30 травня 2022 р. Справа № 120/18674/21-а
Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Слободонюка М.В., розглянувши у м. Вінниці в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (в письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Тиврівської селищної ради про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,
До Вінницького окружного адміністративного суду надійшли матеріали позовної заяви ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач), які подані його представником - адвокатом Корнійчуком С.А. (далі - адвокат Корнійчук С.А., представник позивача), до Тиврівської селищної ради (далі - селищна рада, відповідач) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії.
Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що позивач у жовтні 2021 року звернувся до відповідача із клопотанням про надання дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо поділу та об'єднання земельної ділянки, додавши до клопотання ряд необхідних документів. Однак, за наслідками розгляду вказаного клопотання та документів, відповідач листом від 23.11.2021 повідомив позивача про те, що його клопотання було винесене на розгляд сесії ради, однак за наслідками голосування, яке відбулось 17.11.2021, рішення про надання дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо поділу та об'єднання земельних ділянок не отримало підтримки більшості голосів депутатів, тобто не було прийнято.
Позивач вважає, що за наслідком розгляду ініційованого ним земельного питання орган місцевого самоврядування повинен прийняти відповідне рішення про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або ж надати мотивоване рішення про відмову у наданні такого дозволу. Відсутність належним чином оформленого рішення, на переконання позивача, є протиправною бездіяльністю селищної ради.
З огляду на наведене, на думку позивача, його порушене право підлягає захисту шляхом: визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо не розгляду клопотання позивача від 06.10.2021 про надання дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо поділу та об'єднання земельної ділянки, а також зобов'язання відповідача розглянути клопотання позивача про надання дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо поділу та об'єднання земельної ділянки сільськогосподарського призначення, для ведення особистого селянського господарства, комунальної форми власності, орієнтовною площею 2,0 га, яка розташована на території Тиврівської селищної ради Вінницького району Вінницької області, з урахуванням правових висновків суду, наданих у судовому рішенні.
Ухвалою від 02.02.2022 судом відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомленням сторін (у письмовому провадженні). Крім того, встановлені сторонам строки для подання відзиву на позовну заяву, відповіді на відзив та заперечення. Цією ж ухвалою у відповідача витребувано додаткові докази, необхідні для вирішення справи.
02.03.2022 на адресу суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву та витребувані судом докази. Так, заперечуючи проти позову відповідач зазначив, що 23.10.2021 до Тиврівської селищної ради надійшло клопотання позивача про надання дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою щодо поділу та об'єднання земельної ділянки сільськогосподарського призначення, для ведення особистого селянського господарства, комунальної форми власності, орієнтовною площею 2,0 га, яка розташована на території Тиврівської селищної ради Вінницького району Вінницької області. 05.11.2021 постійна комісія селищної ради з питань фінансів, бюджету, земельних відносин, регуляторної політики, планування соціально-економічного розвитку, інвестицій та міжнародного співробітництва розглянула клопотання позивача. А 17.11.2021 відбулася 16 сесія Тиврівської селищної ради 8 скликання, до порядку денного якої було включене питання "Про надання дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо поділу та об'єднання земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства гр. ОСОБА_1 ". Втім, за результатами поіменного голосування рішення з даного приводу прийнято не було, оскільки депутати його не підтримали.
Разом з тим відповідач просить суд врахувати, що рішенням Тиврівської селищної ради народних депутатів від 18.10.1994 № 58 "Про затвердження земельних ділянок" було затверджено розподіл земельних ділянок жителям смт. Тиврова, які були виділені їм для городництва та ведення особистого підсобного господарства в довгострокове користування на полях Василівської та Дзвониської сільських рад народних депутатів. Відповідні громадяни вважаються добросовісними користувачами наданих їм земельних ділянок. Більшість з них вже подали клопотання про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, які були задоволені, в тому числі щодо бажаної для позивача земельної ділянки. Відтак, з метою запобігання соціальній напрузі, недопущення конфліктів та судових процесів, Тиврівська селищна рада не може надати дозвіл декільком громадянам на розробку технічної документації із землеустрою щодо однієї і тієї ж земельної ділянки. Враховуючи вищевикладені обставини відповідач просить суд відмовити у задоволенні даного позову.
