вул. Коцюбинського, 2А, м. Ужгород, 88000, e-mail: inbox@zk.arbitr.gov.ua, вебадреса: http://zk.arbitr.gov.ua
"27" травня 2022 р. м. Ужгород Справа № 907/86/22
Суддя Господарського суду Закарпатської області Лучко Р.М.,
при секретарі судового засідання Яскорській А.О.
Розглянув матеріали справи
за позовом Хустської окружної прокуратури, м. Хуст, в інтересах держави
в особі позивача 1 Горінчівської сільської ради, с. Горінчово Хустського району Закарпатської області
позивача 2 Державної екологічної інспекції в Закарпатській області, м. Ужгород
до відповідача Державного підприємства “Хустське лісове дослідне господарство”, м. Хуст Закарпатської області
про стягнення 903521,78 грн шкоди
За участю представників сторін:
прокуратури - Чулей О.Ю., службове посвідчення №065598 від 23 жовтня 2021 року;
позивача 1 - не з'явився;
від позивача 2 - Данч Н.О., у порядку самопредставництва;
від відповідача - Левицький А.О., адвокат, посвідчення №21/1390 від 05.04.2018
Хустська окружна прокуратура діючи в інтересах держави в особі Горінчівської сільської ради та Державної екологічної інспекції в Закарпатській області звернулася до Господарського суду Закарпатської області з позовною заявою про стягнення з Державного підприємства “Хустське лісове дослідне господарство” 903521,78 грн шкоди завданої порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища.
Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №907/86/22 визначено головуючого суддю Лучка Р.М., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.02.2022.
Ухвалою суду від 16.02.2022 відкрито провадження у справі, постановлено розглянути спір за правилами загального позовного провадження, встановлено учасникам справи процесуальні строки для подання заяв по суті спору та призначено підготовче засідання на 02.03.2022.
Згідно з ухвалою суду від 02.03.2022 відкладено підготовче засідання з огляду на введення на території України воєнного стану відповідно до Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженого Законом України “Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні"” від 24 лютого 2022 року № 2102-IX. Ухвалою суду від 25.03.2022 повідомлено учасників справи про призначення підготовчого засідання на 06.04.2022.
Відповідно до ухвали від 06.04.2022 підготовче провадження у справі закрито та призначено судовий розгляд справи по суті на 20 квітня 2022 року.
Судовий розгляд справи відкладався з огляду на заявлене прокурором клопотання, з метою забезпечення реалізації учасниками справи їх прав та обов'язків в господарському процесі, що є складовою права на справедливий суд відповідно до положень Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод поза межами процесуального строку, визначеного ст. 195 ГПК України та з урахуванням розумних строків розгляду даної справи на 11.05.2022. Призначене на 11.05.2022 судове засідання не відбулося в зв'язку з перебуванням головуючого судді Лучка Р.М. у відпустці, відповідно до наказу №02.4-08/9-к від 10.05.2022, у зв'язку з чим ухвалою від 13.05.2022 учасників справи повідомлено про наступне засідання по розгляду справи по суті, яке призначено на 27 травня 2022 року.
Позивач 1 не забезпечив участь свого представника в судовому засіданні по розгляду даної справи по суті, хоча про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином у встановленому законом порядку. 10 травня 2022 року від позивача 1 на електронну адресу суду надійшла заява №379/02-35 від 10.05.2022 про розгляд даної справи за відсутності представників Горінчівської сільської ради. Позовні вимоги, відповідно до змісту означеної заяви, позивач 1 підтримує в повному обсязі.
Присутні в судовому засіданні прокурор та представник позивача 2 позовні вимоги підтримують в заявленій сумі із зазначених в позовній заяві прокурора підстав.
Відповідач в судовому засіданні та відповідно до поданого відзиву на позов від 15.04.2022 позовні вимоги прокурора не визнає та просить відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.
На спростування доводів відповідача, що викладені у відзиві на позовну заяву, прокурором подано відповідь на відзив №07.54-113-61-22(1667) вих-22 від 20.04.2022, а позивачем - заперечення на відзив від 04.05.2022 року.
Заперечення відповідно до приписів ст. 167 ГПК України відповідачем не подавалося, про що зазначає представник відповідача в судовому засіданні 27.05.2022.
Відповідно до ст. 233 ГПК України, рішення по даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих учасниками справи.
Правова позиція прокурора, позивача 2.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем обов'язків постійного лісокористувача щодо вчинення дій, направлених на забезпечення охорони і збереження лісу від незаконного вирубування, що призвело до незаконного вирубування невстановленими особами дерев на підвідомчій відповідачу території та встановлено самостійно Державним підприємством “Хустське лісове дослідне господарство” шляхом проведення раптових ревізій лісового обходу (майстерської дільниці) №7 Березівського лісництва, про що складено акти раптових ревізій №3 від 08.06.2021 та №4 від 17.06.2021.
Вказує, що внаслідок виявленої незаконної рубки навколишньому природному середовищу заподіяно шкоду на суму 903521,78 грн, яку покликаючись на положення Лісового кодексу України та природоохоронного законодавства прокурор та позивачі просять стягнути з відповідача до спеціального фонду охорони навколишнього природного середовища місцевого бюджету с. Горінчово Хустського району Закарпатської області.
Окрім того, просить суд витрати по сплаті судового збору в сумі 13552,83 грн стягнути з відповідача на користь Закарпатської обласної прокуратури, якою здійснено сплату судового збору за подання позовної заяви у даній справі.
Заперечення (відзив) відповідача.
Згідно з відзивом на позов відповідач позовні вимоги не визнає. Зазначає, що долучені прокурором до матеріалів справи на підтвердження розміру завданої шкоди докази - розрахунки розміру шкоди, заподіяної незаконними рубками в Березівському лісництві ДП «Хустське ЛДГ» від 23.11.2021, здійснені Державною екологічною інспекцією у Закарпатській області є недопустимими в розумінні ст. 76 ГПК України доказами на підтвердження розміру збитків, позаяк вони складені відповідно до листа Слідчого СВ Хустського РУП ГУНП України в Закарпатській області від 12.07.2021 №950/106/1-2021, який до позовної заяви не долучений, а відтак, неможливо встановити на підставі яких документів працівниками екологічної інспекції здійснювався відповідний розрахунок.
