №2456 встановлено, що рішення про організацію чи оголошення територій та об'єктів природно-заповідного фонду місцевого значення та встановлення охоронних зон територій та об'єктів природно-заповідного фонду приймається Верховною Радою Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими радами.
Території та об'єкти природно-заповідного фонду або їх частини, що створюються чи оголошуються без вилучення земельних ділянок, що вони займають, передаються під охорону підприємствам, установам, організаціям і громадянам органами центрального органу виконавчої влади в галузі охорони навколишнього природного середовища з оформленням охоронного зобов'язання.
Статтею 60 Закону № 2456, охорона природних заповідників, біосферних заповідників, національних природних парків, а також ботанічних садів, дендрологічних парків, зоологічних парків, парків-пам'яток садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення, а також регіональних ландшафтних парків, управління якими здійснюється спеціальними адміністраціями, покладається на служби їх охорони, які входять до складу служби державної охорони природно-заповідного фонду України. Положення про службу державної охорони природно-заповідного фонду України затверджується Кабінетом Міністрів України.
Органи місцевого самоврядування, місцеві державні адміністрації, виконавчі органи місцевого самоврядування сприяють охороні й збереженню територій та об'єктів природо-заповідного фонду, виконанню покладених на них завдань.
Законом, що визначає правові та організаційні основи діяльності у сфері землеустрою і спрямований на регулювання відносин, які виникають між органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами із забезпечення сталого розвитку землекористування є Закон України Про землеустрій.
Відповідно до ст.1 вказаного Закону №858 проект землеустрою сукупність економічних, проектних і технічних документів щодо обґрунтування заходів з використання та охорони земель, які передбачається здійснити за таким проектом.
Приписами частини 2 статті 25 Закону №858 визначено види документації із землеустрою, зокрема і проекти землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного, лісогосподарського призначення, земель водного фонду та водоохоронних зон, обмежень у використанні земель та їх режимоутворюючих об'єктів.
Відповідно до ст.47 Закону №858 проекти землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного, лісогосподарського призначення, земель водного фонду та водоохоронних зон, обмежень у використанні земель та їх режимоутворюючих об'єктів розробляються з метою: а) збереження природного різноманіття ландшафтів, охорони довкілля, підтримання екологічного балансу; б) створення місць для організованого лікування та оздоровлення людей, масового відпочинку і туризму; в) створення приміських зелених зон, збереження і використання об'єктів культурної спадщини; г) проведення науково-дослідних робіт; ґ) встановлення меж водоохоронних зон та прибережних захисних смуг; д) визначення в натурі (на місцевості) меж охоронних зон та інших обмежень у використанні земель, встановлених законами та прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами, а також інформування про такі обмеження землевласників, землекористувачів, інших фізичних та юридичних осіб.
Проекти землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного, лісогосподарського призначення, земель водного фонду та водоохоронних зон, обмежень у використанні земель та їх режимоутворюючих об'єктів визначають місце розташування і розміри земельних ділянок, власників земельних ділянок, землекористувачів, у тому числі орендарів, межі територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого (округи і зони санітарної (гірничо-санітарної) охорони), рекреаційного та історико-культурного (охоронні зони) призначення, водоохоронних зон та прибережних захисних смуг, смуг відведення та берегових смуг водних шляхів, а також встановлюють режим використання та охорони їх територій.
Проекти землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного, лісогосподарського призначення, земель водного фонду та водоохоронних зон, обмежень у використанні земель та їх режимоутворюючих об'єктів розробляються на підставі укладених договорів між замовниками документації із землеустрою та її розробниками.
Проекти землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду розробляються для біосферних заповідників, природних заповідників, національних природних парків, регіональних ландшафтних парків, ботанічних садів, дендрологічних парків, парків - пам'яток садово-паркового мистецтва та зоологічних парків на землях та земельних ділянках, що включаються до складу цих територій без вилучення у землевласників та землекористувачів.
Рішення про затвердження проектів землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного, лісогосподарського призначення, земель водного фонду та водоохоронних зон одночасно є рішенням про встановлення меж таких територій.
