17 травня 2022 року
м. Хмельницький
Справа № 676/4004/16-ц
Провадження № 22-ц/4820/762/22
Хмельницький апеляційний суд у складі колегії
суддів судової палати з розгляду цивільних справ
Грох Л.М. (суддя-доповідач), Янчук Т.О., Ярмолюка О.І.,
секретар судового засідання Чебан О.М.,
з участю позивачки ОСОБА_1 та її представниці,
розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Кам'янець-Подільської міської ради, Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, треті особи ПП «Поділляінвентарбюро», ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , про визнання недійсним та скасування рішення міської ради, визнання недійсним та скасування свідоцтва про право спільної сумісної власності на нерухоме майно, скасування державної реєстрації земельної ділянки та за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ земельної ділянки, за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області в складі судді Семенюка В.В. від 14 грудня 2021 року.
Заслухавши доповідача, пояснення учасників справи, ознайомившись з доводами апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, суд
У серпні 2016 року ОСОБА_6 звернулася в суд з позовом до ПП «Поділляінвентар бюро», ОСОБА_2 , Кам'янець-Подільської міської ради, треті особи: відділ Держгеокадастру в м. Кам'янець-Подільський, Управління державної реєстрації Кам'янець-Подільської міської ради, про визнання проекту землеустрою недійсним, скасування рішення міської ради, визнання свідоцтва про право власності на нерухоме майно недійсним та скасування державної реєстрації права власності на нерухоме майно.
Вказувала, що рішенням Кам'янець-Подільської міської ради від 09.07.2013 року №31 ОСОБА_6 та ОСОБА_2 як співвласникам житлового будинку по АДРЕСА_1 надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд орієнтовною площею 842 кв.м за цією адресою.
На підставі договору №04-000180 від 22.07.2013 року приватним підприємством «Поділляінвентарбюро» виготовлено проект землеустрою земельної ділянки за вказаною адресою, згідно якого її площа складала 0,0842 га. Проект посвідчений відділом Держземагенства у м. Кам'янець-Подільському та земельній ділянці присвоєно кадастровий номер: 6810400000:05:003:0155.
Рішенням Кам'янець-Подільської міської ради від 08.10.2013 року №81/46 затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 842,0 кв.м. (0,0842 га) за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 6810400000:05:003:0155, для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, та передано ОСОБА_6 та ОСОБА_2 у власність земельну ділянку площею 842,0 кв.м (0,0842 га) за адресою: АДРЕСА_1 .
На підставі цього рішення міської ради видано Свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 15.01.2014 року, серії САК 382762, індексний номер 16139680, згідно якого земельна ділянка площею 842,0 кв.м (0,0842 га) за адресою: АДРЕСА_1 , цільове призначення: для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, кадастровий номер земельної ділянки 6810400000:05:003:0155, належить на праві спільної сумісної власності ОСОБА_6 та ОСОБА_2 .
Державна реєстрація їхнього права спільної сумісної власності на вказану земельну ділянку проведена 25.12.2013 року, номер запису - 4251067.
У зв'язку зі спором між ними щодо відповідності фактичного сумісного землеволодіння 16.09.2015 року Кам'янець-Подільським міськрайонним судом було відкрито провадження в справі №676/6032/15ц за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_2 про розподіл земельної ділянки.
У висновку судової земельно-технічної експертизи №10/16 від 16.06.2016 року, виконаній в цій справі, вказано, що фактичне сумісне землеволодіння ОСОБА_6 та ОСОБА_2 не відповідає належній їм земельній ділянці площею 0,0842 га по АДРЕСА_1 . По фактичному кадастровому плану площа на 0,0014 га менша.
Відповідно до висновку експерта Марченкова Г.Г. № 07/19 від 06.11.2019 року із-за відсутності огорожі та межових знаків по периметру сторін земельної ділянки, наявності в тильній стороні земельної ділянки чагарників, встановити фактичну площу земельної ділянки, яка знаходиться у спільній сумісній власності ОСОБА_6 та ОСОБА_2 , неможливо; в доступних місцях та місцях облаштованої огорожі зі сторони АДРЕСА_1 фактичне місцерозташування земельної ділянки, яка знаходиться у спільній сумісній власності ОСОБА_6 та ОСОБА_2 не відповідає даним, що зазначені у кадастровому плані проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд за адресою: АДРЕСА_1 ; невідповідність фактичного місцерозташування (зміщення) земельної ділянки по площі з фасадної сторони земельної ділянки (облаштованої огорожі - заїзд) становить - 16 кв.м. Крім того, із-за невідповідності фактичного місцерозташування (зміщення) земельної ділянки (кадастровий номер 6810400000:05:003:0155) надати варіанти поділу земельної ділянки, неможливо. Після приведення меж земельної ділянки у відповідність до документів, що підтверджують права на неї, надати варіанти поділу земельної ділянки, можливо.