Також, вказує, що Державною екологічною інспекцією у Закарпатській області не здійснювалася у встановленому Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» перевірка діяльності відповідача у справі, а відтак працівники екологічної інспекції не мали повноважень на здійснення розрахунку розміру шкоди, а право звернення прокурора з позовом в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Закарпатській області обумовлюється наявністю в інспекції самостійного права звертатися до суду з позовами про відшкодування заподіяної лісовому середовищу шкоди, виявленої під час проведення перевірок дотримання природоохоронного законодавства відповідно до Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища».
Зазначає, що наведені прокурором в позовній заяві правові висновки Верховного суду щодо даної категорії спорів не є релевантними для спірних правовідносин та в даних справах не досліджувалася повнота вжиття відповідачами (постійними лісокористувача) усіх заходів спрямованих на запобігання незаконним рубкам.
В свою чергу, вказує про дотримання ДП "Хустське ЛДГ" усіх нормативно-правових актів в сфері лісового та природоохоронного законодавства а токож вжиття заходів захисту лісового фонду від незаконних рубок, зокрема:
- з метою забезпечення діяльності підприємства щодо охорони і захисту лісу ДП "Хустське ЛДГ" створило структурні підрозділи - лісництва, в тому числі Березівське лісництво, площа якого, відповідно до долученої до відзиву дислокації державної лісової охорони ДП "Хустське ЛДГ", станом на 01.01.2021, становить 4601 га, які закріплено за лісничим Березівського лісництва Ігнатко І.І.;
- відповідно до долучених до відзиву штатних розписів керівників, спеціалістів структурних підрозділів, ДП "Хустське ЛДГ" відповідачем дотримано нормативи чисельності працівників лісового господарства, затверджені наказом Державного агентства лісових ресурсів України від 17.04.2013 N106;
- з метою забезпечення виконання завдань Березівського лісництва в тому числі по охороні лісу згідно долучених до відзиву накладних лісництву протягом 2021 року видавалася достатня кількість паливно-мастильних матеріалів;
- з метою посилення заходів щодо охорони лісу від незаконних рубок та інших порушень лісового законодавства пунктом 5 наказу ДП "Хустське ЛДГ" від 15.02.2021 №44 наказано гол. лісничому Джуган В.М. проводити рейдові перевірки лісових масивів, патрулювання на лісових шляхах підприємства створеною при держлісгоспі мобільною рейдовою групою з числа працівників відділу лісового господарства та працівників Хустського ВП ГУНП. На виконання завдань рейдової групи затверджено план заходів по посиленню охорони лісу від незаконних рубок та інших порушень лісового законодавства на території державного лісового фонду ДП «Хустське ЛДГ» в 2021 році.
Таким чином, вказує, що відповідачем забезпечується постійне виконання передбачених законодавством заходів спрямованих на охорону лісу від незаконних рубок, а факт виявлення незаконної рубки не пов'язаний із неналежною охороною лісу відповідачем, а пояснюється значною площею лісового фонду підприємства, охорону якого забезпечувати цілодобово по всій площі не є можливим.
Додатково звертає увагу, що невідповідним є посилання прокурора в позовній заяві на положення ч. 1 ст. 1172 ЦК України, якою врегульовано обов'язок юридичної особи відшкодувати шкоду, завдану її працівником під час виконання своїх службових обов'язків, позаяк застосування вказаного делікту можливе лише при наявності судового рішення в кримінальному провадженні, яким би підтверджувався причинний зв'язок між поведінкою зазначених працівників ДП "Хустське ЛДГ" та завданою шкодою.
Також, відповідач зазначає, що лісові господарства відповідно до положень постанови Кабінету Міністрів України від 23.07.2008 №665 «Про затвердження такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу» несуть відповідальність лише у разі вчинення ними самими незаконної рубки та не можуть відповідати за шкоду, завдану внаслідок незабезпечення збереження лісів і лісових насаджень, а також не є суб'єктом відповідальності за шкоду, завдану іншими невстановленими особами згідно з приписами ст. 105 Лісового кодексу України.
З врахуванням викладеного стверджує, що прокурором не доведено наявність усіх необхідних елементів для відшкодування шкоди відповідачем згідно з ст. 1166 ЦК України, а тому просить в задоволенні позовних вимог відмовити.
Відповідь на відзив.
Хустська окружна прокуратура у відповіді на відзив та Державна екологічна інспекція у Закарпатській області в запереченні на відзив не погоджуються з наведеними у відзиві висновками відповідача та зазначають, що підтвердження незаконності вирубки деревини, розміри завданих збитків встановлювались в порядку кримінально-процесуального законодавства, а не в порядку Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», зокрема, в ході досудового розслідування кримінального провадження № 12021071050000200 від 01.07.2021 слідчим СВ Хустського РУП ГУНП в Закарпатській області винесено постанову про залучення спеціалістів Державної екологічної інспекції у Закарпатській області для встановлення збитків у кримінальному провадженні, заподіяних незаконною порубкою, яку супровідним листом від 12.07.2021 №950/106/28/1-2021 направлено для виконання.
В подальшому Державною екологічною інспекцією у Закарпатській області проведено розрахунки розміру шкоди, завданої в результаті незаконної рубки, у відповідності до Постанови КМУ від 23.07.2008 №665, а відтак, відповідні розрахунки екологічної інспекції є належними та допустимими доказами на підтвердження розміру шкоди.
Крім того, вказують, що з метою встановлення підстав для представництва інтересів держави перед пред'явленням даного позову Хустською окружною прокуратурою до Державної екологічної інспекції направлено повідомлення в порядку ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» №07.54-5173вих21 від 30.12.2021, у якому було зазначено на наявності підстав для вжиття нею заходів відносно ДП «Хустське ЛДГ» з метою усунення порушень вимог законодавства.
У відповідь на зазначене повідомлення, Державна екологічна інспекція у Закарпатській області листом №б3-12 від 10.01.2021 повідомила, що нею жодних заходів з метою усунення порушень вимог законодавства та захисту інтересів держави не вживалося і вживатися не буде, у зв'язку із чим у Хустської окружної прокуратури наявні підстави для пред'явлення даного позову в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Закарпатській області навіть у випадку якщо перевірка Держекоінспекцією фактично не проводилася.