Інших заяв по суті справи від сторін спору до суду не надходило.
Дослідивши наявні у справі докази та надавши їм юридичну оцінку суд встановив, що ОСОБА_1 звернувся до Тиврівської селищної ради з письмовим клопотанням від 06.10.2021 (надійшло до селищної ради 23.10.2021 за №1265/05-09) про надання йому дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо поділу та об'єднання земельної ділянки сільськогосподарського призначення, для ведення особистого селянського господарства, комунальної форми власності, орієнтовною площею 2,0 га з кадастровим номером 0524580800:01:005:0191, яка розташована на території Тиврівської селищної територіальної громади.
05.11.2021 постійна комісія селищної ради з питань фінансів, бюджету, земельних відносин, регуляторної політики, планування соціально-економічного розвитку, інвестицій та міжнародного співробітництва розглянула клопотання гр. ОСОБА_1 та рекомендувала не надавати відповідний дозвіл заявнику.
Надалі було підготовлено позитивний проект рішення з даного питання про надання ОСОБА_1 дозволу на виготовлення документації із землеустрою, який винесено на розгляд сесії ради.
17.11.2021 відбулася 16 сесія Тиврівської селищної ради 8 скликання, до порядку денного якої було включене питання "Про надання дозволу на розробку технічної документації щодо поділу та об'єднання земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства гр. ОСОБА_1 ".
За результатами поіменного голосування щодо вказаного проекту рішення "за" проголосувало 0 депутатів, "утримались" - 0 депутатів, "проти" - 18 депутатів, разом 18 чол., у зв'язку з чим рішення не було прийнято.
Листом від 23.11.2021 №05-12/1345 за підписом селищного голови позивача повідомлено, що проект рішення було подано на розгляд чергової сесії Тиврівської селищної ради, яка відбулась 17.11.2021, однак він не отримав підтримки більшості голосів депутатів Тиврівської селищної ради
Позивач вважає, що відповідач мав прийняти одне з двох рішень: про надання або про відмову у наданні йому відповідного дозволу. Неприйняття рішення за наслідками розгляду його клопотання, на думку позивача, вказує на бездіяльність відповідача, з позовом про оскарження якої він звернувся до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам та встановленим обставинам справи суд виходить із наступного.
За приписами статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Суб'єктивне право на земельну ділянку виникає і реалізується на підставах і в порядку, визначених Конституцією України, Земельним Кодексом України від 25.10.2001 № 2768-III (далі - ЗК України) та іншими законами України, що регулюють земельні відносини.
За змістом статті 18 ЗК України до земель України належать усі землі в межах її території, в тому числі острови та землі, зайняті водними об'єктами, які за основним цільовим призначенням поділяються на категорії. Категорії земель України мають особливий правовий режим.
Конкретні категорії земель визначені у частині першій статті 19 ЗК України, до яких зокрема належать і землі сільськогосподарського призначення.
Згідно з частиною 1 статті 22 ЗК України землями сільськогосподарського призначення визнаються землі, надані для виробництва сільськогосподарської продукції, здійснення сільськогосподарської науково-дослідної та навчальної діяльності, розміщення відповідної виробничої інфраструктури, у тому числі інфраструктури оптових ринків сільськогосподарської продукції, або призначені для цих цілей.
Положеннями частини третьої статті 22 ЗК України передбачено, що землі сільськогосподарського призначення передаються у власність та надаються у користування, зокрема, громадянам - для ведення особистого селянського господарства, садівництва, городництва, сінокосіння та випасання худоби, ведення товарного сільськогосподарського виробництва.
Отже, законом передбачено право громадян України на безоплатне набуття у власність земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства із земель державної та комунальної власності сільськогосподарського призначення.
Порядок набуття відповідного права визначається главою 19 розділу ЗК України.
Так, згідно із статтею 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.
Відповідно до частини першої статті 122 ЗК України сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.
В силу положень частини 7 статті 118 ЗК України орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.