Тобто, виходячи із висновків судової земельно-технічної експертизи, при визначенні розміру земельної ділянки при її приватизації допущено істотну помилку, внаслідок якої сторонам як співвласникам будинковолодіння, передана земельна ділянка більшою площею (на 14-16 кв.м), аніж фактична площа земельної ділянки.
Саме цим були порушені законні інтереси позивачки як співвласника нерухомого майна, тому вона звернулася до суду, оскільки іншим способом захистити її порушені права неможливо.
Правонаступниця позивачки ОСОБА_1 , залучена ухвалою Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 19 липня 2021 року до участі в справі після смерті ОСОБА_6 , 28.02.2020 року доповнила позовну заяву вимогою про скасування державної реєстрації спірної земельної ділянки та скасування усіх зареєстрованих речових прав щодо земельної ділянки.
У жовтні 2016 року ОСОБА_2 звернулася з позовом до ОСОБА_6 про поділ земельної ділянки площею 0,0842 га, кадастровий номер 6810400000:05:003:0155, призначеної для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, по АДРЕСА_1 .
Вказувала, що відповідно до Свідоцтва про право на спадщину за заповітом, серії АВІ №000557 від 28.12.1999 року їй належить 53/100 (53%) частини будинку з відповідними надвірними будівлями, який розташований за цією адресою на земельній ділянці площею 841 кв.м. Частка відповідачки у житловому будинку складає 47/100.
Спірна земельна ділянка перебуває у їхній спільній сумісній власності згідно Свідоцтва про власності на нерухоме майно від 15.01.2014 року, індексний номер 16139680.
ОСОБА_2 не може спільно із відповідачкою ОСОБА_6 належно володіти та користуватися їх спільною земельною ділянкою. Тому просила суд поділити цю земельну ділянку з кадастровим номером 6810400000:05:003:0155 за адресою: АДРЕСА_1 , без зміни цільового призначення, виділивши їй 446 кв.м земельної ділянки, а ОСОБА_6 - 396 кв.м земельної ділянки, що відповідає її частці (47/100) у житловому будинку з врахуванням будь-якого варіанту поділу, запропонованого у висновку експерта №10/16 від 16.06.2016 року.
Ухвалою Кам'янець-Подільського міськрайонного суду від 12.12.2016 року вказані справи об'єднані в одне провадження № 2/676/2063/16.
Рішенням Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 14 грудня 2021 року позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Кам'янець-Подільської міської ради, Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, треті особи: ПП «Поділляінвентар бюро», ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , про визнання недійсним та скасування рішення сесії міської ради, визнання недійсним та скасування свідоцтва про право спільної сумісної власності на нерухоме майно, скасування державної реєстрації земельної ділянки, - задоволено.
Визнано недійсним та скасовано Рішення сорок шостої сесії Кам'янець-Подільської міської ради від 08.10.2013 року № 81/46, яким затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 842,0 кв.м. (0,0842 га) за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер земельної ділянки: 6810400000:05:003:0155, для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд та передано у власність ОСОБА_6 та ОСОБА_2 земельну ділянку площею 842 кв.м (0,0842 га) за адресою: АДРЕСА_1 .
Визнано недійсним Свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 15.01.2014 року, серії НОМЕР_1 та скасовано в Єдиному державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно, запис №16139680 про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно, згідно якого ОСОБА_6 та ОСОБА_2 є власниками 1 (однієї) частки приватної спільної сумісної власності на земельну ділянку площею 842,0 кв.м. (0,0842 га) за адресою: АДРЕСА_1 , цільове призначення: для будівництва та обслуговування житлового будинку, кадастровий номер земельної ділянки: 6810400000:05:003:0155.
Скасовано державну реєстрацію земельної ділянки площею 842,0 кв.м (0,0842 га) за адресою: АДРЕСА_1 , цільове призначення: для будівництва та обслуговування житлового будинку, кадастровий номер земельної ділянки: 6810400000:05:003:0155.
У зустрічному позові ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ земельної ділянки, - відмовлено.
Вирішено питання щодо судових витрат.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить рішення суду скасувати як незаконне, ухвалене з порушенням норм матеріального і процесуального права та постановити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 та задовольнити її позов. Так, на думку апелянтки, суд передчасно залучив до участі в справі ОСОБА_1 , за відсутності належних доказів її правонаступництва після смерті ОСОБА_6 . Суд не взяв до уваги, що уточнений позов ОСОБА_1 від 27.02.2020 року подано з порушенням встановленого порядку, і є абсолютно іншим позовом проти поданого позову ОСОБА_6 11.08.2016 року.
Суд правильно погодився, що висновок експерта Мельник М.В. є необґрунтованим і є підстави для призначення повторної земельно-технічної експертизи, проте на вирішення експертизи суд поставив не запропоновані нею питання, при цьому поставив в залежність висновок з другого питання від висновку першого, що є недопустимим, адже поділу підлягає їхня спільна землевласність згідно документів, а не ділянка в межах їх фактичного користування. Для поділу її з ОСОБА_6 земельної ділянки не може бути перешкодою самовільне користування частиною земельної ділянки.
Також суд, не взяв до уваги норми п.4 роз.VII Закону України «Про державний земельний кадастр», якою встановлено позасудовий порядок усунення невідповідності площ земельної ділянки між площею за документами та фактичною площею, визначено повноваження органів влади, які цим займаються.
Вважає, що ОСОБА_6 не довела порушення її прав безоплатним отриманням нею у спільну сумісну власність з апелянткою земельної ділянки по АДРЕСА_1 площею 0,0842 га. За недоведеності факту порушення її прав у суду не було підстав для задоволення її позовних вимог, якщо навіть мало місце порушення закону.
Судом не здобуто жодного доказу, що при передачі їй з ОСОБА_6 спірної земельної ділянки її реальна площа була фактично меншою, як і доказів, що хтось із семи сусідів самовільно не захопив частину їхньої землі, як і того, що земля площею 16 м2 за її з ОСОБА_6 парканом в сторону вул. Лесі Українки не їхня, а належить іншому власнику.
Висновки експертів, на які посилалася ОСОБА_6 , є взаємовиключними, і в рішенні суд не зазначає, який висновок він обрав достатнім доказом того, що їй і ОСОБА_6 міська рада передала не 842 м2, а 828 м2.
Суд безпідставно стягнув з неї судовий збір на користь ОСОБА_1 , хоча вона ніяк не порушила її права, не встановлено її протиправних дій.
У відзиві ОСОБА_1 просить апеляційну скаргу залишити без задоволення як безпідставну. Вказує, що вона належно прийняла спадщину після смерті ОСОБА_6 , тому суд обґрунтовано залучив її до участі в справі як правонаступницю ОСОБА_6 . Невідповідність фактичної площі земельної ділянки правовстановлюючим документам щодо земельної ділянки призвела до неможливості її поділу, а отже, неможливості розпоряджатися своєю частиною земельної ділянки, тому має місце порушення права ОСОБА_1 . Спір між співвласниками земельної ділянки існує, тому єдиним можливим варіантом вирішення питання було скасувати державну реєстрацію земельної ділянки та припинити право власності на неї.
В засіданні апеляційного суду ОСОБА_1 та її представниця просили відхилити апеляційну скаргу як безпідставну.
Інші учасники в судове засідання не з'явилися, будучи повідомленими про розгляд справи.
Треті особи надіслали заяви про розгляд справи за їх відсутності.
Апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Суд першої інстанції не в повній мірі з'ясував обставини, які мають значення для справи, допустив порушення норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим оскаржуване рішення слід скасувати та ухвалити нове судове рішення.
Так, судом встановлено, що рішенням Кам'янець-Подільської міської ради від 09.07.2013 року №31 ОСОБА_6 та ОСОБА_2 надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд орієнтовною площею 842 кв.м по АДРЕСА_1 .
Відповідно до Договору між замовниками та виконавцем №04-000180 від 22 липня 2013 року приватним підприємством «Поділляінвентарбюро» виготовлено проект землеустрою земельної ділянки за вищевказаною адресою, згідно якого площа земельної ділянки складала 0,0842 га. Проект посвідчений відділом Держземагенства у м. Кам'янець-Подільському, земельній ділянці присвоєно кадастровий номер: 6810400000:05:003:0155.
Рішенням Кам'янець-Подільської міської ради від 08.10.2013 року №81/46 затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 842,0 кв.м (0,0842 га) кадастровий номер 6810400000:05:003:0155, для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, за адресою: АДРЕСА_1 та передано вказану земельну ділянку ОСОБА_6 та ОСОБА_2 у власність.
На підставі цього рішення міської ради видано Свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 15.01.2014 року, серії САК 382762, індексний номер 16139680, згідно якого вказана земельна ділянка площею 842,0 кв.м, кадастровий номер 6810400000:05:003:0155, належить ОСОБА_6 та ОСОБА_2 на праві спільної сумісної власності.
Державна реєстрація вказаного права спільної сумісної власності на земельну ділянку проведена 25.12.2013 року, номер запису про право власності - 4251067.
Наведене підтверджується матеріалами справи.
Задовольняючи позов ОСОБА_1 , суд першої інстанції виходив з того, що при визначенні розміру земельної ділянки при її приватизації допущено істотну помилку, внаслідок якої сторонам як співвласникам будинку передана земельна ділянка площею 0,0828 га, що на 14-16 кв.м менша, аніж фактична площа земельної ділянки. Провести поділ земельної ділянки між співвласниками спірної земельної ділянки неможливо, оскільки невідповідність фактичного місцерозташування земельної ділянки по площі з фасадної сторони земельної ділянки становить 16 кв.м. Тому оскаржуване рішення міської ради №81/46 від 08.10.2013 року суперечить закону, порушує цивільні права та інтереси і є підстави в силу ст. 152 ЗК України для визнання його незаконним і скасування, визнання недійсним виданого на його підставі свідоцтва про право власності на земельну ділянку, скасування державної реєстрації спірної ділянки.
Відмовляючи у позові ОСОБА_2 , суд виходив з того, що у зв'язку з задоволенням позову ОСОБА_1 немає підстав для поділу земельної ділянки сторін в натурі.
Проте з цими висновками суду не можна погодитися, зважаючи на таке.
Так, згідно з ч.ч.1-2 ст. 152 ЗК України держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.
Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: а) визнання прав; б) відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; в) визнання угоди недійсною; г) визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; ґ) відшкодування заподіяних збитків; д) застосування інших, передбачених законом, способів (ч. 3 ст. 152 ЗК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 21 Цивільного кодексу України, суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.
Згідно з ст.ст. 12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом.
Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Як на підставу позову ОСОБА_6 посилалася на те, що при визначенні розміру земельної ділянки при її приватизації допущено істотну помилку, внаслідок якої сторонам як співвласникам будинку передана земельна ділянка більшою площею (на 14-16 кв.м), аніж фактична площа ділянки.
Проте суд, задовольняючи цей позов, дійшов протилежного висновку, що сторонам як співвласникам будинку передана у власність земельна ділянка меншою площею (на 14-16 кв.м), аніж фактична площа ділянки.
При цьому суд не дав належної оцінки представленим доказам на підтвердження цієї обставини, які є суперечливими, не мотивував, які з них приймає до уваги, а які - відхиляє і з яких мотивів.
Так, згідно висновку судової земельно-технічної експертизи №10/16 від 16.06.2016 року, виконаної в іншій цивільній справі № 676/6032/15ц, фактичне сумісне землеволодіння ОСОБА_6 та ОСОБА_2 не відповідає належній земельній ділянці площею 0,0842 га по АДРЕСА_1 . По фактичному кадастровому плану площа на 0,0014 га менша.
Згідно висновку земельно-технічної експертизи від 10.07.2018 року №19/18-26, складеного експертом ОСОБА_7 , станом на 08.05.2018 року фактична площа земельної ділянки по АДРЕСА_1 , не відповідає кадастровому плану цього землеволодіння за кадастровим номером 6810400000:05:003:0155, яке належить ОСОБА_6 та ОСОБА_2 на праві спільної сумісної власності, площею 0,0842 га. Фактична площа земельної ділянки становить 0,0828 га, що на 0,0014 га менше площі, зазначеної у кадастровому плані ділянки з кадастровим номером 6810400000:05:003:0155.
Разом з тим, згідно висновку експерта Марченкова Г.Г. № 07/19 від 06.11.2019 року із-за відсутності огорожі та межових знаків по периметру сторін земельної ділянки, а також наявність в тильній стороні земельної ділянки чагарників, встановити фактичну площу земельної ділянки, яка знаходиться у спільній сумісній власності ОСОБА_6 та ОСОБА_2 , неможливо, що ставить під сумнів достовірність висновки попередніх двох експертиз.
Водночас свідоцтвом про право на спадщину за заповітом від 28.12.1999 року підтверджується, що ОСОБА_2 є власником 53/100 частини будинку з надвірними будівлями АДРЕСА_1 , який розташований на земельній ділянці площею 841 кв.м.
Рішенням Кам'янець-Подільської міської ради від 09.07.2013 року №31 ОСОБА_6 та ОСОБА_2 також надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення вказаної земельної ділянки орієнтовною площею 842 кв.м - згідно даних земельно-облікових документів міської ради щодо площі цієї ділянки.
Відтак апеляційний суд констатує, що позивачкою ОСОБА_6 та її правонаступницею не доведено ту обставину, що у фактичному володінні сторін знаходиться земельна ділянка меншою площею, ніж згідно правовстановлюючих документів.
Крім того, висновком експерта ОСОБА_8 № 07/19 від 06.11.2019 року також встановлено, що в доступних місцях та місцях облаштованої огорожі зі сторони вул. Лесі Українки фактичне місце розташування цієї земельної ділянки не відповідає даним, що зазначені у кадастровому плані проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки; невідповідність фактичного місцерозташування (зміщення) земельної ділянки по площі з фасадної сторони земельної ділянки (облаштованої огорожі - заїзд) становить 16 кв.м.
Зміщення земельної ділянки з кадастровим номером 6810400000:05:003:0155 згідно даних Державного земельного кадастру (згідно проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки) в сторону вулиці Лесі Українки проти її фактичного місцерозташування (на місцевості), що прямо суперечить існуючим нормам ДБН, цілком підтверджується також план-схемою земельної ділянки, виконаної ПП «Пріоритет» на замовлення ОСОБА_6 (а.с.195, том 1). При цьому внаслідок цього зміщення тильна межа ділянки (протилежна вулиці Л.Українки) пролягає через металевий гараж, розміщений на земельній ділянці.
Водночас, як вбачається з матеріалів справи, пояснень ОСОБА_1 та її представниці в засіданні апеляційного суду, фактична межа земельної ділянки, що проходить по червоній лінії вул. Л.України і облаштована огорожею, заїздом, не зміщувалася з часу приватизації цієї земельної ділянки.
Отже, наведені докази цілком підтверджують невідповідність виготовленої документації із землеустрою наявній земельній ділянці, в тому числі її місцезнаходженню та існуючим межам.
Ця помилка допущена при виконанні землевпорядних робіт та виготовленні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки приватним підприємством «Поділляінвентарбюро».
Відповідно до ст. 79-1 Земельного кодексу України формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об'єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру.
Формування земельних ділянок здійснюється в тому числі у порядку відведення земельних ділянок із земель державної та комунальної власності. Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі. Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера.
Відповідно до ч. 5 ст. 24 Закону України «Про Державний земельний кадастр» державний кадастровий реєстратор, який здійснює державну реєстрацію земельних ділянок, протягом чотирнадцяти днів з дня реєстрації заяви: перевіряє відповідність документів вимогам законодавства; за результатами перевірки здійснює державну реєстрацію земельної ділянки або надає заявнику мотивовану відмову у державній реєстрації.
Згідно з ч.12 ст. 79-1 Земельного кодексу України, межі суміжних земельних ділянок приватної власності можуть бути змінені їх власниками без формування нових земельних ділянок за технічною документацією щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).
Статтею 37 Закону України «Про Державний земельний кадастр» встановлений позасудовий спосіб вирішення питань щодо усунення помилок, які виникають при веденні Державного земельного кадастру.
