Справа № 2-921
2010 рік
18 червня 2010 року. Коломийський міськрайонний суд
Івано-Франківської області
у складі: Головуючого судді Димашка В.П.
з участю секретаря Чернової О.А.
позивача ОСОБА_1
представника позивача, адвоката ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Коломия справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про виселення із будинку без надання іншого житлового приміщення, -
Позивач ОСОБА_1 звернулася з позовом в якому просила виселити відповідача ОСОБА_3 з будинку АДРЕСА_1 без надання іншого житлового приміщення та стягнути судові витрати по справі.
Вимоги мотивувала тим, що з відповідачем вона уклала шлюб 04.12.1998 року, який розірвали 13.04.2006 року у відділі реєстрації актів цивільного стану Коломийського міськрайонного управління юстиції.
В шлюбі вони придбали одноквартирний житловий будинок АДРЕСА_2, а також житловий будинок АДРЕСА_1.
Вони не могли дійти згоди про поділ нерухомого майна, а тому вона була змушена звернутися з позовом до суду. Рішенням Коломийського міськрайонного суду від 27 лютого 2009 року нерухоме майно, що належало їм на праві спільної сумісної власності, поділено між ними таким чином: їй виділено будинковолодіння АДРЕСА_1 а відповідачу будинковолодіння АДРЕСА_2.
ЇЇ право власності на будинок АДРЕСА_1 зареєстровано в МБТІ на підставі цього рішення.
Відповідач продовжує проживати в належному їй на праві приватної власності будинку і відмовляється виселитися в добровільному порядку.
Проживаючи в будинку відповідач постійно влаштовує скандали та сварки, погрожує їй розправою. У власному будинку вона не можу почуватися спокійно та безпечно. Він має інший будинок в м. Коломия, але продовжує проживати в її будинку лише з однією метою, щоб шкодити та нервувати її.
Дії відповідача, що направлені на влаштування постійних сварок та скандалів, порушують її право на вільне та спокійне проживання у власному будинку, а тому відповідно до ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном, яке не пов'язане із позбавленням права власності.
Позивачка підтримала позовні вимоги, та вказала, що відповідач на неодноразові її вимоги не звільняє будинок, який їй належить на праві власності.
Представник позивача підтримала позовні вимоги та просила позов задоволити.
Відповідач в судове засідання не з'явився, хоча про місце і час розгляду справи був належним чином повідомлений, у порядку передбаченому законом.
Заслухавши пояснення позивача, представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з таких підстав.
Згідно ст. 319 ЦК України власник володіє, користується та розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.
Згідно ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Згідно ст. 383 ЦК України власник житлового будинку, квартири має право використовувати помешкання для власного проживання, проживання членів своєї сім'ї, інших осіб.
Згідно ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
Встановлено, що позивачка з відповідачем уклала шлюб 04.12.1998 року, який розірвали 13.04.2006 року у відділі реєстрації актів цивільного стану Коломийського міськрайонного управління юстиції.
В шлюбі вони придбали одноквартирний житловий будинок АДРЕСА_2, а також житловий будинок АДРЕСА_1.
Рішенням Коломийського міськрайонного суду від 27 лютого 2009 року нерухоме майно, що належало сторонам на праві спільної сумісної власності, поділено між ними таким чином: позивачці виділено будинковолодіння АДРЕСА_1 а відповідачу будинковолодіння АДРЕСА_2.
Згідно витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 29.10.2009 року, будинок АДРЕСА_1 зареєстровано в Коломийському МБТІ на підставі вищевказаного рішення суду та належить на праві приватної власності ОСОБА_1.
Як вбачається з пояснень позивачки, відповідач продовжує проживати в належному їй на праві приватної власності будинку і відмовляється виселитися в добровільному порядку, проживаючи в будинку відповідач постійно влаштовує скандали та сварки, погрожує їй розправою. У власному будинку вона не може почуватися спокійно та безпечно. Він має інший будинок в м. Коломия, але продовжує проживати в її будинку лише з однією метою, щоб шкодити та нервувати її.
З постанови про відмову в порушенні кримінальної справи від 22.02.2010 року вбачається, що 12.02.2010 року ОСОБА_1 звернулася з заявою в міліцію про те, що її колишній чоловік ОСОБА_3 вчиняє з нею словесні конфлікти погрожує словесно фізичною розправою. В процесі перевірки встановлено, що останнім часом між громадянкою ОСОБА_1 та її колишнім чоловіком ОСОБА_3 існують неприязні відносини, які виникають між ними із-за розподілу майна після розлучення та проживання останнім в будинку, який належить ОСОБА_1 після розподілу майна. ОСОБА_3 незгідний з рішенням суду, оскільки з його слів суд проводився без його участі, тому продовжує жити в будинку, колишньої дружини. На підставі цього між ними часто виникають словесні суперечки під час яких ОСОБА_3 іноді погрожує словесно колишній дружині фізичною розправою та відсудити своє майно.
16.02.2010 року ОСОБА_3 офіційно попереджено про недопустимість вчинення антигромадської поведінки, за що він розписався.
З наведеного вбачається, що відповідач, який є забезпечений власним житлом здійснює перешкоди позивачу у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном, а тому позовну заяву необхідно задовольнити, та виселити відповідача з спірного будинковолодіння без надання іншого жилого приміщення, та стягнути з нього на користь позивачки сплачений нею судовий збір та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи та витрати на надання правової допомоги.
На підставі наведеного, ст.ст. 319, 321, 383, 391 ЦК України, та керуючись ст.ст. 84, 88, 213, 215, 223, 294 ЦПК України, суд
Позов задовольнити. Виселити ОСОБА_3 з житлового будинку АДРЕСА_1, без надання іншого жилого приміщення.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 8 грн. 50 коп. судового збору, 37 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення, та 1160 грн. потрачених на правову допомогу.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку.
Заяву про апеляційне оскарження рішення суду до апеляційного суду Івано-Франківської області може бути подано протягом 10 днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 20 днів після подання заяви на апеляційне оскарження через Коломийський міськрайонний суд.
Суддя: