Справа № 306/1372/21
Іменем України
27 травня 2022 року м. Ужгород
Закарпатський апеляційний суд у складі:
головуючого - судді Куштана Б.П. (доповідача),
суддів: Джуги С.Д. і Кожух О.А. розглянувши в порядку письмового провадження (без повідомлення учасників справи) апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Свалявського районного суду від 11 листопада 2021 року (у складі судді Уліганинця П.І.) за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів і додаткових витрат для утримання малолітньої дитини,-
ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом у серпні 2021 р.
Просила:
-стягувати з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на свою користь аліменти на утримання малолітнього сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у твердій грошовій сумі в розмірі 4000 грн. щомісячно і до досягнення дитиною повноліття;
-стягувати з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на свою користь додаткові витрати на утримання малолітнього сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у твердій грошовій сумі в розмірі 900 грн. щомісячно, починаючи з дня звернення до суду і до досягнення дитиною повноліття.
На обґрунтування позовних вимог указала, що рішення Свалявського районного суду від 29 липня 2021 р. шлюб між сторонами розірвано, в шлюбі у сторін народився син - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 від 15.01.2016 р.
За період окремого проживання відповідач не надає коштів на утримання свого сина, весь тягар по утриманню дитини лежить на позивачеві. Дитині встановлено діагноз - дисплазія обох кульшових суглобів.
Відповідач є фізично здоровим і має матеріальну можливість надавати допомогу своєму синові, оскільки працює у Словаччині водієм-далекобійником. Інших дітей на своєму утриманні немає.
Рішенням Свалявського районного суду від 11 листопада 2021 р. позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у твердій грошовій сумі в розмірі 4000 грн. щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку починаючи з 17.08.2021 р. і до досягнення дитиною повноліття. У задоволенні решти вимог відмовлено.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави 908 грн. у відшкодування судового збору.
Рішення у частині стягнення аліментів підлягає до негайного виконання у межах суми платежу за один місяць.
ОСОБА_1 просить скасувати це рішення і прийняти нове, яким визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі в розмірі 1500 грн. щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Доводить про неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права. Узагальнені доводи апеляційної скарги зводяться до такого:
-судом першої інстанції не було враховано того, що у відповідача є інша сім'я;
-відповідач ніде не працює, через стан свого здоров'я.
Письмового відзиву на апеляційну скаргу до суду не надходило, однак 25.02.2022 р. до Закарпатського апеляційного суду від позивача ОСОБА_2 надійшла заява в якій вона вказує, що з батьком дитини, тобто відповідачем, досягнуто домовленість про сплату аліментів у розмірі 2000 грн., тому не заперечує проти зміни рішення, і частково визнає апеляційну скаргу.
Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою І розділу V ЦПК України.
Згідно з ч. 1 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Відповідно до ч. 13 статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Ураховуючи зазначене, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.
Апеляційну скаргу належить залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін, із таких мотивів.
Визначаючи розмір аліментів у сумі 4000 грн. суд виходив із принципів розумності та справедливості.
Апеляційний суд погоджується із висновками суду першої інстанції через їх відповідність правильно встановленим обставинам справи, належно оціненим доказам і нормам матеріального та процесуального права, які підлягають застосуванню до спірних правовідносин.
При цьому, із матеріалів справи вбачається, що чинним рішенням Свалявського районного суду від 29.07.2021 року по справі №306/1004/21, шлюб між сторонами розірвано (а.с.6-7).
У шлюбі в них народився син - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (свідоцтво про народження серії НОМЕР_1 від 15.01.2016 року) (а.с.10).
Згідно з довідки № 113 від 06.08.2021 р., у ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 встановлений діагноз - дисплазія обох кульшових суглобів, рекомендовано здійснювати постійне спостереження, рентген контроль у травматолога не менше 2-х разів на рік до досягнення ним 12 річного віку (а.с.11).
