Справа № 718/19/22
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Скорейко В.В.
Суддя-доповідач - Гонтарук В. М.
25 травня 2022 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Гонтарука В. М.
суддів: Білої Л.М. Матохнюка Д.Б. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 на рішення Кіцманського районного суду Чернівецької області від 21 березня 2022 року (ухвалене в м. Кіцмань) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до старшого державного інспектора контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру в Чернівецькій області Костащука Валерія Миколайовича, третя особа на стороні відповідача - Головне управління Держгеокадастру в Чернівецькій області про визнання протиправними та скасування постанов у справі про адміністративне правопорушення,
в січні 2022 року позивач звернувся до суду з позовом до старшого державного інспектора контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру в Чернівецькій області Костащука Валерія Миколайовича, третя особа на стороні відповідача - Головне управління Держгеокадастру в Чернівецькій області про визнання протиправними та скасування постанов у справі про адміністративне правопорушення.
Рішенням Кіцманського районного суду Чернівецької області від 21 березня 2022 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням представник позивача подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказане рішення та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги.
В обґрунтування апеляційної скарги апелянт послався на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, що, на його думку, призвело до неправильного вирішення спору.
Відповідач своїм правом, передбаченим ст.ст. 300, 304 КСС України не скористався та не подав відзив на апеляційну скаргу.
24 травня 2022 року до суду від представника позивача надійшла заява про розгляд справи без участі представників позивача.
Інші сторони в судове засідання не з'явились, про час, день та місце розгляду справи повідомлені завчасно та належним чином. Причини неявки суду не відомі.
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.
З огляду на викладене, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.
За таких умов, згідно з ч. 4 ст. 229 КАС України у випадку неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, під час судового розгляду повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не відбувається.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що остання не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як вірно встановлено судом першої інстанції та підтверджено під час апеляційного розгляду неоспорені факти про те, що 29 грудня 2021 року державним інспектором контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру у Чернівецькій області Костащуком В.М., винесено постанову №913-ДК/0354По/08/01-21 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 53-1 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 170 гривень (а.с.28).
Згідно із повідомлення Головного управління Держгеокадастру у Чернівецькій області про сплату шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням від 29.12.2021 року № 913-ДК/0220 ШК/11/01/-21, ОСОБА_1 зобов'язано у 15-ти денний термін сплатити розмір шкоди, заподіяної внаслідок використання частини власної земельної ділянки не за цільовим призначенням у розмірі 5 450 грн. 72 коп., що підтверджується Розрахунком розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки (а.с.28), та повідомити про сплату шкоди у 3- денний термін.
Відповідно до Акту перевірки дотримання вимог земельного законодавства за об'єктом земельної ділянки Головного управління Держгеокадастру у Чернівецькій області №913-ДК/881/АП/09/01-21 від 15.12.2021 року, встановлено, що ОСОБА_1 самовільно зайняв земельну ділянку площею 1,3376 га. з кадастровим номером 7322589700:02:001:0103 із земель сільськогосподарського призначення (рілля) приватної власності, яка перебуває в оренді ТзОВ «Агрофірма «Оршівська». На цю земельну ділянку у ОСОБА_1 є державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЛ № 287668, виданий 09.02.2011 року. Самовільне зайняття земельної ділянки здійснено шляхом обробітку її сільськогосподарською технікою та встановлення межових знаків (дерев'яних стовпів), чим порушив ст.ст. 125,126 ЗКУ (а.с.22).
Згідно Акту обстеження земельної ділянки Головного управління Держгеокадастру у Чернівецькій області №913-ДК/0200/АО/10/01-21 позивач від виїзду на земельну ділянку та підпису відмовився (а.с.27).
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення №913-ДК/0335П/07/01-21 від 15.12.2021 року, ОСОБА_1 вчинив самовільне зайняття земельної ділянки площею 1,3376 га з кадастровим номером 7322589700:02:001:0103 із земель сільськогосподарського призначення (рілля) приватної власності, розташованої за межами с.Южинець на території Ставчанської сільської ради Чернівецького району Чернівецької області, що перебуває в оренді ТзОВ «Агрофірма «Оршівська», згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права №36838420 від 02.09.2014 року. Самовільне зайняття земельної ділянки здійснено шляхом обробітку її сільськогосподарською технікою та встановленням межових знаків (дерев'яних стовпів) (а.с.26).
Відповідно до припису Головного управління Держгеокадастру у Чернівецькій області №913-ДК/0336Пр/03/01-21 від 15.12.2021 року ОСОБА_1 самовільно зайняв земельну ділянку площею 1,3376 га з кадастровим номером 7322589700:02:001:0103 із земель сільськогосподарського призначення (рілля) приватної власності, розташованої за межами с.Южинець на території Ставчанської сільської ради Чернівецького району Чернівецької області, що перебуває в оренді ТзОВ «Агрофірма «Оршівська», згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права №36838420 від 02.09.2014 року. Самовільне зайняття земельної ділянки здійснено шляхом обробітку її сільськогосподарською технікою та встановленням межових знаків (дерев'яних стовпів). Такими діями ОСОБА_1 порушив вимоги ст.ст.125,126 ЗКУ (а.с.25).
29 грудня 2021 року державним інспектором контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру у Чернівецькій області Костащуком В.М., винесено постанову №913-ДК/0355По/08/01-21 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 53-1 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 170 гривень (а.с.35).
Згідно із повідомлення Головного управління Держгеокадастру у Чернівецькій області про сплату шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням від 29.12.2021 року № 913-ДК/0221 ШК/11/01/-21, ОСОБА_1 зобов'язано у 15-ти денний термін сплатити розмір шкоди, заподіяної внаслідок використання частини власної земельної ділянки не за цільовим призначенням у розмірі 3 147 грн 53 коп., що підтверджується Розрахунком розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки (а.с.36), та повідомити про сплату шкоди у 3-денний термін.
Також, відповідно до Акту перевірки дотримання вимог земельного законодавства за об'єктом земельної ділянки Головного управління Держгеокадастру у Чернівецькій області №913-ДК/881/АП/09/01-21 від 15.12.2021 року, встановлено, зокрема, ОСОБА_1 самовільно зайняв земельну ділянку площею 0,7724 га. з кадастровим номером 7322589700:01:002:0022 із земель сільськогосподарського призначення (рілля) приватної власності, що перебуває в оренді ТзОВ «Агрофірма «Оршівська». Самовільне зайняття земельної ділянки здійснено шляхом обробітку її сільськогосподарською технікою та встановлення межових знаків (дерев'яних стовпів), чим порушив ст.ст. 125,126 ЗКУ (а.с.22).
Актом обстеження земельної ділянки Головного управління Держгеокадастру у Чернівецькій області №913-ДК/0201/АО/10/01-21 стверджується те, що від виїзду на земельну ділянку та підпису ОСОБА_1 відмовився (а.с.32).
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення №913-ДК/0336П/07/01-21 від 15.12.2021 року, ОСОБА_1 вчинив самовільне зайняття земельної ділянки площею 0,7724 га з кадастровим номером 7322589700:01:002:0022 із земель сільськогосподарського призначення (рілля) приватної власності, розташованої за межами с.Южинець на території Ставчанської сільської ради Чернівецького району Чернівецької області, що перебуває в оренді ТзОВ «Агрофірма «Оршівська», згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права №39692345 від 10.12.2020 року. Самовільне зайняття земельної ділянки здійснено шляхом обробітку її сільськогосподарською технікою та встановленням межових знаків (дерев'яних стовпів) (а.с.33).
Відповідно до припису Головного управління Держгеокадастру у Чернівецькій області №913-ДК/0337Пр/03/01-21 від 15.12.2021 року ОСОБА_1 самовільно зайняв земельну ділянку площею 0,7724 га з кадастровим номером 7322589700:01:002:0022 із земель сільськогосподарського призначення (рілля) приватної власності, розташованої за межами с.Южинець на території Ставчанської сільської ради Чернівецького району Чернівецької області, що перебуває в оренді ТзОВ «Агрофірма «Оршівська», згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права №39692345 від 10.12.2020 року. Самовільне зайняття земельної ділянки здійснено шляхом обробітку її сільськогосподарською технікою та встановленням межових знаків (дерев'яних стовпів). Такими діями ОСОБА_1 порушив вимоги ст.ст.125,126 ЗКУ (а.с.31).
Вважаючи вказані постанови протиправними, позивач звернувся до суду для їх скасування.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, колегія суддів зазначає наступне.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ст. 1 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» передбачено, що самовільне зайняття земельної ділянки - будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.
За змістом частини другої статті 116 Земельного кодексу України набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.
Згідно із ст.211 ЗК за самовільне зайняття земельних ділянок громадяни та юридичні особи несуть відповідно до законодавства цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність.
