24 травня 2022 року
м. Чернівці
справа № 725/5783/21
Чернівецький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого Половінкіна Н. Ю.
суддів Височанської Н.К., Кулянди М.І.
секретаря Конецької Д.Г.
з участю представника відповідача Міського комунального підприємства «Чернівцітеплокомуненерго» Ринжук Ганни Михайлівни
учасники справи:
позивач Міське комунальне підприємство «Чернівцітеплокомуненерго»
відповідач ОСОБА_1
за апеляційною скаргою Міського комунального підприємства «Чернівцітеплокомуненерго» на додаткове рішення Новоселицького районного суду Чернівецької області від 04 березня 2022 року, головуючий у першій інстанції Павлінчук Л.В.
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
Міське комунальне підприємство «Чернівцітеплокомуненерго» у вересні 2021 року звернулося з позовом до ОСОБА_1 про стягнення оплати за надані житлово-комунальні послуги з постачання теплової енергії.
Просило стягнути з ОСОБА_1 на користь Міського комунального підприємства «Чернівцітеплокомуненерго» заборгованість за надані житлово-комунальні послуги з постачання теплової енергії в сумі 17719 грн. 99 коп., інфляційні втрати в сумі 994 грн. 38 коп., три відсотки річних в сумі 403 грн. 77 коп.
Рішенням Новоселицького районного суду Чернівецької області від 15 лютого 2022 року у позові відмовлено.
ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Загарія О.Д., 21 лютого 2022 року звернувся з заявою про ухвалення додаткового рішення.
Просив стягнути з Міського комунального підприємства «Чернівцітеплокомуненерго» на користь ОСОБА_1 витрат на професійну правничу допомогу в сумі 7700 грн.
Короткий зміст додаткового рішення суду першої інстанції
Додатковим рішенням Новоселицького районного суду Чернівецької області від 04 березня 2022 року стягнуто з Міського комунального підприємства «Чернівцітеплокомуненерго» на користь ОСОБА_1 витрати на правову допомогу в сумі 7700 грн.
Короткий зміст вимог апеляційних скарг
В апеляційній скарзі Міське комунальне підприємство «Чернівцітеплокомуненерго» просить додаткове рішення Новоселицького районного суду Чернівецької області від 04 березня 2022 року скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким у заяві ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Загарія О.Д., про ухвалення додаткового рішення відмовити.
Узагальнені доводи осіб, які подали апеляційні скарги
Міське комунальне підприємство «Чернівцітеплокомуненерго» вважає, що витрати на правову допомогу є неспівмірними із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), часом, витраченим адвокатом на виконання робіт, обсягом наданих адвокатом послуг, ціною позову та значенням справи для сторони.
Посилається на те, що Міське комунальне підприємство «Чернівцітеплокомуненерго» є збитковим, тарифом не передбачено адвокатські витрати.
Адвокатом Загарія О.Д. не надано детальний опис робіт (наданих послуг), акту приймання-передачі наданих послуг.
Зазначає, що справа є малозначною, нескладною, нормативно-правове регулювання спірних правовідносин не змінювалось, для підготовки відзиву у справі та заяви про застосування строків позовної давності адвокатом може бути витрачено не більше однієї години вартістю не більше 400 грн., консультація у справі може бути вартістю не більше 200 грн.
Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи
У відзиві ОСОБА_1 просить апеляційну скаргу Міського комунального підприємства «Чернівцітеплокомуненерго» залишити без задоволення.
Мотивувальна частина
Позиція апеляційного суду
Колегія суддів вважає, що апеляційна скарга Міського комунального підприємства «Чернівцітеплокомуненерго» підлягає задоволенню частково з наступних підстав.
Задовольняючи заяву ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Загарія О.Д., про ухвалення додаткового рішення, суд першої інстанції виходив з встановлення договором між ОСОБА_1 та адвокатом Загарія О.Д. про надання професійної правничої допомоги від 23 грудня 2021 року та підтвердження детальним розрахунком витрат на правову допомогу, які поніс ОСОБА_1 , актом між адвокатом Загарія О.Д. та ОСОБА_1 від 21 лютого 2022 року про надані послуги за договором про надання професійної правничої допомоги від 23 грудня 2021 року вартості наданих послуг в сумі 7700 грн.
Водночас суд першої інстанції виходив з співмірності витрат на професійну правничу допомогу, із складністю справи та наданих адвокатом послуг, витраченим ним часом.
Відповідно до частин 1, 2, 5 ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Судове рішення наведеним нормам не відповідає в частині.
