Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
22 лютого 2022 р. Справа № 520/2716/21
Харківський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Шевченко О.В.,
при секретарі - Король .О.,
за участі представника позивача - Рязанової Т.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву позивача про зміну способу і порядку виконання рішення по справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про зобов'язання вчинити певні дії, -
Через канцелярію суду надійшла заява позивача про зміну способу і порядку виконання рішення, в якій останній просить суд змінити спосіб і порядок виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 01 квітня 2021 року у справі № 520/2716/21 в частині «Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області виплатити пенсію ОСОБА_1 з 05.03.2019 року з урахуванням 100 % суми підвищення пенсії, з урахуванням визначених сум. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходу з 05.03.2019 року згідно Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" та з порушенням строків їх виплати» та Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2001 року №159 », встановивши інший спосіб і порядок виконання рішення суду - на «Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області пенсію ОСОБА_1 з 05.03.2019 року у сумі 8 207,51 грн. Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходу з 05.03.2019 року згідно Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" та з порушенням строків їх виплати» та Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2001 року №159 у сумі 992,66 грн.».
В обґрунтування заяви представником позивача зазначено, що пенсійним органом не виконано рішення Харківського окружного адміністративного суду від 01 квітня 2021 року у справі №320/2716/21 в повному обсязі, що є підставою для встановлення способу виконання рішення в порядку статті 378 КАС України.
Представник позивача в судовому засіданні підтримав вимоги заяви в повному обсязі, просив суд її задовольнити.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлявся належним чином у відповідності до вимог ст. 126 КАС України.
Відповідно до ч.2 ст. 378 КАС України, неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду.
Дослідивши матеріали адміністративної справи та заяву позивача про встановлення способу виконання судового рішення, суд зазначає наступне.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 01 квітня 2021 року у справі №320/2716/21, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 19.08.2021 року, адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про зобов'язання вчинити певні дії - задоволено частково. Визнано протиправними дій Головного управління Пенсійного Фонду України в Харківській області, які полягають у зменшенні розміру пенсії з надбавками ОСОБА_1 за рахунок виплати 75 % суми підвищеної пенсії з 05.03.2019 року згідно постанови Кабінету Міністрів України "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" від 21.02.2018 року № 103. Зобов'язано Головне управління Пенсійного Фонду України в Харківській області перерахувати та виплатити пенсію ОСОБА_1 з 05.03.2019 року з урахуванням 100 % суми підвищення пенсії, з урахуванням виплачених сум. Зобов'язано Головне управління Пенсійного Фонду України в Харківській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходу з 05.03.2019 року згідно Закону України “Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати” та Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2001 року №159. В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовлено.
Рішення суду набрало законної сили.
Харківським окружним адміністративним судом видано виконавчі листи від 01.04.2021 року: 1) про зобов'язання Головного управління Пенсійного Фонду України в Харківській області перерахувати та виплатити пенсію ОСОБА_1 з 05.03.2019 року з урахуванням 100 % суми підвищення пенсії, з урахуванням виплачених сум; 2) про зобов'язання Головного управління Пенсійного Фонду України в Харківській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходу з 05.03.2019 року згідно Закону України “Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати” та Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2001 року №159; 3) про стягнення на користь ОСОБА_1 судових витрат в розмірі 908,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області.
З наданих разом із заявою про зміну способу і порядку виконання судового рішення документів встановлено, що державним виконавцем було відкрито виконавче провадження ВП №67298865 з примусового виконання виконавчого листа від 01.04.2021 року про зобов'язання Головного управління Пенсійного Фонду України в Харківській області перерахувати та виплатити пенсію ОСОБА_1 з 05.03.2019 року з урахуванням 100 % суми підвищення пенсії, з урахуванням виплачених сум.
Також, постановою старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) від 28.10.2021 року відкрито виконавче провадження ВП №67298746 з примусового виконання виконавчого листа від 01.04.2021 року про зобов'язання Головного управління Пенсійного Фонду України в Харківській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходу з 05.03.2019 року згідно Закону України “Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати” та Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2001 року №159.
Листами від 10.11.2021 року та від 18.11.2021 року пенсійним органом повідомлено державного виконавця, що на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 01 квітня 2021 року у справі №320/2716/21 ОСОБА_1 проведено перерахунок пенсії з урахуванням 100% суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018 з 05.03.2019. За період з 05.03.2019 по 31.12.2019 нараховано різницю пенсії на загальну суму 8207,51 грн., а також нараховано компенсацію втрати частини доходів відповідно до Закону України “Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати” та постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2001 року №159. Виплату вказаних сум буде проведено за наявності виділення коштів на цю мету з Державного бюджету України.