За змістом ст.1 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель», самовільне зайняття земельної ділянки - будь-які дії, як свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.
Відповідно до ст.152 ЗК держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.
Відповідно до частини 1 статті 188 Земельного кодексу України державний контроль за використанням та охороною земель здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері здійснення державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі, а за додержанням вимог законодавства про охорону земель - центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.
Згідно з положеннями статті 9 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» державний контроль за використанням та охороною земель, дотриманням вимог законодавства України про охорону земель і моніторинг ґрунтів здійснюються зокрема шляхом проведення перевірок.
Згідно ст.10 Закону України «Про державний контроль за використанням і охороною земель» державні інспектори у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель мають право, зокрема: безперешкодно обстежувати в установленому законодавством порядку земельні ділянки, що перебувають у власності та користуванні юридичних і фізичних осіб, перевіряти документи щодо використання та охорони земель; складати акти перевірок чи протоколи про адміністративні правопорушення у сфері використання та охорони земель і дотримання вимог законодавства про охорону земель та розглядати відповідно до законодавства справи про адміністративні правопорушення; викликати громадян, у тому числі посадових осіб, для одержання від них усних або письмових пояснень з питань, пов'язаних з порушенням земельного законодавства України; проводити у випадках, встановлених законом, фотографування, звукозапис, кіно- і відеозйомку як допоміжний засіб для запобігання порушенням земельного законодавства України.
Положеннями ст. 242-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачено, що центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, розглядає справи про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 52-56 та 188-56 цього Кодексу. Від імені центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право Головний державний інспектор України з контролю за використанням та охороною земель та його заступники, головні державні інспектори з контролю за використанням та охороною земель Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва, Севастополя та їхні заступники, старші державні інспектори з контролю за використанням та охороною земель та державні інспектори з контролю за використанням та охороною земель відповідних територій.
Приписами статті 53-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення самовільне зайняття земельної ділянки тягне за собою накладення штрафу на громадян від десяти до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від двадцяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Отже, з аналізу наведених вище приписів законодавства випливає, що обов'язковою умовою фактичного використання земельної ділянки є наявність у особи, що її використовує, правовстановлюючих документів на цю земельну ділянку.
Державні інспектори у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства про охорону земель можуть мати й інші повноваження відповідно до закону.
Отже, в контексті зазначеного, можна дійти висновку, що до повноважень державного інспектора при проведенні перевірки належить окрім іншого, зокрема, встановлення особи правопорушника земельного законодавства, відібрання письмових пояснень у громадян, посадових осіб з питань, пов'язаних з порушенням земельного законодавства.
Як встановлено з матеріалів справи, відповідно до витягу з ДЗК про право власності та речові права на земельну ділянку ОСОБА_1 є законним власником: земельної ділянки площею 0,7724 га з кадастровим №7322589700:01:002:0022 відповідно до Свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 13 вересня 2017 року; земельної ділянки №732258970:02:002:0103 у відповідності до Державного акту на право власності на земельну ділянку ЯЛ №287668 від 09 лютого 0211 року площею 1,3376 га.
Належні позивачеві земельні ділянки - площею 1,3376 га, кадастровий номер 732258970:02:002:0103 перебувають в оренді ТзОВ «Агрофірма Оршівська» до 31.12.2029 року на підставі відповідного договору, а площею 0,7724 га кадастровий №7322589700:01:002:0022- до 31.12.2026 року на підставі відповідного договору.
На підставі додаткової угоди про внесення змін та доповнень до договору оренди землі від 18.09.2017 року, у зв'язку із зміною власника земельної ділянки на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом № НМЕ 686382 ОСОБА_1 , який є спадкоємцем ОСОБА_2 , передав ТзОВ «Агрофірма Оршівська» земельну ділянку з кадастровим номером №7322589700:01:002:0022 в оренду до 31.12.2026 року (а.с. 51).
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 27 закону України «Про оренду землі» орендареві забезпечується захист його права на орендовану земельну ділянку на рівні із захистом права власності на земельну ділянку відповідно до закону. Орендар в установленому законом порядку має право витребувати орендовану земельну ділянку з будь-якого незаконного володіння та користування, на усунення перешкод у користуванні нею, відшкодування шкоди, заподіяної земельній ділянці будь-якими особами.