Обставини справи, встановлені судами першої та апеляційної інстанцій
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 та адвокатом Загарія О.Д. укладено договір про надання професійної правничої допомоги від 23 грудня 2021 року.
Відповідно до п.3.2 договору між ОСОБА_1 та адвокатом Загарія О.Д. про надання професійної правничої допомоги від 23 грудня 2021 року вартість послуг, що надаються адвокатом, становить 1400 грн. за одну годину роботи.
Адвокатом Загарія О.Д. видано ордер на надання правничої (правової) допомоги у Новоселицькому районному суді Чернівецької області.
ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Загарія О.Д., у січні 2022 року подано відзив на позовну заяву, до якого додано розрахунок судових витрат, які поніс ОСОБА_1 , в сумі 5600 грн.
Відповідно квитанції до прибуткового касового ордера №27 від 30 грудня 2021 року адвокатом Загарія О.Д. прийнято від ОСОБА_1 5600 грн.
Рішенням Новоселицького районного суду Чернівецької області від 15 лютого 2022 року у позові Міського комунального підприємства «Чернівцітеплокомуненерго» до ОСОБА_1 про стягнення оплати за надані житлово-комунальні послуги з постачання теплової енергії відмовлено.
ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Загарія О.Д., 21 лютого 2022 року подано заяву про ухвалення додаткового рішення.
За змістом детального розрахунку витрат на правову допомогу, які поніс ОСОБА_1 , адвокатом надано правничу допомогу з ознайомлення із позовною заявою, додатками до неї, консультації та обрання правової позиції тривалістю 1 год. вартістю 1400 грн.; складання відзиву тривалістю 2 год, вартістю 2800 грн.; здійснення підрахунків, виготовлення копій документів (додатків до відзиву) та подачі до суду тривалістю 1 год. вартістю 1400 грн., виїзд власним транспортом до суду з м.Чернівці до м.Новоселиця для участі у судовому засіданні тривалістю 1 год. вартістю 1400 грн., участі у судовому засіданні 15 лютого 2022 року тривалістю 30 хв. вартістю 700 грн. на загальну суму 7700 грн.
Адвокатом Загарія О.Д. та ОСОБА_1 складено акт від 21 лютого 2022 року про надані послуги за договором про надання професійної правничої допомоги від 23 грудня 2021 року вартістю 7700 грн.
Відповідно квитанції до прибуткового касового ордера №34 від лютого 2022 року адвокатом Загарія О.Д. прийнято від ОСОБА_1 2100 грн. доплати за актом наданих послуг.
Мотиви, з яких виходить апеляційний суд, та застосовані норми права при прийнятті постанови
Частиною 1 ст.133 ЦПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Пунктом 1 частини третьої статті 133 ЦПК України передбачено, що до витрат пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу (частини перша - друга статті 133 ЦПК України).
Право на професійну правничу допомогу гарантовано статтею 59 Конституції України, офіційне тлумачення якого надано Конституційним Судом України у рішенні від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009.
Так, у рішенні Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009 зазначено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз'яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема, в судах та інших державних органах, захист від обвинувачення тощо.
Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ЦПК України).
Згідно з частинами 1, 2 статті 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до частини 1 статті 58 ЦПК України сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.
Частинами 1, 3 статті 60 ЦПК України представником у суді може бути адвокат або законний представник.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини.
Статтею 134 ЦПК України передбачено, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи. Суд може попередньо визначити суму судових витрат (крім витрат на професійну правничу допомогу), пов'язаних з розглядом справи або певною процесуальною дією. Така попередньо визначена судом сума не обмежує суд при остаточному визначенні суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.
У відповідності до пункту 1,2 частини другої статті 141 ЦПК України судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача, у разі відмови в позові - на позивача.
Частинами першою - третьою статті 246 ЦПК України встановлено, що якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше двадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 270 цього Кодексу.
Зі змісту статей 10 - 13 ЦПК України в узагальненому вигляді, при вирішенні цивільного спору, у тому числі і при вирішенні питання щодо розподілу судових витрат, суд керується Конституцією України, законами України, міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, застосовує інші правові акти, враховує завдання цивільного судочинства, забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами, особливості предмета спору та ціну позову, складність справи, її значення для сторін та час, необхідний для розгляду справи, покладення доведення обставин, які мають значення для справи, саме сторонами, права яких є рівними, як і покладення саме на кожну сторону ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій та з урахуванням меж заявлених вимог та заперечень та обсягу поданих доказів.
При розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань (частина перша статті 182 ЦПК України).
Тобто саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.
