ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
31 травня 2022 року Справа № 924/1159/21
Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Маціщук А.В., суддя Гудак А.В. , суддя Петухов М.Г.
секретар судового засідання Шилан О.С.
за участю представників сторін:
позивача - не з'явився
відповідача - не з'явився
розглянувши апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Готель "Поділля"
на рішення Господарського суду Хмельницької області від 18.01.2022 р. ухваленого у м. Хмельницькому, повний текст складено 18.01.2022 р.
у справі № 924/1159/21
за позовом Громадської спілки "Українська ліга авторських та суміжних прав"
до Приватного акціонерного товариства "Готель "Поділля"
про стягнення 35565,50 грн. основного боргу
Відповідно до рішення Господарського суду Хмельницької області від 18.01.2022 р. у справі № 924/1159/21 задоволено позов Громадської спілки "Українська ліга авторських та суміжних прав" та підлягає стягненню з Приватного акціонерного товариства "Готель "Поділля" на користь позивача 35565,50 грн. боргу, 2270,00 грн. витрат по оплаті судового збору та 10000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.
Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, відповідач Приватне акціонерне товариство "Готель "Поділля" подало скаргу до Північно-західного апеляційного господарського суду, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Хмельницької області від 18.01.2022 р. у справі № 924/1159/21 та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.
Скаржник Приватне акціонерне товариство «Готель «Поділля» вважає, що суд всупереч нормам п.1,2 ч.1 ст.277 ГПК України не з'ясував обставин, що мають значення для справи, та прийняв рішення за недоведених обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими.
Посилається на п.п.3.1, 3.2, 3.3, 3.5 договору та зауважує, що до участі у справі не залучено Приватну організацію «Українська ліга авторських і суміжних прав» (код ЄДРПОУ 37396233), яка згідно з п. 3.3. договору наділена правом отримувати єдиний щомісячний сукупний платіж за майнові права, а отже може надати відомості про сплату Приватним акціонерним товариством «Готель «Поділля» коштів на виконання умов договору. В матеріалах справи відсутні будь-які документи, видані Приватною організацією «Українська ліга авторських і суміжних прав» (код ЄДРПОУ 37396233), що підтверджують існування заборгованості перед громадською спілкою «Українська ліга авторських та суміжних прав».
Звертає увагу, що додані до позовної заяви документи не завірені у встановленому законом порядку, оскільки не містять посади особи, яка їх засвідчила, її ініціалів та дати засвідчення копій, тому не можуть бути прийняті судом в якості належних доказів всупереч п.5.10, п. 5.26 Національного стандарту України «Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації Вимоги до оформлення документів» ДСТУ 4163:2020, затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 01.07.2020 р. № 144.
Вважає, що незасвідчені копії документів є недопустимими доказами обставин справи, тому є підставою для скасування судового рішення у справі, про що зазначено в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 11 липня 2018 року у справі № 904/8549/17 та в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 14 вересня 2021 року у справі № 916/2024/20.
Не погоджується також з висновком суду, що розмір заявлених до стягнення витрат на правову допомогу в сумі 10000 грн. є розумним, справедливим, співмірність зі складністю справи та обсягом наданих адвокатом послуг (виконаних робіт).
Скаржник просить врахувати викладене і скасувати рішення Господарського суду Хмельницької області від 18.01.2022 р. у справі № 924/1159/21 та прийняти нове рішення, яким громадській спілці «Українська ліга авторських та суміжних прав» відмовити у задоволені позовних вимог.
Громадська спілка «Українська ліга авторських та суміжних прав» відзиву на апеляційну скаргу не подала.
Учасники не забезпечили явку представників у судове засідання, тоді як були повідомлені судом про дату, час і місце розгляду справи в установленому порядку, що підтверджено рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення /а.с.98-99 у т .1/.
Відповідно до ч.12 ст.270 ГПК України неявка учасників справи, повідомлених в установленому порядку про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. Визначальним з урахуванням наведених норм є можливість розгляду справи в даному судовому засіданні, а не явка в судове засідання представників сторін/учасників.
Відповідач Приватне акціонерне товариство "Готель "Поділля" подав суду клопотання про відкладення розгляду справи, пославшись на введення в Україні 24.02.2022 р. воєнного стану та наявність ризику для життя та здоров'я громадян. Зазначає також, що просить проводити наступні судові засідання в режимі відеоконференції.
Також позивач Громадська спілка "Українська ліга авторських та суміжних прав" подав до суду заяву у якій просить відкласти розгляд справи на іншу дату, пославшись на зайнятість представника в іншому судовому засіданні. Доказів такого суду не надано, що свідчить про необґрунтованість клопотання.