Зі змісту вказаних договорів вбачається, що ТзОВ «Агрофірма Оршівська» договори оренди діє строком - до 31.12.2029 року та 31.12.2026 року відповідно. Дійсність договору презюмується. До закінчення цих термінів недійсність договорів оренди може бути визнана лише судом. Проте, вищевказані договір оренди землі від 03.01.2019 року та додаткова угода про внесення змін та доповнень до договору оренди землі від 18.09.2017 року позивачем чи іншою особою до суду не оскаржувалися, вони є зареєстрованими в державному реєстрі прав на нерухоме майно.
Суд звертає увагу апелянта, що гарантованому у ч.2 ст. 77 КАС України обов'язку доказування суб'єктом владних повноважень правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності кореспондують вимоги ч.1 ст. 77 КАС України, згідно яких кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Колегія суддів не приймає доводи апелянта про відсутність доказів використання ним земельних ділянок кадастрові номера №7322589700:01:002:0022, 732258970:02:002:0103, оскільки вказані твердження спростовуються складеними за участю директора ТзОВ "Агрофірма "Оршівська" Рудика І.П., старости села Южинець - Радомської О.С. державним інспектором у межах повноважень, передбачених ст. 10 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель", Актами обстеження земельних ділянок, Актами перевірки дотримання вимог земельного законодавства за об'єктом - земельних ділянок, які складені з дотриманням норм чинного законодавства, яке регулює спірні правовідносини.
Окрім того, варто наголосити, що позивач відмовився від участі у проведенні процесуальних дій на його земельних ділянках та підписі в документах за результатами їх проведення.
Також, колегія суддів звертає увагу на те, що в матеріалах справи міститься заява ОСОБА_1 адресована директору ТзОВ «Агрофірма Оршівська», зі змісту якої вбачається, що позивач станом на момент подання вказаної заяви, а саме 03.11.2021 року, вже обробляє спірні земельні ділянки.
Суд апеляційної інстанції наголошує, що перевірка посадовими особами Головного управління Держгеокадастру у Чернівецькій області була проведена 15.12.2021 року, тобто саме після звернення позивача до ТзОВ «Агрофірма Оршівська», що вкотре підтверджує правомірність дій відповідача в даному випадку.
У зв'язку з чим, твердження апелянта про відсутність доказів щодо самовільного зайняття земельних ділянок спростовуються вищенаведеними обставинами.
Твердження позивача про невідповідність обставин, викладених в Акті перевірки, в протоколі та у спірних постановах є безпідставними, оскільки також спростовуються матеріалами справи.
Суд зауважує, що докази - це будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність оспорюваних обставин. Тобто доказом є не факт, не обставина, а фактичні дані.
Належними є докази, які прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у справі, та інших обставин, які мають значення, а також достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.
Достатність доказів визначається як наявність у справі такої сукупності зібраних доказів, яка викликає у суб'єкта доказування внутрішню переконаність у достовірному з'ясуванні наявності або відсутності обставин предмету доказування, необхідних для встановлення об'єктивної істини та прийняття правильного рішення у справі.
Таким чином, провівши системний аналіз норм чинного законодавства та дослідивши обставини справи в повному обсязі, колегія суддів приходить до висновку, що при винесенні спірних постанов відповідач діяв правомірно, відповідно до норм чинного законодавства.
При цьому, оцінюючи наведені апелянтом аргументів, суд апеляційної інстанції вважає, що вказані доводи, наведені в апеляційній скарзі, були ретельно перевірені та проаналізовані судом першої інстанції, та їм була надана належна правова оцінка. Жодних нових аргументів, які б доводили порушення норм матеріального або процесуального права, у апеляційній скарзі не зазначено.
Водночас, відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, доведено правомірність та обґрунтованість своїх дій.
Враховуючи вищевикладені обставини та правові норми чинного законодавства, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що ОСОБА_1 приступивши до самостійного обробітку сільськогосподарською технікою та встановивши межові знаки, вчинив самовільне зайняття належних йому земельних ділянок, які перебували в оренді у ТзОВ «Агрофірма Оршівська», і такими діями вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 53-1 КУпАП, у зв'язку з чим був правомірно був притягнутий відповідачем до адміністративної відповідальності.
Зважаючи на вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права, при цьому доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.
Відповідно до положень статті 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи викладені обставини та з огляду на наведені положення законодавства, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а судове рішення без змін.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Кіцманського районного суду Чернівецької області від 21 березня 2022 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили у порядку ст.ст. 272, 325 КАС України та відповідно до ч. 3 ст. 272 КАС України не може бути оскаржена.
Головуючий Гонтарук В. М.
Судді Біла Л.М. Матохнюк Д.Б.