Справа № 120/6736/21-а
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Крапівницька Н. Л.
Суддя-доповідач - Сушко О.О.
27 травня 2022 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Сушка О.О.
суддів: Залімського І. Г. Мацького Є.М. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Вінницькій області на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 02 грудня 2021 року (м. Вінниця) у справі за адміністративним позовом Головного управління ДПС у Вінницькій області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу в сумі 86398,35 гривень,
позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив стягнути з фізичної особи ОСОБА_1 податкову заборгованість в сумі 86398,35 грн.
Відповідно до рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 02 грудня 2021 року в задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись з вказаним рішенням позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказане рішення та ухвалити нове, яким задовольнити позов.
На обґрунтування апеляційної скарги позивач зазначив, що за відповідачем рахується заборгованість з податку на нерухоме майно, що складає всього 86398,35 грн, в тому числі, основного платежу - 86398,35 грн, штрафної санкції - 0,00 грн, пені - 0,00 грн. Вказана заборгованість виникла 26.08.2019 на підставі податкових повідомлень - рішень форми «Ф» за: №0083762-5006-0221 від 10.04.2019, №0105002-5005-0221 від 06.05.2020. Незважаючи на те, що відповідачу надсилалась податкова вимога за № 284597-50 від 09.09.2019, спірна заборгованість залишається непогашеною.
Розглянувши матеріали справи, колегія суддів апеляційної інстанції, дійшла висновку, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, виходячи з наступного.
Судом першої інстанції та під час апеляційного провадження встановлено, що за відповідачем рахується заборгованість з податку на нерухоме майно, що складає всього 86398,35 грн, в тому числі основного платежу - 86398,35 грн, штрафної санкції - 0,00 грн, пені - 0,00 грн. Вказана заборгованість виникла 26.08.2019 на підставі податкових повідомлень - рішень форми «Ф» за: №0083762-5006-0221 від 10.04.2019, №0105002-5005-0221 від 06.05.2020.
Відмовляючи у задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач діяв на підставі, в межах та у спосіб, що передбаченні Конституцією та законами України.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.
Так, згідно з п.п.15.1-15.2 ст.15 ПК України платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом. Кожний з платників податків може бути платником податку за одним або кількома податками та зборами.
Грошове зобов'язання платника податків відповідно до пп.14.1.39 п.14.1 ст.14 ПК України - це сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
Податкове зобов'язання згідно з п.п.14.1.156 п.14.1 ст.14 ПК України - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).
Підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що податковим боргом є сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
В силу пп. "а" пп. 266.10.1 п. 266.10 ст. 266 ПК України податкове зобов'язання за звітний рік з податку сплачується фізичними особами протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення.
Тобто, обчислена контролюючим органом сума податку з об'єкта/об'єктів житлової/нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних осіб, повинна бути сплачена останніми протягом 60 днів з дня вручення відповідного податкового повідомлення-рішення.
У відповідності до пп.266.7.1 п.266.7 ст.266 ПК України обчислення суми податку з об'єкта/об'єктів житлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості.
Податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку, обчисленого згідно з підпунктом 266.7.1 пункту 266.7 цієї статті, та відповідні платіжні реквізити, зокрема, органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням кожного з об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його податкової адреси (місцем реєстрації) до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком) (пп.266.7.2 п.266.7 ст.266 ПК України).
За змістом п.42.1 ст.42 ПК України податкові повідомлення-рішення, податкові вимоги або інші документи, адресовані контролюючим органом платнику податків, повинні бути складені у письмовій формі, відповідним чином підписані та у випадках, передбачених законодавством, завірені печаткою такого контролюючого органу.
Пунктом 42.2 статті ПК України передбачено, що документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, встановленому пунктом 42.4 цієї статті, за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).
Пунктом 58.3 статті 58 ПК України обумовлено, що податкове повідомлення-рішення вважається належним чином врученим платнику податків (крім фізичних осіб), якщо його надіслано у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу. Податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) фізичній особі, якщо його вручено їй особисто чи її представникові, надіслано на адресу за місцем проживання або останнього відомого місцезнаходження фізичної особи з повідомленням про вручення або у порядку, визначеному пунктом 42.4 статті 42 цього Кодексу. У такому самому порядку надсилаються податкові вимоги та рішення про результати розгляду скарг.
У разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.
У разі якщо вручити податкове повідомлення-рішення неможливо через помилку, допущену контролюючим органом, податкове повідомлення-рішення вважається таким, що не вручено платнику податків.
Також, пунктом 59.1 ст. 59 ПК України передбачено, що у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Податкова вимога може надсилатися (вручатися) контролюючим органом за місцем обліку платника податків, в якому обліковується податковий борг платника податків.
Податкова вимога не надсилається (не вручається), якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. У разі збільшення загальної суми податкового боргу до розміру, що перевищує шістдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, контролюючий орган надсилає (вручає) податкову вимогу такому платнику податків.
Податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання.
Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення податкового боргу та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов'язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.
У разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.
Як встановлено з матеріалів справи, податкові повідомлення - рішення форми «Ф» за: №0083762-5006-0221 від 10.04.2019, №0105002-5005-0221 від 06.05.2020 та податкова вимога за №284597-50 від 09.09.2019 направлялись позивачем рекомендованим листом з повідомленням на адресу відповідача: АДРЕСА_1 однак були повернуті з відмітками "адресат відсутній" та "за закінченням терміну зберігання".
При цьому, слід враховувати відповідь Адресно-довідкового підрозділу ГУ ДМС України у Вінницькій області від 11.08.2021 за вхідним номером документу 49074/21, згідно з якої відповідач з 30.09.2003 по теперішній час зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 .
Отже, податковий орган надсилав податкову вимогу та податкові повідомлення-рішення на поштову адресу, до якої відповідач немає відношення та яка не є його місцем реєстрації.
Водночас належних та допустимих доказів на підтвердження того факту, що така адреса є податковою адресою відповідача суду не надано, тоді як відповідь Вінницької ДПІ суд першої інстанції вірно не взяв до уваги, оскільки вона не підписана уповноваженою посадовою особою, не засвідчена печаткою відповідної установи та не містить інших необхідних реквізитів (відсутній вихідний номер відповіді). До того ж ця відповідь суперечить офіційним документам щодо зареєстрованого місця проживання відповідача, про які зазначено вище, а тому викликає обґрунтовані сумніви у її достовірності.
Відтак, з огляду на приписи статтей 42, 59, 266 ПК України, відсутні достатні підстави вважати, що податкові повідомлення-рішення та податкова вимога, що надсилались відповідачу, є такими, що вручені платнику податків.
Слід наголосити, що у спірних відносинах саме на позивача покладено обов'язок з доказування правомірності заявлених позовних вимог.
Разом з тим, процес стягнення податкового боргу передбачає неухильне дотримання податковим органом визначених Податковим кодексом України формальних процедур, які, зокрема, включають належне оформлення та направлення податкової вимоги.
Враховуючи викладене, позивач як суб'єкт владних повноважень не довів факту надсилання відповідачу податкових повідомлень - рішень та податкової вимоги з дотриманням вимог чинного податкового законодавства, що є необхідними та обов'язковими умовами для прийняття судом рішення про стягнення з платника податків податкового боргу.
Таким чином, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, яке регулює спірні правовідносини, та повністю спростовуються встановленими у справі обставинами.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Вінницькій області залишити без задоволення, а рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 02 грудня 2021 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Головуючий Сушко О.О.
Судді Залімський І. Г. Мацький Є.М.