Розглянувши клопотання Приватного акціонерного товариства "Готель "Поділля" та Громадської спілки "Українська ліга авторських та суміжних прав" про відкладення розгляду справи, колегія суддів зазначає, що введення в Україні воєнного стану само по собі не обумовлює відкладення розгляду даної справи та неможливість взяти участь в судовому засіданні, зокрема, в режимі відеоконференції (в т.ч. поза межами приміщення суду). Звертається увагу, що відповідно до ч. 1 ст. 12-2, ст.26 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в умовах правового режиму воєнного стану суди, органи та установи системи правосуддя діють на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією України та законами України.
Апеляційний суд враховує, що 24.02.2022 р. Рада Суддів України прийняла рішення «Щодо вжиття невідкладних заходів для забезпечення сталого функціонування судової влади в Україні в умовах припинення повноважень ВРП та воєнного стану у зв'язку зі збройною агресією збоку Російської Федерації» про те, воєнний стан не зупиняє роботу суду. При цьому Північно-західний апеляційний господарський суд працює у режимі, коли загрози життю, здоров'ю та безпеці відвідувачів суду, працівників апарату суду, суддів немає, зокрема, забезпечується проведення судових засідань в режимі відеоконференцій. Натомість розгляд справи вже відкладався за клопотанням представників сторін відповідно до ухвали суду від 17.05.2022 р., і сторони вдруге не забезпечили участь представників та не навели конкретні поважні причини для відкладення розгляду справи.
Колегією суддів враховується, що справа № 924/1159/21 відповідно до ч.10 ст. 270 ГПК України в суді апеляційної інстанції підлягає розгляду в письмовому провадженні без повідомлення учасників справи, проте за клопотанням відповідача/скаржника про призначення справи до розгляду в судовому засіданні, суд апеляційної інстанції призначив апеляційну скаргу до розгляду у судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи. Разом з тим, відповідач у жодне судове засідання не з'явився, поважних причин неявки не повідомив.
Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод закріплено право кожного на розгляд його справи судом упродовж розумного строку. Тобто зловживання процесуальними правами, спрямоване на свідоме невиправдане затягування судового процесу, порушує права інших учасників цього процесу та вимоги названих Конвенції і Кодексу. Застосовуючи практику Європейського суду з прав людини під час розгляду справи ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, слід зазначити, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов'язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п. 35 рішення від 07.07.1989 р. Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч.1 ст.6 Конвенції (§ 66, 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі "Смірнова проти України"). Роль національних суддів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (§51 рішення Європейського суду з прав людини від 30.11.2006р. у справі "Красношапка проти України").
Колегія суддів виходить з того, що відкладення розгляду справи не обов'язок, а прерогатива суду, і визначальною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.
За викладених вище обставин колегія суддів не вбачає поважних причин для відкладення розгляду справи за клопотанням представників сторін. Оскільки позиція позивача викладена у позовній заяві, відповідача - у апеляційній скарзі, нові обставини судом не вивчаються, тому неявка учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце судового засідання, не перешкоджає розгляду справи.
Зважаючи, що судом вжито необхідних заходів для завчасного повідомлення сторін про час і місце розгляду справи, явка представників сторін в судове засідання обов'язковою не визнавалась та додаткові докази судом не витребовувались, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду апеляційної скарги без участі представників сторін за наявними у справі матеріалами.
Розглянувши апеляційну скаргу, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, перевіривши оцінку обставин справи та повноту їх встановлення місцевим господарським судом, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Північно-західного апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено наступне.
02.01.2020 р. Приватним акціонерним товариством "Готель "Поділля"/користувач, Громадською спілкою „Українська ліга авторських та суміжних прав” як суміжною організацією, що здійснює розширене колективне управління майновими правами суб'єктів суміжних прав та інших правовласників в сфері суміжних прав та є акредитованою організацією колективного управління, Приватною організацією „Організація колективного управління авторськими та суміжними правами”/авторська організація, що здійснює управління (на колективній основі) майновими правами суб'єктів авторського права та інших правовласників в сфері авторського права та Приватною організацією „Українська ліга авторських і суміжних прав” (ПО УЛАСП) як особою, яка виконує допоміжну функцію за цим договором щодо поділу винагороди (роялті), яку сплачує користувач між репрезентативними організаціями колективного управління відповідно до їх сфер діяльності укладено договір про забезпечення правомірного використання об'єктів авторського права та об'єктів суміжних прав в публічних закладах № КБР-224/01/20-Н /а.с.17-21 у т.1/.