Статтею 144 Конституції України передбачено, що органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території.
Згідно з частиною 1 статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.
Вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин віднесено до виключної компетенції сільських, селищних, міських рад. Такі питання вирішуються виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради (ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні").
Отже, аналізуючи вказані норми права, суд наголошує на тому, що орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 ЗК України, надає дозвіл на розроблення документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки або ж мотивовану відмову у його наданні лише у формі рішення, прийнятого на пленарному засіданні відповідної ради.
Аналогічна правова позиція щодо застосування норм права наведена у постановах Верховного Суду від 18.10.2018 у справі № 813/481/17, від 25.02.2019 у справі № 347/964/17, від 22.04.2019 у справі № 263/16221/17, від 08.11.2019 у справі № 420/914/19, від 09.10.2020 у справі № 1840/3664/18.
Крім того, суд звертає увагу, що законом визначено конкретний (місячний) строк для розгляду органом місцевого самоврядування клопотання громадянина про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою. З цією метою частиною п'ятою статті 46 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" передбачено, що сесія ради скликається в міру необхідності, але не менше одного разу на квартал, а з питань відведення земельних ділянок та надання документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності - не рідше ніж один раз на місяць.
Як встановлено судом, за наслідком розгляду клопотання позивача Тиврівською селищною радою не було прийнято жодного із передбачених законом рішення щодо надання дозволу на виготовлення документації із землеустрою чи відмови у його надані.
Згідно з витягом з протоколу відкритого поіменного голосування 16 сесії Тиврівської селищної ради 8 скликання від 17.11.2021 та результатами поіменного голосування з питання "Про надання дозволу на розробку технічної документації щодо поділу та об'єднання земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства гр. ОСОБА_1 " судом з'ясовано, що за даний проект рішення проголосувало 18 депутатів із 23, а саме: "за" - 0 депутатів, "утримались" - 0 депутатів, "проти" - 18 депутатів. Тобто, рішення не було прийнято.
Відтак, із наведеного вбачається, що за наслідком розгляду клопотання позивача відповідачем, як суб'єктом земельних правовідносин, не було прийнято жодного акту ради у формі рішення (ані позитивного рішення щодо надання дозволу на виготовлення документації із землеустрою ані відмови у його надані), що суперечить вимогам Земельного кодексу України.
Верховним Судом у постанові від 09.07.2020 у справі № 454/160/17 сформовано правовий висновок про те, що протокол сесії ради як і витяг з протоколу засідання ради відображають лише результати голосування, однак мотивів прийняття того чи іншого рішення, які б дозволяли скористатись можливістю його оскарження, такі документи не містять і не відповідають поняттю акту органу місцевого самоврядування.
За таких обставин суд вважає, що у даних правовідносинах суб'єкт владних повноважень не може утриматись від прийняття рішення, що входить до його виключної компетенції. У свою чергу не прийняття рішення не є законним способом поведінки органу, а результати поіменного голосування, не містять чіткого та однозначного рішення про відмову, а отже не можуть вважатися "відмовою у наданні дозволу" у розумінні статті 118 ЗК України. Неприйняття рішення про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою не може підміняти собою рішення про відмову у наданні такого дозволу.
Більше того, за висновками Верховного Суду (постанова від 11.04.2018 у справі № 806/2208/17) відсутність належним чином оформленого рішення про надання дозволу або про відмову у наданні такого дозволу після спливу встановленого законом місячного строку розгляду клопотання особи, незважаючи на надсилання заявнику листа про розгляд його клопотання, свідчить про те, що орган не прийняв жодного рішення з числа тих, які він повинен ухвалити за законом.
Таким чином, оскільки Тиврівською селищною радою не прийнято рішення відповідно до ч. 7 ст. 118 ЗК України за наслідками розгляду клопотання позивача про надання дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо поділу та об'єднання земельних ділянок, тому суд дійшов висновку, що у спірних правовідносинах відповідач у своїй поведінці допустив бездіяльність, яка виходячи із обставин справи є протиправною.
Отже, в цій частині вимоги позивача є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Додатково слід зазначити, що під час розгляду справи суд не вдається до оцінки тих підстав неможливості надання позивачу дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо поділу та об'єднання земельних ділянок, зазначених у відзиві на позовну заяву. Суд враховує, що оскільки відповідач не приймав мотивованого рішення про відмову у наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою, яке могло б бути предметом перевірки судом, тому посилатись на ті докази чи обставини, які б могли слугувати підставою для такої відмови, селищна рада згідно ч. 2 ст. 77 КАС України не може.
Щодо наступної позовної вимоги про зобов'язання відповідача розглянути клопотання ОСОБА_1 від 06.10.2021 про надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо поділу та об'єднання земельної ділянки, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом, зокрема визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Вказані вимоги відповідають повноваженням суду при вирішенні справи. Так, згідно з п. 4 ч. 2 ст. 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Таким чином, встановивши протиправну бездіяльність Тиврівської селищної ради щодо неприйняття рішення за наслідками розгляду клопотання позивача, достатнім і ефективним способом захисту порушених прав позивача є зобов'язання відповідача розглянути клопотання позивача від 06.10.2021 про надання дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо поділу та об'єднання земельної ділянки сільськогосподарського призначення для ведення особистого селянського господарства, комунальної форми власності, орієнтовною площею 2,0 га, яка розташована на території Тиврівської селищної ради Вінницького району Вінницької області, та прийняти мотивоване рішення про надання або відмову у наданні такого дозволу, з урахуванням висновків суду у цій справі.
Крім цього, відповідач повинен врахувати, що у зв'язку з військовою агресією РФ проти України, в Україні введений воєнний стан. При цьому Указом Президента України від 17.05.2022 № 341/2022 "Про продовження дії воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України 22.05.2022 2263-IX строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року продовжено строком на 90 днів.
Законом України від 24.03.2022 № 2145-XI "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення умов для забезпечення продовольчої безпеки в умовах воєнного стану", який набрав чинності 07.04.2022, внесені зміни до ЗК України.
Так, вказаним законом розділ X "Перехідні положення" ЗК України доповнено пунктом 27, згідно з яким під час дії воєнного стану земельні відносини регулюються з урахуванням таких особливостей: безоплатна передача земель державної, комунальної власності у приватну власність, надання дозволів на розроблення документації із землеустрою з метою такої безоплатної передачі, розроблення такої документації забороняється (пп. 5).
Отже, до припинення (скасування) воєнного стану в Україні діє встановлена законом заборона на безоплатну передачу земельних ділянок у власність.
Відповідно до положень статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з нормами частин 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Таким чином, перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд доходить висновку про наявність підстав для задоволення позову.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Отже, у зв'язку з задоволенням позову, судові витрати позивача на сплату судового збору у розмірі 908,00 грн. підлягають стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись ст.ст. 73-77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, -
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність Тиврівської селищної ради щодо неприйняття рішення за наслідками розгляду клопотання ОСОБА_1 від 06.10.2021 про надання дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо поділу та об'єднання земельної ділянки сільськогосподарського призначення для ведення особистого селянського господарства, комунальної форми власності, орієнтовною площею 2,0 га, яка розташована на території Тиврівської селищної ради Вінницького району Вінницької області.
Зобов'язати Тиврівську селищну раду розглянути клопотання ОСОБА_1 від 06.10.2021 про надання дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо поділу та об'єднання земельної ділянки сільськогосподарського призначення для ведення особистого селянського господарства, комунальної форми власності, орієнтовною площею 2,0 га, яка розташована на території Тиврівської селищної ради Вінницького району Вінницької області, та прийняти рішення із урахуванням висновків суду.
Стягнути на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 908,00 грн. (дев'ятсот вісім гривень 00 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Тиврівської селищної ради.
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повне судове рішення складено 30.05.22.
Інформація про учасників справи:
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 );
Відповідач: Тиврівська селищна рада (вул. Тиверська, 40, смт. Тиврів, Вінницький район, Вінницька область, 23300, код ЄДРПОУ 04326201).
Суддя Слободонюк Михайло Васильович