На підставі частини другої 174 ЦПК України заявами по суті справи є: позовна заява, відзив на позовну заяву (відзив), відповідь на відзив, заперечення, пояснення третьої особи щодо позову або відзиву.
Отже, за змістом частини першої статті 246 ЦПК України докази у підтвердження понесених витрат учасник справи повинен надати суду до закінчення судових дебатів або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву і ці докази неможливо подати з поважних причин.
Таким чином відшкодування судових витрат, у тому числі на професійну правничу допомогу, здійснюється у разі наявності відповідної заяви сторони, яку вона зробила до закінчення судових дебатів, якщо справа розглядається з повідомленням учасників справи з проведенням дебатів, а відповідні докази надані цією стороною або до закінчення судових дебатів, або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду.
При цьому перевірка цих доказів та надання їм оцінки здійснюється судом у разі дотримання цього порядку, оскільки за інших обставин розподіл судових витрат, пов'язаних із розглядом справи, не може бути здійснений.
У цьому висновку Суд звертається до правової позиції Верховного Суду, що викладена в постанові від 14 січня 2019 року у справі № 927/26/18.
Отже, право сторони, яка має намір отримати за результатами розгляду спору по суті відшкодування витрат на професійну правничу допомогу за рахунок іншої сторони, кореспондується з її обов'язками: по-перше, зазначити попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла або очікує понести у зв'язку із розглядом справи у першій заяві по суті спору; по-друге, заявити про це до закінчення судових дебатів у справі; по-третє, подати до суду докази на підтвердження розміру таких витрат протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду.
Звідси, відшкодування судових витрат здійснюється у разі подання разом з першою заявою по суті спору попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат та наявності відповідної заяви сторони, яку вона зробила до закінчення судових дебатів, якщо справа розглядається з повідомленням учасників справи з проведенням дебатів, а відповідні докази надані цією стороною або до закінчення судових дебатів або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду.
Зі змісту частини другої статті 134 ЦПК України вбачається, що у разі неподання учасником справи попереднього розрахунку у суду є право, а не обов'язок відмовити у відшкодуванні відповідних судових витрат. Тобто сам по собі факт неподання стороною попереднього розрахунку судових витрат разом з першою заявою по суті спору не є безумовною та абсолютною підставою для відмови у відшкодуванні відповідних судових витрат.
Зазначене положення забезпечує дотримання принципу змагальності, відповідно до якого учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених ГПК України.
Подання попереднього (орієнтовного) розрахунку сум судових витрат, які сторона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи, забезпечує можливість іншій стороні належним чином підготуватися до спростування витрат, які вона вважає необґрунтованими та доводити неспівмірність таких витрат, заявивши клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, відповідно, забезпечує дотримання принципу змагальності. Крім того, попереднє визначення суми судових витрат надає можливість судам у визначених законом випадках здійснювати забезпечення судових витрат та своєчасно (під час прийняття рішення у справі) здійснювати розподіл судових витрат.
З огляду на викладене вище відмова у відшкодуванні витрат на правову допомогу є правом суду, а не обов'язком, реалізація якого є наслідком доведення стороною обставин того, що неподання іншою стороною попереднього (орієнтовного) розрахунку сум судових витрат, які ця особа понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи, порушило принцип змагальності та завадило стороні спору належним чином висловити свої міркування щодо їх обґрунтованості та співмірності заявлених до стягнення витрат.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Загарія О.Д., у січні 2022 року подано відзив на позовну заяву, у відзиві на позовну заяву заявила про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.
Воднчоас ОСОБА_1 подано розрахунок судових витрат, які поніс ОСОБА_1 , в сумі 5600 грн.
Такжо до закінчення судових дебатів адвокат Загарія О.Д., який діє в інтересах ОСОБА_1 , заявив про намір подати докази на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу після ухвалення судового рішення.
ОСОБА_1 подано заяву про ухвалення додаткового рішення 21 лютого 2022 року.
Відповідно до статті 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Згідно із частинами третьою, четвертою, п'ятою, шостою статті 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Згідно з пунктами 1, 2 частини 3 статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.
Частиною 8 статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Отже, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських послуг (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхньої вартості, виходячи з конкретних обставин справи.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (справа "East/West Alliance Limited" проти України") від 23 січня 2014 року).
Аналогічні висновки щодо підтвердження витрат, пов'язаних з оплатою професійної правничої допомоги, зроблені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16, додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц, постанові Верховного Суду від 02 грудня 2020 року у справі № 742/2585/19.
При цьому, з урахуванням конкретних обставин, зокрема, ціни позову, суд може обмежити даний розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи. Так, у визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо.
Змістом пункту 1 частини 2 статті 137, частини 8 статті 141 ЦПК України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.
Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини 2 статті 137 цього Кодексу).
У розумінні положень частини п'ятої статті 137 ЦПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат зі складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.
Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині четвертій статті 141 ЦПК України. Разом з тим, у частині п'ятій наведеної норми визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.
Зокрема відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обгрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.
Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною четвертою статті 141 ЦПК України, визначені також положеннями частин шостої, сьомої, дев'ятої статті 141 цього Кодексу.
При вирішенні питання про розподіл судових витрат, суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на правову допомогу або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами п'ятою, шостою, сьомою статті 141 ЦПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.
У такому випадку суд, керуючись п'ятою, шостою, сьомою статті 141 ЦПК України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв'язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.
ОСОБА_1 на підтвердження витрат на правничу допомогу у суді першої інстанції долучено детальний розрахунок витрат на правову допомогу, які поніс ОСОБА_1 , за змістом якого адвокатом надано правничу допомогу з ознайомлення із позовною заявою, додатками до неї, консультації та обрання правової позиції тривалістю 1 год. вартістю 1400 грн.; складання відзиву тривалістю 2 год, вартістю 2800 грн.; здійснення підрахунків, виготовлення копій документів (додатків до відзиву) та подачі до суду тривалістю 1 год. вартістю 1400 грн., виїзд власним транспортом до суду з м.Чернівці до м.Новоселиця для участі у судовому засіданні тривалістю 1 год. вартістю 1400 грн., участі у судовому засіданні 15 лютого 2022 року тривалістю 30 хв. вартістю 700 грн. на загальну суму 7700 грн.
Також адвокатом Загарія О.Д. та ОСОБА_1 складено акт від 21 лютого 2022 року про надані послуги за договором про надання професійної правничої допомоги від 23 грудня 2021 року вартістю 7700 грн.
Відповідно акту, складеного адвокатом Загарія О.Д. та ОСОБА_1 21 лютого 2022 року про надані послуги за договором про надання професійної правничої допомоги від 23 грудня 2021 року адвокатом надано послуги з ознайомлення із позовною заявою, додатками до неї, консультації та обрання правової позиції ; складання відзиву; здійснення підрахунків, виготовлення копій документів (додатків до відзиву) та подачі до суду, виїзд власним транспортом до суду з м.Чернівці до м.Новоселиця для участі у судовому засіданні, участі у судовому засіданні 15 лютого 2022 року на загальну суму 7700 грн.
З огляду на те, що рішенням Новоселицького районного суду Чернівецької області від 15 лютого 2022 року у позові Міського комунального підприємства «Чернівцітеплокомуненерго» до ОСОБА_1 про стягнення оплати за надані житлово-комунальні послуги з постачання теплової енергії відмовлено витрати на оплату професійної правничої допомоги підлягають відшкодуванню ОСОБА_1 .
Разом з тим при вирішенні питання про розподіл судових судом першої інстанції не враховано складність справи та виконаних адвокатом робіт, значення справи для ОСОБА_1 , реальність надання адвокатських послуг (їх дійсності та необхідності).
Ураховуючи складність справи та виконаних адвокатом робіт, час, витрачений на виконання відповідних робіт, обсяг наданих послуг та виконаних робіт, значення справи для ОСОБА_1 , реальність надання адвокатських послуг (їх дійсності та необхідності), виходячи з конкретних обставин справи, ураховуючи принципи співмірності, колегія суддів вважає обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для справи, відшкодувати ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у суді першої інстанції в сумі 2500 грн.
Висновки апеляційного суду за результатами розгляду апеляційної скарги
Згідно із п.4 ч.1 ст.376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Тому додаткове рішення Новоселицького районного суду Чернівецької області від 04 березня 2022 року підлягає зміні з підстав, передбачених п.4 ч.1ст.376 ЦПК України.
Керуючись п.2 ч.1 ст.374, п.4 ч.1 ст.376 ЦПК України,
Апеляційну скаргу Міського комунального підприємства «Чернівцітеплокомуненерго» задовольнити частково.
Додаткове рішення Новоселицького районного суду Чернівецької області від 04 березня 2022 року змінити.
Стягнути з Міського комунального підприємства «Чернівцітеплокомуненерго» на користь ОСОБА_1 витрат на професійну правничу допомогу в сумі 2500 грн.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення
Дата складання повного судового рішення 29 травня 2022 року.
Судді: Н.Ю. Половінкіна
Н.К. Височанська
М.І. Кулянда