Згідно з преамбулою договору сторони уклали цей договір з метою здійснення єдиних виплат за отримання дозволів на публічне виконання як об'єктів авторського права (творів), так і об'єктів суміжних прав (фонограм та зафіксованих у них виконань).
Пунктом 1.1. договору сторони передбачили, що користувач доручає ПО УЛАСП укласти від його імені та за його рахунок договори, за якими користувач отримає одночасно як дозвіл на використання (способом публічного виконання) майнових прав щодо об'єктів авторського права (творів), так і дозвіл на використання (способом публічного виконання) майнових прав щодо суб'єктів суміжних прав (фонограм та зафіксованих у них виконань).
У п. 1.2. договору сторони передбачили особливий порядок перерахування коштів від користувача до авторської організації та суміжної організація, який при цьому не пов'язаний із жодними додатковими витратами з боку користувача, а направлений на раціональний поділ роялті за напрямками оплати за використання об'єктів авторського права та суміжних прав.
Згідно з п. 3.1. договору договір про надання дозволу на використання суміжних прав та виплату винагороди за використання об'єктів суміжних прав укладається строком на 1 (один) рік (із автоматичною пролонгацією) і є за своєю правовою природою ліцензійним договором.
Відповідно до п. 3.2. договору договір про надання згоди на використання авторського права та виплату винагороди за використання об'єктів авторського права укладається строком на 1 (один) рік (із автоматичною пролонгацією) і є за своєю правовою природою ліцензійним договором.
Пунктом 3.3. договору передбачено, що за договорами зазначеними в п. 3.1. та п. 3.2. користувач здійснює оплату за 1 рік шляхом виплат в розстрочку, а саме здійснює оплату щомісячними платежами. При цьому, користувачем здійснюється оплата єдиним платежем як за авторські, так і за суміжні права (надалі - єдиний щомісячний сукупний платіж за майнові права) в розмірі, що зазначений в додатку №3 до цього договору (з урахуванням інших положень договору) на рахунок ПО УЛАСП.
У п. 3.4. договору передбачений механізм розстрочки, який діє наступним чином. Користувач активує механізм розстрочки шляхом здійснення першого єдиного щомісячного сукупного платежу за майнові права (роялті) в повному обсязі не пізніше 15 днів з дати підписання договору. Режим розстрочки за загальним правилом за цим договором діє без обмеження строку. В той же час якщо користувач не сплачував єдиний щомісячний сукупний платіж за майнові права 2 календарні місяці поспіль, то механізм розстрочки припиняє дію достроково і розпочинають діяти умови річної оплати (оплата за рік у вигляді повної передоплати, причому її строк здійснення вважається таким, що настав, і це правило стосується кожного із дозволів: як стосовно авторських прав, так і стосовно суміжних прав). Підставою для оплати в цьому випадку є сам договір із додатками до нього.
Згідно з п. 3.5. договору отриманий ПО УЛАСП від користувача єдиний щомісячний сукупний платіж за майнові права перераховується ПО УЛАСП на рахунок суміжної організації та на рахунок авторської організації (50% на 50%).
У п. 4.1. та п. 4.2. договору передбачено, що договір про визнання дозволу на використання суміжних прав та виплату винагороди за використання об'єктів суміжних прав оформлений у вигляді додатку №1 до цього договору та договір про надання дозволу на використання об'єктів авторського права та виплату винагороди за використання об'єктів авторського права оформлений у вигляді додатку №2 до цього договору є невід'ємними частинами договору.
Відповідно до п. 4.3. договору надання дозволу, строк його дії, спосіб використання об'єктів авторського права та суміжних прав визначаються безпосередньо в додатках № 1 та № 2 до цього договору. Строк дії цього договору визначається строком дії того дозволу, який буде діяти довше (враховуючи додаток № 1 та додаток № 2 до цього договору). Адреса публічного закладу (адреси публічних закладів) (прим. - територія), в яких користувач отримує дозволи використовувати об'єкти авторського права та суміжних прав визначені в додатку № 3 до цього договору. Розмір винагороди (роялті) визначається сторонами як в додатку № 3 та в додатках № 1 та № 2 відповідно стосовно суміжних прав та стосовно авторських прав. Порядок виплати сукупної суми винагороди (роялті) користувачем на рахунок Організації встановлений цим договором та додатком № 3 до нього при цьому порядок сплати винагороди роялті Організації (від імені і за рахунок Користувача) на користь Авторської ОКУ та Суміжної ОКУ встановлений також відповідно Додатками № 1 та № 2 до цього Договору. Сторони можуть дооформити інші додатки та додаткові угоди до цього Договору.