Згідно розрахунку на доплату за пенсійною справою №109231, сума перерахованої пенсії склала 8207,51 грн. Також, згідно розрахунку компенсації за пенсійною справою №109231, сума нарахованої компенсації втрати частини доходів позивачу склала 992,66 грн.
15.11.2021 року старшим державним виконавцем в рамках виконавчого провадження ВП №67298746 винесено постанову про накладення на боржника, ГУ ПФУ в Харківській області, штрафу у розмірі 5 100,00 грн. відповідно до ст. 63 75 Закону України "Про виконавче провадження" за невиконання в повному обсязі рішення Харківського окружного адміністративного суду від 01 квітня 2021 року у справі №320/2716/21. Надано строк для виконання судового рішення в повному обсязі.
Також, постановою старшого державного виконавця від 06.12.2021 року ВП №67298746 накладено наз боржника штраф у розмірі 10 200,00 грн. за повторне виконання рішення суду в повному обсязі.
У заяві про зміну способу і порядку виконання судового рішення заявником зазначено, що боржником не надано доказів виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 01 квітня 2021 року у даній справі та виплати позивачу перерахованої суми пенсії 8207,51 грн. та компенсації втрати частини доходів в сумі 992,66 грн.
Відповідно до ч.1 ст. 167 КАС України, до заяви, скарги, клопотання чи заперечення, які подаються на стадії виконання судового рішення, в тому числі в процесі здійснення судового контролю за виконанням судових рішень, додаються докази їх надіслання (надання) іншим учасникам справи (провадження).
Суд звертає увагу, що разом із заявою про зміну способу і порядку виконання судового рішення заявником надано докази її надсилання рекомендованою кореспонденцією боржнику.
Інформацією з офіційного сайту Укрпошти підтверджено отримання боржником 07.02.2022 року копії заяви з доданими документами, трекінг 6350500968918.
Проте, представником відповідача не надано до суду заперечень на заяву про зміну способу і порядку виконання судового рішення або доказів виконання судового рішення від 01 квітня 2021 року у даній справі.
Відповідно до ч.1-3 ст. 378 КАС України, за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.
Заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника.
Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Положеннями ч.ч.2 та 3 ст. 14 КАС України передбачено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судових рішень тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Аналогічні положення містяться у статті 370 КАС України (обов'язковість судових рішень).
Згідно зі ст. 2 Закону України від 05.06.2012 року №4901-VI "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" держава гарантує виконання рішення суду про стягнення коштів та зобов'язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за яким є, зокрема, державний орган; державні підприємство, установа, організація.
Відповідно до ч.1 ст. 7 вказаного Закону виконання рішень суду про зобов'язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за якими є державний орган, державне підприємство, юридична особа, здійснюється в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження", з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом.
Зазначені приписи чинного законодавства свідчать, що судовий акт, який набрав законної сили, підлягає обов'язковому та безумовному виконанню особою, на яку покладено такий обов'язок.
Це означає, що особа, якій належить виконати судовий акт, повинна здійснити достатні дії для організації процесу його виконання, незалежно від будь-яких умов, оскільки інше суперечило б запровадженому статтею 8 Конституції України принципу верховенства права.
Однак, у разі невиконання рішення суду в добровільному порядку існує механізм примусового виконання рішення.
Так, положеннями Закону України “Про виконавче провадження” визначено умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку.
Згідно із до ч.3 ст. 33 Закону України "Про виконавче провадження", за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення або роблять його неможливим, сторони, а також виконавець за заявою сторін або державний виконавець з власної ініціативи у випадку, передбаченому Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень", мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про встановлення або зміну способу і порядку виконання рішення.
Разом з тим, суд звертає увагу, що метою адміністративного судочинства є ефективний захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень (ст. 2 КАС України).
