Справа №22ц-5216/09 Головуючий суддя у 1-й інстанції - Полубан М.П.
Категорія - 26 Доповідач - Демченко Е.Л.
16 грудня 2009 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області в складі :
головуючого судді - Басуєвої Т.А.
суддів - Демченко Е.Л., Волошина М.П.
при секретарі - Качур Л.В.
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства „Павлоградвугілля" м. Павлоград Дніпропетровської області на рішення Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області від 17 червня 2009 року по справі за позовом ОСОБА_1 до відкритого акціонерного товариства „Павлоградвугілля" м. Павлоград Дніпропетровської області (далі - ВАТ „Павлоградвугілля") про відшкодування моральної шкоди, спричиненої втратою здоров'я та професійної працездатності, -
встановила:
В квітні 2009 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення моральної шкоди, спричиненої втратою здоров'я та професійної працездатності в розмірі 15.000 грн., посилаючись на те, що він тривалий час працював на шахтах ВАТ „Павлоградвугілля". У зв'язку з небезпечними умовами праці, низьким рівнем техніки безпеки, впливом комплексу виробничих шкідливостей на підприємстві вугільної промисловості, він отримав професійне захворювання. 18 вересня 2006 року висновком МСЕК йому встановлено первинно-повторно 50% втрати професійної працездатності, визнано інвалідом 3 групи. Просив суд задовольнити його позовні вимоги.
Рішенням Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області від 17 червня 2009 року позовні вимоги задоволено частково, стягнуто з ВАТ „Павлоградвугілля" на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 5.000 грн.
В апеляційній скарзі ВАТ „Павлоградвугілля" просить скасувати рішення суду та постановити нове рішення, яким відмовити позивачеві в задоволенні позову, оскільки рішення суду ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Розглянувши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційних скарг і заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ВАТ „Павлоградвугілля" підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Постановляючи рішення та задовольняючи частково позов ОСОБА_1, районний суд виходив з того, що позивачу висновком МСЕК від 18 вересня 2006 року було встановлено первинно-повторно 50% стійкої професійної працездатності та 3 групу інвалідності.
Однак погодитись з таким висновком районного суду не можна.
Встановлено судом і підтверджується матеріалами справи, що ОСОБА_1 тривалий час працював на шахтах ВАТ "Павлоградвугілля". У зв'язку з небезпечними умовами праці, низьким рівнем техніки безпеки,
впливом комплексу виробничих шкідливостей на підприємстві вугільної промисловості він отримав професійне захворювання.
Згідно довідки МСЕК від 08 вересня 2005 року ОСОБА_1 вперше було встановлено 20% втрати професійної працездатності.
Рішенням апеляційного суду Дніпропетровської області від 15 лютого 2007 року, яке набрало чинності, стягнуто з відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасного випадку на виробництві та професійних захворювань України в Петропавлівському районі на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування моральної шкоди, спричиненої втратою . здоров'я та 20% професійної працездатності за довідкою МСЕК від 08 вересня 2005 року, 8.000 грн.
Згідно довідки МСЕК від 18 вересня 2006 року позивачу вперше було встановлено 30% втрати професійної працездатності та третю групу інвалідності, а 20% втрати професійної працездатності йому було встановлено повторно(а.с.8) .
Відповідно до частин першої та другої ст.153 КЗпП України на всіх підприємствах, в установах, організаціях створюються безпечні і нешкідливі умови праці. Забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган.
Згідно ст.173 КЗпП України шкода, заподіяна працівникам каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням трудових обов'язків, відшкодовується у встановленому законодавством порядку.
За ст.2371 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Порядок відшкодування моральної шкоди визначається законодавством.
Разом з тим, на час установлення МСЕК позивачу втрати професійної працездатності в зв'язку з ушкодженням здоров'я, нормами Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" не було передбачено право застрахованої особи на страхову виплату за моральну шкоду.
З урахуванням наведеного, питання про відшкодування працівнику моральної шкоди в зв'язку з ушкодженням його здоров'я, пов'язаним з виконанням трудових обов'язків, слід вирішувати на загальних підставах, передбачених нормами КЗпП України та Закону України „Про охорону праці".
Доводи апеляційної скарги про те, що суд не вирішив питання про наявність факту заподіяння моральної шкоди, не можуть бути прийняті до уваги, оскільки відповідно до ст.2371 КЗпП України обов'язок по відшкодуванню моральної шкоди судом першої інстанції обґрунтовано покладено на відповідача, з вини якого позивачеві було заподіяно моральну шкоду, пов'язану з виконанням ним трудових обов'язків, який не створив безпечних і нешкідливих умов праці та не приймав заходів для обмеження або зменшення впливу шкідливих факторів на своїх працівників.
Також не можна прийняти до уваги твердження відповідача про не врахування судом першої інстанції спливу позовної давності, оскільки згідно діючого законодавства на дані спірні правовідносини позовна давність не поширюється.
За таких обставин колегія суддів вважає,- що у зв'язку з втратою ОСОБА_1 30% професійної працездатності необхідно стягнути з ВАТ „Павлоградвугілля" на його користь моральну шкоду, відповідно до вимог ст.12 Закон України „Про охорону праці", ст.2371 КЗпП України.
Разом з тим, виходячи з обставин справи, наслідків та відсотків втрати професійної працездатності позивача, принципу розумності та справедливості, колегія суддів вважає можливим зменшити розмір вимагаємої позивачем суми моральної шкоди до 2.000 грн.
Керуючись ст.ст.303,307,309,313,314,316,317 ЦПК України, колегія суддів, -
вирішила:
Апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства „Павлоградвугілля" м. Павлоград Дніпропетровської області задовольнити частково.
Рішення Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області від 17 червня 2009 року скасувати.
Стягнути з відкритого акціонерного товариства „Павлоградвугілля" М.Павлоград Дніпропетровської області на користь ОСОБА_1 в рахунок моральної шкоди 2.000 грн. В задоволенні іншої частини позову ОСОБА_1 відмовити.
Стягнути з відкритого акціонерного товариства „Павлоградвугілля" М.Павлоград Дніпропетровської області на користь держави судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 37 грн. та судовий збір в розмірі 08 грн.50 коп.
Рішення апеляційного суду чинне з моменту проголошення та може бути оскаржене в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з моменту проголошення.