27 травня 2022 року Справа № 160/2049/22
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Бухтіярова М.М., перевіривши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
28.01.2022 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, в якому позивач просить:
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Дніпропетровській області № 0070325750 від 27 серпня 2019 року;
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Дніпропетровській області № 0070335750 від 27 серпня 2019 року.
Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.01.2022 цій позовній заяві присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 160/2049/22 та дана адміністративна справа розподілена судді Бухтіяровій М.М.
При вирішенні питання про відкриття провадження у справі встановлено, що позов подано без додержання вимог, встановлених ст.160, 161 КАС України.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.02.2022 позов було залишено без руху та встановлено позивачеві строк - десять днів з дня отримання копії цієї ухвали, для усунення недоліків позову шляхом подання до суду належним чином засвідчених копій рішень, що оскаржуються, з чітким розбірливим текстом, у відповідності до кількості учасників справи; заяви про поновлення строку звернення до суду із зазначенням підстав для поновлення строку та доказів на підтвердження поважності причин пропуску цього строку; належним чином засвідчену копію всіх сторінок паспорта у відповідності до кількості учасників справи.
Копія ухвали Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.02.2022 надіслана позивачу засобами поштового зв'язку на адресу, що зазначена у позовній заяві, та засобами електронного зв'язку.
18.02.2022 на адресу суду від позивача надійшла заява про поновлення строку звернення до суду та два примірника паспорту громадянина України, адвокатський запит від 27.01.2022, список №4149 згрупованих поштових відправлень, фіскальний чек від 28.01.2022 Укрпошти, дослідивши які було встановлено часткове виконання вимог ухвали суду від 02.02.2022.
Розглянувши заяву про поновлення строку звернення до суду, доводи на обґрунтування причин пропуску строку були визнані судом не поважними. Позивачем до заяви про поновлення строку не було надано доказів на підтвердження поважності причин пропуску цього строку, а саме на підтвердження тієї обставини, що мали місце непереборні обставин, перешкоди чи труднощі, що унеможливили своєчасне звернення до суду, що причини пропуску строку зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином. Крім того, на обґрунтування поважності причин пропуску строку звернення до суду позивач у заяві зазначив, що про оскаржувані податкові повідомлення-рішення дізнався лише у серпні 2021 після ознайомлення з матеріалами справи №160/10776/21, проте доказів відповідному не надано. Також, було встановлено, що долучені копії паспорту повторно не засвідчені належним чином, оскільки не всі сторінки паспорту містять відмітку про засвідчення, а також не було надано належним чином засвідчених копій рішень, що оскаржуються, з чітким розбірливим текстом, у відповідності до кількості учасників справи.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.03.2022 клопотання про продовження строку на усунення недоліків позову було задоволено та продовжено ОСОБА_1 строк для усунення недоліків на п'ять днів з дня отримання копії ухвали суду.
12.04.2022 позивачем подано до суду заяву про поновлення строку звернення до суду, до якої було долучено дві копії паспорту, дві копії податкового повідомлення-рішення від 27.08.2019 №0070335750 та від 27.08.2019 №0070325750.
Розглянувши заяву про поновлення строку та дослідивши надані позивачем 12.04.2022 документи, судом було встановлено наступне. У заяві про поновлення строку позивачем зазначаються аналогічні підстави на обґрунтування поважності причин пропуску строку, які були розглянуті судом в ухвалі від 01.03.2022. При цьому, позивачем до заяви від 12.04.2022 повторно не надано доказів на підтвердження тієї обставини, що мали місце непереборні обставини, перешкоди чи труднощі, що унеможливили своєчасне звернення до суду, що причини пропуску строку зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином. Також, у поданій заяві від 12.04.2022, зазначаючи про те, що про оскаржувані податкові повідомлення-рішення він дізнався у серпні 2021 після ознайомлення з матеріалами справи №160/10776/21, позивачем повторно не надано належних доказів відповідному. Судом також визнано помилковими доводи позивача про те, ним не пропущено процесуальний строк звернення до суду, оскільки процесуальний строк звернення до суду з позовом про скасування податкового повідомлення-рішення (рішення про застосування штрафних санкцій) у випадку, якщо платником податків не використовувалася процедура досудового вирішення спору (адміністративного оскарження) визначається частиною 2 статті 122 КАС України та становить шість місяців і обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, і такий висновок не суперечить пункту 56.18 статті 56 ПК України, який закріплює право на звернення до суду з позовом у будь-який момент після отримання такого рішення, але при реалізації цього права має враховуватися строк давності, що відповідає правовій позиції Верховного Суду, викладений у постанові від 27.01.2022 у справі №160/11673/20. Крім цього, було виявлено, що долучені копії паспорту повторно не засвідчені належним чином, оскільки не всі сторінки паспорту містять відмітку про засвідчення.