Відповідно до умов п. 5.1. договору у разі виникнення заборгованості користувача за цим договором (основним договором із додатками до нього) позов (позови) на стягнення такої заборгованості може бути поданий окремо авторською організацією до користувача щодо наявної у користувача окремої заборгованості перед авторською організацією, окремо суміжною організацією до користувача щодо наявної у користувача окремої заборгованості перед суміжною організацією, а також у разі досягнення домовленості між авторською організацією та суміжною організацією ними може бути поданий спільний позов про стягнення заборгованості з користувача.
Також сторонами укладено наступні додатки до договору № КБР-224/01/20-Н від 02.01.2020 р.: договір про надання дозволу на використання об'єктів суміжних прав та виплату винагороди за використання об'єктів суміжних прав (додаток № 1), договір про надання дозволу на використання об'єктів авторського права та виплату винагороди за використання об'єктів авторського права (додаток № 2), Перелік закладів, в яких користувач здійснює використання об'єктів суміжних прав та об'єктів авторського права (додаток № 3), Форма звіту (додаток № 4), Угода щодо питань обробки персональних даних в процесі взаємодії (додаток № 5) /а.с. 18 зі звороту - 23 у т.1/.
У п. 5.1., 5.2. договору про надання дозволу на використання об'єктів суміжних прав та виплату винагороди за використання об'єктів суміжних прав (додаток № 1) та договору про надання дозволу на використання об'єктів авторського права та виплату винагороди за використання об'єктів авторського права (додаток № 2) визначено, що договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2020 р., а в частині невиконаних фінансових зобов'язань, фінансових санкцій та будь-яких інших зобов'язань до їх повного виконання. У випадку якщо жодна із сторін не повідомить письмово іншу сторону про припинення дії Ліцензійної угоди протягом місяця до настання зазначеної в п. 5.1 дати дія Ліцензійної угоди вважається подовженою на той самий строк і на тих же умовах, і так кожного разу коли протягом місяця до завершення строку дії Ліцензійної угоди не буде належного повідомлення про припинення.
У п. 1 додатку № 3 міститься Перелік закладів, в яких користувач здійснює використання об'єктів суміжних прав та об'єктів авторського права: Більярд, Кафетерій Більярд-кафе, Хол Готелю „Поділля”, Кафе-бар „Поділля”, які розташовані за адресою: м. Хмельницький вул. Шевченка, 34, /а.с. 21 зі звороту-22 у т.1/.
У п. 2 додатку № 3 до договору сторонами погоджено розмір єдиного щомісячного сукупного платежу за майнові права в сумі 4000,00 грн. за кожен заклад користувача.
Пунктом 3 додатку № 3 передбачено, що єдиний щомісячний сукупний платіж за майнові права перераховується користувачем на розрахунковий рахунок ПО УЛАСП відповідно до умов основного договору та сплачується не пізніше 5 днів до початку місяця за який він здійснюється (1-й платіж здійснюється не пізніше 5 числа місяця стосовно якого він сплачується).
Договір про забезпечення правомірного використання об'єктів авторського права та об'єктів суміжних прав в публічних закладах № КБР-224/01/20-Н від 02.01.2020 р. та додатки до нього підписано сторонами.
Позивач у позові доводить, що відповідач не виконав грошові зобов'язання за договором про забезпечення правомірного використання об'єктів авторського права та об'єктів суміжних прав в публічних закладах № КБР-224/01/20-Н від 02.01.2020 р., та просить суд стягнути заборгованість, що виникла за період з січня 2020 року по грудень 2021 року.
Господарський суд Хмельницької області відповідно до оскаржуваного рішення задоволив позовні вимоги, і колегія суддів погоджується з таким рішенням суду першої інстанції враховуючи наступне.
Відповідно до ст. 11 ЦК України та ст. 174 ГК України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Як зазначено вище, 02.01.2020 р. Приватним акціонерним товариством "Готель "Поділля"/користувач, Громадською спілкою „Українська ліга авторських та суміжних прав”/суміжна організація, що здійснює розширене колективне управління майновими правами суб'єктів суміжних прав та інших правовласників в сфері суміжних прав та є акредитованою організацією колективного управління, Приватною організацією „Організація колективного управління авторськими та суміжними правами”/авторська організація, що здійснює управління (на колективній основі) майновими правами суб'єктів авторського права та інших правовласників в сфері авторського права, та Приватною організацією „Українська ліга авторських і суміжних прав” (ПО УЛАСП) як особою, що виконує допоміжну функцію за цим договором щодо поділу винагороди (роялті), яку сплачує користувач між репрезентативними організаціями колективного управління відповідно до їх сфер діяльності, укладено договір про забезпечення правомірного використання об'єктів авторського права та об'єктів суміжних прав в публічних закладах № КБР-224/01/20-Н.