Звертають увагу, що відповідач, як постійний лісокористувач, допустивши протиправну бездіяльність у вигляді не вчинення дій, направлених на забезпечення охорони і збереження лісу від незаконного вирубування на підвідомчій йому території земель лісового фонду, діяв неправомірно, що призвело до незаконного вирубування невстановленими особами дерев та завданню відповідних збитків. Неналежне виконання відповідачем встановлених законодавством та статутом обов'язків щодо охорони лісів, безумовно свідчить про причинно-наслідковий зв'язок між протиправною поведінкою (бездіяльністю) та шкодою, що завдана навколишньому природному середовищу у вигляді порубки дерев, та про наявність складу цивільного правопорушення та відповідно правових підстав для задоволення позовних вимог, а додані представником відповідача до відзиву копії документів не вказують на вжиття комплексу заходів з метою недопущення незаконних порубок, а лише містять перелік планових заходів, перелік працівників ДП «Хустське ЛДГ» , їх дислокацію, посадові оклади, а також накладні про передачу палива, які ніяк не пов'язані із незаконною порубкою, яка є предметом даного судового розгляду.
Заперечення.
Заперечення від відповідача не надходило.
ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ОБСТАВИНИ СПРАВИ.
Відповідно до п.п. 3.1., 3.2.2. Статуту Державного підприємства “Хустське лісове дослідне господарство” (надалі - ДП «Хустське ЛДГ»), затвердженого наказом Державного агентства лісових ресурсів України від 11.03.2019 № 146, підприємство створено з метою ведення лісового господарства, охорони, захисту, раціонального використання та відтворення лісів. Основним напрямком діяльності підприємства є, зокрема, забезпечення охорони лісів від пожеж, незаконних рубок, шкідників і хвороб, пошкодження внаслідок антропогенного або іншого шкідливого впливу.
Згідно з п.п. 6.2.1., 6.2.4. Статуту ДП «Хустське ЛДГ» до обов'язків підприємства відносяться, зокрема, забезпечення відтворення, охорони, захисту і підвищення родючості ґрунтів, продуктивності лісових насаджень і посилення їх корисних властивостей; виконання інших вимог законодавства щодо ведення лісового господарства та використання лісових ресурсів. Підприємство зобов'язано дотримуватись норм та вимог щодо охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання і відтворення природних ресурсів та забезпечення екологічної безпеки.
На підставі наказу ДП «Хустське ЛДГ» №112 від 02.06.2021 комісією відповідача проведено раптову ревізію лісових масивів Березівського лісництва ДП «Хустське ЛДГ».
Так, 08 червня 2021 року під час проведення ревізії обходу (дільниці) №7, кварталу 39, виділів 17 та 15 Березівського лісництва (відповідальний майстер лісу Петрина І.М.), встановлено факт незаконної порубки дерев невстановленими особами, а саме: у кварталі 39 виділ 17 - невстановлені особи здійснили самовільну рубку п'ятдесяти шести дерев породи бук, в тому числі трьох сухостійних, у кварталі 39 виділ 15 - одинадцяти дерев породи бук, в тому числі шести сухостійних, про що відповідальними працівниками відповідача складено Акт раптової ревізії №3 від 08.06.2021, польові відомості №1, №2 від 08.06.2021, відомості переводу діаметру пнів на діаметр на висоті 1,3 м, розрахунки кубомаси незаконно зрізаної деревини.
Відповідно до розрахунків розміру шкоди заподіяної лісу, які проведені провідним інженером ДП «Хустське ЛДГ» ОСОБА_1 внаслідок незаконного вирубування дерев у кварталі 39 виділ 17 завдано шкоду в розмірі 456662,22 грн (а.с. 27, 28), а в кварталі 39 виділ 15 - розмір завданої шкоди становить 46472,25 грн (а.с. 21, 22).
Крім того, 17 червня 2021 року під час проведення ревізії обходу (дільниці) №7, кварталу 41, виділів 2 та 15 Березівського лісництва (відповідальний майстер лісу Петрина І.М.), встановлено факт незаконної порубки дерев невстановленими особами, а саме: у кварталі 41 виділ 2 - невстановлені особи здійснили самовільну рубку двадцяти двох дерев породи бук, у кварталі 41 виділ 15 - чотирьох дерев породи бук, про що відповідальними працівниками відповідача складено Акт раптової ревізії №4 від 17.06.2021, польові відомості №3, №4 від 17.06.2021, відомості переводу діаметру пнів на діаметр на висоті 1,3 м, розрахунки кубомаси незаконно зрізаної деревини.
Відповідно до розрахунків розміру шкоди заподіяної лісу, які проведені провідним інженером ДП «Хустське ЛДГ» ОСОБА_1 внаслідок незаконного вирубування дерев у кварталі 41 виділ 2 завдано шкоду в розмірі 345992,78 грн (а.с. 33), а в кварталі 41 виділ 15 - розмір завданої шкоди становить 67397,09 грн (а.с. 37).
За результатами виявленої незаконної рубки вищезазначені матеріали раптової ревізії в обході №7 Березівського лісництва відповідно до листа №339 від 30.06.2021 надіслано відповідачем до Хустського ВП ГУНП України в Закарпатській області для розгляду та проведення розслідування.
За виявленим відповідачем фактом незаконної рубки дерев у Березівському лісництві ДП «Хустське ЛДГ» Хустським районним управлінням поліції ГУНП в Закарпатській області 01.07.2021 внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, що підтверджується витягом з реєстру за номером досудового розслідування 12021071050000200.
В межах згаданого досудового розслідування постановою слідчого СВ Хустського РУП ГУНП в Закарпатській області від 09.07.2021 залучено спеціалістів Державної екологічної інспекції у Закарпатській області для проведення перевірки дотримання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища та розрахунку розміру шкоди, заподіяною незаконною порубкою дерев на території обходу №7 Березівського лісництва ДП «Хустське ЛДГ».
Згідно з наданими представником Державної екологічної інспекції у Закарпатській області поясненнями, враховуючи, що нормами Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» не передбачено можливість проведення позапланових перевірок суб'єктів господарської діяльності за зверненням правоохоронних органів, провести відповідну позапланову перевірку ДП «Хустське ЛДГ» на підставі постанови про залучення спеціаліста в кримінальному провадженні від 09.07.2021 не вбачалося за можливе, а відтак, на виконання згаданої постанови слідчого Державною екологічною інспекцією у Закарпатській області, на підставі наданих інспекції матеріалів раптової ревізії лісових масивів Березівського лісництва ДП «Хустське ЛДГ», здійснено розрахунки розміру шкоди, заподіяної незаконною рубкою лісу, які відповідно до листа №3537-06 від 24.11.2021 надіслано органу, який проводить досудове розслідування.
