І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И Справа №1-92/10
м.Радомишль. 14 червня 2010 року.
Радомишльський районний суд Житомирської області в складі: головуючого - судді Невмержицького І.М.
при секретарі Пузійчук І.М.
з участю прокурора:
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Радомишль справу по обвинуваченню:
ОСОБА_1,
ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки с.Варовськ Іванківського району Київської області, проживаючої в АДРЕСА_1 українка, гр.України, з середньою освітою, не працюючої, раніше не судимої,
У вчинені злочину, передбаченого ч.1 ст.203 КК України, -
На протязі 2010 року підсудна ОСОБА_1, з метою отримання прибутку почала займатися забороненим видом господарської діяльності - виготовленням з метою збуту та збутом алкогольного напою домашнього виробництва (самогону), достовірно знаючи, що даний вид діяльності є забороненим, оскільки, згідно ч.3 ст.2 Закону України "Про державне регулювання виробництва й обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" № 481/95 - ВР від 19 грудня 1995 року виготовлення алкогольних напоїв здійснюється виключно суб"єктами підприємницької діяльності із обов"язковим отриманням відповідної ліцензії, не мала права займатися даним видом діяльності.
Підсудна ОСОБА_2, в 2010 році, використовуючи агрегат для виготовлення алкогольних напоїв домашнього виробництва (самогонний апарат), за допомогою якого виробляла міцний алкогольний напій домашнього виробництва (самогон), використовуючи саморобну закваску із цукру та спиртних дріждів, яку самостійно готувала. Таким чином, підсудна, на протязі січня 2010 року неодноразово виготовляла з метою збуту самогон, який щоденно реалізовувала (продавала), в різних кількостях, жителям села Краснобірка Радомишльського району, отримуючи за це доход у вигляді певних грошових сум з розрахунку 12 гривень за 0,5 літра самогону. В результаті незаконних дій по збуту самогону за місцем проживання підсудної утворилось місце для постійного продажу самогону і жителі с.Краснобірка Радомишльського району, в любий час доби, безперешкодно, купували даний самогон в необмеженій кількості, а підсудна отримувала від цього прибуток.
Так, 06 квітня 2010 року підсудна ОСОБА_1, за місцем свого проживання, незаконно збула ОСОБА_3 0,25 літра самогону, отримавши за це гроші в сумі 6 гривень.
11 квітня 2010 року підсудна, за місцем свого проживання, незаконно збула ОСОБА_4 0,5 літра самогону, отримавши за це гроші в сумі 12 гривень.
17 квітня 2010 року підсудна, за місцем свого проживання, незаконно збула ОСОБА_5 0,25 літра самогону, отримавши за це гроші в сумі 6 гривень.
Проданий підсудною ОСОБА_1 самогон згідно висновків спеціаліста являвся міцним алкогольним (спритовмісним) напоєм кустарного виробництва, міцністю 42% об"єму спирту при 20 гр.С.
23 квітня 2010 року під час огляду на території господарства підсудної ОСОБА_1 за адресою АДРЕСА_1, було вилучено самогонний апарат, самогонну закваску а також самогон, який, згідно висновків спеціаліста, являється міцним алкогольним напоєм домашнього виготовлення, міцністю 30% об"єму спирту при 20 гр.С.
В судовому засіданні підсудна ОСОБА_1 свою винуватість у вчиненні злочину, передбаченого ст.203 ч.1 КК України, визнала повністю, щиро розкаялась у вчиненому, і пояснила суду, що дійсно у зв"язку з тяжким матеріальним станом, вона вирішила займатись самогоноварінням, а самогон збувати громадянам.
Винність підсудної ОСОБА_1 у вчиненні злочину передбаченого ст. 203 ч.1 КК України, повністю стверджується дослідженими в судовому засіданні доказами:
- як видно з протоколу огляду від 06.04.2010 року, в с.Краснобірка Радомишльського району у ОСОБА_3 було вилучено 0,25 літра самогону, який вона придбала в підсудної по місцю її проживання.
(а.с. 5)
- як видно з протоколу огляду від 11.04.2010 року, в с.Краснобірка Радомишльського району у ОСОБА_4 було вилучено 0,5 літра самогону, який він придбав в підсудної по місцю її проживання.
(а.с. 7)
- як видно з протоколу огляду від 17.04.2010 року, в с.Краснобірка Радомишльського району у ОСОБА_5 було вилучено 0,25 літра самогону, який він придбав в підсудної по місцю її проживання.
(а.с. 9)
- як видно з протоколу огляду від 23.04.2010 року, з території господарства підсудної ОСОБА_1 вилучено самогонний апарат, самогонну закваску та самогон.
(а.с.26-27)
- як видно з висновків спеціалістів №№2/690, 2/689, 2/691, 2/744, 2/745 рідина в пляшках, які були вилучені у ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_1, являється міцним алкогольним (спиртовмісним) напоєм кустарного виробництва - самогоном.
(а.с.15-16,18-19,21-22,34-35,37-38)
за місцем проживання підсудна ОСОБА_1 характеризується з позитивної сторони.
(а.с. 39)
Оцінивши дослідженні в судовому засіданні докази в їх сукупності суд приходить до висновку про повну доведеність винуватості ОСОБА_1 в зайнятті видом господарської діяльності, щодо якого є спеціальна заборона, встановлена законом і такі її дії кваліфікує за ч.1 ст.203 КК України.
При обранні підсудній ОСОБА_1 міри покарання суд враховує характер і ступінь тяжкості скоєного нею злочину, особу підсудної, її вік, позитивну характеристику, її щире каяття, що вона раніше не притягувалася до кримінальної відповідальності і обирає таку в межах санкції пред"явленого обвинувачення - у вигляді штрафу. Відповідно до роз"яснень, що містяться в п.17 постанови Пленуму Верховного суду України від 24.10.2003 року №7 "Про практику призначення судами кримінального покарання", позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю застосовується як додаткове покарання коли вчинення злочину було пов"язано з посадою підсудного або із зайняттям ним певною діяльністю.
Із матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 не була зареєстрована як підприємець, ніяким видом діяльності не займалася, тому суд не застосовує до підсудної додаткову міру покарання.
Обставиною яка пом"якшує покарання ОСОБА_1 є її щире каяття.
Обставин, які б обтяжували покарання підсудної ОСОБА_1 в судовому засіданні не встановлено.
Речові докази по справі відсутні.
Судові витрати по справі відсутні.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.323, 324 КПК України, суд -
ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні злочину передбаченого ст.203 ч.1 КК України і призначити їй покарання у вигляді штрафу у розмірі 850,00 грн.
Запобіжний захід засудженій ОСОБА_1 до вступу вироку в законну силу залишити попередній - зобов"язання про явку.
Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Житомирської області через Радомишльський районний суд протягом п"ятнадцяти діб з моменту його проголошення.
Суддя Радомишльського
районного суду І.М.Невмержицький