Справа № 2-330/2010р.
02 липня 2010 року смт. Березнегувате
Березнегуватський районний суд Миколаївської області у складі:
головуючого судді Лусти С.А.
при секретарі Дячук А.А.,
за участю позивача ОСОБА_1, відповідача ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на причіп за набувальною давністю,
14 квітня 2010 року позивач звернувся до Березнегуватського районного суду Миколаївської області з позовом до відповідача про визнання права власності на причеп за набувальною давністю.
В позові зазначив, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер його дід ОСОБА_3, який був власником причепу МАЗ 8114, д.н. НОМЕР_1. З 2000-го року позивач фактично володів та користувався зазначеним причепом на підставі довіреності. Протягом вищевказаного періоду та після смерті діда, відповідач, який є його сином, ніяких претензій щодо користування позивачем причепом, не пред'являв. В зв'язку з цим позивач вважав, що набув на причеп право власності за набувальною давністю.
В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав, просив суд визнати за ним право власності на причеп за набувальною давністю.
Відповідач в судовому засіданні позовні вимоги позивача визнав в повному обсязі та не заперечував проти визнання за ним права власності на причеп.
Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши докази, суд дійшов до наступного.
ОСОБА_3 на праві власності належав причеп МАЗ 8114, 1989 року випуску, д.н. НОМЕР_1, що підтверджується копією технічного талону від 06 лютого 1990 року (а.с.14).
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 помер, про що свідчить копія свідоцтва про смерть, видана відділом реєстрації актів цивільного стану Новосевастопольської сільської ради Березнегуватського району від 11 грудня 2007 року (а.с.8).
З 2000 року по день смерті діда позивач фактично користувався зазначеним причепом, що підтверджується актом депутата Новосевастопольської сільської ради від 08 лютого 2010 року (а.с.15) та довіреністю на право користування від 06 червня 2005 року, посвідченою секретарем Новосевастопольської сільської ради Березнегуватського району Миколаївської області (а.с.23).
Суд вважає, що між сторонами мають місце правовідносини, щодо набуття права власності на транспортний засіб за набувальною давністю.
Відповідно до ч.1 ст. 344 ЦК України особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном - протягом п'яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено цим Кодексом.
Згідно ч. 3 цієї ж статті, якщо особа заволоділа майном на підставі договору з його власником, який після закінчення строку договору не пред'явив вимоги про його повернення, вона набуває право власності за набувальною давністю на нерухоме майно через п'ятнадцять, а на рухоме майно - через п'ять років з часу спливу позовної давності.
Частина 3 даної статті передбачає, що право власності за набувальною давністю на нерухоме майно, транспортні засоби, цінні папери набувається за рішенням суду.
З огляду на викладене суд дійшов висновку, що набувальна давність поширюється на випадки фактичного безтитульного володіння чужим майном, хоч би володіння спочатку і мало правову підставу. Позивач почав безтитульно володіти причепом лише після смерті його власника, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1. З вказаної дати до моменту подання позову до суду не пройшло 5 років, які встановлено законодавством для набуття права власності на рухому річ за набувальною давністю, а тому позовні вимоги позивача задоволенню не підлягають.
Керуючись ст. 344 ЦК України, ст. ст. 10, 11, 209, 212 - 215, 218 ЦПК України, суд
У задоволенні позову ОСОБА_1 - відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Миколаївської області через суд першої інстанції шляхом подання в 10-денний строк, з дня проголошення рішення, заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.
Суддя С.А. Луста