Договір є чинним разом із додатками до нього.
Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до норм ст..193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Договір про забезпечення правомірного використання об'єктів авторського права та об'єктів суміжних прав в публічних закладах № КБР-224/01/20-Н від 02.01.2020р. з додатками за своєю правовою природою є ліцензійним договором.
Відповідно до ч. 1, 3-6 ст. 1109 ЦК України за ліцензійним договором одна сторона (ліцензіар) надає другій стороні (ліцензіату) дозвіл на використання об'єкта права інтелектуальної власності (ліцензію) на умовах, визначених за взаємною згодою сторін з урахуванням вимог цього Кодексу та іншого закону. У ліцензійному договорі визначаються вид ліцензії, сфера використання об'єкта права інтелектуальної власності (конкретні права, що надаються за договором, способи використання зазначеного об'єкта, територія та строк, на які надаються права, тощо), розмір, порядок і строки виплати плати за використання об'єкта права інтелектуальної власності, а також інші умови, які сторони вважають за доцільне включити у договір.
Громадська спілка "Українська ліга авторських та суміжних прав" у позові зазначає, що у зв'язку із введенням карантину у період з березня 2020 року по травень 2020 року включно належна до сплати винагороди у розмірі трьох щомісячних єдиних платежів - за авторські і суміжні права (4000,00 грн. х 3 = 12000) була перерахована і сумарно становить 2064,52 грн. за зазначений період (три місяці). Аналогічно у період з червня 2020 року по серпень 2020 року включно сума до сплати винагороди (роялті) у розмірі трьох щомісячних єдиних платежів за авторські і суміжні права (4000,00 грн. х 3 = 12000) була перерахована і сумарно становить 1066,67 грн. за зазначений період (три місяці).
Колегією суддів враховується, що доказів припинення ліцензійного договору про забезпечення правомірного використання об'єктів авторського права та об'єктів суміжних прав в публічних закладах № 224/01/20-Н від 02.01.2020 р., як це передбачено умовами п. 5.2, суду не надано. Отже, договір було пролонговано на 1 рік - з 01.01.2021 р. по 31.12.2021 р.
Відповідачем Приватним акціонерним товариством "Готель "Поділля" було сплачено на умовах договору платіж 4000,00 грн. за січень 2020 року, що визнається Громадською спілкою "Українська ліга авторських та суміжних прав" у позовній заяві.
З урахуванням оплати 4000,00 грн. заборгованість Приватного акціонерного товариства "Готель "Поділля" за договором № КБР-224/01/20-Н від 02.01.2020 р. становить:
- 4000,00 грн. - за лютий 2020 року;
- 2064,52 грн. - за період з березня 2020 року по травень 2020 року (перерахунок проведений позивачем у зв'язку з введенням карантину);
- 1066,67 грн. - за період з червня 2020 року по серпень 2020 року (перерахунок проведений позивачем у зв'язку з введенням карантину);
- 16000,00 грн. (4000,00 грн. х 4 місяці) - за період з вересня по грудень 2020 року;
- 48000,00 грн. (4000,00 грн. х 12 місяців) - за період з січня по грудень 2021 року.
Умовами п. 5.1. договору сторони передбачили, що у разі виникнення заборгованості користувача за цим договором (основним договором із додатками до нього) позов про стягнення такої заборгованості може бути поданий окремо авторською організацією до користувача щодо наявної у користувача окремої заборгованості перед авторською організацією, окремо суміжною організацією до користувача щодо наявної у користувача окремої заборгованості перед суміжною організацією, а також - у разі досягнення домовленості між авторською організацією та суміжною організацією, ними може бути поданий спільний позов про стягнення заборгованості з користувача.
Отже, позов про стягнення заборгованості з відповідача за договором № КБР-224/01/20-Н від 02.01.2020 р. (з додатками) може бути поданий окремо Приватною організацією „Організація колективного управління авторськими та суміжними правами” (авторською організацією), Громадською спілкою „Українська ліга авторських та суміжних прав” (суміжною організацією) або спільний позов у разі досягнення домовленості між авторською організацією та суміжною організацією.
Згідно з п. 3.5. договору отриманий ПО УЛАСП від користувача єдиний щомісячний сукупний платіж за майнові права перераховується ПО УЛАСП на рахунок суміжної організації та на рахунок авторської організації (50% та 50%).
Таким чином, позивачеві як суміжній організації належить 50% оплати за договором про забезпечення правомірного використання об'єктів авторського права та об'єктів суміжних прав в публічних закладах № КБР-224/01/20-Н від 02.01.2020 р. а саме - 35565,50 грн., з яких 11565,50 грн. (23131,19 х 50%) за перший рік договору та 24000,00 грн. - за другий рік договору.
