Справа №303/2191/22
2/303/298/22
ряд. стат. звіту - 69
26 травня 2022 року м.Мукачево
Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області
в особі головуючого-судді Куцкір Ю.Ю.
при секретарі Славич М.В.
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження в залі суду в м. Мукачево цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про збільшення розміру аліментів на неповнолітню дитину,-
Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду із позовною заявою до ОСОБА_2 про збільшення розміру аліментів на неповнолітню дитину.
Позов мотивований тим, що судовим наказом Мукачівського міськрайонного суду від 27.12.2018 року стягнуто аліменти з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у розмірі 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 12.12.2018 року і до досягнення дітьми повноліття. На даний час ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 вже досягла повноліття і на неї аліменти не стягуються, хоча вона продовжує знаходитися на утримання позивача. Також позивач зазначає, що з часу ухвалення рішення про стягнення аліментів витрати на утримання дітей значно зросли, в зв'язку з чим стягуваних аліментів не вистачає на утримання дітей.
Ухвалою Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 04 травня 2022 року відкрито провадження у справі та вирішено розглядати справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику сторін) за наявними у справі матеріалами. Також вказаною ухвалою відповідачу встановлено п'ятнадцятиденний строк для подання відзиву на позовну заяву.
Розгляд справи проводиться в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.
Дослідивши матеріали справи та надані сторонами докази, суд приходить до висновку, що позов підлягає до часткового задоволення.
Судовим наказом судді Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 27.12.2018 року було стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 в розмірі 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, на кожну дитину щомісячно, починаючи з 12.12.2018 року і до досягнення дітьми повноліття (а.с. 4).
Судовим наказом судді Саксаганського районного суду м.Кривого Рогу Дніпропетровської області від 22.10.2018 року було стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_5 аліменти на утримання малолітніх дітей: ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 в розмірі 1/3 частки від усіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50% та не більше 10 прожиткових мінімумів для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 08.08.2018 року та до досягнення дітьми повноліття.
З позовної заяви слідує, що позивачу не достатньо коштів для матеріального утримання доньки та належного її розвитку.
Дані правовідносини регулюються Сімейним кодексом України.
Відповідно до ч.3 ст.181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Частиною 1 ст.182 СК України передбачено, що при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.
В частині 2 цієї статті зазначено, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Відповідно до ч.1 ст.192 СК України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ст.3 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року (яка була ратифікована Постановою Верховної Ради України №789-XII від 27 лютого 1991 рокуі набула чинності для України 27 вересня 1991 року), в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
Згідно з ч.2 ст.3 Конвенції про права дитини, держави-учасниці зобов'язуються забезпечити дитині такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов'язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживають всіх відповідних законодавчих і адміністративних заходів.Держави-учасниці забезпечують у максимально можливій мірі виживання і здоровий розвиток дитини (ч.2 ст.6 цієї Конвенції).
Також, частинами 1 та 2 ст.27 Конвенції про права дитини визначено, що держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Відповідно до змісту ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», при розгляді справ українські суди повинні застосовувати Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Також, у п.12 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 року №14 «Про судове рішення у цивільній справі» зазначено, що «в мотивувальній частині кожного рішення у разі необхідності мають бути посилання на Конвенцію та рішення Європейського суду, які згідно з Законом №3477 «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є джерелом права і підлягають застосуванню в такій справі».
Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та Протоколи до неї є складовою національного законодавства України. Рішення Європейського суду є офіційною формою роз'яснення основних (невідчужуваних) прав кожної людини, закріплених і гарантованих Конвенцією, яка є частиною національного законодавства, та у зв'язку з цим джерелом законодавчого правового регулювання і правозастосування в Україні.
Відповідно до ст.5 «Рівноправність подружжя» Протоколу №7 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (Конвенцію ратифіковано Законом України №475/97-ВРвід 17.07.1997 року) кожен з подружжя у відносинах між собою і в їхніх відносинах зі своїми дітьми користується рівними правами та обов'язками цивільного характеру, що виникають зі вступу у шлюб, перебування в шлюбі та у випадку його розірвання. Ця стаття не перешкоджає державам вживати таких заходів, що є необхідними в інтересах дітей.
У відповідності до ст.8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх заміняють, несуть відповідальність за створення необхідних для всебічного розвитку дитини відповідно до законів України.
Відповідно до ч.3 ст.181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.
Таким чином, аналізуючи вищезазначені обставини та факти, враховуючи принципи об'єктивності та справедливості, наявність на утриманні відповідача трьох неповнолітніх дітей та досягнення четвертою дитиною повноліття, суд приходить до висновку, що розмір аліментів у сумі 4000 гривень є завеликим, а тому визнає аліменти у розмірі 1700 гривень.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст.51 Конституції України, ст.ст. 180, 183, 192 Сімейного кодексу України, ст.5 Протоколу №7 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», ст. ст. 2, 19, 76-83, 95, 141, 258, 259, 263, 264, 265, 268, 274 ЦПК України, суд, -
Позов задоволити - частково.
Збільшити розмір аліментів визначений судовим наказом судді Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області по справі №303/7796/18 та стягнути із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у твердій грошовій сумі у розмірі 1700 (одна тисяча сімсот) гривень, щомісячно, до досягнення дитиною повноліття.
Стягнути із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 - 992 (дев'ятсот дев'яносто дві) гривні 40 копійок сплаченого судового збору.
На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Закарпатського апеляційного суду, протягом 30 днів з дня його проголошення.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , паспорт серії НОМЕР_2 виданий Мукачівським РВ УМВС України в Закарпатській області, місце проживання АДРЕСА_1 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 , останнє відоме місце проживання АДРЕСА_2 .
Повний текст рішення складено 26.05.2022 року.
Головуючий Ю.Ю. Куцкір