У разі виявлення фізичною або юридичною особою у витязі, довідці з Державного земельного кадастру, викопіюванні з картографічних матеріалів Державного земельного кадастру технічної помилки (описка, друкарська, граматична, арифметична чи інша помилка), допущеної органом, що здійснює ведення Державного земельного кадастру, заінтересована особа письмово повідомляє про це центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, який перевіряє відповідність відомостей Державного земельного кадастру інформації, що міститься в документах, які стали підставою для внесення цих відомостей. Якщо факт невідповідності підтверджено, орган, що здійснює ведення Державного земельного кадастру, безоплатно виправляє допущену помилку в день надходження повідомлення та не пізніше наступного дня повідомляє про це заінтересованих осіб. Повідомлення про виявлення помилки може бути надіслано також в електронному вигляді з Державного аграрного реєстру через Єдиний портал адміністративних послуг, у тому числі через інтегровану з ним інформаційну систему центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.
У разі виявлення технічної помилки, допущеної в записах Державного земельного кадастру органом, що здійснює його ведення, зазначений орган у п'ятиденний строк письмово повідомляє про це заінтересовану особу.
Виправлення технічних помилок, допущених у відомостях Державного земельного кадастру внаслідок наявності технічних помилок у документах, на підставі яких були внесені такі відомості, здійснюється після виправлення помилок у зазначених документах .
Виправлення інших помилок, допущених у відомостях Державного земельного кадастру внаслідок помилки у документації із землеустрою, оцінки земель, здійснюється після внесення змін до такої документації.
Виправлення помилок у відомостях про земельну ділянку може здійснюватися також на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок у натурі (на місцевості) або матеріалів інвентаризації земель чи рішення суду.
Відтак законом встановлено позасудовий спосіб вирішення питань щодо усунення технічних помилок, допущених у відомостях Державного земельного кадастру внаслідок наявності технічних помилок у документах, на підставі яких були внесені такі відомості.
Матеріали справи не містять даних, що співвласники земельної ділянки скористалися цим позасудовим способом вирішення питання щодо усунення технічних помилок у відомостях про земельну ділянку у Державному земельному кадастрі.
За змістом ст. 15 ЦК України, ст 4 ЦПК України лише порушене, оспорене чи невизнане право особи підлягає захисту в судовому порядку.
В будь-якому разі факт передачі у власність земельної ділянки більшої площі, ніж є фактично, як стверджує позивачка ОСОБА_1 , не свідчить про порушення її права.
З врахуванням наведених норм права та встановлених апеляційним судом обставин відсутні правові підстави для скасування оскаржуваного рішення міської ради, визнання недійсним свідоцтва про право власності на нерухоме майно, скасування запису про державну реєстрацію права власності сторін та скасування державної реєстрації земельної ділянки.
Відтак оскаржуване судове рішення в частині задоволення позову ОСОБА_1 слід скасувати та відмовити в цьому позові.
Обговорюючи доводи апеляційної скарги щодо наявності підстав для задоволення позову ОСОБА_2 про поділ земельної ділянки в натурі, апеляційний суд приймає до уваги таке.
Власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю (частина перша статі 356 ЦК України).
Співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності (ч.1 ст. 364 ЦК України).
Встановлено, що житловий будинок з надвірними будівлями по АДРЕСА_1 є об'єктом права спільної часткової власності ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .
Так, згідно свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 28.12.1999 року ОСОБА_2 набула право власності в порядку спадкування на 53/100 частини будинку з надвірними будівлями АДРЕСА_1 , розташованого на земельній ділянці площею 841 кв.м. В користування ОСОБА_2 переходить частина будинку, яка складається з двох житлових кімнат площею 21,5 кв.м, коридору площею 1.1 кв.м, веранди 12,7 кв.м та сарая літер Б (а.с.32, том 1).
Згідно нотаріально посвідченого договору купівлі-продажу від 05.07.1974 року ОСОБА_6 придбала 47 % цегляного жилого будинку, який має загальну жилу площу 44,9 кв.м та інші надвірні будівлі, що відносяться до цієї частини будинку і знаходяться в АДРЕСА_2 (а.с. 37-38, том 1).
