СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
ун. № 759/5330/22
пр. № 1-кп/759/899/22
31 травня 2022 року м. Київ
Святошинський районний суд міста Києва в складі:
головуючого судді - ОСОБА_1
секретар судового засідання - ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 25.04.2022 року за №12022100080000932, за обвинуваченням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Сагареджо, Грузія, громадянина України, з середньо - технічною освітою, розлученого, маючого на утриманні неповнолітню дитину 2008 року народження, працюючого охоронцем в ДП "Антонов", зареєстрованого та проживачого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого:
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 263 КК України,
сторони кримінального провадження:
прокурор - ОСОБА_4
обвинувачений - ОСОБА_3
ОСОБА_3 у невстановленому місці у невстановлений час у невстановленої особи отримав предмет схожий за конструктивними ознаками на холодну зброю - ніж. Після чого, ОСОБА_3 , впевнившись, що отриманий ним предмет за конструктивними ознаками є холодною зброєю, маючи умисел на носіння холодної зброї, без передбаченого законом дозволу, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, шляхом привласнення отриманого, при цьому нехтуючи Інструкцією про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної і холодної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу, спорядження гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, яка затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України № 622 від 21.08.1998 року, отримав вказаний предмет та почав його носити.
ОСОБА_3 24.04.2022 року, приблизно о 16 год. 40 хв., знаходячись біля будинку за адресою: м. Київ, проспект Перемоги, буд. 144-А, був зупинений та викритий працівниками поліції, яким добровільно видав предмет зовні схожий на ніж.
Згідно висновку експерта Київського НДЕКЦ МВС України № СЕ-19/111-22/11701-ХЗ від 27.04.2022 року, встановлено, що предмет вилучений у ОСОБА_3 та наданий на дослідження, відноситься до холодної зброї, виготовлений заводським способом та є багнетом 7,92-мм магазинного карабіна Маузера зразка 1898/1935 р.р. НОМЕР_1 (Німеччина).
Допитаний в судовому засіданні ОСОБА_3 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення за наведених вище обставин визнав у повному обсязі, щиро розкаявся і послідовно дав показання, які за своїм змістом відповідають викладеним вище обставинам вчинення кримінального правопорушення.
Показання ОСОБА_3 є послідовними, логічними і не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченим змісту обставин кримінального правопорушення, добровільності та істинності його позиції.
Відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України дослідження доказів по даному кримінальному провадженню, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_3 , щодо часу, місця, способу, мотиву та мети, форми вини, які ніким не оспорюються, визнано недоцільним у зв'язку із відсутністю сумнівів щодо правильного розуміння їх змісту учасниками судового провадження, добровільності їх позицій.
Таким чином, допитавши обвинуваченого ОСОБА_3 , дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченого, суд вважає доведеною винуватість ОСОБА_3 у незаконному носінні холодної зброї без передбаченого законом дозволу, та кваліфікує його дії за ч. 2 ст. 263 КК України.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів, а згідно з ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених.
Вирішуючи питання про обрання міри покарання обвинуваченому ОСОБА_3 суд, відповідно до вимог ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 66 КК України обставиною, яка пом'якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_3 , є щире каяття.
Відповідно до ст. 67 КК України обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 , судом не встановлено.
Також при призначенні обвинуваченому ОСОБА_3 покарання суд враховує характер і ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, який згідно зі ст. 12 КК України є нетяжким злочином; ставлення ОСОБА_3 до вчиненого, яке полягає у визнанні вини та розкаянні; дані про особу обвинуваченого, а саме те, що він розлучений, має неповнолітню дитину, офіційно працевлаштований, за даними наявної документації на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває, що свідчить про його осудність, раніше не судимий.
За сукупності вище наведених обставин, враховуючи принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому ОСОБА_3 покарання за ч. 2 ст. 263 КК України в межах, установлених у санкції вказаної частини ст. 263 КК України, а саме у виді обмеження волі.
Враховуючи конкретні обставини вчиненого кримінального правопорушення, щире каяття обвинуваченого, який правдиво розповів про обставини вчиненого злочину, його критичне ставлення до своїх дій, суд вважає можливим застосувати ст.75 КК України, оскільки приходить до висновку, що виправлення та перевиховання обвинуваченого можливе без ізоляції від суспільства і саме таке покарання, на думку суду, є необхідним та достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нових злочинів. Суд також покладає на обвинуваченого ОСОБА_3 обов'язки, передбачені ст.76 КК України, які сприятимуть його виправленню.
Таке покарання, на переконання суду, є справедливим і достатнім для виправлення ОСОБА_3 та відповідатиме його меті, гуманності, справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між охоронюваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягається до кримінальної відповідальності.
Питання про долю речових доказів слід вирішити у відповідності до ч. 9 ст. 100 КПК України.
Також суд вважає за необхідне стягнути з ОСОБА_3 судові витрати за проведення експертизи, що підтверджується розрахунком її вартості.
Враховуючи викладене та керуючись ч. 9 ст. 100, ч. 2 ст. 124, ч. 3 ст. 349, ст. 369-371, 373, 374, 376 КПК України, суд,
ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 263 КК України.
Призначити ОСОБА_3 покарання за ч. 2 ст. 263 КК України у виді 2 (двох) років обмеження волі.
На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк 1 (один) рік.
На підставі ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_3 наступні обов'язки, а саме: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Речові докази: багнет, який переданий на зберігання до камери схову Святошинського УП ГУ НП в м. Києві, квитанція №2985 - знищити.
На підставі ч. 2 ст. 124 КПК України стягнути з ОСОБА_3 на користь держави відшкодування судових витрат за проведення експертизи в розмірі 1372 (одну тисячу триста сімдесят дві) грн 96 к.
Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляції через Святошинський районний суд міста Києва протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутній в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.
Суддя: ОСОБА_1