Згідно зі статтею 13 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Європейський суд з прав людини у своїх численних рішеннях сформував сталу практику оцінки ефективності засобу юридичного захисту. Засіб юридичного захисту, якого вимагає стаття 13, має бути “ефективним” як з практичної, так і з правової точки зору, тобто таким, що або запобігає стверджуваному порушенню чи його повторенню в подальшому, або забезпечує адекватне відшкодування за те чи інше порушення, яке вже відбулося. Навіть якщо якийсь окремий засіб юридичного захисту сам по собі не задовольняє вимоги статті 13, задоволення її вимог може забезпечуватися за допомогою сукупності засобів юридичного захисту, передбачених національним законодавством (рішення від 15.10.2009 у справі “Юрій Миколайович Іванов проти України", п. 64).
Також, засіб юридичного захисту має бути “ефективним” в теорії права та на практиці, зокрема, в тому сенсі, що можливість його використання не може бути невиправдано ускладнена діями або бездіяльністю органів влади держави-відповідача (рішення від 18.12.1996 року у справі “Аксой проти Туреччини” (Aksoy v. Turkey), п. 95).
Отже, ефективність засобу захисту оцінюється не абстрактно, а з урахуванням обставин конкретної справи та ситуації, в якій опинився позивач після порушення.
Відповідно до частини першої статті 124 Конституції України правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. При цьому за своєю суттю правосуддя визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (абзац 10 п. 9 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 30.01.2003 № 3-рп/2003).
Питання ефективності правового захисту аналізувалося у рішеннях національних судів. Зокрема, у рішенні від 16.09.2015 у справі № 21-1465а15 Верховний Суд України дійшов висновку, що рішення суду, у випадку задоволення позову, має бути таким, яке б гарантувало дотримання і захист прав, свобод, інтересів позивача від порушень з боку відповідача, забезпечувало його виконання та унеможливлювало необхідність наступних звернень до суду. Спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.
Верховний Суд у своїй практиці неодноразово посилався на те, що “ефективний засіб правового захисту” у розумінні ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату. Винесення рішень, які не призводять безпосередньо до змін в обсязі прав та забезпечення їх примусової реалізації - не відповідає зазначеній нормі Конвенції.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 23 жовтня 2019 року по справі №840/3112/18, яка враховується судом при розгляді даної справи відповідно до ч.5 ст. 242 КАС України.
З огляду на необхідність обрання найбільш ефективного способу захисту порушеного права, суд зазначає таке.
Положеннями ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що виконавче провадження є завершальною стадією судового провадження та примусового виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб).
Отже, у разі невиконання рішення суду в добровільному порядку, саме на стадії виконавчого провадження мають бути остаточно відновлені порушені права позивача (стягувача).
У даній справі суд не здійснює вихід за межі заявлених вимог та не вирішує питання, що не було предметом дослідження при розгляді справи, а лише конкретизує спосіб виконання рішення суду шляхом стягнення заборгованості.
Встановлення такого способу виконання направлено на своєчасне та повне виконання судового рішення, а також відповідає вимогам прямих норм ст. 124 Конституції України.
Судом також враховується, що згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Аналізуючи встановлені судом обставини у поєднанні з наведеними нормативними положеннями, а також враховуючи те, що відповідачем (боржником) не надано до суду заперечень на заяву про зміну способу і порядку виконання судового рішення та доказів виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 01 квітня 2021 року щодо виплати перерахованої суми пенсії 8207,51 грн. та компенсації втрати частини доходів в сумі 992,66 грн., суд приходить до висновку про обґрунтованість та задоволення заяви про зміну способу і порядку виконання рішення відповідно до статті 378 КАС України.
Отже, заява позивача про зміну способу і порядку виконання рішення (в порядку ст. 378 КАС України) є обґрунтованою та підлягає задоволенню.
Керуючись положеннями ст. ст. 241-243, 248, 256, 294, 295, 297, 378 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Заяву позивача про зміну способу і порядку виконання рішення - задовольнити.
Змінити спосіб виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 01 квітня 2021 року у справі № 520/2716/21 та встановити спосіб виконання рішення шляхом стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (код ЄДРПОУ 14099344, адреса: майдан Свободи, буд. 5, Держпром, під. 3, пов. 2, м. Харків, 61022) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) суму нарахованої різниці в пенсії у розмірі 8207 (вісім тисяч двісті сім) грн. 51 коп. та компенсації втрати частини доходу у розмірі 992 (дев'ятсот дев'яносто дві) грн. 66 коп.
Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її складання.
Повний текст ухвали виготовлено 26 травня 2022 року
Суддя Шевченко О.В.