Враховуючи, що станом на 18.04.2022 матеріали справи не містять доказів отримання позивачем копії ухвали суду від 01.03.2022, та з метою забезпечення доступу до правосуддя та надання можливості позивачу усунути недоліки позовної заяви, викладені в ухвалі від 02.02.2022 року, ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.04.2022 було постановлено продовжити позивачу процесуальний строк для усунення недоліків позовної заяви та надання належним чином засвідчених копій усіх сторінок паспорту у відповідності до кількості учасників справи, а також доказів на підтвердження поважності причин пропуску строку звернення до суду, підтверджені відповідними та належними доказами.
Копія ухвали Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.04.2022 надіслана позивачу засобами поштового зв'язку на адресу, що зазначена у позовній заяві, та отримана 12.05.2022 згідно з відміткою на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення, що міститься в матеріалах справи.
20.05.2022 позивачем подано до суду клопотання про усунення недоліків позовної заяви, в якому викладено доводи щодо строку звернення до суду, та долучено копії ухвали Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.07.2021 у адміністративній справі №160/10776/21 та ухвали Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.07.2021 у адміністративній справі №160/10776/21, а також два примірника засвідчених копій паспорта громадянина України ОСОБА_1 .
Дослідивши клопотання позивача та доводи на обґрунтування поважності причин пропуску строку, надані до клопотання документи, суд доходить висновку про наявність підстав для повернення позову позивачеві, виходячи з наступного.
Щодо строку звернення до суду позивачем у клопотанні від 20.05.2022 повторно зазначено, що про оскаржувані податкові повідомлення-рішення він дізнався лише у серпні 2021 після ознайомлення з матеріалами справи №160/10776/21 за позовною заявою Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. Також, у клопотанні позивач повторно посилається на установлений на території України карантин з метою запобігання поширенню гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» та повторно зазначає, що норми податкового законодавства також містять положення, спрямовані на призупинення строків на період дії карантину. Крім того, повторно посилається на положення статті 56 Податкового кодексу України та зазначає, що строк звернення платника податків із позовом до адміністративного суду становить 1095 днів і обчислюється з дня отримання платником податків рішення, що оскаржено.
За таких обставин, у поданому клопотанні від 20.05.2022 позивачем зазначаються аналогічні підстави на обґрунтування поважності причин пропуску строку, які були розглянуті судом в ухвалах суду від 01.03.2022 та від 18.04.2022, та яким надано правову оцінку.
При цьому, позивачем до клопотання від 20.05.2022 повторно не надано доказів на підтвердження тієї обставини, що мали місце непереборні обставини, перешкоди чи труднощі, що унеможливили своєчасне звернення до суду, що причини пропуску строку зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином, для розгляду і вирішення питання про можливість поновлення пропущеного строку звернення до суду із цим позовом.
Також, у поданому клопотанні від 20.05.2022, зазначаючи про те, що про оскаржувані податкові повідомлення-рішення він дізнався у серпні 2021 після ознайомлення з матеріалами справи №160/10776/21, позивачем повторно не надано належних доказів відповідному.
Долучені до клопотання копії ухвал Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.07.2021 та від 16.07.2021 у адміністративній справі №160/10776/21 не засвідчують ознайомлення з матеріалами справи у серпні 2021, на чому наполягає позивач в обґрунтування поважності пропуску строку.
За таких обставин, станом на 27.05.2022 вимоги суду, викладені в ухвалі Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.02.2022 не виконані, недоліки позову не усунені в повному обсязі позивачем, оскільки позивачем не надано належних доказів на підтвердження обставин незалежних від позивача, які унеможливили його своєчасне звернення до суду з даною позовною заявою, тобто протягом шести місяців з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, тобто позивачем не доведено поважність причин пропуску строку звернення до суду із цим позовом.
Згідно з частинами першої-другої статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Суд звертає увагу, що законодавче обмеження строку, протягом якого особа може звернутися до суду, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.
Дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників публічно-правових відносин у випадку, якщо вони стали спірними. У випадку пропуску строку звернення до суду, підставами для визнання поважними причин такого пропуску є лише наявність обставин, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.
Необхідно зазначити, що інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.
Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Аналогічні правові висновки були висловлені Верховним Судом у постановах від 28 березня 2018 року у справі №809/1087/17 та від 22 листопада 2018 року у справі №815/91/18.
Крім того, слід зазначити, що обмеження строку звернення до суду шляхом встановлення відповідних процесуальних строків, не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя (Рішення Конституційного Суду України від 13 грудня 2011 року № 17-рп/2011). Такі обмеження направленні на досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулюють учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків та поважати права та інтереси інших учасників правовідносин.
При вирішенні питання щодо дотримання строків звернення до суду, суд також звертає увагу на практику Європейського суду з прав людини.
Практика Європейського суду з прав людини свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа «Стаббігс на інші проти Великобританії», справа «Девеер проти Бельгії»).
Крім того, Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях наголошує, що процесуальні строки (строки позовної давності) є обов'язковими для дотримання. Правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані (рішення Європейського суду у справі «Перез де Рада Каванілес проти Іспанії» від 28.10.1998 року, заява № 28090/95, пункт 45). Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.
У рішенні «Міраґаль Есколано та інші проти Іспанії» Європейський суд встановив, що строки позовної давності, яких заявники мають дотримуватися при поданні скарг, спрямовані на те, щоб забезпечити належне здійснення правосуддя і дотримання принципів правової певності. Сторонам у провадженні слід очікувати, що ці норми будуть застосовними (рішення від 25.01.2000 року, пункт 33).
Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами (Постанова Верховного Суду від 17.07.2018 року у справі №521/21851/16-а).
За таких обставин, враховуючи те, що позивач хоч і подавав неодноразово заяву про поновлення строку звернення до суду, але його доводи на обґрунтування причин пропуску строку звернення до суду були визнані не поважними, а інших доводів із наданням належних доказів на підтвердження обставин незалежних від позивача, які унеможливили його своєчасне звернення до суду з даною позовною заявою, позивачем не зазначено та не надано, суд дійшов висновку про наявність підстав для повернення адміністративного позову разом з усіма доданими до нього матеріалами позивачу.
Суд звертає увагу на те, що згідно з приписами частини 8 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Щодо сплаченого позивачем судового збору у сумі 992,40 грн., суд роз'яснює, що відповідно до статті 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду, зокрема, в разі повернення заяви або скарги, а тому позивач не позбавлений права звернутись до суду з відповідною заявою про повернення сплаченого судового збору.
Керуючись ст.ст.122, 123, 169, 294, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про поновлення строку звернення до суду - відмовити.
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - повернути позивачу - ОСОБА_1 .
Копію ухвали про повернення позовної заяви надіслати особі, яка її подала, разом із позовною заявою
Роз'яснити позивачеві, що відповідно до ч.8 ст.169 КАС України повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала суду набирає законної сили відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до Третього апеляційного адміністративного суду в порядку та у строки, передбачені ст. ст. 294-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя М.М. Бухтіярова