До апеляційної скарги відповідачем було подано копію свідоцтва про шлюб Серія НОМЕР_2 , копію трудової книжки НОМЕР_3 відповідно до якої ОСОБА_1 ніде не працює, копію медичного обстеження від 03 липня 2021 р., копію консультації нейрохірурга від 26 серпня 2021 р., копію магнітно-резонансної томографії від 29.06.2021 р.
Згідно з ч.1, 2 ст.27 Конвенції ООН про права дитини, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Відповідно до ст.180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Згідно з ч.3 ст.181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі (ч.1 ст.184 СК України).
Відповідно до ст.182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.
Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.
Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
Згідно із Законом України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» установлено у 2021 році прожитковий мінімум для дітей віком від 6 до 18 років: з 1 січня 2021 року - 2395 гривень, з 1 липня - 2510 гривень, з 1 грудня - 2618 гривень.
Таким чином, з 01.01.2021 мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину віком від 6 років не може бути меншим ніж 1197,50 грн.
Довід апеляційної скарги про те, що судом першої інстанції не було, що у відповідача є інша сім'я, не заслуговує на увагу, оскільки наявність іншої сім'ї не може слугувати підставою для сплати аліментів на дитину від іншого шлюбу в розмірі 1500 грн., тобто менше рекомендованого розміру аліментів для утримання дитини.
Посилання відповідача на те, що він ніде не працює, через стан свого здоров'я, теж не заслуговує на увагу, оскільки недоведене належними та допустимим доказами, а саме по собі проходження медичних обстежень ще не свідчить про неможливість або заборону роботи.
Відповідач зазначає, що розмір аліментів, який був визначений судом першої інстанції, він сплачувати не може, проте колегія суддів не має можливості перевірити це, оскільки відповідач узагалі не вказує, який у нього місячний дохід. Відповідач має отримувати який-небудь дохід для забезпечення себе найнеобхіднішим, але можливості оцінити дійсне скрутне матеріальне становище відповідача колегія суддів не має через відсутність таких доказів зі сторони відповідача.
Із наведеного випливає, що відповідач є людиною працездатного віку, здоровою, який зобов'язаний допомагати позивачеві утримувати їх спільну дитину.
Батьки зобов'язані брати участь у вихованні та утриманні дітей. Спільна дитина сторін проживає разом із матір'ю, відтак саме на неї лягає основний тягар по утриманню та вихованню дитини. Тому розмір аліментів, визначений судом першої інстанції, є справедливим.
Заява позивача про те, що вони з відповідачем дійшли згоди про сплату аліментів у розмірі 2000 грн., відтак вона не заперечує проти задоволення апеляційної скарги частково та зміні рішення суду першої інстанції, не може слугувати підставою для зміни законного та обґрунтованого рішення. Колишнє подружжя не позбавлене можливості врегулювати це питання у позасудовому порядку.
Суд, вирішуючи такі спори, не обмежений мінімумом, який встановлений законом, суд у першу чергу виходить із обставин справи, і стягуючи аліменти в розмірі 4000 грн. щомісячно на дитину, суд врахував і позицію позивача, і позицію відповідача, але, насамперед, інтереси спільної дитини сторін.
Відповідно до ч.1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Спільна дитина сторін проживає разом із мамою і, безумовно, позивач несе більші витрати на дитину, ніж той із батьків, із ким дитини не проживає. А за умови, що відповідач жодними належними та допустимими доказами не довів факту неможливості сплачувати аліменти в розмірі визначеному судом першої інстанції, то суму стягуваних аліментів належить залишити такими як це вирішив суд першої інстанції.
Таким чином, за наслідками розгляду апеляційної скарги та згідно з положеннями ст. 376 ЦПК суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, оскільки вважає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення із додержанням норм матеріального та процесуального права.
Керуючись ст.ст. 374 ч.1 п.1, 375, 381-384 ЦПК України ,-
1.Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
2.Рішення Свалявського районного суду від 11 листопада 2021 року залишити без змін.
3.Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів із дня складення повного судового рішення шляхом подачі скарги безпосередньо до Верховного Суду.
4.Повне судове рішення складено 27 травня 2022 р.
Судді: