Справа № 299/3630/20
Закарпатський апеляційний суд
11.04.2022 м. Ужгород
Закарпатський апеляційний суд в складі суддів: ОСОБА_1 (головуючий), ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , за участі: секретаря судового засідання ОСОБА_4 , прокурора ОСОБА_5 , представника потерпілого - адвоката ОСОБА_6 , обвинувачених ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та їх захисника - адвоката ОСОБА_9 , розглянув у відкритому удовому засіданні в м. Ужгороді кримінальне провадження № 11-кп/4806/343/21 за апеляційними скаргами: обвинуваченого ОСОБА_7 та його захисника - адвоката ОСОБА_9 , захисника обвинуваченого ОСОБА_8 - адвоката ОСОБА_10 на вирок Виноградівського районного суду Закарпатської області від 10.06.2021, яким ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , мешканців АДРЕСА_1 , визнано винуватими та призначено покарання за ч.2 ст.187, ч.3 ст.146 КК України.
Зазначеним вироком місцевого суду від 10.06.2021
ОСОБА_7 визнано винуватим та призначено покарання:
-за ч.2 ст.187 КК України у виді позбавлення волі строком на сім років з конфіскацією майна,
-за ч.3 ст.146 КК України у виді позбавлення волі строком на вісім років.
Відповідно до ч.1 ст.70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначено ОСОБА_7 покарання у виді позбавлення волі строком на вісім років з конфіскацією майна,
ОСОБА_8 визнано винуватим та призначено покарання:
-за ч.2 ст.187 КК України у виді позбавлення волі строком на сім років з конфіскацією майна,
-за ч.3 ст.146 КК України у виді позбавлення волі строком на вісім років.
Відповідно до ч.1 ст.70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначено ОСОБА_8 покарання у виді позбавлення волі строком на вісім років з конфіскацією майна.
Початок строку відбування обвинуваченими ОСОБА_7 та ОСОБА_8 покарання ухвалено рахувати з часу їх затримання - 19.05.2020.
До набрання вказаним вище вироком від 10.06.2021 законної сили застосований щодо ОСОБА_7 та ОСОБА_8 запобіжний захід у виді тримання під вартою без застосування альтернативного запобіжного заходу у виді застави залишено без змін.
Витрати, пов'язані із залученням експерта в розмірі 141 167,43 грн стягнуто з ОСОБА_7 та ОСОБА_8 - по 70 583,7 грн з кожного.
Цивільний позов про стягнення моральної шкоди задоволено частково - стягнуто з ОСОБА_7 та ОСОБА_8 на користь потерпілого ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_3 500000 грн - по 250000 грн з кожного обвинуваченого у даній справі.
У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Вирішено долю речових доказів - документи та відеозаписи з камери спостереження залишено при матеріалах даної справи.
Згідно оскарженого у даній справі вказаного вище вироку Виноградівського районного суду від 10.06.2021 місцевим судом встановлено наступні обставини.
10.05.2020, біля 01 год. 40 хв., в м. Виноградів, по вул. Вакарова Закарпатської області, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 помітили ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (далі - ОСОБА_11 ), мешканця АДРЕСА_2 , який в той час рухався їм на зустріч.
Знаходячись поряд із приміщенням магазину «АВС», за адресою: м. Виноградів, вул. Вакарова, 20, підійшли спереду до ОСОБА_11 , попередньо узгодивши між собою свої дії, маючи єдиний корисливий умисел, спрямований на нанесення тілесних ушкоджень та заволодіння чужим майном, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, їх караність та настання суспільно-небезпечних наслідків, почали наносити удари руками та ногами по тілу ОСОБА_11 , внаслідок чого останній впав на землю.
Після спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_11 , коли останній, лежачи на землі, знаходився у горизонтальному положенні, ОСОБА_7 продовжував свої злочинні, корисливі дії, а саме, з кишень верхнього одягу ОСОБА_11 забрав мобільний телефон «Apple Iphone 6», ІМЕІ: НОМЕР_1 , вартість якого згідно висновку експерта № 11/399 від 12.06.2020 становить 2216 гривень, а також - стартово-сигнальний пістолет з трьома патронами загальною вартістю 516 гривень.
ОСОБА_8 в цей час мовчки спостерігав за діями ОСОБА_7 .
Заволодівши викраденим майном потерпілого, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 залишили ОСОБА_11 неподалік приміщення вказаного вище магазину «АВС» та покинули місце вчиненого ними кримінального правопорушення.
Цієї ж доби, біля 02 години 00 хвилин, в м. Виноградів, по вул. Корольова, за місцем свого проживання, ОСОБА_7 разом із ОСОБА_8 , з метою приховування вчинення ними попереднього зазначеного вище кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.187 КК України відносно ОСОБА_11 , усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, їх караність та настання суспільно-небезпечних наслідків, маючи прямий умисел, спрямований на незаконне позбавлення волі особи, діючи умисно, змінили номерні знаки на автомобілі марки «Volkswagen Passat В6», номерний знак Угорської Республіки НОМЕР_2 , INWVWZZZ3CZ6E185994, який згідно
свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 від 27.03.2006, видане уповноваженим органом Угорської Республіки на ім'я ОСОБА_12 , АДРЕСА_3 , Talajdonos, повернулися на місце, де вони залишили ОСОБА_11 , а саме неподалік від приміщення магазину «АВС», в м. Виноградів, по вул. Вакарова, 20, скориставшись безпорадним станом ОСОБА_11 , який внаслідок завданих йому вказаних вище тілесних ушкоджень перебував без свідомості, протиправно обмежили потерпілого у його пересуванні та визначенні місцезнаходження за своєю волею.
Цими протиправними діями ОСОБА_7 та ОСОБА_8 порушили Конституцію України (конституційні права потерпілого, передбачені статтями 3,21,29,33,68 Конституції України) та Закон України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні».
Всупереч волі цього потерпілого, з метою його утримання, помістили ОСОБА_11 у багажне відділення з обмеженим простором легкового автомобіля «Volkswagen Passat В6», н.з. Угорської Республіки НОМЕР_2 , розташувавшись в його салоні наступним чином - ОСОБА_7 за кермом автомобіля, а ОСОБА_8 на його задньому сидінні, перемістили ОСОБА_11 з одного місця до іншого - попрямували у напрямку до транспортного мосту, який пролягає через річку Тиса із сполученням м. Виноградів-Теково-Неветленфолву Виноградівського району, де з'їхавши із центральної автодороги праворуч у сторону лісосмуги до правого краю русла берега річки (відносно течії) у безлюдне місце на відстань близько 100 метрів, зупинили свій автомобіль близько 10 метрів біля русла річки, вийняли ОСОБА_11 зі вказаного багажного відділення.
Поклавши ОСОБА_11 на землю, ОСОБА_8 свої дії супроводжував нанесенням декількох ударів пластиковим руків'ям металевої викрутки коричневого кольору, яка перед цим знаходилася у багажнику вказаного автомобіля, а також ногами в область голови ОСОБА_11 , після чого разом з ОСОБА_7 потягнули цього потерпілого до водойми вказаної річки та залишили його в лежачому стані обличчям до низу.
Завершивши свої злочинні дії, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 сіли до вказаного автомобіля «Volkswagen Passat», усвідомлюючи безпорадний стан ОСОБА_11 , його місце знаходження, залишили останнього, що призвело до настання тяжких наслідків, які проявили себе у зникненні безвісті ОСОБА_11 .
ОСОБА_7 розпорядився вказаним вище викраденим обвинуваченими у даній справі у ОСОБА_11 майном: мобільний телефон «Apple Iphone 6» здав до магазину з продажу запчастин до мобільних телефонів, а стартово-сигнальний пістолет з трьома патронами, в м. Хуст Закарпатської області, викинув в річку Тиса.
Своїми діями ОСОБА_7 та ОСОБА_8 вчинили кримінальні правопорушення, передбачені ч.2 ст. 187 КК України - напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із насильством, небезпечним для здоров'я особи, яка зазнала нападу (розбій), за попередньою змовою групою осіб, ч.3 ст.146 КК України - незаконне позбавлення волі людини за попередньою змовою групою осіб, що спричинило тяжкі наслідки.
Не погоджуючись з ухваленим у даній справі зазначеним вище вироком місцевого суду від 10.06.2021, захисник обвинуваченого ОСОБА_7 - адвокат ОСОБА_9 подав на нього апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати, ухвалити новий вирок, яким ОСОБА_7 визнати невинуватим та виправдати за ч.3 ст.146, ч.2 ст.187 КК України у зв'язку з недоведеністю вини цього обвинуваченого.
Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою ОСОБА_7 захисник ОСОБА_9 просить скасувати та звільнити ОСОБА_7 з-під варти в залі суду, а цивільний позов потерпілого ОСОБА_11 залишити без розгляду, посилаючись на наступне.
В обґрунтування доводів захисник ОСОБА_9 посилається на те, що формулюючи обвинувачення, визнані судом доведеними стосовно вчинення ОСОБА_13 кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.146, ч.2 ст.187 КК України, місцевий суд в порушення вимог ст.ст. 370,374 КПК України обмежився перерахунком певних слідчих дій (доказів) без мотивування того, які обставини визнані судом доведеними відповідними доказами.
Також захисник ОСОБА_9 вважає, що місцевим судом допущено неповноту судового розгляду даної справи, а також має місце невідповідність висновків суду, викладеним в судовому рішенні, фактичним обставинам даного кримінального провадження.
Крім іншого захисник посилається на те, що судом допущено істотне порушення вимог кримінально процесуального закону, неправильно застосовано закон України про кримінальну відповідальність, не дотримано вимог ст.ст. 23, 25, 84-89, 91, 94, 95, 96, 101, 102, 225, 352, 370 КПК України, неправильно кваліфіковано дії обвинувачених.
Ні стороною обвинувачення, ні судом в ухваленому ним вироку не наведено обставини попередньої змови обвинувачених та виникнення у них умислу нападу на потерпілого з метою заволодіння майном „невстановленої слідством особи”.
Також захисник ОСОБА_9 посилається на наступний зміст показань обвинувачених, наданих ними в судовому засіданні: ”По дорозі до магазину захотіли палити. Мали сигарети, але в них не було сірників. Рухаючись, вони зустріли ОСОБА_14 та ОСОБА_15 (свідок у даній справі), однак в тих не було сірників і вони пішли далі. Перетнувши вул. Мала Польова з провулку вул. Мічуріна на вул. Вакарова 2, побачивши попереду себе хлопця, який йшов їм на зустріч, вони підійшли і попросили сірники, щоб припалити, однак невідомий їм відповів, що зараз „я дам вам прикурити”, вийняв пістолет і приставив його до голови ОСОБА_16 . Міндак дуже перелякався і відштовхнув хлопця на огорожу і наніс удар. Антоні також наніс удар, від яких невідомий впав на землю та втратив свідомість”.
Таким чином, захищаючись від противоправної поведінки нападника, обвинувачені діяли в стані необхідної оборони і нанесені ними удари невстановленій особі не становлять склад відповідного кримінального правопорушення.
Дані показання в частині бажання обвинувачених «прикурити», а не «напасти та заволодіти майном» підтверджуються:
- показаннями свідка ОСОБА_17 (близький друг Гобліка), який показав: „По дорозі вони бачили обвинувачених, які попросили прикурити. Однак у них курити не було і вони розійшлися”;
- протоколами слідчого експерименту від 19.05.2020 з відеозаписом, під час якого ОСОБА_16 та ОСОБА_18 детально розказали та показали про обставини події 10.05.2020: „Вони підійшли і попросили сірники, щоб припалити, однак невідомий їм хлопець відповів, що „зараз я дам вам прикурити”, вийняв пістолет і приставив його до голови Антоні” (стороною обвинувачення та судом даний протокол визнаний достовірним та належним доказом);
- висновками експерта №№ 16/54, 16/55 від 22.12.2020 (т.2, а.с. 178-245);
- протоколом огляду документу (відеозапису) від 04.08.2020, відповідно до якого в руках Міндака предмет, схожий на пістолет, а не телефон, що спростовує доводи сторони обвинувачення;
- відтвореними записами відеокамер, на яких відображено події в період з 09 по 10.05.2020, рух ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та автомобіля „Фольксваген Пасат В 6” (т.3, а.с. 185, 187, 189, 191, 195). Записи з камер спостереження не підтверджують, а спростовуть вчинення ОСОБА_18 та ОСОБА_16 інкримінованих їм кримінальних правопорушень. Крім того, стороною обвинувачення надано для перегляду уривки із записів, а не запис за певний період, у зв'язку з чим суд в порядку ст.359 КПК України позбавлений можливості переконатися у достовірності об'єктивних даних, що містяться на переглянутих в судовому засіданні дисках, та відповідно надати правильну оцінку таким доказам з точки зору їх належності та допустимості.
Згідно наданих місцевому суду показань обвинувачених, не спростованих стороною обвинувачення, „невстановлена слідством особа була без свідомості після нанесених ними ударів. Таким чином заволодіння ОСОБА_18 за відсутністю свідків телефоном є таємним”.
Стартовий пістолет забрали у нападника не з метою його привласнення, а з метою уникнення повторного можливого нападу.
У зв'язку з цим дії ОСОБА_7 в частині заволодіння чужим майном - телефоном невстановленої особи чи ОСОБА_11 слід кваліфікувати, на думку захисника ОСОБА_19 , за ч.1 ст.185 КК України - таємне викрадення чужого майна (крадіжка).
Стороною обвинувачення не надано, а суд у вироку не навів жодних об'єктивних даних, які б були у розпорядженні органу досудового розслідування та які б могли свідчити про причетність обвинуваченого ОСОБА_7 до вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.187 КК України.
В судовому засіданні обвинувачені ОСОБА_18 та ОСОБА_16 свою вину у пред'явленому їм обвинуваченні заперечили та показали, що дійсно після того як залишили «невстановлену особу» пішли додому.
Вдома вони про все розказали, після чого вирішили поїхати на місце події і забрати того хлопця. Міндак сів в автомобіль, в якому була його дружина, за кермо. Вони під'їхали до місця, де залишили хлопця в провулку. У зв'язку з тим, що він був без свідомості, обвинувачені перенесли його до автомобіля і відвезли до річки Тиса, щоб він там прийшов до себе.
Приїхавши до річки Тиса, що в районі автомобільного мосту у напрямку с. Теково, вони заїхали до берега, вийняли з автомобіля хлопця, піднесли його до води і облили водою.
Побачивши, що він приходить до тями, вони запитали, чи він зрозумів, що зробив не добре і так більше робити не треба, залишили його на березі річки і поїхали. На наступний день поїхали на річку і побачили, що там багато людей і вирішили, що все нормально.
Дані показання підтверджуються :
- показаннями свідка ОСОБА_20 , який показав, що на наступний день ОСОБА_16 прийшов до нього додому миритися і під час бесіди розказав, що хлопця пізніше повезли до річки і треба поїхати до «Тиси» подивитися чи все в порядку. Після цього вони поїхали до річки і побачили, що там багато людей і вирішили, що все нормально;
- протоколами слідчого експерименту від 19.05.2020 з відеозаписом, під час якого ОСОБА_16 детально розказав та показав про обставини події 10.05.2020, як вони вивезли непритомну особу до Тиси, де облили водою. Після того як невідомий прийшов до тями, вони залишили його на березі річки і поїхали. Стороною обвинувачення та судом дані протоколи визнані достовірними та належними доказами; ОСОБА_18 розказав та показав про обставини події 10.05.2020 і дав аналогічні показання;
- висновком експерта № 16/54 від 22.12.2020, згідно якого при проведенні за участі підозрюваного ОСОБА_18 слідчої дії, а саме слідчого експерименту від 19.05.2020 слід також відмітити змістовну єдність відповідей підозрюваного ОСОБА_7 , відображення відносин між реконструйованими подіями та обставинами, згідно яких можна встановити цілісність сюжету, про який безпосередньо повідомляється під час слідчої дії (т.2, а.с. 178-245);
- висновком експерта № 16/55 від 08.02.2021, згідно якого при проведенні за участі підозрюваного ОСОБА_16 слідчої дії, а саме слідчого експерименту від 19.05.2020 (т.3, а.с. 15-64);
Таким чином обставини справи, пов'язані з переміщенням особи, яка знаходиться в безпорадному стані (без свідомості), з АДРЕСА_4 , на пляж річки «Тиса» з метою приховування вчиненого злочину без заяви самого потерпілого ( ОСОБА_21 або невстановлена слідством особа), не становить складу злочину, передбаченого ст.146 КК України.
Не зважаючи на те, що ОСОБА_7 діяв в стані необхідної оборони, він забов'язаиий був надати допомогу особі і викликати відповідні служби.
У зв'язку з вищенаведеним захисник ОСОБА_9 вважає, що дії ОСОБА_13 слід кваліфікувати за ч.1 ст.135 КК України - завідоме залишення без допомоги особи, яка перебуває в небезпечному для життя стані і позбавлена можливості вжити заходів до самозбереження або внаслідок іншого безпорадного стану, якщо той, хто залишив без допомоги, а також у разі, коли він сам поставив потерпілого в небезпечний для життя стан.
Куди зник потерпілий (заблукав, з'їли тварини, сам приховується з метою уникнення від кримінальної відповідальності, затонув, викрали) слідством не встановлювалося і в обвинувальному акті та у вироку суду першої інстанції не знайшло свого відображення. Таким чином відсутній причинний зв'язок між діями ОСОБА_13 та обставиною зникненням потерпілого.
Ухвалене судом першої інстанції рішення в частині обвинувачення за ст.146 КК України недостатньо обґрунтоване, у зв'язку з чим є небезпідставні сумніви в його законності.
ОСОБА_7 визнає себе винуватим у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.185, ч.1 ст.135 КК України.
Відповідно до показань обвинувачених (єдиний доказ, на яких ґрунтується обвинувачення) та матеріалів відео-, фотознімків місцем події є інше місце, а саме АДРЕСА_4 ніж місце, яке не зазначено в обвинувальному акті (стороною захисту під час підготовчого судового засідання було заявлено клопотання про повернення прокурору обвинувального акту у даній справі з цих підстав(т.3, а.с. 196-205).
Обвинувачення ОСОБА_22 , на думку захисника ОСОБА_19 , є неконкретним, що порушує його право на захист, зокрема право бути детально поінформованим зрозумілою для нього мовою про характер і причини обвинувачення, висунутого проти нього.
Показання свідка ОСОБА_23 , дані нею в судовому засіданні, суперечать показанням, даним нею на досудовому розслідуванні 18.05.2020.
В судовому засіданні свідок ОСОБА_23 заявила, що за придбанням телефону ОСОБА_11 приходив до неї додому.
На досудовому розслідуванні 18.05.2020 свідок показала, що випадково на початку січня зустріла хлопця з іменем ОСОБА_24 , який оглянув телефон і за 2500 грн його придбав.
Крім того свідок не змогла пояснити, у зв'язку з чим 18.05.2020 її запросив слідчий на допит, якщо вона в період з 10 по 18.05.2020 нікому не повідомляла про те, що хлопцеві по імені Вася вона продала телефон.
Відповідно ч.4 ст.96 та ч.5 ст.225 КПК України захисником ОСОБА_25 заявлено клопотання про оголошення показань свідка, наданих на попередніх допитах, в якому було відмовлено.
Отже, пред'явлене ОСОБА_7 обвинувачення за ч.3 ст.146, ч.2 ст.187 КК України не знайшло свого підтвердження, оскільки достатніх та допустимих доказів на доведення його участі у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень відносно ОСОБА_11 стороною обвинувачення не надано, у зв'язку з чим захисник вважає необхідним в силу презумпції невинності, закріпленого у ст.82 Конституції України, виправдати ОСОБА_7 .
Що стосується цивільного позову ОСОБА_11 , то на підставі наведеного вище, а також в силу ст.55 КПК України він, на думку захисника ОСОБА_19 , не може бути потерпілим по даній справі і йому відповідними діями ОСОБА_7 не заподіяна моральна шкода, у зв'язку з чим позов повинен бути залишеним без розгляду.
Не погоджуючись з ухваленим у даній справі вироком місцевого суду від 10.06.2021, захисник обвинуваченого ОСОБА_8 - адвокат ОСОБА_10 звернулася до Закарпатського апеляційного суду з апеляційною скаргою, в якій просить вказаний вирок скасувати, ухвалити новий стосовно ОСОБА_8 - виправдувальний вирок за недоведеністю його вини у інкримінованому йому злочині.
В обґрунтування доводів захисник ОСОБА_10 вказує, що вирок суду першої інстанції у справі за обвинуваченням ОСОБА_7 та ОСОБА_8 вона вважає незаконним, таким, що не відповідає висновкам суду фактичним обставинам справи, неправильним застосуванням судом першої інстанції закону України про кримінальну відповідальність, винесеним з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону.
Також захисник ОСОБА_10 вважає, що вказаний вище обвинувальний акт не відповідає вимогам п.5 ч.2 ст.291 КПК України і підлягає поверненню прокурору, оскільки він не відповідає вимогам закону в частині викладу фактичних обставин, які прокурор вважає встановленими, у ньому відсутнє формулювання обвинувачення, він не містить усіх відомостей про зниклу особу, щодо якої ведуться розшукові дії, відсутні відомості про правовий акт про визнання особи безвісті зниклою.
Ці відомості можуть мати істотне значення, як для призначення покарання, так і для подальшого здійснення інших процесуальних дій та вирішення процедурних питань, які мають істотне значення для правильного вирішення справи судом - в обвинувальному акті не вказано.
Захисник ОСОБА_10 вважає, що оскаржений нею у даній справі вирок від 10.06.2021, ухвалений судом першої інстанції стосовно ОСОБА_8 та ОСОБА_7 , є незаконним, необгрунтованим та невмотивованим щодо кожного інкримінованого ОСОБА_8 та ОСОБА_26 елементу доведенності їх вини, висунутого в обвинуваченні, не відповідає вимогам ст.ст. 370,374 КПК України.
Висновок суду у вироку про доведеність вини обвинувачених за ч.3 ст.146, ч.2 ст.187 КК України не узгоджується і вступає у суперечність зі вказаною частиною вироку та вказує на те, що судом першої інстанції ухвалено вирок з істотними порушеннями вимог КПК України та ставить під сумнів обгрунтованість остаточного висновку суду про доведеність вини обвинувачених у вчиненні умисного злочину та правильності кваліфікації їх дій.
Оскаржуваний вирок за своїм змістом не містить в собі обґрунтованих спростувань доводів обвинувачених, зокрема ОСОБА_8 та захисника ОСОБА_10 про те, що невстановлена досудовим слідством особа, що приставляла до скроні ОСОБА_8 пістолет, звівши при цьому курок та потерпілий ОСОБА_11 , 1990 року народження мають різні характеризуючи ознаки зовнішності, зросту та статури, а також відмінні між собою риси характеру.
Також захисник ОСОБА_10 вважає, що матеріалами даної справи підтверджується алібі ОСОБА_8 та ОСОБА_7 про те, що вони знаходилися в іншому місці в період інкримінованого їм кримінального правопорушення, що підтверджується відомостями із відеокамер, наявними в матеріалах справи.
Місцевим судом не надано відповіді та не аргументовано, якими саме матеріалами справи такі доводи захисника ОСОБА_10 не знаходять свого підтвердження; в порушення вимог кримінального процесуального закону залишив поза увагою доводи засудженого ОСОБА_8 про застосування щодо нього незаконних методів ведення досудового розслідування, без проведення належної перевірки таких доводів шляхом офіційного розслідування уповноваженим органом, а саме незаконним взяттям під варту 18.05.2020, о 18.30 годин та допитаного як підозрюваного без роз'яснення ОСОБА_8 його конституційних прав, передбачених ст.63 Конституції України про самовикриття та позбавленого мати на першу вимогу захисника, що підтверджується матеріалами справи.
У справі «Нечипорук і Йонкало проти України» ЄСПЛ зазначив, що право на мовчання та не свідчити проти себе становлять загальновизнані міжнародні стандарти, які лежать в основі поняття справедливого судового розгляду за ст.6 Конвенції.
Встановлення таких стандартів пояснюється необхідністю захисту особи, яка притягується до кримінальної відповідальності від незаконного тиску з боку органів влади, щоб завдяки цьому уникнути помилок правосуддя та сприяти реалізації положення ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Право не свідчити проти себе передбачає, зокрема, що сторона обвинувачення в кримінальній справі, намагаючись довести свою версію щодо обвинуваченого, не може використовувати докази, здобуті за допомогою методів примусу чи утиску всупереч волі обвинуваченого та в подальшому перешкоджає суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.
Забезпечення перевірки заяви про застосування недозволених методів шляхом проведення уповноваженим органом офіційного розслідування щодо можливих порушень прав людини, гарантованих статтями 27,28 Конституції України, є обов'язковим, що не було дотримано судом першої інстанції під час розгляду ним кримінального провадження щодо ОСОБА_8 та ОСОБА_7 .
Перевірка доводів обвинуваченого щодо незаконних методів ведення слідства має суттєве значення і формальний підхід до перевірки таких тверджень, є неприпустимим, оскільки при винесенні оскаржуваного вироку залишилися належним чином не перевіреними доводи обвинуваченого ОСОБА_8 та його захисника ОСОБА_10 та ставить під сумнів законність і обґрунтованість цього вироку.
Протокол заяви про безвісне зникнення особи (без фото) складений оперуповноваженим СКП Виноградівського відділення поліції Берегівського відділу поліції ГУНП в Закарпатській області рядовим поліції ОСОБА_27 , який прийняв заяву від невстановленого досудовим слідством громадянина чи громадянки, без встановлення останнього місця проживання та перебування, без вказаних відомостей про зріст, без опису форми обличчя, брів, носу, без відомостей про волосся на голові та на предмет його натуральності чи пофарбування, без описання особливостей лисуватості, голосу, опису шкіряного покрову шкіри, без опису ознак ходи, взуття, одягу та інших речей, в яких зникла особа перебувала. Відсутні відомості про речі, які зникли чи були викрадені.
Протокол заяви про безвісне зникнення особи є, на думку захисника ОСОБА_10 , неналежним та недопустимим доказом.
Повідомлення ОСОБА_11 про вчинене кримінального правопорушення датоване 19.05.2020 та складене поліцейським зі слів працівників поліції також є неналежним та недопустимим доказом.
На заявлене клопотання захисників обвинувачених у Виноградівському районному суді про допит свідка та потерпілої ОСОБА_28 було відмовлено, що вказує, на думку захисника ОСОБА_10 , на упередженість місцевого суду щодо обвинувачених.
Досудове розслідування про кримінальне правопорушення за вказаним обвинувальним актом розпочате після внесення відомостей до ЄРДР на підставі завідомо неправдивих повідомлень про вчинення кримінального правопорушення, спотворення фактів штучним створенням доказів обвинувачення ОСОБА_7 та ОСОБА_8 у вчиненні ними тяжкого злочину.
Під час судового розгляду ОСОБА_8 вказав, що був взятий під варту 18 травня 2020 року, о 08 годині 30 хвилині. Піддавався психологічному тиску з боку працівників поліції, залякуванню фізичним насиллям, був вдягнений наручниками, були погрози щодо застосування фізичного насилля до родин дружини та двох малолітніх дочок, зокрема те, що малолітніх дітей відберуть та передадуть до інтернату, а дружині підкинуть наркотики чи щось інше та поміщать в тюрму.
Невідомі троє поліцейських, вдягнені в цивільний одяг та ОСОБА_29 , наказували ОСОБА_8 свідчити проти себе та проти своїх рідних, зокрема йому наказували свідчити проти ОСОБА_30 , оскільки він уже засвідчив проти нього, про те, що у ОСОБА_8 виник інцидент в ніч з 09 на 10.05.2020 з невідомим йому чоловіком, що приставив до його скроні пістолет Макарова, на зріст приблизно 185-190 см, середньої статури, в кепці, балаклаві, легкій курточці, темних штанах із різким запахом алкоголю та який проявляв себе неадекватно, бо різко приставив до скроні ОСОБА_8 пістолет.
Більше того, поліцейський ВВП ОСОБА_29 погрожував ОСОБА_8 тюрмою та розправою над його родиною.
Практикою ЄСПЛ зазначається щодо недопустимості використання доказів, отриманих з порушенням права мовчання та свободи від самовикриття.
Аналізуючи зміст протоколів про проведення НСРД захисник вбачає те, що під час вказаних «негласних слідчих (розшукових) слідчих дій» органом досудового розслідування фактично проводився саме допит підозрюваних. При цьому під час проведення допиту від 18.05.2020 підозрюваним не було роз'яснено їх права та не забезпечено участі захисника, а тому захисник ОСОБА_10 просить апеляційний суд визнати вказані докази недопустимими.
Також на підставі ст.91 КПК України захисник просить апеляційний суд визнати неналежними та недопустимими докази: протокол відтворення подій, впізнання особи ОСОБА_11 , 1990 року народження, протоколи допиту підозрюваного ОСОБА_8 .
Обвинувачення ОСОБА_8 за ч.2 ст.187 КК України не знайшло свого підтвердження під час судового розгляду, виходячи з досліджених під час розгляду справи належних та допустимих доказів.
Стосовно пред'явленого обвинувачення ОСОБА_8 у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.14 КК України щодо зникнення ОСОБА_11 , 1990 року народження. Вважає, що таке досудовим слідством не доведено та не знайшло свого підтвердження у місцевому суді під час судового розгляду по суті із наведених захисником ОСОБА_10 підстав.
Також захисник ОСОБА_10 просить апеляційний суд визнати неналежними і недопустимими докази: повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення від 10 та 19.05.2020 за заявою ОСОБА_28 та ОСОБА_11 , 1971 року народження, протоколи: пред'явлення ОСОБА_31 для впізнання пістолета від 07.10.2020, допиту підозрюваного ОСОБА_8 , пред'явлення особи для впізнання за фотознімками ОСОБА_8 , слідчий експеримент від 19.05.2020 за участі ОСОБА_8 , свідка ОСОБА_17 (спостерігач), який був допитаний 07.10.2020 та протоколи допиту свідків: ОСОБА_17 від 07.10.2020, ОСОБА_32 , який був присутнім під час проведення слідчого експерименту як спостерігач, а 25.05.2020 був опитаний як свідок інкримінованих подій, висновки експерта: № 73 від 16.06.2020, № 349 від 26.06.2020, що були проведені в порушення вказаних в експертизі інструкцій, № 16/55 від 08.02.2021, яка була проведена як слідча дія, про яку не повідомлялося ОСОБА_8 та його захиснику.
З письмових доводів ОСОБА_8 , наданих апеляційному суду 13.09.2021 з назвою „Доповнення до апеляційної скарги ОСОБА_10 ”, яку подано лише його захисником 17.06.2021, вбачається наступне.
Формулюючи обвинувачення, визнане судом доведеним стосовно вчинення ОСОБА_8 кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.146, ч.2 ст.187 КК України, місцевий суд в порушення вимог ст.ст. 370,374 КПК України обмежився перерахунком певних слідчих дій (доказів) без мотивування того, які визнані судом обставини вони підтверджують.
У зв'язку з неповнотою судового розгляду, невідповідності висновків суду викладеним в судовому рішенні фактичним обставинам кримінального провадження, істотного порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність, ОСОБА_8 вважає, що вирок Виноградівського районного суду від 10.06.2021 прийнятий з порушенням вимог ст.370 КПК України (законність, обґрунтованість, вмотивованість), у зв'язку з чим такий, на думку ОСОБА_8 , підлягає скасуванню.
Судом при розгляді справи та винесенні вироку не дотримано вимог процесуального закону, зокрема, ст.ст. 23, 25, 84-89, 91, 94, 95, 96, 101, 102, 225, 352, 370 КПК України та норми матеріального права стосовно кваліфікації дій обвинувачених.
Стороною обвинувачення не наведені обставини попередньої змови та виникнення умислу нападу з метою заволодіння майном невстановленої слідством особи.
Захищаючись від противоправної поведінки нападника, обвинувачені діяли в стані необхідної оборони і нанесені ними удари невстановленій особі не становлять склад кримінального правопорушення.
Має місце невідповідність висновків місцевого суду фактичним обставинам справи.
Що стосується цивільного позову ОСОБА_11 , 1971 року народження, то на підставі наведеного вище, а також в силу ст.55 КПК України він не може бути потерпілим по даній справі і йому діями ОСОБА_8 не заподіяна моральна шкода, у зв'язку з чим позов повинен бути залишений без розгляду.
В апеляційній скарзі обвинувачений ОСОБА_7 вважає ухвалений щодо нього вирок Виноградівського районного суду Закарпатської області від 10.06.2021 незаконним з таких підстав.
Орган досудового розслідування не надав місцевому суду для вивчення відеозапису з відеокамери спостереження, яке має спростувати пред'явлене ОСОБА_7 обвинувачення - відповідна особа (потерпілий ОСОБА_11 ,1990 року народження) приставляла до скроні ОСОБА_8 пістолет, у зв'язку з чим останній разом з ОСОБА_7 оборонялися.
Обвинувальний акт не відповідає вимогам статті 291 КПК України, про що захисником ОСОБА_10 заявлялося відповідне клопотання до суду першої інстанції.
Вказує, що він разом ОСОБА_8 , рухаючись по вул. Вакарова, зустріли невідому особу, яка рухалася їм на зустріч, яка потім приставила пістолет до скроні ОСОБА_8 , вони не знайомі. У нього та ОСОБА_16 з невідомою особою виник конфлікт, на думку слідства це ОСОБА_11 , однак він особи не бачив, бо було темно. Згідно протоколу пред'явлення особи до впізнання за фотознімками, які йому показували в поліції, нібито в нього був конфлікт з ОСОБА_21 . Про зникнення особи він дізнався із соцмережі «Фейсбук».
Згідно протоколу огляду документа відеозапису з камери спостереження, яка розташована на вул. Мічуріна, 29, 10.05.2020, о 00 год 41 хв. 15 сек., де він та Антоні проходили вулицю в напрямку Мала Польова, а о 00 год. 44 хв. 47 сек. вони повертаються з боку вулиці Мала Польова через провулок в напрямку Мічуріна. А з цілодобової камери спостереження пекарні видно, що 10.05.2020 о 01 год. 36 хв. особа, схожа на ОСОБА_11 , 1990 року народження, одягнута в чорний одяг, купляє булочку, цю особу не встановлено органом досудового розслідування.
ОСОБА_7 вважає, що його відповідні дії слід кваліфікувати за ч.1 ст.135, ч.1 ст.185 КК України.
Заслухавши доповідь судді, доводи обвинувачених ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , а також їхнього захисника ОСОБА_9 , які підтримали наведені вище апеляційні скарги учасників сторони захисту, прокурора ОСОБА_5 та представника потерпілого ОСОБА_6 , які заперечили повністю проти апеляційних скарг сторони захисту та просили їх залишити без задоволення, а оскаржений у даній справі вирок місцевого суду від 10.06.2021 щодо ОСОБА_7 та ОСОБА_8 - без змін, як законний та обґрунтований, провівши судові дебати, заслухавши останнє слово обвинувачених, перевіривши матеріали даного кримінального провадження, обговоривши доводи сторін, апеляційний суд визнає, що апеляційні скарги захисників ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та обвинуваченого ОСОБА_7 не підлягають задоволенню з таких підстав.
Як правильно встановлено судом першої інстанції, вина обвинувачених ОСОБА_7 та ОСОБА_8 у вчиненні ними за вказаних обставин передбачених ч.3 ст.146, ч.2 ст.187 КК України злочинів повністю доведена дослідженими та перевіреними в суді наступними доказами, які апеляційний суд також визнає належними, допустимими, достовірними та достатніми для таких висновків суду.
Так допитаний у судовому засіданні потерпілий ОСОБА_11 , 1971 року народження показав, що 09.05.2020 востаннє бачив сина ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (далі - ОСОБА_11 ).
Наступного дня його дружина не могла додзвонитися до їхнього сина, телефон якого був „поза зоною досяжності”. Син проживав від них окремо, однак на протязі останніх десяти років вони щодня телефонували один одному.
Сина ОСОБА_11 за місцем його проживання не було і його батьки почали його шукати самостійно, що залишилося без результату.
11.05.2020 батьки зниклого ОСОБА_11 подали відповідну заяву в поліцію, продовжували шукати його, і влітку, але не знайшли, під час цього встановили, де останній раз бачили його, зокрема свідок ОСОБА_33 пішов з ОСОБА_11 в пекарню на булочку.
Вони попросили відео з найближчих відеокамер, встановили підозрілих двох осіб. Побачили у одного з них відповідну татуїровку, і питалися в кого може бути така. Сусіди обвинувачених сказали, що останні є їхніми сусідами.
Після цього батьки зниклого ОСОБА_11 звернулися до правоохоронних органів.
Син не був конфліктною людиною, ніколи не притягнувався як до адміністративної, так і до кримінальної відповідальності. Самостійно влаштувався на роботу в ресторан, в якому працював адміністратором. Виїхати не міг, оскільки у нього не було закордонного паспорту, а паспорт громадянина України у нього був вдома.
З наданих місцевому суду показань свідка ОСОБА_20 вбачається, що він 09.05.2020 разом із жінкою відпочивали у сусідів ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , які були випивші і ввечері десь пропали.
Дружина ОСОБА_7 - ОСОБА_34 почала переживати, тому вони сіли в автомобіль і проїхалися неподалік в пошуках хлопців. Він також заходив у нічний магазин, однак їх ніде не знайшли. Тому вони повернулися. Однак згодом знову сіли в автомобіль, почали їздити по сусідніх вулицях і помітили силует ОСОБА_35 . Вони зупинилися, до автомобіля підійшли хлопці і ОСОБА_36 попросив його пересісти на заднє сидіння і повідомили, що побили хлопця. По дорозі додому хлопці викинули пістолет, що забрали від побитого хлопця ( ОСОБА_37 ). Приїхавши додому, вони посварилися і ОСОБА_20 пішов додому.
На наступний день ОСОБА_38 прийшов до нього додому миритися і під час бесіди розказав, що вони вчора побили хлопця і пізніше повезли його до річки і він (потерпілий) пропав. Після цього вони поїхали до річки подивитися, однак хлопця там не було.
З наданих місцевому суду показань свідка ОСОБА_39 вбачається, що вона 09.05.2020 разом з чоловіком ОСОБА_20 пішли до сусідів ОСОБА_7 та ОСОБА_8 на бограч.
Хлопці відпочивали та вживали алкогольні напої. Вона пішла раніше, щоб вкласти дитину, а чоловік залишився. Вночі вона прокинулася, бо погасло світло. Чоловіка вдома не було, однак через деякий час він повернувся (додому) дуже злий. На наступний день до них прийшов сусід ОСОБА_40 і він з чоловіком поїхали подивитися на річці місце для пікніка.
Свідок ОСОБА_23 показала, що дійсно продала ОСОБА_41 мобільний телефон марки „Айфон 6”. Телефон був у робочому стані.
З наданих місцевому суду показань свідка ОСОБА_42 вбачається, що він займається ремонтом телефонів. До нього прийшов ОСОБА_7 і запропонував купити „Айфон 6”, на що він дав ОСОБА_43 за це майно 600 або 700 грн.
Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_17 показав, що 09.05.2020 він разом із ОСОБА_44 та ОСОБА_45 відпочивали у нього вдома, пили пиво. Після вирішили піти на пекарню по вул. Вакарова (м. Виноградів Закарпатської області) на свіжі булочки. Прийшовши на місце, вони почали чекати, однак до ОСОБА_46 зателефонувала дружина та сказала, щоб вертався додому. ОСОБА_47 залишився, а він з ОСОБА_14 пішли додому. По дорозі вони бачили обвинувачених, які попросили у них сигарети, яких у них не було і вони розійшлися. На наступний день вони телефонували, однак з ОСОБА_24 ( ОСОБА_18 ) не було зв'язку.
Також свідок повідомив, що добре знав ОСОБА_11 , той був спокійний, не конфліктував. Бачив у нього пістолет, однак ОСОБА_24 казав, що то „хлопушка” і завдати шкоди ним неможливо.
Після зникнення ОСОБА_21 він з ОСОБА_14 підходили до ОСОБА_7 , оскільки той працював кінологом, з приводу застосування службової собаки.
З рапорта інспектора - чергового Виноградівського ВП Берегівського ВП ГУНП в Закарпатській області від 11.05.2020 вібачається, що 11.05.2020 надійшло повідомлення зі служби 102 про те, що 11.05.2020, о 13:27 год., за адресою: АДРЕСА_5 заявниця повідомила, що її син ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_4 у суботу 09.05.2020 поїхав на велосипеді до своєї дівчини у с. Тросник, але так і не доїхав. На телефонні дзвінки не відповідає, телефон виключений (т.1, а.с.59-62).
Згідно протоколу прийняття заяви ОСОБА_28 від 11.05.2020 про безвісне зникнення 09.05.2020 особи, ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , він не відповідає на дзвінки телефона (т.1, а.с.65-67).
Згідно заяви ОСОБА_11 від 19.05.2020 він просить прийняти міри до невідомих йому осіб, які 10.05.2020, біля 01 години, знаходячись по вулиці Вакарова, в м. Виноградів, безпричинно затіяли сварку із його сином ОСОБА_44 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , під час якої спричинили останньому тілесні ушкодження та відкрито заволоділи його мобільним телефоном „Іphone” („Айфон 6”) білого кольору, ІМЕІ НОМЕР_1 , в якому знаходилася картка мобільного оператора „Лайф” із номером НОМЕР_4 , з викраденим зникли (т.1, а.с.68).
Із заяви ОСОБА_11 від 19.05.2020 вбачається, що він просить прийняти міри до невідомих осіб, які 10.05.2020, біля 01 год. викрали його сина ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , по вул. Вакарова м. Виноградів і по теперішній час його місцезнаходження невідоме (т.1, а.с.69).
Згідно протоколів огляду місця події та фототаблицями до нього проведено огляд:
- житла за адресою: АДРЕСА_2 , за результатами яких: виявлено та вилучено зубну щітку, станок для гоління та пару шкарпеток (т.1, а.с.71-79);
- автомобіля „Volkswagen Passat B6”, н.з. НОМЕР_5 , за результатами якого виявлено та вилучено свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 від 27.03.2006, посвідчення учасника бойових дій серії НОМЕР_6 , видане на ім'я ОСОБА_7 від 07.07.2015, паспорт громадянина України для виїзду закордон серії НОМЕР_7 на ім'я ОСОБА_7 , кофту, металеву лопату з дерев'яною ручкою, змиви (т.1, а.с.82-92);
- відрізку тканини, вилученої з обшивки потолка автомобіля Volkswagen Passat B6, н.з. НОМЕР_2 та відрізок тканини із задньої частини спинки переднього пасажирського сидіння автомобіля „Volkswagen Passat B6”, н.з. НОМЕР_2 (т.1, а.с.115-117);
- ОСОБА_42 видав вказаний мобільний телефон „Iphone 6” білого кольору та флеш носій 16 Gb, на якому міститься відеозапис із камери відео спостереження (т.1, а.с.118-120);
- берегу річки Тиса в районі автомобільного мосту між м. Виноградів - с. Теково, під час якого у воді виявлено та вилучено металеву частину викрутки довжиною 17 см та два фрагменти руків'я викрутки коричневого кольору (т.1, а.с.135-140);
- правого берегу річки Тиса на відстані приблизно 100 м від автодороги сполученням Хуст - Велика Копаня Виноградівського району та двох метрів від берега, під час чого у воді вказаної річки виявлено матерчату сумочку червоного кольору, в середині якого знаходився предмет, зовні схожий на пістолет чорного кольору із маркуванням EKOL MAJARA cal 9 mm P.A.K., серійний номер НОМЕР_8 та магазином, три патрони калібром 9 мм без пошкоджень із маркуванням «ozk 9mm» та один патрон калібром 9 мм із маркуванням «ozk 9mm» з пошкодженим капсулем (т.1, а.с.150-160);
- будинку в м. Виноградів, по вул. Корольова, 6, під час чого вилучено пару чоловічих тапок чорного кольору та пару жіночих тапок білого кольору, мобільний телефон „Redmi Note 7 bu Xiaomi” (т.1, а.с.171-173, 190-191);
- місця оренди ТЦ “Універмаг” в м. Виноградів, по вул. Миру, 60/2, під час чого вилучено мобільний телефон „Xiaomi М1” (т.1, а.с.197-199).
Згідно протоколу огляду речей з фототаблицею та зі слів ОСОБА_7 і ОСОБА_8 10.05.2020, біля 01 години, на перехресті вул. М.Польова - Вакарова, в м. Виноградів, були одягнені: ОСОБА_7 у оглянутих спортивних матерчатих штанах зеленого кольору та футболці зеленого кольору; ОСОБА_8 у бриджах світло-коричневого кольору та матерчатій футболці жовтого кольору (т.1, а.с.204-208).
Згідно рапорту о/у СКП Виноградівського ВП Берегівського ВП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_48 проведено огляд відео з камер відеоспостереження (т.2, а.с. 57-78).
Згідно протоколів пред'явлення речей для впізнання з фототаблицею: ОСОБА_17 впізнав належний ОСОБА_11 зазначений вище стартовий пістолет, а ОСОБА_23 - мобільний телефон “Iphone 6”, який продала ОСОБА_11 (т.3, а.с. 15-19, 23-26).
Згідно протоколів огляду предметів з фототаблицею та огляду речей і документів оглянуто мобільний телефон „Айфон 6”, біло-золотистий колір, ІМЕІ НОМЕР_1 , в чорному чохлі з кабелем зарядного пристрою оранжевого кольору та долучено фото зниклого ОСОБА_11 , флеш носій, відеозапис (т.3, а.с.135-142, 166-171, 174-177, 179-180);
З відтвореного відеозапису камери спостереження з флеш носія 16 Gb чорного кольору SERES, чітко відображено, як ОСОБА_7 продав мобільний телефон ОСОБА_42 (т.3, а.с.178).
З відтворених записів відеокамер вбачається, що ними відображено події в період з 09 по 10.05.2020, рух ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та автомобіля „Фольксваген Пасат В 6” (т.3, а.с.185, 187, 189, 191, 195).
З протоколу огляду документу (відеозапису) вбачається наступне:
1) камерою відеоспостереження, розміщеної на вул. Пушкіна, в м. Виноградів Закарпатської області, поряд зі стадіоном „Пластмасовик” зафіксовано наступне:
- 09.05.2020, о 22 год. 34 хв., автомобіль типу універсал темного кольору, зовні схожий на автомобіль „Фольксваген Пасат В6”, на якому згідно показань ОСОБА_7 та ОСОБА_8 в ніч з 09 на 10.05.2020 їздила громадянка ОСОБА_49
- 10.05.2020, о 00 год. 16 хв., поряд з будинком ОСОБА_50 на вул. М.Залки, 4 двоє невідомих, зовні схожих на ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , проходять по вул. Жукова;
2) камерою відеоспостереження, розміщеної на електроопорі поряд з магазином „Рена” зафіксовано наступне:
- 10.05.2020, о 00 год. 41 хв. 15 с., зображено, що поряд з будинком АДРЕСА_6 , який належить громадянину ОСОБА_51 , проходять вулицею обвинувачені ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , які рухаються у напрямку вул. Мала Польова, при цьому ОСОБА_8 одягнений у оранжеву футболку та світлі бриджі, а ОСОБА_7 у темні штани та зелену футболку;
- 10.05.2020, о 00 год. 41 хв. 40 с., поряд з будинком ОСОБА_50 на вул. М.Залки, 4 повз нього у напрямку вулиці Пролетарської проїжджає автомобіль, зовні схожий на „Фольксваген Пасат В6”, на якому згідно показань обвинувачених ОСОБА_7 та ОСОБА_8 в ніч з 09.05.2020 на 10.05.2020 їздила громадянка ОСОБА_49 ;
- 10.05.2020, о 00 год. 44 хв., обвинувачені ОСОБА_7 та ОСОБА_8 повертаються у зворотному напрямку з боку вул. Мала Польова, повз той же провулок у напрямку вул. Мічуріна, при цьому обвинувачений ОСОБА_7 в руках тримає предмет, зовні схожий на пістолет, демонструє його обвинуваченому ОСОБА_8 ,
- 10.05.2020, о 01 год. 08 хв., автомобіль, зовні схожий на автомобіль „Фольксваген Пасат В6”, на якому згідно показань обвинувачених ОСОБА_7 та ОСОБА_8 в ніч з 09 на 10.05.2020 їздила громадянка ОСОБА_49 ;
- 10.05.2020, о 01 год. 43 хв. 30-34 с., поряд з будинком АДРЕСА_7 , який належить громадянину ОСОБА_52 видно обвинувачених ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , які забігають у провулок з боку АДРЕСА_7 ;
3) камерою відеоспостереження, яка належить громадянину ОСОБА_52 , розміщена в самому провулку між вулицями Мала Польова та Мічуріна зафіксовано наступне:
- 10.05.2020, о 01 год. 41 хв. 23 с., обвинувачених ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , які прямують у напрямку до вул. Вакарова, а також:
- 10.05.2020, о 01 год. 43 хв., обвинувачені ОСОБА_7 та ОСОБА_8 вдвох біжать у напрямку вул. Мічуріна;
- 10.05.2020, о 01 год. 44 хв. 37 с., після того як обвинувачені ОСОБА_7 та ОСОБА_8 побігли в дуфорт та зникли з камери спостереження, на перехресті проїжджає автомобіль темного кольору, зовні схожий на «мікроавтобус»;
- 10.05.2020, о 01 год. 44 хв. 56 с., після того як обвинувачені ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , побігли та зникли з камери спостереження, помітно що на перехресті проїжджає автомобіль світлого кольору, зовні схожий на «джип»;
4) камерою відеоспостереження, розміщеної на фасаді будівлі цілодобової пекарні у АДРЕСА_1 , власником якої є ОСОБА_53 зафіксовано наступне:
- 10.05.2020, о 01 год. 36 хв., видно постать чоловічої статі, одягненої у чорного кольору одяг, яка зовні схожа на безвісті зниклого ОСОБА_11 , який йде купляти булочку (т.3, а.с.196 - 205).
Згідно висновку експерта № 272 від 22.05.2020 у слідах на вирізці трикотажа з обшивки потолка в салоні (об. № 1), вирізці трикотажа з задньої частини спинки переднього пасажирського сидіння (об. № 2), вилучених при огляді автомобіля „Фольксваген Пасат” угорської реєстрації знайдена кров людини.
При встановленні групової належності крові у слідах на речових доказах за ізосерологічною еритроцитарною системою АВО у об. №№ 1,2 виявлені антигени А і Н.
Отже, кров у слідах на вирізці трикотажа з обшивки потолка в салоні (об. № 1), вирізці трикотажа із задньої частини спинки переднього пасажирського сидіння (об. № 2) могла походити від людини з групою крові А з ізогемаглютиніном анти-В і супутнім антигеном Н, а також від людей з групами крові А з ізогемаглютиніном анти-В і О з ізогемаглютинінами анти-А і анти-В шляхом її змішування (т.4, а.с.21-25).