Відповідно до здійснених Державною екологічною інспекцією у Закарпатській області розрахунків розміру шкоди, заподіяної лісу незаконними рубками у кварталі 39 виділи 15 та 17, кварталі 41 виділи 2 та 15 Березівського лісництва ДП «Хустське ЛДГ», загальний розмір визначеної позивачем 2 шкоди становить 903521,78 грн.
Прокурор зазначає, що у згаданому вище кримінальному провадженні №12021071050000200 за ч.1 ст. 246 КК України триває досудове розслідування. Жодній особі у вказаному провадженні про підозру не повідомлялося, обвинувальний акт до суду не скеровувався, позов про відшкодування заподіяних збитків у рамках кримінального провадження не заявлявся. При цьому, враховуючи принцип необхідності повного відшкодування шкоди, з огляду на те, що організація і забезпечення охорони та захисту лісів передбачає, в тому числі, здійснення комплексу заходів, спрямованих на збереження та охорону лісів, зокрема, від незаконних рубок та інших пошкоджень, і покладається на постійних лісокористувачів, слід дійти висновку, що ДП «Хустське ЛДГ», як постійний лісокористувач, допустивши протиправну бездіяльність у вигляді невчинення дій, направлених на забезпечення охорони і збереження лісу від незаконного вирубування на підвідомчій йому території земель лісового фонду, діяв неправомірно, що призвело до незаконного вирубування невстановленими особами дерев та завданню відповідних збитків в розмірі 903521,78 грн, які просить стягнути з відповідача у справі.
Відповідач, в свою чергу, вказує на відсутність протиправної поведінки ДП «Хустське ЛДГ» та зазначає, що ним дотримано усіх нормативно-правових актів в сфері лісового та природоохоронного законодавства та вжито необхідних заходів захисту лісового фонду від незаконних рубок, що підтверджує долученими до відзиву на позов копіями довідки від 12.04.2022 №188 про нараховану заробітну плату працівникам лісової охорони Березівського лісництва за 2021 рік; наказу ДП "Хустське ЛДГ" від 15.02.2021 №44 "Про посилення заходів щодо охорони лісу від незаконних рубок та інших порушень лісового законодавства" з додатками; штатного розпису ДП "Хустське ЛДГ" на 2021 рік та штатного розпису структурних підрозділів по ДП "Хустське ЛД"Г на 2021 рік; дислокації державної лісової охорони ДП "Хустське ЛДГ" станом на 01.01.2021 року; посадової інструкції майстра лісу ДП "Хустське ЛДГ"; накладних про відпуск паливно-мастильних матеріалів Березівському лісництву ДП "Хустське ЛДГ".
Встановлення наявності підстав для стягнення з ДП "Хустське ЛДГ" шкоди, завданої незаконною рубкою лісу, яка здійснена невстановленими особами та самостійно виявлена відповідачем шляхом проведення раптової ревізії лісового фонду підприємства є предметом судового дослідження та оцінки в даній справі.
Щодо підстав для представництва прокурором інтересів держави у спірних правовідносинах, суд зазначає наступне.
Згідно з ст.131-1 Конституції України на органи прокуратури України покладається представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
Виходячи з вимог п.п.1, 2 ч.1 ст. З Закону України "Про прокуратуру", діяльність органів прокуратури ґрунтується на засадах верховенства права та законності.
Відповідно до частини 3 статті 23 цього ж нормативно-правового акту, прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
Отже, виключними випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. Ключовим для застосування цієї конституційної норми є поняття інтерес держави.
Суд зазначає, що рішенням Конституційного Суду України від 9 липня 2002 №15-рп/2002 (справа про досудове врегулювання спорів) визначено, що положення частини другої статті 124 Конституції України стосовно поширення юрисдикції судів на всі правовідносини, що виникають у державі, необхідно розуміти так, що право особи (громадянина України, іноземця, особи без громадянства, юридичної особи) на звернення до суду за вирішенням спору не може бути обмежене законом, іншими нормативно-правовими актами. Встановлення законом або договором досудового врегулювання спору за волевиявленням суб'єктів правовідносин не є обмеженням юрисдикції судів і права на судовий захист. Обрання певного засобу правового захисту, у тому числі і досудового врегулювання спору, є правом, а не обов'язком особи, яка добровільно, виходячи з власних інтересів, його використовує.
Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Проте держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств.
Із врахуванням того, що інтереси держави є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах (п. 4 мотивувальної частини).
Ці міркування Конституційний Суд зробив у контексті офіційного тлумачення Арбітражного процесуального кодексу України, який уже втратив чинність. Однак висловлене Судом розуміння поняття інтереси держави має самостійне значення і може застосовуватися для тлумачення цього ж поняття, вжитого у ст. 131-1 Конституції України та ст. 23 Закону України "Про прокуратуру".
Відтак, інтереси держави охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному випадку звернення прокурора з позовом. Надмірна формалізація інтересів держави, особливо у сфері публічних правовідносин, може призвести до необґрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно.
Аналіз ч. 3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" дає суду підстави стверджувати, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження; у разі відсутності такого органу.
Перший виключний випадок передбачає наявність органу, який може здійснювати захист інтересів держави самостійно, а другий - відсутність такого органу. Однак підстави представництва інтересів держави прокуратурою у цих двох випадках істотно відрізняються. У першому випадку прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб'єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює неналежно.
Не здійснення захисту виявляється в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб'єкта владних повноважень - він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.
Здійснення захисту неналежним чином виявляється в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною.
Неналежність захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який серед іншого включає досудове з'ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача.
При цьому, суд звертає увагу на те, що захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб'єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб'єкта владних повноважень, який всупереч вимог закону не здійснює захисту або робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести (а суд перевірити) причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб'єктом, і які є підставами для звернення прокурора до суду.
Як вбачається із матеріалів справи, позов заявлено прокурором в межах наданих йому законодавством повноважень в інтересах держави в особі Горінчівської сільської ради на території якої було виявлено факт незаконної рубки та в особі Державної екологічної інспекції України у Закарпатській області, на яку законодавством покладено обов'язок щодо здійснення конкретних функцій у правовідносинах, пов'язаних із захистом інтересів держави.
