22 лютого 2022 р.Справа № 440/4272/21
Другий апеляційний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді: Присяжнюк О.В.,
Суддів: Любчич Л.В. , Спаскіна О.А. ,
за участю секретаря судового засідання Мироненко А.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України на окрему ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 26.11.2021 р. (постановлену суддею Сич С.С.) по справі № 440/4272/21
за позовом ОСОБА_1
до Військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України
про визнання бездіяльності протиправною та зобов"язання вчинити певні дії,
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 03.08.2021 р., яке набрало законної сили, позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії задоволено частково.
ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою, в якій просив: визнати протиправними дії, вчинені Військовою частиною НОМЕР_1 на виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 03.08.2021 р. у справі № 440/4272/21 в частині не нарахування та невиплати індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 р. по 28.02.2018 р., з урахуванням базового місяця, визначеного відповідно до пункту 5 Порядку проведення Індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 р. № 1078, та підстав для проведення індексації, передбачених статтею 4 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" від 03.07.1991 р. № 1282-ХІІ (із змінами та доповненнями); зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплати позивачу індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 р. по 28.02.2018 р. із застосуванням січня 2008 року, як місяця, за яким здійснюється обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця, місяця підвищення грошових доходів), з урахуванням виплачених сум.
Окремою ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 26.11.2021 р. заяву позивача задоволено частково, а саме: визнано протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 , вчинені на виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 03.08.2021 р. у справі №440/4272/21, що полягають у нарахуванні та виплаті позивачу індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 р. по 28.02.2018 р., з урахуванням базового місяця - січень 2016 року, чим порушено вимоги Закону України від 03.07.1991 р. №1282-ХІІ "Про індексацію грошових доходів населення" та пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 р. № 1078.
Не погодившись із окремою ухвалою суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, просив скасувати окрему ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 26.11.2021 р. та прийняти постанову, якою відмовити у задоволенні заяві в повному обсязі.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги, апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а саме: вимог Конституції України, Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», Кодексу адміністративного судочинства України та на не відповідність висновків суду обставинам справи.
У судове засідання учасники справи не з'явилися, своїх представників не направили, про дату, час і місце судового засідання повідомлені своєчасно та належним чином, подали суду клопотання про розгляд справи за їх відсутністю.
Відповідно до ч. 4 ст. 229, ч. 2 ст. 313 Кодексу адміністративного судочинства України, у зв'язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового засідання за допомогою технічного запису не здійснювалося.
Суд, перевіривши підстави для апеляційного перегляду, вважає, що вимоги апеляційної скарги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Судовим розглядом встановлено, що ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Військової частини НОМЕР_1 , в якому просив: визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати позивачу індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 р. по 28.02.2018 р. та ненадання довідки з помісячним розрахунком індексації за період з 01.01.2016 р. по 28.02.2018 р.; зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити позивачу індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 р. по 28.02.2018 р. та надати довідку з помісячним розрахунком індексації за період з 01.01.2016 р. по 28.02.2018 р.
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 03.08.2021 р., позов задоволено частково, а саме: визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та невиплати позивачу індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 р. по 28.02.2018 р.; зобов'язано Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити позивачу індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 р. по 28.02.2018 р., з урахуванням базового місяця, визначеного відповідно до пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 р. № 1078, та підстав для проведення індексації, передбачених статтею 4 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" від 03.07.1991 р. № 1282-ХІІ (із змінами та доповненнями); в іншій частині позовних вимог відмовити.
На виконання вищевказаного рішення Полтавського окружного адміністративного суду Військовою частиною НОМЕР_1 нараховано позивачу індексацію грошового забезпечення в загальній сумі 3226,95 грн.
У зв'язку з тим, що, на думку ОСОБА_1 , відповідач не виконує рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 03.08.2021 р., оскільки при проведенні перерахунку за рішенням суду відповідачем розраховано індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 р. по 28.02.2018 р., з урахуванням невірно визначеного базового місяця - січень 2016 року замість січня 2008 року, позивач звернувся до суду із заявою про визнання протирпавними дій відповідача на виконання цього рішення суду.
