Справа № 755/1514/22
Провадження №: 3/755/1460/22
"26" травня 2022 р.
м. Київ
суддя Дніпровського районного суду м. Києва Бірса О.В. розглянувши справу про адміністративне правопорушення щодо притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за ст.ст. 122-4, 124, ч. 2 ст. 130 КпАП, установив :
ОСОБА_1 (далі - особа, що притягається до адміністративної відповідальності) 21.12.2021 о 18:45 год. керуючи транспортним засобом «Land Rover Range Rover», н.з. НОМЕР_1 , по пр.-ту Соборності, 19 в м. Києві, не був уважним, не стежив за дорожньою обстановкою, не дотримався безпечної швидкості та дистанції, внаслідок чого сталося зіткнення з ТЗ «Volkswagen», н.з. НОМЕР_2 , що призвело до пошкодження транспортних засобів, завдання матеріальних збитків та порушення вимог п.п. 12.1, 13.1 ПДР.
Надалі, того ж дня, тобто 21.12.21, о 19:15 год. особа, що притягається до адміністративної відповідальності керуючи транспортним засобом «Land Rover Range Rover», н.з. НОМЕР_1 , по пр-ту Соборності, 17 в м. Києві, не був уважним, не стежив за дорожньою обстановкою, внаслідок чого сталося зіткнення з ТЗ «Volkswagen», н.з. НОМЕР_3 , що призвело до пошкодження транспортних засобів, завдання матеріальних збитків та порушення вимог п. 13.1 ПДР.
Після чого, особа, що притягається до адміністративної відповідальності о 23:05 год. наведеного дня ( 21.12.21) залишив місце ДТП за адресою: пр-т. Соборності, 17 в м. Києві, чим порушив п. 2.10а) ПДР.
Також особа, що притягається до адміністративної відповідальності 21.12.2021 о 22:18 керував ТЗ «Land Rover Range Rover», н.з. НОМЕР_1 , по пр-ту Соборності, 17 у м. Києві,з ознаками алкогольногосп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, поведінка, що не відповідає обстановці, та від проходження медичного огляду на стан сп'яніння, відмовився у встановленому законом порядку, у зв'язку з чим своїми діями порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху.
У судове засідання, особа, що притягається до адміністративної відповідальності, будучи повідомленою про день, час та місце розгляду справи, згідно положень КУпАП, не з'явилася.
Також, про те, що розгляд справи здійснюватиметься Дніпровським районним судом м. Києва особа, що притягається до адміністративної відповідальності була поінформована з 21.12.2021, оскільки відповідні відомості наведено у протоколах про адміністративне правопорушення у відношенні неї.
Інформацію про дату, час та розгляд самого провадження даним складом суду розміщувалася на сайті Судової влади цього місцевого суду у розділі інформацію для громадян з найменуванням «ГРОМАДЯНАМ» (https://dn.ki.court.gov.ua/sud2604/).
На поінформованість про цей процес ОСОБА_1 вказує і клопотання його адвоката за вх. до суду від 19.05.22 про відкладення розгляду з 18.05.22, яке Суд сприйняв, як дійсне, та призначив наступне засідання на 26.05.22, однак у нього сторона захисту не прибула, клопотань про відкладення не подавала.
Тобто, ужиті заходи попри їх об'ємність не сприяли досягненню мети забезпечення участі в судовому засіданні особи, що притягається до адміністративної відповідальності.
З огляду на, що Суд, виходячи з вище зазначених правових норм та беручи до те, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки (див. у т.ч. постанову ВС від 15 травня 2019 року у справі № 0870/8014/12), вважає за можливе провести розгляд справи у її відсутність.
Відповідно Суд дослідивши матеріали справи, у відповідності до положень ст. 252 КпАП, а саме: оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, приходить до наступного.
Пунктом 11 частини першої статті 23 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів.
Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух» від 30 червня 1993 року № 3353, встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 (із змінами та доповненнями, ПДР України).
Пунктами 1.3 та 1.9 ПДР України встановлено, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Статтями 251, 280 КпАП, визначено фактичні дані, обставини на основі яких, у визначеному законом порядку, орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, зокрема, ці дані встановлюються, у т.ч. протоколом про адміністративне правопорушення, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису.
Разом з тим, як вбачається з матеріалів цієї справи, особа, що притягається до адміністративної відповідальності будучи водієм, у вказаній дорожній обстановці, вимог наведених Правил не дотримався, так як його вина у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. ст. 122-4, 124, 130 КпАП повністю доведена, у розумінні ст. 251 того ж Кодексу, належними та допустимими доказами, а саме:
- протоколомами про адміністративні правопорушення, які складений у максимальній відповідності з вимогами ст. 256 КпАП та котрі містять необхідні відомості, зокрема щодо дат, часу, місця та способів вчинення самих адміністративних правопорушень, які призвели до порушення ПДР України;
- відеозаписом з нагрудної відеокамери (відеореєстратора) працівників Управління патрульної поліції у м. Києві Департаменту патрульної поліції, що здійснювали оформлення вчиненого особою, що притягається до адміністративної відповідальності, який кореспондується з фактичними обставинами справи та указує на факт порушення водієм указаних правил ПДР;
Відповідно до ст. 266 КпАП огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
В цій ситуації під час проведення огляду поліцейський застосовував технічні засоби відеозапису, тобто вимоги ст. 266 КпАП щодо алгоритму огляду дотримано.
Відеозапис із нагрудного відеореєстратора інспектора, яким зафіксовано обставини зупинки автомобіля, є доказом, що може підтверджувати факт вчинення водієм порушення Правил дорожнього руху (див. постанову КАС ВС у справі № 678/991/17 від 15.11.18);
- направленням на огляд від 21.12.2021 дані котрого кореспондуються з відомостями протоколу про адміністративне правопорушення у т.ч. щодо ідентифікованих ознак стану сп'яніння у водія.
- факт повторності слідує з постанови Обухівського районного суду м. Києва від 07.07.2021 за якими його притягнуто до відповідальності за ч.1 ст. 130 указаного Кодексу;
- схемою місця ДТП, що мало місце 21.12.21 о 18:45 год., що складена за місцем пригоди та містить графічно зображені та зафіксовані об'єкти про обставини дорожньої пригоди (ділянка дороги, де сталася дорожньо-транспортна пригода, сталі орієнтири, до яких на схемі здійснена прив'язка об'єктів, транспортні засоби, причетні до ДТП, координати їх розміщення відносно елементів проїзної частини та інше), таблицю дорожніх умов, в якій зазначені назви об'єктів, зображених на схемі, на зворотному боці схеми зазначено характеризуючі дані транспортних засобів та відомості про їх пошкодження;
- схемою місця ДТП, що мало місце 21.12.21 о 19:15 год., що складена за місцем пригоди та містить графічно зображені та зафіксовані об'єкти про обставини дорожньої пригоди (ділянка дороги, де сталася дорожньо-транспортна пригода, сталі орієнтири, до яких на схемі здійснена прив'язка об'єктів, транспортні засоби, причетні до ДТП, координати їх розміщення відносно елементів проїзної частини та інше), таблицю дорожніх умов, в якій зазначені назви об'єктів, зображених на схемі, на зворотному боці схеми зазначено характеризуючі дані транспортних засобів та відомості про їх пошкодження;
- відомостями, що містяться у письмових поясненнях ОСОБА_2 від 21.12.21, ОСОБА_3 від 21.12.21, які кореспондуються з даними, що містяться у схемах ДТП та протоколах про адміністративні правопорушення та письмовими матеріалами поданими ними до суду на стадії розгляду справи в т.ч. щодо отримання ТЗ матеріальних збитків у наслідок ДТП.
При цьому, відповідно до п. 27 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» від 23 грудня 2005 року № 14 (із змінами, внесеними згідно з постановою Пленуму Верховного Суду України № 18 від 19 грудня 2008 р.), за ст. 130 КпАП стан сп'яніння встановлюють шляхом огляду правопорушника. Для притягнення до відповідальності за ч.1 ст. 130 КпАП не має значення, протягом якого часу особа, яка перебуває у стані сп'яніння чи під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, керувала транспортним засобом. Правопорушення вважають закінченим з того моменту, коли останній почав рухатись.
З урахуванням того, що ВС у постанові від 20 жовтня 2020 року в справі № 444/2115/17 указав, що невиконання вимоги працівника поліції, яка, очевидно, входить до кола його повноважень, не може бути визнане правомірним, якщо особа, виходячи зі своєї оцінки ситуації, вважає таку вимогу безпідставною, і навіть якщо в подальшому виявиться, що ця вимога ґрунтувалася на неправильній оцінці ситуації поліцейським і не мала достатніх підстав.
Таким чином, наявність чи відсутність у поліцейського підстав для пред'явлення вимоги, що входить у межі його повноважень, не може братися до уваги при вирішенні питання щодо наявності чи відсутності складу певного порушення.
За таких обставин, враховуючи вище викладене, Суд, у відповідності до положень ст. 251 та ст. 252 КУпАП, вважає, що у діях особи, що притягається до адміністративної відповідальності наявний склад адміністративного правопорушення передбачений ст. 122-4, ст. 124, ч. 2 ст. 130 КУпАП. А, у рішенні по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» («O'Halloran and Francis v. the United Kingdom») [GC] no. 15809/02 і 25624/02 ECHR 29.06.2007, постановлено, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
При вирішенні питання щодо накладення адміністративного стягнення, на особу, що притягається до адміністративної відповідальності, Суд враховує такі обставини.
Згідно положень ч. 2 ст. 38 КУпАП, якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через три місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, зазначені у частині третій цієї статті.
Адміністративне стягнення за вчинення правопорушень, передбачених статтею 130 цього Кодексу, може бути накладено протягом одного року з дня його вчинення.
За таких обставин, ураховуючи той факт, що на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення за ст.ст. 122-4, 124 КУпАП, строки, передбачені ст. 38 КУпАП, минули, Суд вважає за необхідне розпочате провадження у справі в цій частині закрити на підставі п. 7) ст. 247 даного Кодексу, яким імперативно визначено, що провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу.
Щодо ст. 130 КУпАП, то за нею строки визначені ст. 38 КУпАП є дійсними, а тому при призначенні покарання Суд ураховує обставини визначені ст. 33 КпАП, та не убачає, в розумінні ст. ст. 34, 35 наведеного Кодексу, обставин, які пом'якшують чи обтяжують відповідальність останнього і вважає за необхідне накласти адміністративне стягнення у межах санкції ст. 130 указаного Кодексу, яке за своїм видом і розміром буде справедливим, відповідатиме характеру вчиненого правопорушення, особі порушника та ступеню його вини, необхідним і достатнім для його виховання та запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так й іншими особами.
Також, щодо застосування норм ст. 30 КпАП слід зауважити таке.
Відповідно до ч. 2 ст. 30 КпАП позбавлення наданого даному громадянинові права керування транспортними засобами застосовується на строк до трьох років за грубе або повторне порушення порядку користування цим правом або на строк до десяти років за систематичне порушення порядку користування цим правом.
Згідно ч. 3 ст. 30 КпАП якщо особою, позбавленою права керування транспортним засобом, до закінчення строку дії такого стягнення вчинено нове адміністративне правопорушення, за яке застосовано стягнення у виді позбавлення права керування транспортним засобом, до стягнення за вчинення нового адміністративного правопорушення приєднується невідбута частина стягнення. При цьому загальний строк позбавлення права керування транспортним засобом може перевищувати гранично допустимий строк, передбачений частиною другою цієї статті.
Відповідно до ст. 33 КпАП стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України.
Також, повертаючись до обставин цієї справи Суд відмічає, що відповідно до ст. 321 КпАП судноводії вважаються позбавленими спеціального права з дня винесення постанови про позбавлення цього права.
А тому в ключі наведеного слід у порядку ст. 30 КпАП порушнику приєднати не відбуту частину стягнення за цим судовим рішенням та за постановою суду від 07.07.2021 у справі № 372/2404/21 у 1 місяць і 11 днів (з 26.05.22 до 07.07.2022).
Підстав для конфіскації транспортного засобу не убачається з огляду на відсутність у справі даних, котрі б указували на перебування ТЗ на праві володіння у водія, та урахуванням того, що сам по собі протокол не є в розірізі ЦК тим документом котрий засвідчує право володіння.
Судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення підлягає стягнення відповідно до положень ст. 40-1 КпАП.
Щодо формування резолютивної частини даного судового рішення, то Суд зауважує, що відповідно до ст. 284 КпАП по справі про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить одну з таких постанов: 1) про накладення адміністративного стягнення.
В постанові КАС від 02.11.21 у справі № 755/10002/21 в т.ч. зроблено висновок, що фактично КУпАП не визначає обов'язку суду визнавати особу винною в резолютивній частині постанови при прийнятті рішення у справі про адміністративне правопорушення.
З урахуванням указаних норм КпАП та орієнтирів сформованих судом апеляційної інстанції в наведеній справі, ураховуючи, що судом установлено наявність у діях водія складів адміністративних правопорушень за ст. 122-4, 124, ст. 130 КпАП, Суд не убачає підстав визнавати особу винною в резолютивній частині постанови при прийнятті цього рішення та виносить постанову про накладення адміністративного стягнення у порядку п. 1) ст. 284 КпАП.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 30, 33-36, 38, 122-4, 124, 130, 251, 252, 283-285 КУпАП, суддя постановив:
накласти на ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 130 КпАП адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави в розмірі 2 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що на день розгляду справи становить 34 000 (тридцять чотири тисячі) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 3 (три) роки.
Відповідно до ст. 30 КпАП приєднати ОСОБА_1 до стягнення за даним судовим рішення не відбуту частину стягнення у виді позбавлення права керування транспортним засобом за постановою Обухівського районного суду Київської області від 07.07.2021 у справі № 372/2404/21 та визначати йому загальний строк позбавлення права керування транспортними засобами 3 (три) роки 1 (один) місяць 11 днів.
Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ст.ст. 122-4, 124 (ДТП за 21.12.21 що мали місце 18:45 год. та 19:15 год.) Кодексу України про адміністративне правопорушення закрити на підставі п. 7) ст. 247 КУпАП.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 496 гривень 20 копійок.
Відповідно до ст. 307 КпАП, штраф має бути сплачений не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження постанови - не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
На підставі ст. 308 КпАП у разі несплати правопорушником штрафу у вищезазначений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу та витрати на облік зазначених правопорушень.
Постанова може бути оскаржена в порядку та строки визначені КодексомУкраїни про адміністративне правопорушення, з урахуванням норм статтею 287-294 даного Кодексу, і набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Строк пред'явлення до виконання три місяці.
Відсутність у постанові в справі про адміністративні правопорушення, як виконавчому документі, у розумінні Закону України "Про виконавче провадження", відомостей про реєстраційний номер облікової картки платника податків та його паспортні дані, згідно постанови Верховного Суду від 22 серпня 2018 року у справі № 471/283/17-ц (провадження № 61-331св18), у розрізі ст. 18 указаного Закону, не є підставою для повернення державним виконавцем виконавчих документів без прийняття до виконання (відмови у відкритті виконавчого провадження).
С у д д я Оксана БІРСА