Так, для вирішення питання щодо наявності підстав для представництва інтересів держави в особі Державної екологічної інспекції у Закарпатській області в суді, відповідно до ч.4 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", Хустська окружна прокуратура Закарпатської області звернулася з листом №07.54-5173 вих-21 від 30.12.2021 до Державної екологічної інспекції у Закарпатській області, з проханням надати інформацію про те, чи зверталась Держекоінспекція до суду із позовною заявою до ДП "Хустське ЛДГ" про стягнення шкоди завданої навколишньому природному середовищу незаконною порубкою деревини у виділах 15 та кварталу 39 та виділах 2 та 15 кварталу 41 обходу №7 Березівського лісництва ДП «Хустське ЛДГ» та чи буде подаватися відповідний позов в майбутньому.
На адресу Хустської окружної прокуратури Закарпатської області, Держекоінспекція надіслала у відповідь лист №07.54-5173вих.21 від 30.12.2021, в якому послалась на те, що в спірних правовідносинах інспекція заходу державного нагляду (контролю) не проводила, а тому на них не поширюється дія Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» про організацію проведення перевірок.
Згідно з п. 1 Положення про Державну екологічну інспекцію України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.04.2017 за №275 (надалі - Положення) Державна екологічна інспекція України (Держекоінспекція) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра захисту довкілля та природних ресурсів і який реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.
Основним завданням Держекоінспекції є, зокрема, реалізація державної політики із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів (п.п. 1 п. 3 Положення).
Згідно з п. і) ч. 1 ст. 3 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» одним з основних принципів охорони навколишнього природного середовища є компенсація шкоди, заподіяної порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища.
Відповідно до п.п. 8 п. 4 Положення про Державну екологічну інспекцію України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.04.2017 за №275, Держекоінспекція відповідно до покладених на неї завдань пред'являє претензії про відшкодування шкоди, збитків і втрат, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства з питань, що належать до її компетенції, та розраховує їх розмір, звертається до суду з відповідними позовами.
З врахуванням викладеного, беручи до уваги, що в спірних правовідносинах Державна екологічна інспекція у Закарпатській області є уповноваженим органом на подання відповідного позову з метою реалізації компетенції щодо здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища та застосування принципу компенсації шкоди, заподіяної порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища, відповідний позов інспекцією до відповідача не подавався, а відтак, Хустською окружною прокуратурою Закарпатської області згідно з листом №07.54-402 вих-22 від 21.01.2022 повідомлено позивача 2 про реалізацію представницьких функцій прокуратурою у зв'язку з необхідністю стягнення шкоди, завданою навколишньому природному середовищу незаконною порубкою деревини та про подання в порядку ст. 53 ГПК України відповідної позовної заяви до Господарського суду Закарпатської області.
Зазначене узгоджується з позицією Великої палати Верховного Суду, що викладена у постанові від 26.05.2020 у справі 912/2385/18, згідно з якою, звертаючись до відповідного компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України «Про прокурату», прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджувані порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.
Аналогічні за своєю суттю висновки викладено у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 19.08.021 у справі №807/2245/16, згідно із якою Державна екологічна інспекція, маючи повноваження для проведення перевірок дотримання законодавства та притягнення винних до відповідальності, але не вживаючи відповідних заходів фактично допускає бездіяльність. Такий факт бездіяльності, в свою чергу є підставою для представництва прокуратурою інтересів держави в особі Державної екологічної інспекції.
Крім того, відповідно до п. б) абз. 2 ст. 47 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» місцеві фонди охорони навколишнього природного середовища утворюються у складі відповідного місцевого бюджету за місцем заподіяння екологічної шкоди за рахунок частини грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища в результаті господарської та іншої діяльності, згідно з чинним законодавством.
Приписами п. 7 ч. 3 ст. 29 Бюджетного кодексу України визначено, що Джерелами формування спеціального фонду Державного бюджету України в частині доходів (з урахуванням особливостей, визначених пунктом 1 частини другої статті 67-1 цього Кодексу) є, зокрема, 30 відсотків грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності.
До надходжень спеціального фонду місцевих бюджетів належать 70 відсотків грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності, в тому числі: до бюджетів місцевого самоврядування (крім бюджетів міст Києва та Севастополя) - 50 відсотків, обласних бюджетів та бюджету Автономної Республіки Крим - 20 відсотків, бюджетів міст Києва та Севастополя - 70 відсотків (п. 4 ч. 1 ст. 69-1 Бюджетного кодексу України).
Як встановлено судом та це не заперечується учасниками справи, виявлений відповідачем факт незаконної порубки дерев Березівського лісництва ДП «Хустське ЛДГ» мав місце на території Березівської сільської ради, яка відповідно до затвердженого Розпорядженням Кабінету Міністрів України №572-р від 13.05.2020 року Перспективного плану формування територій громад Закарпатської області включена до складу Горінчівської сільської ради.
Таким чином, судом встановлено, що в спірних правовідносинах Горінчівська сільська рада є органом до місцевого фонду охорони навколишнього природного середовища якого мають стягуватися збитки, завдані внаслідок незаконної порубки лісових ресурсів в її адміністративно-територіальних межах з подальшим перерозподілом в наступних пропорціях:
- 50% грошових стягнень - до бюджету органу місцевого самоврядування - Горінчівської сільської ради;
- 20% грошових стягнень - до обласного бюджету Закарпатської області;
- 30% грошових стягнень - до спеціального фонду Державного бюджету України.
Для вирішення питання щодо наявності підстав для представництва інтересів держави в особі Горінчівської сільської ради в суді, відповідно до ч.4 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", Хустська окружна прокуратура Закарпатської області звернулася з листом №07.54-4484 вих-21 від 30.12.2021 до означеного органу місцевого самоврядування, з проханням надати інформацію про те, чи зверталась сільська рада до суду із позовною заявою до ДП "Хустське ЛДГ" про стягнення шкоди завданої навколишньому природному середовищу незаконною порубкою деревини у виділах 15 та кварталу 39 та виділах 2 та 15 кварталу 41 обходу №7 Березівського лісництва ДП «Хустське ЛДГ» та чи буде подаватися відповідний позов в майбутньому.
