Справа № 2-20/2010р.
02 липня 2010 року смт. Березнегувате
Березнегуватський районний суд Миколаївської області у складі:
головуючого судді Лусти С.А.
при секретарі Дячук А.А.,
за участю представника позивача Кононенко І.В.,
відповідача ОСОБА_2, представника відповідача - адвоката ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Березнегуватського районного споживчого товариства до ОСОБА_2 про відшкодування майнової шкоди,
28 січня 2009 року Березнегуватське районне споживче товариство, (надалі Березнегуватське РайСТ), звернулося до Березнегуватського районного суду Миколаївської області з позовом до відповідачки про відшкодування майнової шкоди.
В позові зазначено, що відповідачка, працюючи комірником в товаристві позивача, допустила нестачу товарно-матеріальних цінностей на суму 8 258,34 грн., яка була виявлена в результаті проведеної інвентаризації. Від відшкодування шкоди в добровільному порядку відповідачка відмовляється.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала та пояснила, що відповідачка близько 2 років працювала комірником Березнегуватського РайСТ. За період роботи неодноразово допускала нестачу товарно-матеріальних цінностей. Після проведеної інвентаризації 02 червня 2008 року у відповідачки було виявлено нестачу товарно-матеріальних цінностей на суму 8 258,34 грн. В добровільному порядку відповідачка нестачу не відшкодовує тому позивач змушений був звернутися до суду за відшкодуванням в примусовому порядку.
Відповідачка в судовому засіданні заперечувала проти позовних вимог, пояснила, що недостача товарно-матеріальних цінностей виникла не з її вини, оскільки незадовго до проведення інвентаризації, з 13 до 21 травня 2008 року, вона знаходилася на стаціонарному лікуванні в Березнегуватській ЦРЛ під час якого склади, з переданими їй матеріальними цінностями, відкривалися та з них видавався товар за вказівкою керівництва РайСТ. Крім того, склад з горілчаними виробами, на період її хвороби, був переданий без інвентаризації іншій матеріально-відповідальній особі.
Представник відповідача проти позовних вимог позивача заперечувала, вважала їх безпідставними та необгрунтованими.
Заслухавши пояснення сторін та дослідивши докази, суд встановив наступні факти і відповідні їм правовідносини.
29 вересня 2006 року, розпорядженням № 88, відповідачка була прийнята на посаду комірника Березнегуватського РайСТ (а.с.25).
Того ж дня з нею було укладено договір про повну індивідуальну матеріальну відповідальність за збереження переданих товарно-матеріальних цінностей (а.с.24).
29 лютого 2008 року позивачем було проведено інвентаризацію матеріальних цінностей, переданих відповідачці, за результатами якої виявлено надлишки товару на суму 17,68 грн.
В період з 13 до 21 травня 2008 року відповідачка знаходилася на стаціонарному лікуванні в Березнегуватській центральній районній лікарні, про що свідчить довідка від 27 лютого 2009 року (а.с.41).
Протягом періоду лікування відповідачки працівниками Березнегуватського РайСТ, у її відсутність, без проведення інвентаризації товарно-матеріальних цінностей, зі складських приміщень проводилася видача товару, переданого відповідачці на зберігання. Даний факт підтверджується одержаними у судовому засіданні показами свідків ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, розпорядженням в.о. голови правління Березнегуватського РайСТ № 13 від 14 травня 2008 року (а.с.42) та не заперечується представником позивача.
Крім того, протягом періоду хвороби відповідачки склад горілчаних виробів, за який вона несла матеріальну відповідальність, без проведення інвентаризації був переданий іншій матеріально-відповідальній особі. Даний факт підтверджується одержаними у судовому засіданні показами свідків ОСОБА_7, ОСОБА_6, розпорядженням в.о. голови правління Березнегуватського РайСТ № 13 від 14 травня 2008 року (а.с.42) та не заперечується представником позивача.
02 червня 2008 року позивачем, згідно розпорядження в.о. голови правління № 25 від 02 червня 2008 року (а.с.21), було проведено інвентаризацію товарно-матеріальних цінностей переданих відповідачці, та виявлено нестачу в розмірі 8 258,34 грн., з яких товари - 7 738,28 грн., тара - 288,50 грн., бракований товар - 231,60 грн. (а.с.5-23).
Суд вважає, що між сторонами мають місце цивільно-правові відносини по відшкодуванню майнової шкоди.
Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала, за наявності її вини.
Підпунктом «в» пункту 3 Інструкції по інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів і документів та розрахунків, затвердженої наказом Міністерства фінансів України № 69 від 11 серпня 1994 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 26 серпня 1994 року за № 202/412, передбачено, що при зміні матеріально-відповідальних осіб проведення інвентаризації є обов'язковим.
Частина 1 ст. 60 ЦПК України передбачає, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Судом не приймається до уваги твердження представника позивача про правомірність видачі зі складу матеріальних цінностей в період хвороби відповідачки за участі її чоловіка на підставі розпорядження в.о. голови правління № 13 від 14 травня 2008 року, оскільки він не перебуває в трудових відносинах з позивачем та його присутність, як члена комісії в якості чоловіка матеріально-відповідальної особи, чинним законодавством не передбачена.
З огляду на викладене, враховуючи недодержання позивачем вимог чинного законодавства про обов'язковість проведення інвентаризації товарно-матеріальних цінностей при зміні матеріально-відповідальної особи, суд приходить до висновку, що вина відповідачки у допущенні нестачі товарно-матеріальних цінностей в період з 29 лютого по 02 червня 2008 року не доведена, а тому звернення до суду позивача є не обґрунтованим, позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню.
На підставі зазначеного, керуючись ст. 1166 ЦК України, ст. ст. 10, 11, 60, 209, 212 - 215, 218 ЦПК України, суд
В задоволенні позову Березнегуватського районного споживчого товариства відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Миколаївської області через суд першої інстанції шляхом подання в 10-денний строк, з дня проголошення рішення, заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.
Суддя С.А. Луста