31 травня 2022 року
м. Хмельницький
Справа № 686/6711/22
Провадження № 33/4820/274/22
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Хмельницького апеляційного суду Бережний С.Д., з участю секретаря судового засідання Якимець М.О., особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Хмельницькому справу за апеляційною скаргою особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 04 квітня 2022 року,-
Постановою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 04 квітня 2022 року,-
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця АДРЕСА_1 ,
визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн., з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік.
Постановлено стягнути з ОСОБА_1 на користь держави 496 грн. 20 коп. судового збору.
ОСОБА_1 визнано винним у тому, що 02.04.2022 року о 20 год. 20 хв., по вул. Шестакова, 64, м. Хмельницький, керував транспортним засобом «ЗАЗ Lanos» д.н.з. НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп'яніння, медичний огляд на стан алкогольного сп'яніння проводився у КНП «ХОЗНПД» ХОР. Висновок № 220, складений 21 год. 45 хв. Своїми діями ОСОБА_1 , порушив вимоги п. 2.9 (а) Правил дорожнього руху України, тим самим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить оскаржувану постанову скасувати, провадження у справі закрити на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП.
Вважає, що постанова суду є незаконною. Під час розгляду справи судом першої інстанції не було встановлено та доведено факт керування ним транспортним засобом, тобто що він здійснював ним рух. На відеозаписах видно лише, як автомобіль знаходиться на узбіччі дороги з увімкненими аварійним сигналом. Покази свідків також не могли бути покладені в основу цього твердження, оскільки були залучені безпосередньо працівниками поліції, коли запитували його чи він погоджується пройти огляд на стан сп'яніння на місці за допомогою приладу «Драгер» на що він відмовився та висловив згоду проїхати в медичний заклад. В оскаржуваній постанові зазначено, що він ніби то говорив працівникам поліції, що він їхав зі стрільбищ на цьому транспорті, однак він не говорив що саме він керував транспортним засобом, він мав на увазі що його підвозили. Огляд на стан сп'яніння проводив не черговий лікар який повинен був здійснювати огляд, а медичний працівник який не наділений правом проводити такий огляд. Також в матеріалах справи відсутні роздруківки з технічного засобу про результати обстеження.
Заслухавши пояснення ОСОБА_1 , вивчивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, дослідивши зібрані у справі докази, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.
Згідно з ст. 245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Вимоги ст. ст. 252, 280 КУпАП регламентують, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення, суд повинен з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Аналіз матеріалів даної справи свідчить, що суд при її розгляді, зокрема за ч. 1 ст. 130 КУпАП, дотримався зазначених вимог закону.
У рішенні по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати (далі Суд) постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Відповідно до положень п. 2.9 «а» Правил дорожнього руху водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Оцінка доказів, відповідно до ст. 252 КУпАП, відбувається за внутрішнім переконанням особи, що приймає рішення та ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному досліджені всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю, а жодний доказ не має наперед встановленої сили.
Висновок суду першої інстанції про те, що у діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, є обґрунтованим, відповідає фактичним обставинам справи та підтверджується сукупністю зібраних і перевірених у судовому засіданні доказів, яким суддя дав належну оцінку і навів у постанові, а саме: - відомостями протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР18 №407719 від 02 квітня 2022 року; - медичним висновком щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння, засвідченого підписом лікаря, відповідно до якого ОСОБА_1 на момент огляду 02 квітня 2022 року о 21 год. 45 хв. перебував в стані алкогольного сп'яніння, результат тесту 2,75 проміле; - відеозаписами, з яких вбачається, що ОСОБА_1 на місці зупинки транспортного засобу відмовився від проходження огляду на стан сп'яніння, та виявив бажання пройти огляд в закладі охорони здоров'я; - поясненнями свідків ОСОБА_2 і ОСОБА_3 , які бачили транспортний засіб, яким керував ОСОБА_1 близько 20 год 20 хв. у м.Хмельницькому по вул. Шестакова, який виїхав на смугу зустрічного руху, після чого автомобіль ОСОБА_1 заблокували та підійшовши до нього при відкритті дверей відчули різки запах алкоголю.
Під керуванням транспортним засобом розуміється виконання функцій водія під час руху такого засобу або інструктора-водія під час навчання учнів-водіїв, незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування.
Касаційний адміністративний суду в складі Верховного Суду в рішенні № 404/4467/16-а від 20.02.2019 року зазначив, що «само по собі керування транспортним засобом розуміється, як технічна дія водія з метою приведення транспортного засобу в рух, зворушення з місця і, як наслідок, переміщення транспортного засобу в просторі. Експлуатація транспортного засобу передбачає використання цього транспортного засобу за призначенням, тобто з метою керування.
Таким чином, керування транспортним засобом - це умисне виконання особою функцій водія шляхом вчинення технічних дій для приведення транспортного засобу в рух та зворушення з місця.
Із даними запису відеофіксування вчинення правопорушення вбачається, що ОСОБА_1 сидів в машині, яка була розміщена на проїздній частині дороги із ввімкненим аварійним сигналом, крім цього ОСОБА_1 на запитання працівника поліції «що змусило вас їхати?» дав відповідь - «вийшов таксист і моргає їдьте далі, я їду..» також повідомив працівникам поліції що їхав додому із навчань які проводилися для Територіальної оборони ЗСУ, до якої він вступив.
Твердження апелянта про те, що він не керував транспортним засобом суд апеляційної інстанції розцінює як обраний ним спосіб захисту з метою уникнення відповідальності за скоєне.
Суд апеляційної інстанції не бере до уваги доводи ОСОБА_1 про те, що медичний працівник ОСОБА_4 не мав права проводити ОСОБА_1 огляд на стан алкогольного сп'яніння, оскільки не знайшли свого підтвердження.
Доводи про відсутність в матеріалах справи роздруківок технічного засобу, яким проводився огляд на стан алкогольного сп'яніння є безпідставними, оскільки належним та допустимим доказом винуватості його у вчиненні зазначеного адміністративного правопорушення суд бере до уваги висновок щодо огляду ОСОБА_1 на стан сп'яніння, складений уповноваженою особою, який відповідно до Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МОЗ, МВС від 09.11.2015 № 1452/735, не передбачає долучення до нього такої роздруківки.
Доводи апелянта судом не беруться до уваги та спростовуються наявними обставинами в матеріалах справи.
При розгляді справи щодо ОСОБА_1 порушень процесуального чи матеріального закону, що могли б стати підставою для скасування постанови суду з наведених апелянтом в апеляційній скарзі мотивів, допущено не було.
Оскільки всі наявні в матеріалах справи докази в своїй сукупності доводять вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, а доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду справи, підстав для скасування постанови суду з мотивів, наведених в апеляційній скарзі та закриття провадження на підставі п.1ч.1ст. 247 КУпАП апеляційний суд не вбачає, постанова суду є законною та обгрунтованою.
Адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на один рік накладене відповідно до санкції ч.1 ст. 130 КУпАП.
Підстави для скасування чи зміни постанови місцевого суду відсутні.
Керуючись ст. 294 КУпАП, суддя,-
Постанову Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 04 квітня 2022 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП - залишити без зміни, а апеляційну скаргу ОСОБА_1 - без задоволення.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя Хмельницького
апеляційного суду С.Д. Бережний