Згідно висновків експерта №№ 72,73 від 16.06.2020 будь-яких тілесних ушкоджень у ОСОБА_8 та ОСОБА_7 не виявлено (т.4, а.с. 30-32, 37-39).
Згідно висновку експерта № 11/399 від 12.06.2020 вартість мобільного телефону „Iphone 6” бувшого у використанні становить 2216 грн (т.4, а.с. 48-58).
Згідно висновку експерта № 349 від 26.06.2020 наявні запахові сліди, надані на дослідження на марлевій серветці (відрізку марлевого бинта), яка накладалася під час огляду місця події 19.05.2020 на поверхню пошкодженого руків'я від викрутки, накладалася під час огляду місця події 19.05.2020 на поверхню пошкодженого руків'я від викрутки - придатні для ідентифікації особи (т.4, а.с.66-76).
Згідно висновку експерта № 413 від 14.08.2020 наявний комплексний запаховий слід, наданий на дослідження, вилучений з середини чоловічої кепки із козирком, чоловічих трусів світлого кольору, пари чоловічих шкарпеток білого кольору, чоловічої кофти чорного кольору на довгий рукав.
Комплексний запаховий слід, наданий на дослідження, вилучений з середини чоловічої кепки із козирком, чоловічих трусів світлого кольору, пари чоловічих шкарпеток білого кольору, чоловічої кофти чорного кольору на довгий рукав придатний для ідентифікації особи.
При порівнянні зразків запаху встановлено, що комплексний зразок запаху, вилучений з середини чоловічої кепки із козирком, чоловічих трусів світлого кольору, пари чоловічих шкарпеток білого кольору, чоловічої кофти чорного кольору на довгий рукав наявний на зразку запаху, вилученого з поверхні пошкодженого руків'я від викрутки, отриманих під час огляду місця події від 10.05.2020.
При порівнянні зразків запаху встановлено, що зразок запаху, вилучений з відібраної крові обвинувачених ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , а також свідків ОСОБА_20 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_49 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , наявний на зразку запаху, вилученого з поверхні пошкодженого руків'я від викрутки, отриманих під час огляду місця події від 10.05.2020 (т.4, а.с. 85-115).
Згідно висновків експерта №№ СЕ/109/12/2-321МГ/20, СЕ/109/12/2-323МГ/20, СЕ/109/12/2-320МГ/20 та СЕ/109/12/2-322МГ/20 від 14.08.2020 встановлено генетичні ознаки (ДНК-профіль) зразка букального епітелію, відповідно, обвинувачених ОСОБА_8 та ОСОБА_7 , свідка ОСОБА_49 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , ОСОБА_20 , ІНФОРМАЦІЯ_5 (об'єкт № 1), які наведені в таблиці 1.1, додаток 1 (т.4, а.с. 122-128, 135-141, 148-154, 161-167).
Згідно висновку експерта СЕ-19/109/8/3-312ТР/20 від 04.08.2020 під час проведення порівняльного дослідження шляхом співставлення, суміщення і накладення встановлено, що металевий стрижень вільно входить та розміщується у площині V-подібного заглиблення на поверхні частини полімерного руків'я (відповідають формі та розмірам один одного (т.5, а.с. 131-139).
Згідно висновку експерта СЕ-19/109/8/1-221БЛ/20 від 17.07.2020 наданий на дослідження предмет зовні схожий на пістолет чорного кольору із маркувальним позначенням « НОМЕР_9 », made in Turkey Ekol Majorov Cal. 9mm P.A.K., вилучений під час огляду місця події від 18.05.2020, не відноситься до вогнепальної зброї.
Даний предмет є стартово-сигнальним самозарядним пістолетом калібру 9mm Р.А.К «Ekol» моделі «Majorov», № EMVi2-19050192, промислового виробництва (Туреччина), призначений виключно для подачі звукових сигналів шумовими (холостими) патронами. Внесення змін у конструкцію пістолета не виявлено. Наданий експерту пістолет не є придатним для стрільби (т.5, а.с.160-165).
Згідно висновку експерта № 11/683 від 30.09.2020 ринкова вартість, з урахуванням пошкоджень, вказаних у висновку судової балістичної експертизи, бувшого у використанні стартово-сигнального самозарядного пістолету калібру 9 мм Р.А.К «Екоl» моделі «Маjогоv», промислового виробництва (Туреччина), наданого на дослідження, станом цін на 10 травня 2020 року може становити 495.00 грн.
Ринкова вартість справних трьох шумових (холостих) пістолетних патронів центрального бою калібру 9 мм Р.А.Кnqll, промислового виробництва Ozkursan (Туреччина), станом цін на 10 травня 2020 року може становити 21.00 грн (т.5, а.с.176-191).
Згідно листа Управління ДМС від 03.07.2020 ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_4 документованим паспортом громадянина України для виїзду за кордон не значиться (т.6, а.с.130).
Згідно протоколу слідчого експерименту від 19.05.2020 з відеозаписом обвинувачений ОСОБА_7 детально розказав та показав, як він разом з ОСОБА_8 зустріли молодого хлопця, у якого попросили закурити, а він приставив до голови ОСОБА_38 пістолет, на що він його відштовхнув та наніс разом з ОСОБА_8 декілька ударів по голові руками, від чого хлопець впав та втратив свідомість.
Він разом із ОСОБА_16 нанесли ще декілька ударів хлопцю, забрали пістолет і мобільний телефон і віднесли хлопця у провулок. Пізніше повернулися на автомобілі, на якому заздалегідь змінили номерні знаки з угорських на українські серії НОМЕР_10 , перемістили його у багажне відділення даного автомобіля і відвезли у безлюдне місце на березі річки Тиса, де ще декілька разів нанесли удари по голові, а ОСОБА_8 наніс два удари руків'ям викрутки, яку заздалегідь взяв з собою з дому, і перетягнувши потерпілого до води, залишили його зануреним від поясу у воді (т.7, а.с.43-46).
Згідно протоколу пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 08.07.2020 ОСОБА_7 впізнав молодого хлопця ОСОБА_11 , якого разом з ОСОБА_8 зустріли в ніч з 09 на 10.05.2020 по вул. Вакарова в м. Виноградів Закарпастької області, нанесли йому удари, після чого помістили до багажного відділення автомобіля та відвезли до річки Тиса щоб провчити (т.7, а.с.47-51).
Згідно протоколу слідчого експерименту від 19.05.2020 з відеозаписом ОСОБА_8 також детально розказав та показав про обставини вказаних вище подій, що відбулися 10.05.2020 у нього разом з іншим обвинуваченим ОСОБА_7 та потерпілим ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (т.7, а.с. 126-129).
Згідно протоколу пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 08.07.2020 ОСОБА_8 впізнав молодого ОСОБА_11 , який зник безвісти і це та особа, яку він разом із ОСОБА_7 відвезли до річки Тиса (т.7, а.с.130-134).
Згідно висновку експерта № 16/54 від 22.12.2020 при проведенні за участі обвинуваченого ОСОБА_7 слідчого експерименту 19.05.2020 суттєвих ознак психологічного впливу на нього з боку осіб, які приймали участь у проведенні даної слідчої дії, не виявлено (т.2, а.с. 178-245).
Згідно висновку експерта № 16/55 від 08.02.2021 при проведенні за участі обвинуваченого ОСОБА_8 слідчого експерименту від 19.05.2020 суттєвих ознак психологічного впливу на нього з боку осіб, які приймали участь у проведенні даної слідчої дії, не виявлено (т.3, а.с.15-64).
В задоволенні клопотання захисника ОСОБА_9 про дослідження Закарпатським апеляційним судом доказів у даній справі, зокрема, протоколів огляду місця події, висновків відповідних судових експертиз, повторного допиту свідка ОСОБА_15 відмовлено у зв'язку з тим, що суд першої інстанції дослідив наявні у даній справі докази в повному обсязі, ці докази не стали відомі відповідному учаснику після ухвалення судового рішення, що оскаржується у даній справі, встановлені під час кримінального провадження в суді першої інстанції обставини також досліджені судом першої інстанції повністю без порушень вимог процесуального закону.
Апеляційний суд визнає, що обвинувальний акт у даній справі відповідає вимогам статті 291 КПК України, що спростовує доводи сторони захисту про протилежне.
Частиною 4 статті 95 КПК України передбачено, що суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 цього Кодексу. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них.
В ч.3 ст.370, п.2 ч.3 ст.374 КПК України також наголошується, що у мотивувальній частині вироку зазначаються докази на підтвердження встановлених саме під час судового розгляду обставин, які досліджені безпосередньо в суді.
Доводи сторони захисту про те, що місцевим судом при розгляді даної справи не враховано в повному обсязі фактичних обставин даної справи, а також допущено істотні порушення кримінального процесуального закону, а ухвалений оскаржений у даній справі вирок від 10.06.2021 щодо ОСОБА_16 та ОСОБА_18 є немотивованим та необґрунтованим є сумнівні та не підтверджуються жодними доказами.
Апеляційний суд погоджується з висновками місцевого суду про те, що свідок ОСОБА_23 , як і інші свідки, давала обґрунтовані та послідовні показання, які узгоджуються з матеріалами даної справи. Також вказаний свідок впізнала наведений вище телефон. При проведенні його впізнання жодних зауважень не було.
Слідчі експерименти за участі підозрюваних є належними доказами. Та обставина, що їх проведено у нічний час не свідчить про порушення вимог ч.4 ст.223 КПК України, оскільки даний процесуальний закон не містить обмежень щодо проведення слідчих дій у нічний час. Обвинувачені на той час підозрювалися у вчиненні наведених вище злочинів у нічний час, проведення його у денний час нівелювало б експериментальну складову даної слідчої дії. Вказана слідча дія не здійснювалася під примусом, була добровільною і проведена виключно за згоди підозрюваних. Відтак після її проведення за згоди підозрюваних твердження сторони захисту про неналежність вказаних доказів є безпідставним.
Щодо доводів сторони захисту про те, що висновок експерта від 14.08.2020 є неналежним доказом у зв'язку з явною недостовірністю інформації, такі є безпідставним припущенням, оскільки експерт попереджений про кримінальну відповідальність і дав обґрунтований висновок.
Доводи сторони захисту про те, що заяви про зникнення ОСОБА_11 , 1990 року народження складено невстановленою особою повністю спростовуються як припущення, оскільки під усіма поданими заявами були підписи батьків зниклого ОСОБА_11 , а саме протокол заяви про безвісне зникнення ОСОБА_11 , 1990 року народження від 11.05.2021 підписано ОСОБА_28 (т.1, а.с.65-67). У подальшому у порядку ст.214 КК України писав заяви батько зниклого - ОСОБА_11 , 1971 року народження (т.7, а.с. 68,69).
Доводи сторони захисту про те, що у обвинувачених виник конфлікт з іншою особою, зовні схожою на ОСОБА_11 , 1990 року народження, однак не з останнім повністю спростовуються сукупністю досліджених судом доказів у даній справі.
Зокрема свідки ОСОБА_54 і ОСОБА_55 підтвердили, що були на вул. Вакарова пізно ввечері 09.05.2020 і залишили там ОСОБА_11 , 1990 року народження одного.
Дані свідки також підтвердили, що в цей час бачили обвинувачених ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , коли поверталися назад і останні просили у них закурити. Ці двоє свідків впізнали ОСОБА_11 як особу, якій завдано тілесних ушкоджень і яку згодом вивезли на річку і самі обвинувачені, оскільки чітко про це зазначили під проведення слідчих експериментів та впізнання.
Крім того, самі обвинувачені зазначали, що забрали у ОСОБА_11 пістолет і мобільний телефон „Айфон”, які були впізнані як речі, належні саме ОСОБА_11 , 1990 року народження.
Також зазначене доводиться сукупністю досліджених у судовому засіданні записів камер відеоспостереження, показаннями свідка ОСОБА_20 , згідно яких його сусід ОСОБА_40 підтвердив, що вони мали конфлікт саме з ОСОБА_44 , 1990 року народження, який зник, однак на його стурбованість заспокоїв, що нічого страшного, потерпілий знайдеться.
Також місцевим судом обґрунтовано відхилено та дано критичну оцінку показанням свідка ОСОБА_39 , які вона дала за клопотанням захисту після основного допиту про те, що 17.02.2021,біля 17 год., в м. Виноградів, в районі вулиць Чкалова - Некрасова, вона в автомобілі іноземного виробництва на відстані 10 метрів від себе побачила ОСОБА_11 , 1990 року народження, якого розшукують як зниклого, з огляду на таке.
Свідок ОСОБА_39 не могла жодним чином пояснити суду, що вона робила як за день до цієї події, так і на наступний день до і після подій 17.02.2021, які вона запам'ятала.
Крім того свідок ОСОБА_39 до часу додаткового допиту у судовому засіданні 26.03.2021 про вказане нікому нічого не вказала, хоча з того часу минуло більше місяця.
Крім того є малоймовірним, що в час, який вказує свідок, 17 год. 17.02.2021 могла добре розгледіти людину в автомобілі, яку до того часу ніколи не бачила і її фото бачила тільки в мережі Інтернет, оскільки на вказаний час вже сутеніє.
При викладених вище обставинах даної справи, оцінюючи всі докази в їх сукупності, апеляційний суд вважає, що вина ОСОБА_7 та ОСОБА_8 у вчиненні ними кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.187, ч.3 ст. 146 КК України є доведеною повністю, а юридична кваліфікація їх дій є правильною.
Даючи оцінку наведеним вище доводам сторони захисту про недоведеність вини обвинувачених ОСОБА_7 та ОСОБА_8 у вчиненні ними кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.146, ч.2 ст.187 КК України, апеляційний суд визнає, що такі повністю спростовуються зазначеними вище доказами, які є належними, допустимими і законними, яким місцевим судом дано правильну оцінку, досліджено їх у повному обсязі.
Судом дотримано вказані вимоги кримінального процесуального закону, обґрунтовано спростовано висунуті під час судового розгляду доводи сторони захисту, правильно відкинуто показання обвинувачених, які не можна вважати достовірними, оскільки такі є суперечливі та спростовуються сукупністю інших, правильно взятих до уваги судом зазначених вище доказів, якими повністю доведено вину кожного обвинуваченого.
З урахуванням наведеного, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано визнав доведеною вину ОСОБА_7 та ОСОБА_8 ч.3 ст. 146, ч.2 ст.187 КК України, призначив їм покарання у виді позбавлення волі.
Призначаючи обвинуваченим ОСОБА_7 та ОСОБА_8 покарання, місцевий суд правильно врахував як обставини даної справи з наслідками вчинених обвинуваченими злочинів, так і особи останніх, дані, що їх характеризують, наявність у кожного на утриманні неповнолітніх дітей, відсутність обставин, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Призначене ОСОБА_7 та ОСОБА_8 покарання є необхідним і достатнім для їх виправлення та попередження нових злочинів.
Також апеляційний суд визнає законним оскаржений стороною захисту вирок щодо Антоні та Міндака від 10.06.2021 в частині прийняття рішення місцевим судом за наслідками розгляду у даному кримінальному провадженні цивільного позову потерпілого ОСОБА_11 , 1971 року народження. Судом повністю дотримано вимоги як кримінального процесуального права під час розгляду в цій частині кримінальної справи, зокрема статті 129 КПК, так і положення ЦК України, зокрема статей 23,1166,1167,1168.
Розмір моральної шкоди, завданої батькам ОСОБА_11 , 1990 року народження, зокрема, у даному випадку цивільному позивачеві ОСОБА_11 , 1971 року народження, правильно визначено місцевим судом - 500000 грн, які стягнуто на користь позивача з відповідачів - обвинувачених у даній справі ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , з урахуванням душевних страждань потерпілого, їх тривалості, які виникли внаслідок незаконних дій обвинувачених, під час зникнення безвісти єдиного сина позивача ОСОБА_11 , 1990 року народження, з 10.05.2020, тривали під час досудового розслідування та розгляду даного провадження судом й тривають наразі. Також судом враховано й обставину порушення нормального життєвого ритму родини ОСОБА_11 , наявність постійних стресів, щоденного хвилювання та переживання, душевного болю, морально-психічних страждань, які призвели до виникнення у позивача та його дружини хронічних захворювань. При визначенні вказаного розміру відшкодування моральної шкоди враховано вимоги розумності і справедливості.
Допущених органом досудового розслідування або судом першої інстанції істотних порушень кримінального процесуального закону чи неправильного застосування кримінального закону, які могли б вплинути на правильність, і обґрунтованість постановленого по справі судового рішення, та які є безумовною підставою для його скасування з направленням кримінального провадження на новий судовий розгляд апеляційний суд не вбачає.
Керуючись ст.404,407,418, 419 КПК України, апеляційний суд
Апеляційні скарги: захисників ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та обвинуваченого ОСОБА_30 залишити без задоволення, а ухвалений щодо ОСОБА_30 та ОСОБА_38 вирок Виноградівського районного суду Закарпатської області від 10.06.2021 - без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Касаційного кримінального суду Верховного Суду протягом трьох місяців з дня її проголошення, а обвинуваченими, що перебувають під вартою - в той же строк з моменту отримання ними копії даної ухвали.
Судді: