Справа № 159/7211/21
Провадження № 2/159/350/22
30 травня 2022 року м. Ковель
Ковельський міськрайонний суд Волинської області в складі:
головуючого судді Волкової Ю.Ф.,
за участю секретаря судового засідання Щесюк Н.Й.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів,
06 грудня 2022 року ОСОБА_1 звернулась із позовом до суду з позовом до ОСОБА_2 в якому просить стягнути з ОСОБА_2 аліменти на утримання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/3 частки з усіх його доходів в місяць, але не менше прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня пред'явлення позову до досягнення дитиною повноліття.
1.Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.
1.1. У позовній заяві ОСОБА_1 вказала, що вона із відповідачем перебувала в шлюбі з 09.08.1998, який розірвано рішенням суду від 02.04.2020. Від шлюбу у подружжя народились діти : дочка - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . На даний час сторони проживають окремо, діти проживають разом із матір'ю та знаходиться на її утримані. Старша дочка ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 є повнолітньою, навчається у КПІ ім.Сікорського на денній формі навчання, а тому потребує постійного матеріального забезпечення. Відповідач добровільно не хоче брати участі у вихованні дітей, не забезпечує їх матеріально. Відповідач є здоровим та працездатним, інших осіб які б перебували на його утриманні не має, офіційно не працевлаштований, однак має стабільні доходи у виді заробітку від надання послуг монтажу сантехнічного обладнання у приватному порядку. Оскільки самостійно забезпечити належний рівень розвитку дитини позивач не спроможна, тому просить вирішити в судовому порядку питання про стягнення з відповідача аліментів.
1.2. Письмового відзиву на позовну заяву відповідач суду не надав.
2.Рух справи в суді.
Позовна заява надійшла до суду 06.12.2021.
18.02.2022 на адресу суду надійшла інформація про зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування) фізичної особи - відповідача.
18.02.2022 ухвалою судді прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін. Одночасно, відповідачу надано строк для подачі відзиву на позовну заяву.
За результатами повторного автоматизованого розподілу у вищевказаній справі згідно розпорядження керівника апарату суду №243/02.12 від 18.05.2022 (в зв'язку з довготривалою тимчасовою непрацездатністю судді Шергіної Ю.О. та її продовженням) вказана справа передана для розгляду головуючому судді Волковій Ю.Ф.
Ухвалою судді Волкової Ю.Ф. від 23.05.2022 справу прийнято до свого провадження, ухвалено продовжувати здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
3. Заяви, клопотання учасників процесу та насідки їх вирішення.
Розгляд справи здійснюється у прощеному проваджені без виклику сторін.
Письмового відзиву на позовну заяву відповідач суду не надав.
З огляду на розгляд справи без виклику сторін у судове засідання, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється (частина друга статті 247 ЦПК України).
4. Фактичні обставини справи.
Сторони уклали шлюб 09.08.1998, що підтверджується свідоцтвом серії НОМЕР_1 від 09.08.1998, який 02.04.2020 рішенням Ковельського міськрайонного суду Волинської області було розірвано.
Згідно із свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 , виданим відділом реєстрації актів цивільного стану по місту Ковелю Ковельського міськрайонного управління юстиції Волинської області 26.04.2006, сторони у справі є батьками неповнолітньої дитини - доньки, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Сторони проживають окремо, що підтверджено даними про фактичне місце проживання позивача та відповідача.
Дитина проживає разом із позивачем, що не спростовано відповідачем.
Як вбачається з висновку Органу опіки та піклування м. Ковеля, затверджений рішенням виконавчого комітету 14.01.2021 №10 про невиконання батьківських обов'язків ОСОБА_2 , останній не виконує батьківських обов'язків по вихованню, навчанню та утримання доньки, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
ОСОБА_2 зареєстрований в місті Луцьк Волинської області, офіційно не працевлаштований.
5. Норми права, які застосував суд.
Згідно із статтею 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
Відповідно до частин першої та другої статті 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України N 789-XII від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Дитині повинен бути забезпечений належний рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.
Обов'язок утримувати дитину є рівною мірою обов'язком як матері, так і батька, причому обов'язком особистим, індивідуальним. Проживання окремо не звільняє від виконання цього обов'язку. Батьки мають всебічно сприяти розвитку дитини. Забезпечення умов для такого розвитку та навчання пов'язане з належним наданням матеріальної допомоги, що має бути достатньою. Платник аліментів зобов'язаний роботи все можливе для того, щоб його заробіток (доходи) були достатніми для власного утримання та утримання дітей, за належний розвиток яких він відповідальний як батько.
Мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини (стаття 141 СК України).
Згідно зі статтею 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення повноліття.
Відповідно до роз'яснень, що містяться у пункті 17 постанови Пленуму Верховного Суду України №3 від 15 травня 2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківська, материнства та стягнення аліментів» за відсутності домовленості між батьками про сплату аліментів на дитину той із них, з ким вона проживає, вправі звернутися до суду з відповідним позовом.
Згідно із частиною третьою статті 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.
При визначенні розміру аліментів суд враховує обставини, передбачені статтею 182 СК України, а саме: стан здоров'я та матеріальне становище дитини, стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів, наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина, наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав, доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів, інші обставини, що мають істотне значення.
При цьому, обставини, визначені статтею 182 СК України, встановлюються судом з урахуванням правил цивільного судочинства.
Так, статтею 12 ЦПК України визначено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, які мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.
Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.
Відповідно до частини другої статті 182 СК мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Частиною дев'ятою статті 7 СК України визначено, що сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства.
Відповідно до статті 191 Сімейного кодексу України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.
Як визначено пунктом 1 частини першої статті 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішення в частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць.
6. Висновки суду та мотиви прийнятого рішення.
Аналіз наведених норм закону дає підстави для висновку, що за загальним правилом спосіб виконання батьками своїх обов'язків по утриманню неповнолітніх дітей, зокрема, сплаті аліментів, залежить від домовленості між ними, однак у разі відсутності такої домовленості той з батьків, з ким проживають діти, має право звернутися до суду з відповідним позовом і в цьому разі аліменти на дітей можуть бути присуджені в частці від заробітку (доходу) їх матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.
Відтак, відповідач не позбавлений обов'язку утримувати свою неповнолітню дочку.
Відповідач є працевлаштованим (з пояснень позивачки), інших осіб на утриманні не має. Відповідач не позбавлений обов'язку утримувати неповнолітню дитину. Надання періодично коштів на утримання дитини в добровільному порядку, не звільняє відповідача від обов'язку утримувати дитину шляхом сплати аліментів за рішенням суду. Батьки в добровільному порядку не домовились про участь батька в утриманні дочки.
Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
Сплата аліментів за рішенням суду є одним із способів виконання обов'язку утримувати дитину тим з батьків, хто проживає окремо від дитини.
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» встановлено прожитковий мінімум для дітей віком від 6 до 18 років: з 1 січня - 2618 гривень, з 1 липня - 2744 гривні, з 1 грудня - 2833 гривні.
Тому, враховуючи обставини справи, положення чинного законодавства, що регулюють правовідносини пов'язані зі сплатою аліментів, виходячи із засад справедливості та захисту прав неповнолітньої дитини, з врахуванням того, що приймати участь в утриманні дітей повинні двоє батьків, беручи до уваги вимоги частини другої статті 182 СК України, беручи до уваги вік дитини, стан її здоров'я, матеріальне становище сторін, суд дійшов висновку про необхідність задоволення позовних вимог про стягнення із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліментів на отримання неповнолітньої дочки в розмірі 1/3 частки усіх видів заробітку (доходу) відповідача, але не менше 50% встановленого прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно і до досягнення дитиною повноліття.
Відповідно до частини першої статті 191 СК України аліменти необхідно стягувати з дня пред'явлення позову, а саме з 06 грудня 2021 року.
В силу пункту 1 частини першої статті 430 ЦПК України рішення підлягає до негайного виконання у межах суми платежу за один місяць.
7. Розподіл судових витрат.
Згідно із частиною шостою статті 141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
У зв'язку з тим, що позивач звільнена від сплати судового збору на підставі пункту 3 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», тому судовий збір в сумі 908 грн 00 коп. слід стягнути з відповідача на користь держави.
Керуючись статтями 7, 18, 181, 182, 191 Сімейного кодексу України, статтями 4, 12-13, 258, 259, 263, 264, 265, 268, 273, 279, 354,430 Цивільного процесуального кодексу України, суд
ухвалив:
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів - задовольнити повністю.
Стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , аліменти на утримання неповнолітньої доньки - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/3 частини заробітку (доходу), але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 06 грудня 2021 року і до досягнення дитиною повноліття.
Стягнути зОСОБА_2 в доход держави судовий збір в розмірі 908 (дев'ятсот вісім) гривень 80 копійок.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Повне найменування сторін:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 .
Повний текст рішення складено та підписано без його проголошення 30 травня 2022 року.
Головуючий:Ю. Ф. ВОЛКОВА