На адресу Хустської окружної прокуратури Закарпатської області, Горінчівська сільська рада надіслала у відповідь лист №1916 від 16.12.2021, в якому зазначила про відсутність інформації про факт заподіяння шкоди, завданої незаконною рубкою дерев на території Березівського лісництва, у зв'язку з чим органом місцевого самоврядування не вживалися самостійно заходи щодо подання позовної заяви до ДП «Хустське ЛДГ» про стягнення розміру заподіяної шкоди.
З врахуванням викладеного, беручи до уваги, що в спірних правовідносинах Горінчівська сільська рада є органом до місцевого фонду охорони навколишнього природного середовища якого мають стягуватися збитки, завдані внаслідок незаконної порубки лісових ресурсів., відповідний позов органом місцевого самоврядування до відповідача не подавався, а відтак, Хустською окружною прокуратурою Закарпатської області згідно з листом №07.54-403 вих-22 від 21.01.2022 повідомлено позивача 1 про реалізацію представницьких функцій прокуратурою у зв'язку з необхідністю стягнення шкоди, завданою навколишньому природному середовищу незаконною порубкою деревини та про подання в порядку ст. 53 ГПК України відповідної позовної заяви до Господарського суду Закарпатської області.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 15.10.2019 в справі № 903/129/18 зазначала, що сам факт не звернення до суду суб'єкта владних повноважень з позовом, який би відповідав вимогам процесуального законодавства та відповідно мав змогу захистити інтереси держави свідчить про те, що указаний орган неналежко виконує свої повноваження, у зв'язку із чим у прокурора виникають обґрунтовані підстави для захисту інтересів держави та звернення до суду з таким позовом, що відповідає нормам національного законодавства та практиці Європейського суду з прав людини.
Отже із наведеного слідує, що прокурор у поданій позовній заяві правомірно зазначив, що як Державною екологічною інспекцією, так і органом місцевого самоврядування не здійснювався захист інтересів держави у даних спірних правовідносинах, а відтак ним доведені належним чином підстави для звернення з відповідним позовом до суду в інтересах держави.
Щодо спірних правовідносин.
Відповідно до ст. 13 Конституції України, природні ресурси, що знаходяться у межах території України, є об'єктами права власності Українського народу й повинні використовуватися відповідно до закону.
Статтею 66 Конституції України встановлено, що кожен зобов'язаний не заподіювати шкоду природі, культурній спадщині, відшкодовувати завдані ним збитки.
Частиною 1 ст. 5 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" (далі - Закон) визначено, що державній охороні і регулюванню використання на території України підлягають: навколишнє природне середовище як сукупність природних і природно-соціальних умов та процесів, природні ресурси, як залучені в господарський обіг, так і не використовувані в економіці в даний період (земля, надра, води, атмосферне повітря, ліс та інша рослинність, тваринний світ), ландшафти та інші природні комплекси.
Як визначено в абзацах 2, 3 статті 1 Лісового кодексу України, ліси України є її національним багатством і за своїм призначенням та місцерозташуванням виконують переважно водоохоронні, захисні, санітарно-гігієнічні, оздоровчі, рекреаційні, естетичні, виховні, інші функції та є джерелом для задоволення потреб суспільства в лісових ресурсах. Усі ліси на території України, незалежно від того, на землях яких категорій за основним цільовим призначенням вони зростають, та незалежно від права власності на них, становлять лісовий фонд України і перебувають під охороною держави.
В силу приписів статті 16 та частини 1 статті 17 Лісового кодексу України, право користування лісами здійснюється в порядку постійного та тимчасового користування лісами. У постійне користування ліси на землях державної власності для ведення лісового господарства без встановлення строку надаються спеціалізованим державним лісогосподарським підприємствам, іншим державним підприємствам, установам та організаціям, у яких створено спеціалізовані лісогосподарські підрозділи.
Відповідно до частини 2 статті 19 Лісового кодексу України, постійні лісокористувачі зобов'язані, зокрема, забезпечувати охорону, захист, відтворення, підвищення продуктивності лісових насаджень, посилення їх корисних властивостей, підвищення родючості ґрунтів, вживати інших заходів відповідно до законодавства на основі принципів сталого розвитку; дотримуватися правил і норм використання лісових ресурсів; вести лісове господарство на основі матеріалів лісовпорядкування, здійснювати використання лісових ресурсів способами, які забезпечують збереження оздоровчих і захисних властивостей лісів, а також створюють сприятливі умови для їх охорони, захисту та відтворення; вести первинний облік лісів; дотримуватися встановленого законодавством режиму використання земель; забезпечувати охорону типових та унікальних природних комплексів і об'єктів, рідкісних і таких, що перебувають під загрозою зникнення, видів тваринного і рослинного світу, рослинних угруповань, сприяти формуванню екологічної мережі відповідно до природоохоронного законодавства.
Положеннями статті 63 Лісового кодексу України передбачено, що ведення лісового господарства полягає у здійсненні комплексу заходів з охорони, захисту, раціонального використання та розширеного відтворення лісів.
Згідно з пунктом 5 статті 64 Лісового кодексу України, підприємства, установи, організації і громадяни здійснюють ведення лісового господарства з урахуванням господарського призначення лісів, природних умов і зобов'язані, здійснювати охорону лісів від пожеж, захист від шкідників і хвороб, незаконних рубок та інших пошкоджень.
За змістом статті 105 Лісового кодексу України, порушення лісового законодавства тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність відповідно до закону. Відповідальність за порушення лісового законодавства несуть особи, винні у, зокрема, порушенні строків лісовідновлення та інших вимог щодо ведення лісового господарства, встановлених законодавством у сфері охорони, захисту, використання та відтворення лісів.
Статтею 107 Лісового кодексу України встановлено, що підприємства, установи, організації і громадяни зобов'язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними лісу внаслідок порушення лісового законодавства, у розмірах і порядку, визначених законодавством України.
Отже, організація і забезпечення охорони та захисту лісів, яка передбачає здійснення комплексу заходів, спрямованих на збереження та охорону лісів, зокрема, від незаконних рубок та інших пошкоджень, покладається на постійних лісокористувачів.
Відповідно до приписів статей 68, 69 Закон України "Про охорону навколишнього природного середовища", порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність. Підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України. Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.
Загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду визначені статтею 1166 ЦК України, відповідно до якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам юридичної особи, а також шкода, завдана майну юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала; особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Тобто вирішуючи спір про відшкодування шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу, господарський суд виходить з презумпції вини правопорушника.