За даними свідоцтва про право на спадщину за законом від 11.12.2020 року ОСОБА_1 як донька спадкодавиці ОСОБА_6 набула право власності в порядку спадкування на 47/100 частки у праві спільної часткової власності на домоволодіння АДРЕСА_1 . На земельній ділянці розташований житловий будинку літер А-1, загальна площа 77 кв.м, житлова площа 51,3 кв.м, житловий будинок літер В1, загальна площа 62,9 кв.м, житлова - 40,4 кв.м, сарай літер Б, гараж літер Г, вбиральня літер Е, вбиральня літер Д (а.с.133, том 3).
Згідно з витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 11.12.2020 року за позивачкою ОСОБА_1 зареєстроване право власності на 47/100 частки у праві спільної часткової власності на домоволодіння АДРЕСА_1 (а.с.132, том 3).
Отже, наведеними доказами підтверджується, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 володіють ідеальними частками (відповідно 47/100 і 53/100) у цьому домоволодінні, і вказані частки сторін не виділені в натурі, право спільної часткової власності на житловий будинок з надвірними будівлями не припинилося.
Згідно з ч.ч.1-2 ст. 89 ЗК України земельна ділянка може належати на праві спільної сумісної власності лише громадянам, якщо інше не встановлено законом.
У спільній сумісній власності перебувають земельні ділянки, зокрема, співвласників жилого будинку.
Співвласники земельної ділянки, що перебуває у спільній сумісній власності, мають право на її поділ або на виділення з неї окремої частки, крім випадків, установлених законом (ч.4 ст. 89 ЗК України).
Поділ земельної ділянки, яка є у спільній сумісній власності, з виділенням частки співвласника, може бути здійснено за умови попереднього визначення розміру земельних часток, які є рівними, якщо інше не передбачено законом або не встановлено судом (ч.5 ст. 89 ЗК України).
Згідно з ч.2 ст. 120 ЗК України у разі набуття частки у праві спільної власності на об'єкт нерухомого майна (жилий будинок (крім багатоквартирного), іншу будівлю або споруду), об'єкт незавершеного будівництва право власності на земельну ділянку (крім земель державної, комунальної власності), на якій розміщено такий об'єкт, одночасно переходить від відчужувача (попереднього власника) такого об'єкта до набувача у розмірі належної відчужувачу (попередньому власнику) частки у праві спільної власності на такий об'єкт, крім випадку, коли попередньому власнику належала частка у праві спільної власності на земельну ділянку в іншому розмірі. Якщо відчужувачу (попередньому власнику) у праві спільної власності на такий об'єкт належала частка у праві спільної власності на земельну ділянку в іншому розмірі, право власності переходить у такому самому розмірі.
Вирішуючи питання поділу в натурі земельної ділянки, на якій розташовані належні двом співвласникам жилий будинок, господарські будівлі та споруди, виходячи з принципу єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованих на ній будинку, споруд, суд має з'ясувати і врахувати можливість нормального користування співвласниками будинком і здійснення догляду за ним, виходячи з встановленого порядку користування житловим будинком, господарськими будівлями і спорудами, можливість проходу з вулиці на подвір'я тощо. Враховуються також вимоги державних будівельних, санітарних норм і правил, а також правил протипожежної безпеки.
ОСОБА_2 у поданій нею позовній заяві не виклала і не доводила належними доказами обставини щодо встановленого порядку користування співвласниками будинком і надвірними будівлями.
Відтак за недоведеності цих обставин, не виділення в натурі часток сторін у житловому будинку з надвірними будівлями, наявності технічних помилок у відомостях про земельну ділянку у ДЗК, які слід усунути сторонам у встановленому позасудовому порядку, відсутні підстави для задоволення позову про поділ земельної ділянки в натурі.
З врахуванням наведеного оскаржуване рішення слід скасувати та ухвалити нове судове рішення про відмову у позовах ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .
Керуючись ст.ст. 374, 376, 382, 384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.
Рішення Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 14 грудня 2021 року скасувати та ухвалити нове судове рішення.
В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Кам'янець-Подільської міської ради, Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, треті особи ПП «Поділля інвентарбюро», ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , про визнання недійсним та скасування рішення міської ради, визнання недійсним та скасування свідоцтва про право спільної сумісної власності на нерухоме майно, скасування державної реєстрації земельної ділянки, - відмовити.
В позові ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ земельної ділянки, - відмовити.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст судового рішення складено 26 травня 2022 року.
Судді Л.М. Грох
Т.О. Янчук
О.І. Ярмолюк