Справа № 2-334/2010
19 липня 2010 року Ріпкинський районний суд Чернігівської області у складі:
головуючого-судді Сташківа В.Б.,
при секретарі Коваль Т.С.,
за участю представника позивача Щерби Н.О.,
відповідача ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Ріпки в залі суду цивільну справу
за позовом Відкритого акціонерного товариства «Облтеплокомуненерго»
до ОСОБА_2
про стягнення заборгованості за споживання теплової енергії, -
В травні 2010 року ВАТ «Облтеплокомуненерго» звернулося до суду із позовною заявою до ОСОБА_2, у якій просить стягнути з останньої заборгованість за надані послуги з теплозабезпечення та гарячого водопостачання в розмірі 2 420 грн. 31 коп. за період з 01.12.2002 р. по 01.04.2010 р., мотивуючи свої вимоги тим, що остання є власником квартири за адресою: АДРЕСА_1, ними надаються послуги по теплозабезпеченню та гарячому водопостачанню, і відповідно до положень п. 5 ч. 3 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», п. 7 Правил користування приміщеннями житлових будинків, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 8 жовтня 1992 р. № 572 остання зобов'язана оплачувати надані житлово-комунальні послуги, проте в добровільному порядку оплату житлово-комунальних послуг не проводила, в зв'язку з чим виникла вказана заборгованість. Просили також стягнути з відповідачів витрати на інформаційно-технічне забезпечення в розмірі 30 грн. та судовий збір в розмірі 51 грн.
В судовому засіданні представник позивача Щерба Н.О. зменшила позовні вимоги, з урахуванням строку позовної давності, та просила стягнути з відповідача 2 127 грн. 59 коп..
Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні позов визнала в межах строків позовної давності та часткової оплати в цей період заборгованості за минулі роки.
Суд, заслухавши пояснення учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов, з урахуванням зменшення позову, підлягає задоволенню.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_2 є власником квартири за адресою: АДРЕСА_1, ВАТ „Облтеплокомуненерго" фактично надавало їм послуги по теплозабезпеченню та гарячому водопостачанню.
Враховуючи наведене, те, що необхідність укладення договору про надання комунальних послуг передбачено ст.ст. 20, 21 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», і є обов'язком користувачів послуг, а не їх правом, беручи до уваги, те, що взаємні права та обов'язки сторін виникли в силу взаємних їх дій (ст. 11 ЦК України), суд вважає, що зазначене слід вважати укладенням договору.
Таким чином, судом встановлено, що у сторін виникли договірні зобов'язання.
Виходячи з положень ст.ст. 6, 626-631, 526 ЦК України укладений договір є обов'язковим для належного виконання сторонами, відповідно до його умов, вимог ЦК України та інших актів цивільного законодавства.
Згідно зі ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Згідно п. 5 ч. 3 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», абз. 1 п. 30 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення», затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 630 від 21.11.2005 року, споживач зобов'язаний оплачувати послуги в установлені договором строки.
Враховуючи, що згідно уточненого розрахунку наданого позивачем, заборгованість відповідача за надані послуги станом на 01.04.2010 року, в межах трирічного строку позовної давності, становить 2127 грн. 59 коп., і що ОСОБА_2, всупереч ст.ст. 10, 60 ЦПК України, не надала допустимих та належних засобів доказування про те, що внесена нею в цей період сума 1 220 грн. була сплачена саме в рахунок поточних платежів, а не в рахунок погашення минулої заборгованості, хоча з розрахунку вбачається, що вказана сума була сплачена в рахунок погашення минулої заборгованості, суд вважає, що позов, з урахуванням зменшення позову, підлягає задоволенню, а з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 2127 грн. 59 коп. в рахунок заборгованості за теплову енергію.
Згідно ст. 88 ЦПК України, витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, сплачені ВАТ «Облтеплокомуненерго» при поданні позовної заяви, підлягають стягненню з відповідача частково виходячи з задоволеної суми.
Оскільки відповідач є потерпілою від чорнобильської катастрофи (Категорія 4), то вона в силу Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито» звільняється від сплати судового збору.
Враховуючи зменшення ціни позову, та на підставі п 1 ч. 1 ст. 83 ЦПК України, суд знаходить за необхідне повернути ВАТ «Облтеплокомуненерго» 6 грн. 17 коп. судового збору.
Керуючись ст.ст. 10, 13, 14, 60, 83, 208, 209, 215, 216, 218 ЦПК України, ст. 68 ЖК України, ст.ст. 6, 11, 267, 526, 611, 626-631 ЦК України, Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 630 від 21.11.2005 року, суд
Позов Відкритого акціонерного товариства «Облтеплокомунерго», з урахуванням зменшення позову, - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь Відкритого акціонерного товариства «Облтеплокомуненерго» (код за ЄДРПОУ 03357671, р/р 26004300000976, Банк «Демарк», м. Чернігів МФО 353575):
- 2127 грн. 59 коп. в рахунок заборгованості за теплову енергію,
- 26 грн. 37 коп. в рахунок сплачених витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.
ОСОБА_2 від сплати судового збору звільнити, як потерпілу від чорнобильської катастрофи (Категорія 4).
На підставі п 1 ч. 1 ст. 83 ЦПК України повернути ВАТ «Облтеплокомуненерго» 6 грн. 17 коп. судового збору.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Чернігівської області через Ріпкинський районний суд Чернігівської області шляхом подання в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги або шляхом подання в десятиденний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги.
Головуючий В.Б.Сташків