Однак для відшкодування шкоди за правилами статті 1166 ЦК України необхідно довести такі елементи:
1. Неправомірність поведінки особи. Неправомірною можна вважати будь-яку дію/бездіяльність, внаслідок якої завдано шкоду, якщо завдавач шкоди не був уповноважений на такі дії.
2. Наявність шкоди. Під шкодою слід розуміти втрату або пошкодження майна потерпілого та (або) позбавлення його особистого нематеріального права (життя, здоров'я тощо).
3. Причинний зв'язок між протиправною поведінкою та шкодою є обов'язковою умовою відповідальності та виражається в тому, що шкода має виступати об'єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди.
4. Вина особи, що завдала шкоду. Відсутність хоча б одного з цих елементів виключає відповідальність за заподіяну шкоду.
Тож, визначальним для вирішення спору у справі, що розглядається, є встановлення всієї сукупності елементів складу цивільного правопорушення.
Порушення вимог щодо ведення лісового господарства, встановлених у сфері охорони, захисту та використання лісів, є підставою для покладення на постійного лісокористувача цивільно-правової відповідальності. При цьому, не важливо хто конкретно здійснював незаконне вирубування дерев на ділянках лісу, наданих у постійне користування, оскільки визначальним є факт порушення лісокористувачем встановлених правил лісокористування, що спричинило завдання державі збитків внаслідок незаконної рубки дерев третіми особами на підконтрольній лісокористувачу ділянці лісу.
Таким чином, обов'язок щодо забезпечення охорони лісових насаджень покладено саме на постійних лісокористувачів, які відповідають за невиконання або неналежне виконання таких обов'язків, в тому числі, у разі незабезпечення охорони та захисту лісів від незаконних рубок дерев.
Отже, цивільно-правову відповідальність за порушення лісового законодавства мають нести не лише особи, які безпосередньо здійснюють самовільну вирубку лісів (пошкодження дерев), а й постійні лісокористувачі, вина яких полягає у протиправній бездіяльності у вигляді невчинення дій щодо забезпечення охорони та збереження лісу від незаконних рубок на підвідомчих їм ділянках із земель лісового фонду, що має наслідком самовільну рубку (пошкодження) лісових насаджень третіми (невстановленими) особами.
Аналогічну правову позицію викладено у постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 09.08.2018 у справі N 909/976/17, постановах Верховного Суду від 27.03.2018 у справі N 909/1111/16, від 20.08.2018 у справі N 920/1293/16, від 23.08.2018 у справі N 917/1261/17, від 19.09.2018 у справі N 925/382/17, від 09.12.2019 у справі N 906/133/18, від 20.02.2020 у справі N 920/1106/17, від 30.11.2021 у справі N 926/2174/20.
Матеріалами справи підтверджується та всіма учасниками справи визнається, що ДП «Хустське ЛДГ» є постійним лісокористувачем обстежуваних лісових ділянок Березівського лісництва, а тому обов'язок по охороні лісів від незаконних рубок та обов'язок дотримуватися правил і норм використання лісових ресурсів покладено саме на відповідача.
Відповідно до дислокації державної лісової охорони ДП «Хустське ЛДГ» станом на 01.01.2021 року майстерська дільниця №7 Березівського лісництва, до якої входять в тому числі 39 та 41 квартали закріплено за майстром лісу Петрина І.М.
Згідно з посадовою інструкцією майстра лісу, затвердженої наказом директора ДП "Хустське ЛДГ" 17.06.20220, головним завданням майстра лісу є здійснення захисту та охорони лісу, в тому числі від самовільних рубок (п. 1.2. посадової інструкції). Відповідно до п. 2.2. посадової інструкції, майстер лісу здійснює охорону лісів, стаціонарних пунктів спостереження за лісом, мостів і лісовпорядних знаків та інших об'єктів та ввіреного йому майна в закріпленому за ним обходах.
Згідно ст. 1172 Цивільного кодексу України та ст. 19 Лісового кодексу України, цивільно-правову відповідальність за порушення лісового законодавства мають нести не лише особи, які безпосередньо здійснюють самовільну вирубку лісів (пошкодження дерев), а також постійні лісокористувачі, вина яких полягає у допущенні та не перешкоджанні їх працівниками незаконному вирубуванню лісових насаджень (пошкодженню дерев) внаслідок неналежного виконання ними своїх службових обов'язків. Протиправна бездіяльності таких осіб полягає у незабезпеченні працівниками постійних лісокористувачів охорони і захисту лісів, внаслідок чого відбувається вирубування дерев (пошкодження дерев) невстановленими особам.
З Актів раптової ревізії №3 від 08.06.2021 та №4 від 17.06.2021, польових відомостей №1, №2 від 08.06.2021 та №3, №4 від 17.06.2021 вбачається факт незабезпечення лісокористувачем (відповідачем) охорони і збереження закріплених за ним лісів, у зв'язку з виявленням по майстерській дільниці №7 Березівського лісництва у кварталі 39 виділи 17 та 15, у кварталі 41 виділи 2 та 15 факту незаконної (самовільної) рубки 93 дерев породи бук, що зафіксовано у означених актах раптової ревізії, польових відомостях, відомостях переводу діаметру пнів на діаметр на висоті 1,3м, розрахунках кубомаси незаконно зрізаної деревини та підтверджено підписами працівників ДП «Хустське ЛДГ» на вказаних документах.
Згідно з зведеною відомістю результатів раптової ревізії лісових обходів (майстерських дільниць) за період з 08.06.2021 по 17.06.2021 по Березівському лісництву, складеною провідним інженером з ОЗЛ ДП «Хустське ЛДГ» І. Брода, всього по лісництву виявлено факт незаконної рубки 93 дерев, об'ємом 130,12 м.куб., внаслідок чого розмір шкоди становить 903521,45 грн.
Вказаний розмір шкоди розрахований відповідачем самостійно та відповідає приписам постанови Кабінету Міністрів України від 23.07.2008 № 665 "Про затвердження такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу" з урахуванням примітки 2 (сухостійність), а відтак, позовні вимоги в цій частині підлягають до задоволення судом. Позов в частині стягнення 0,33 грн шкоди до задоволення не підлягає, позаяк розмір завданих збитків в цій частині документально не доведений.