Статтею 19 Закону №858 визначено, що до повноважень сільських, селищних, міських рад у сфері землеустрою на території сіл, селищ, міст належать: а) організація і здійснення землеустрою; б) здійснення контролю за впровадженням заходів, передбачених документацією із землеустрою; в) координація здійснення землеустрою та контролю за використанням і охороною земель комунальної власності; г) інформування населення про заходи, передбачені землеустроєм; ґ) вирішення інших питань у сфері землеустрою відповідно до закону.
Згідно зі ст.26 Закону №858, замовниками документації із землеустрою можуть бути органи державної влади, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, землевласники і землекористувачі.
Відповідно до Наказу Державного комітету України із земельних ресурсів від 18.05.2010 за №376 "Про затвердження Інструкції про встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та їх закріплення межовими знаками" (далі - Інструкція), визначено механізм встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та їх закріплення межовими знаками.
Згідно з п. 2.1. Інструкції встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) здійснюється на підставі розробленої та затвердженої технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), технічної документації із землеустрою щодо поділу та об'єднання земельних ділянок або проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.
Підпунктом 2.3. розділу ІІ Інструкції визначено, що комплекс робіт із встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) включає: підготовчі роботи, топографо-геодезичні, картографічні роботи та роботи із землеустрою, камеральні роботи, складання і оформлення матеріалів технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), а також встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та закріплення їх межовими знаками.
Статтею 12 ЗК України визначено повноваження сільських, селищних, міських рад, до яких належить розпоряджання землями територіальних громад.
Відповідно до п.34 та п. 37 ч. 1 ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" від 21.05.1997 №280/97-ВР виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються відповідно до закону питання регулювання земельних відносин; прийняття рішень про організацію територій і об'єктів природно-заповідного фонду місцевого значення та інших територій, що підлягають особливій охороні.
Правовий аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що у даному спорі саме на відповідача покладається обов'язок забезпечення та організації проведення робіт з винесення меж геологічної пам'ятки природи місцевого значення «Верхньопротерозойські осадові породи» загальною площею 1,0 га, яка знаходиться на території с. Лядова Могилів-Подільського району Вінницької області та закріплення їх в натурі (на місцевості) з встановленням інформаційно-охоронних знаків встановленого зразка.
Таким чином, незабезпечення проведення робіт з винесення меж геологічної пам'ятки природи місцевого значення «Верхньопротерозойські осадові породи» та закріплення їх в натурі (на місцевості), створює передумови до зловживань щодо його протиправного розпорядженням, ризики для нормального функціонування тощо.
Згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Оцінивши кожен доказ, який є у справі щодо його належності, допустимості, достовірності та їх достатності і взаємного зв'язку у сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню в повному обсязі.
Згідно частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
При цьому в силу положень частини 2 статті 77 вказаного кодексу, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до ч. 2 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
За вказаних обставин, судові витрати зі сплати судового збору розподілу не підлягають.
Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність Яришівської сільської ради щодо незабезпечення проведення робіт з винесення меж геологічної пам'ятки природи місцевого значення «Верхньопротерозойські осадові породи» площею і,0 га, який знаходиться в адміністративних межах Яришівської сільської ради Могнлів-Подіньського району Вінницької області, та закріплення їх в натурі (на місцевості);
Зобов'язати Яришівську сільську раду, відповідно до вимог чинного законодавства України, забезпечити організацію проведення робіт із винесення меж геологічної пам'ятки природи місцевого значення «Верхньопротерозойські осадові породи» площею 1,0 га, який знаходиться в адміністративних межах Яришівської сільської ради Могнлів-Подіньського району Вінницької області, та закріплення їх в натурі (на місцевості).
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Могилів-Подільська окружна прокуратура (вул. Покровська, 5, м. Могилів- Подільський , Вінницька область, код ЄДРПОУ 02909909)
Державна екологічна інспекція у Вінницькі області (вул. 600-річчя, 19, м. Вінниця, 21100, код ЄДРПОУ 37979894)
Яришівська сільська рада (вул. Головна, 19, с. Яришів, Могилів-Подільський район, Вінницька область, код ЄДРПОУ 04326879)
Повний текст рішення суду складено 31.05.2022
Суддя Жданкіна Наталія Володимирівна