Частково задовольняючи заяву позивача, суд першої інстанції виходив з того, що дії відповідача щодо нарахування позивачу індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 р. по 28.02.2018 р., з урахуванням базового місяця - січень 2016 року, порушують вимоги Закону України від 03.07.1991 р. № 1282-ХІІ "Про індексацію грошових доходів населення" та пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 р. № 1078, та не відповідають рішенню Полтавського окружного адміністративного суду від 03.08.2021 р.
Суд апеляційної інстанції не погоджується з висновком суду першої інстанції з наступних підстав.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 129-1 Конституції України встановлено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Відповідно до ч. 4 ст. 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом.
Згідно із ч.ч. 2, 3 ст. 14 Кодексу адміністративного судочинства України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Відповідно до ст. 370 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Тобто, рішення суду, яке набрало законної сили є обов'язковим для учасників справи.
Так, у рішеннях Європейського Суду з прав людини у справах "Бурдов проти Росії" від 07.05.2002 р., "Ромашов проти України" від 27.07.2004 р., "Шаренок проти України" від 22.02.2004 р. зазначається, що право на судовий захист було б ілюзорним, якби правова система держави дозволяла щоб остаточне зобов'язальне рішення залишалося без дієвим на шкоду одній із сторін; виконання рішення, винесеного будь-яким судом, має вважатися невід'ємною частиною судового процесу.
Відповідно до ч. 1 ст. 383 Кодексу адміністративного судочинства України, особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
Згідно із ч. 3 ст. 383 Кодексу адміністративного судочинства України, на підтвердження обставин, якими обґрунтовуються вимоги, позивач зазначає докази, про які йому відомо і які можуть бути використані судом.
Як вбачається з матеріалів справи, заявник вважає, що відповідачем при нарахуванні за рішенням суду індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 р. по 28.02.2018 р. невірно визначено базовий місяць - січень 2016 року замість січня 2008 року.
Проте, рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 03.08.2021 р. січень 2008 року як базовий місяць для нарахування та виплати позивачу індексації не визначено, а зобов'язано відповідача нарахувати та виплатити позивачу індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 р. по 28.02.2018 р., з урахуванням базового місяця, визначеного відповідно до пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 р. № 1078, та підстав для проведення індексації, передбачених статтею 4 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" від 03.07.1991 р. № 1282-ХІІ (із змінами та доповненнями).
Суд апеляційної інстанції зазначає, що чинним законодавством не передбачено, що суд може приймати рішення про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду щодо вимог, які судом не вирішувалися та не задовольнялися під час прийняття такого рішення суду.
Із врахуванням вищевикладеного, суд апеляційної інстанції вважає, що відсутні підстави для задоволення заяви позивача про визнання протиправними дій Військової частини НОМЕР_1 , вчинених на виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 03.08.2021 р. у справі № 440/4272/21, у зв'язку з чим вважає необхідним відмовити в задоволенні заяви ОСОБА_1 ..
Згідно із п. 2 ч. 1 ст. 315, п. 4 ч. 1 ст. 317 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення, у разі порушення норм процесуального права.
Із врахуванням вищевикладеного, суд апеляційної інстанції вважає необхідним скасувати окрему ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 26.11.2021 р. по справі № 440/4272/21 та прийняти постанову, якою відмовити в задоволенні заяви ОСОБА_1 про визнання протиправними дій, вчинених суб'єктом владних повноважень Військовою частиною НОМЕР_1 на виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 03.08.2021 р. у справі № 440/4272/21.
Керуючись ст. ст. 14, 243, 308, 315, 317, 322, 325, 326, 328, 329, 370, 382, 383 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України задовольнити.
Окрему ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 26.11.2021 р. по справі № 440/4272/21 скасувати.
Прийняти постанову, якою відмовити в задоволенні заяви ОСОБА_1 про визнання протиправними дій, вчинених суб'єктом владних повноважень Військовою частиною НОМЕР_1 на виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 03.08.2021 р. у справі № 440/4272/21.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя О.В. Присяжнюк
Судді Л.В. Любчич О.А. Спаскін
Повний текст постанови складено 27.05.2022 року