У зв'язку з викладеним, не беруться до уваги заперечення відповідача щодо недопустимості доказів - розрахунків розміру шкоди, заподіяної незаконними рубками в Березівському лісництві ДП «Хустське ЛДГ», які здійснені Державною екологічною інспекцією у Закарпатській області 23.11.2021, позаяк відповідний розмір шкоди розраховується у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку (постанова від 23.07.2008 № 665), визначається з урахуванням встановлених КМУ Такс з урахуванням їх індексації та не пов'язується із наданням Державною екологічною інспекцією у Закарпатській області окремого розрахунку на вимогу слідчого.
Заперечення відповідача щодо непроведення Державною екологічною інспекцією у Закарпатській області щодо нього заходів державного нагляду (контролю) не спростовують факту виявлення незаконної (самовільної) рубки 93 дерев породи бук у кварталі 39 виділи 17 та 15, кварталі 41 виділи 2 та 15 по майстерській дільниці №7 Березівського лісництва ДП «Хустське ЛДГ», з огляду на ту обставину, що означена незаконна рубка дерев встановлена відповідачем самостійно внаслідок проведення раптових ревізій зазначеного лісництва.
Згідно зі ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень
Відповідач не надав суду доказів, які б свідчили про належне вчинення ним дій, направлених на забезпечення охорони і збереження лісу від незаконних вирубок на підвідомчій йому території земель лісового фонду на виконання вимог лісового та природоохоронного законодавства, а також про відсутність його вини у протиправній бездіяльності. Між бездіяльністю відповідача та завданою шкодою існує причинний зв'язок, відсутності вини відповідача суду не доведено.
Долучені до відзиву на позовну заяву копії довідки від 12.04.2022 №188 про нараховану заробітну плату працівникам лісової охорони Березівського лісництва за 2021 рік; наказу ДП "Хустське ЛДГ" від 15.02.2021 №44 "Про посилення заходів щодо охорони лісу від незаконних рубок та інших порушень лісового законодавства" з додатками; штатного розпису ДП "Хустське ЛДГ" на 2021 рік та штатного розпису структурних підрозділів по ДП "Хустське ЛД"Г на 2021 рік; дислокації державної лісової охорони ДП "Хустське ЛДГ" станом на 01.01.2021 року; посадової інструкції майстра лісу ДП "Хустське ЛДГ"; накладних про відпуск паливно-мастильних матеріалів Березівському лісництву ДП "Хустське ЛДГ" можуть свідчити лише про організацію господарської діяльності на підприємстві відповідача, яка спрямована на вжиття ним певних заходів з метою недопущення незаконних порубок лісового фонду.
При цьому, з урахуванням встановлених в даній справі обставин, вказаних заходів, вочевидь, виявилося недостатньо з метою виконання передбачених законом та Статутом обов'язків постійного лісокористувача, спрямованих на запобігання незаконних рубок лісового фонду ДП "Хустське ЛДГ", а тому вказані аргументи відповідача не можуть слугувати підставою звільнення від відповідальності за завдану шкоду.
Заперечення відповідача щодо того, що лісові господарства відповідно до положень постанови Кабінету Міністрів України від 23.07.2008 №665 «Про затвердження такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу» не є суб'єктами відповідальності за шкоду, завдану внаслідок незабезпечення збереження лісів, а також не можуть відповідати за шкоду, завдану іншими невстановленими особами згідно з приписами ст. 105 Лісового кодексу України спростовуються положеннями ст. 107 Лісового кодексу України, якими визначено обов'язок підприємств, установ, організації і громадян відшкодувати шкоду, заподіяну ними лісу внаслідок порушення лісового законодавства, у розмірах і порядку, визначених законодавством України.
При цьому, норми означеної постанови Кабінету Міністрів України від 23.07.2008 №665 регулюють обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу підприємствами, установами, організаціями та громадянами незаконним вирубуванням та пошкодженням дерев і чагарників до ступеня припинення росту (п. 1 постанови) та їх застосування не пов'язується виключно з вчиненням відповідачем незаконної рубки дерев самостійно, адже, в контексті встановлених судом обставин даної справи, заподіяна лісу відповідачем шкода спричинена неналежним та недостатнім вжиттям заходів, спрямованих на запобігання незаконних рубок лісового фонду ДП "Хустське ЛДГ", що, в свою чергу, свідчить про порушення останнім встановлених правил лісокористування.
Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Положеннями статей 13-14 ГПК України унормовано, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
В той же час, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до статті 73 ГПК Украни доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Сторонами у справі не надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження наявності інших обставин ніж ті, що досліджені судом, а відтак, зважаючи на зазначене вище, позовні вимоги як обґрунтовано заявлені, підтверджені належними та допустимими доказами підлягають до часткового задоволення.
Розподіл судових витрат.
Судові витрати позивача по сплаті судового збору на підставі статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на сторони у справі пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи наведене та керуючись статтями 2, 13, 73, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 126, 129, 221, 236, 238, 240, 248 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задоволити частково.
2. Стягнути з Державного підприємства “Хустське лісове дослідне господарство” (90400, м. Хуст Закарпатської області, вул. Сливова, 34 код ЄДРПОУ 22114649) 903521 (дев'ятсот три тисячі п'ятсот двадцять одну) грн 45 коп шкоди, завданої порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища, які перерахувати до спеціального фонду місцевого бюджету Горінчівської сільської ради (90430, вул. Незалежності, 1 52а, с. Горінчово, Хустський район, код ЄДРПОУ - 04350004, Казначейська служба України, м. Київ, номер рахунку - UA81899990333109331000007487).
3. Стягнути з Державного підприємства “Хустське лісове дослідне господарство” (90400, м. Хуст Закарпатської області, вул. Сливова, 34 код ЄДРПОУ 22114649) на користь Закарпатської обласної прокуратури (88000, м. Ужгород, вул. Коцюбинського, 2А, код ЄДРПОУ 02909967) 13552 (тринадцять тисяч п'ятсот п'ятдесят дві) грн 82 коп. в повернення сплаченого судового збору.
3. В решті позову відмовити.
4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
На підставі ст. 241 Господарського процесуального кодексу України рішення Господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду згідно ст. 256 Господарського процесуального кодексу України подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Рішення може бути оскаржене до Західного апеляційного Господарського суду.
Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по даній справі http://court.gov.ua/fair/sud5008/ або http://www.reyestr.court.gov.ua.
Повне судове рішення складено та підписано 31 травня 2022 року.
Суддя Лучко Р.М.