Враховуючи вищевикладене, вимоги позивача про стягнення з відповідача 35565,50 грн. основного боргу є обґрунтованими, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню.
Доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, щодо необхідності залучення до участі у вказаній справі Приватної організації «Українська ліга авторських і суміжних прав», яка згідно з умовами пункту 3.3. договору наділена правом отримувати єдиний щомісячний сукупний платіж за майнові права, а отже може надати відомості про сплату Приватним акціонерним товариством «Готель «Поділля» коштів на виконання умов договору, - відхиляються колегією суддів як безпідставні. Колегія суддів зазначає, що кожна сторона, а в даному випадку ПрАТ "Готель "Поділля" має право і обов'язок обраховувати математичну складову своїх зобов'язань на підставі умов договору самостійно, незалежно від прав та обовязків іншої сторони договору.
Враховано, що відповідач в суді першої інстанції не заперечував факту наявності у нього заборгованості за договором № КБР-224/01/20-Н від 02.01.2020р., доказів здійснення оплати за використання об'єктів авторського права та суміжних прав за договором не надав відповідно до ст.ст. 74, 76-79 ГПК України та не спростовав розрахунки заявленої до стягнення заборгованості в сумі 35565,50 грн.
Крім того, апеляційним судом звертається увага, що ст.51 ГПК України передбачено наслідки незалучення у справу третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору і у разі розгляду справи без повідомлення третьої особи про розгляд справи, обставини справи, встановлені судовим рішенням, не мають юридичних наслідків при розгляді позову, пред'явленого стороною, яка брала участь у цій справі, до цієї третьої особи або позову, пред'явленого цією третьою особою до такої сторони. Тоді як позиція Приватної організації «Українська ліга авторських і суміжних прав» щодо спірних у даній справі правовідносин сторін не має значення з урахуванням, зокрема, п. 5.1. договору.
Стосовно твердження скаржника, що додані до позовної заяви документи не завірені у встановленому законом порядку, оскільки не містять посади особи, яка їх засвідчила, її ініціалів та дати засвідчення копій, а тому не можуть бути прийняті судом в якості належних доказів, колегія суддів встановила, що додані до позовної зави документи, в т.ч. договір про забезпечення правомірного використання об'єктів авторського права та об'єктів суміжних прав в публічних закладах № КБР-224/01/20-Н від 02.01.2020 р. з додатками, з а.с.14 по 29 у т.1, прошиті і на першому та останньому аркуші міститься напис, що складається зі слів «Згідно з оригіналом», особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її власного імені та прізвища, найменування посади - «Адвокатське об'єднання «Інтелкрафтс» адвокат Хлєбніков С.Г.», дати засвідчення копії - « 02.11.2021», що не суперечить Національного стандарту України «Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації Вимоги до оформлення документів» ДСТУ 4163:2020.
Згідно з ч.4 ст.11 ГПК України, ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Згідно з усталеною практикою ЄСПЛ, реалізуючи положення Конвенції, необхідно уникати занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але й реальним, суди не повинні допускати "надмірного формалізму". Застосовуючи процесуальні норми, національні суди повинні уникати як надмірного формалізму, який може вплинути на справедливість провадження, так і надмірної гнучкості, яка призведе до анулювання вимог процесуального законодавства (див. рішення у справах «Волчлі проти Франції» (Walchli v. France), «Салов проти України»).
Отже колегія відхиляє доводи апеляційної скарги про недоведеність позовних вимог належними та допустимими доказами як безпідставні, оскільки наявність у ПрАТ "Готель "Поділля" заборгованості підтверджується матеріалами справи.
Окремо суд апеляційної інстанції звертає увагу на норми ч.4 ст.165 ГПК України, де зазначено, що якщо відзив не містить вказівки на незгоду відповідача з будь-якою із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, відповідач позбавляється права заперечувати проти такої обставини під час розгляду справи по суті, крім випадків, якщо незгода з такою обставиною вбачається з наданих разом із відзивом доказів, що обґрунтовують його заперечення по суті позовних вимог, або відповідач доведе, що не заперечив проти будь-якої із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, з підстав, що не залежали від нього.
Відповідач ПрАТ "Готель "Поділля" в процесі розгляду справи в суді першої інстанції відзиву на позовну заяву не подав, жодних заперечень щодо величини заборгованості, належності та допустимості доказів наданих позивачем на їх підтвердження, в т.ч. щодо неналежно засвідчених копій документів, не заявляло. Натомість, лише у апеляційній скарзі поданій до суду апеляційної інстанції відповідач зазначив про інші обставини (не вказані ним у суді першої інстанції) на підтвердження безпідставності позовних вимог.
Колегія суддів враховує, що відповідач відзив на позовну заяву не подав до суду першої інстанції та не заявляв про незгоду з позовними вимогами, тому керуючись нормами частини четвертої статті 165 ГПК України, вважає, що ПрАТ "Готель "Поділля" не вправі заперечувати проти таких обставин під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції.
Подібні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 01 червня 2021 року у справі № 916/1714/20 і колегія суддів враховує такі висновки відповідно до ч.6 ст.13 Закону України “Про судоустрій та статус суддів”, ч.4 ст. 236 ГПК України.
З приводу заявлених Громадською спілкою "Українська ліга авторських та суміжних прав" витрат на професійну правничу допомогу колегія суддів встановила таке.
Позивач Громадська спілка "Українська ліга авторських та суміжних прав" у позовній заяві від 02.11.2021 р. повідомив, що докази на підтвердження розміру витрат на професійну правничу допомогу будуть подані протягом п'яти днів після прийняття рішення у справі відповідно до ч.8 ст.129 ГПК України.
14.01.2022 р. Громадська спілка "Українська ліга авторських та суміжних прав" подала до суду заяву, в якій просить вирішити питання про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу позивача та стягнути з відповідача 10000 грн.
Господарський суд Хмельницької області розглянув заяву позивача про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу з урахуванням наданих на їх підтвердження доказів і дійшов висновку, що розмір заявлених до стягнення витрат в сумі 10000 грн. є розумним, справедливим, співмірність зі складністю справи та обсягом наданих адвокатом послуг (виконаних робіт) та поклав на відповідача витрати позивача на професійну правничу допомогу в сумі 10000 грн.
У відповідності до статті 26 Закону України “Про адвокатуру і адвокатську діяльність” адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.
Згідно зі статтею 30 Закону України “Про адвокатуру і адвокатську діяльність” гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Статтею 123 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно зі ст. 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої статті 126 Господарського процесуального кодексу України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19.02.2020 р. у справі № 755/9215/15-ц зазначила, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити із критерію реальності понесення адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
При цьому обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (частина шоста статті 126 Господарського процесуального кодексу України), що не позбавляє суд обов'язку перевірити достовірність доказів наданих позивачем.
На підтвердження витрат на професійну допомогу позивачем надано договір про надання професійної правничої допомоги № 14.826-Н від 02.11.2021 р., укладений Адвокатським об'єнанням "Інтелкрафтс" (Адвокатське об'єднання) та Громадською спілкою "Українська ліга авторських та суміжних прав" (клієнт). Відповідно до п.п. 4.1.1. п. 4.1. договору за надання професійної правничої допомоги клієнт сплачує Адвокатському об'єднанню 10000 грн. (без ПДВ) за підготовку позовної заяви, звернення до суду та представництво інтересів клієнта в суді першої інстанції.
Договір підписаний сторонами та скріплений їх печатками /а.с. 24-25 у т.1/.
Також суду наданий акт приймання-передачі наданих послуг з професійної правничої допомоги, яка підлягає сплаті клієнтом (відповідно до договору № 14.826-Н від 02.11.2021 р. про надання професійної правничої допомоги) від 17.12.2021 р. /а.с. 42 у т.1/.
В акті приймання-передачі наданих послуг з професійної правничої допомоги від 17.12.2021 р., підписаному Адвокатським об'єднанням "Інтелкрафтс" та Громадською спілкою "Українська ліга авторських та суміжних прав", сторони підтвердили, що Адвокатським об'єднанням надана професійна правнича допомога у справі за позовом клієнта до Приватного акціонерного товариства "Готель "Поділля" (справа № 924/1159/21) в суді першої інстанції на загальну суму 10000 грн., без ПДВ, що підлягає сплаті клієнтом протягом 30 календарних днів з дати підписання цього акту. В акті зазначено, що сума винагороди охоплює наступний перелік робіт адвоката/адвокатів: підготовка та складання позовної заяви, роздруківка, посвідчення копій документів, підготовка процесуальних документів.
Також до матеріалів справи надані: довіреність від 01.07.2021 р., згідно якої Громадська спілка "Українська ліга авторських та суміжних прав" уповноважила адвокатів Хлебнікова С.Г., Сербуль О.Ю. та Гуйду Д.М. разом та окремо представляти інтереси та діяти від імені довірителя; наказ за № 14.826 від 02.11.2021 р., яким Адвокатське об'єнання "Інтелкрафтс" доручає здійснення судового представництва та іншого юридичного супроводження за договором про надання професійної правничої допомоги №14.826-Н від 02.11.2021р. адвокатам Хлебнікова С.Г. та Сербуль О.Ю. /а.с. 27 у т.1/; свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю від 11.12.2017р., видане Хлебнікову С.Г. /а.с. 29 у т.1/.
Надання правової допомоги адвокатом Хлебніковим С.Г. Громадській спілці "Українська ліга авторських та суміжних прав" у Господарському суді Хмельницької області підтверджено процесуальними документами у справі - позовною заявою /а.с.1-9 у т.1/, заявою від 17.12.2021 р. /а.с. 39-41 у т.1/.
Зазначені вище докази були подані разом із заявою в межах строку, встановленого частиною восьмою статті 129 ГПК України, з дотриманням необхідних вимог наведеної норми.
Колегія суддів погоджується, що перелік послуг (робіт) правової допомоги відповідно до акту приймання-передачі від 17.12.2021 р. є необхідним, враховуючи предмет спору, обсяг матеріалів та вчинені адвокатом процесуальні дії.
Отже, судом перевірено достовірність доказів, наданих позивачем, і оцінений розмір витрат на оплату послуг адвоката співмірно із критеріями, визначеними за нормами ст.126 ГПК України.
Колегія суддів звертає увагу, що відповідачем до суду першої інстанції заперечень на заяву про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу не подавалось, надані позивачем докази і розрахунки не спростовувались відповідачем.
При цьому колегія суддів звертає увагу, що зменшення суми витрат на професійну правничу допомогу, які підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони щодо не співмірності заявлених іншою стороною витрат зі складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим на виконання робіт. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності цим критеріям заявлених витрат. Такий висновок викладений у постановах об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19, від 22.11.2019 у справі №902/347/18 та від 22.11.2019 у справі №910/906/18 та у додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц, і колегія суддів враховує їх відповідно до ч.4 ст.236 ГПК України.
Доводи щодо зменшення розміру витрат на правову допомогу скаржник обґрунтовує тим, що судовий розгляд проходив в спрощеному провадженні без повідомлення (виклику) сторін. Колегія суддів оцінює такі твердження як безпідставні, оскільки належна до стягнення сума витрат на правову допомогу є співмірною із складністю цієї справи, наданим адвокатом обсягом послуг у суді, затраченим ним часом на надання таких послуг. Сам по собі розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження не може бути безумовною підставою для зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу і не доводить неспівмірність витрат.
Стосовно доводів ПрАТ "Готель "Поділля", що в акті приймання-передачі наданих послуг не зазначено, які саме процесуальні документи були складені на виконання умов договору, колегія суддів зазначає, що п.п. 4.1.1. п. 4.1. договору за надання професійної правничої допомоги передбачено, що клієнт сплачує Адвокатському об'єднанню 10000,00 грн. (без ПДВ) за підготовку позовної заяви, звернення до суду та представництво інтересів клієнта в суді першої інстанції, тобто фіксований розмір гонорару адвоката за представництво інтересів позивача в суді першої інстанції у розмірі 10000 грн. Оскільки факт надання послуг адвокатом на підставі договору, зокрема і складання процесуальних документів, підтверджено матеріалами справи, про що зазначено вище, тому є безпідставними заперечення відповідача в частині необхідності оцінити конкретні виконані послуги.
З урахуванням наведених обставин колегія суддів дійшла висновку, що витрати на професійну правничу допомогу в процесі розгляду справи в суді першої інстанції в сумі 10000 грн. правомірно визнані судом обґрунтованими - з урахуванням норм ч.4 ст.126 ГПК України та конкретних обставин справи.
Підсумовуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що рішення Господарського суду Хмельницької області від 18.01.2022 р. у справі № 924/1159/21 ґрунтується на матеріалах справи, відповідає чинному законодавству, а тому відсутні підстави для його зміни чи скасування. Доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують обґрунтованих висновків суду першої інстанції.
Витрати зі сплати судового збору за розгляд апеляційної скарги покладаються на скаржника згідно з ст.129 ГПК України.
Керуючись ст. ст. 129, 269, 270, 276, 281 - 282 Господарського процесуального кодексу України, суд
Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Готель "Поділля" залишити без задоволення. Рішення Господарського суду Хмельницької області від 18.01.2022 р. у справі № 924/1159/21 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.
Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку, визначеному Господарським процесуальним кодексом України.
Матеріали справи № 924/1159/21 повернути Господарському суду Хмельницької області.
Повний текст постанови складений 31.05.2022 р.
Головуючий суддя Маціщук А.В.
Суддя Гудак А.В.
Суддя Петухов М.Г.