Справа № 947/7252/22
Провадження № 1-кс/947/3627/22
24.05.2022 року року слідчий суддя Київського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у судовому засіданні в м. Одесі клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 , яке погоджене прокурором Приморської окружної прокуратури міста Одеси ОСОБА_4 , про арешт майна в рамках кримінального провадження №12022160000000172 від 11.03.2022 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 110, ч. 2 ст. 364 КК України, -
Слідчим управлінням Головного управління Національної поліції в Одеській області здійснюється досудове розслідування в межах кримінального провадження, відомості про яке 11.03.2022 внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022160000000172 за фактом вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 110, ч. 2 ст. 364 КК України.
Нагляд за додержанням законів під час здійснення досудового розслідування у формі процесуального керівництва здійснюється Одеською обласною прокуратурою.
Відповідно до поданого клопотання, в ході досудового розслідування встановлено, що на території Фонтанської сільської ради, діє організована злочинна група, з числа депутатів та посадових осіб сільради, їх кураторів з бізнесу, депутатів Одеської міської та обласної ради, які в супереч інтересів держави, зловживаючи службовим становищем, з метою незаконного збагачення, здійснюють блокування роботи апарату виконкому сільської ради по важливим для ОТГ соціальним та інфраструктурним питанням, та розкрадання бюджетних коштів через підконтрольне їм управління капітального будівництва.
До вказаної групи депутатів відносяться деякі депутати сільської ради від політичних партій «Опозиційна платформа - за життя», «Слуга народу» та «Наш край», які фактично вступили в коаліцію та своїми діями свідомо блокують роботу сільради.
В свою чергу, даних депутатів від вказаних політичних партій, координують та курирують депутати з Одеської міської ради, Одеської обласної ради та представники великого бізнесу.
На виконання доручення в порядку ст. 40 КПК України, працівниками УСР в Одеській області ДСР НП України виконано у тому числі і ряд оперативних заходів під час яких отримано інформацію про те, що ОСОБА_5 який є власником групи компаній «Ділекс» та буксирної компанії ТОВ «Аксон Шиппінг» на протязі останніх трьох років вступивши у змову з представниками проросійських політичних сил від партії «Опозиційна платформа - за життя» (яка на даний час заборонена) ОСОБА_6 та ОСОБА_7 здійснював діяльність направлену на фінансування проросійсько направлених організацій за рахунок, та здійснював фінансово-господарські взаємовідносини з підприємствами фактичними власниками та беніфіціарами яких є представники партії «Опозиційна платформа - за життя» та невстановлені громадяни РФ.
Так ОСОБА_5 , який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , з цією метою створив компанію ТОВ «Аксон-Шиппінг» фактично розташована за адресою м. Одеса, вул., Успенська 2/7 яка на протязі останніх 4 років надавала буксирні послуги в портах Южний та Миколаїв.
У своїй діяльності ТОВ «Аксон Шиппінг» використовувало плавзасоби які належали підприємству ТОВ «Сервіс Транс Балк» фактичними власниками яких є представники політичної партії «Опозиційна платформа - за життя» ОСОБА_6 , та ОСОБА_7 , останні в подальшому є власниками ряду підприємств які зареєстровані та території РФ та здійснюють фінансування підривної діяльності та території України.
Проведеним аналізом встановлено, що в період з 2021 по 2022 роки ТОВ «Сервіс Транс Балк» надало послуги наступними буксирами (Вітязь, Сіріус В, Мідас,) підприємству ТОВ «Аксон Шиппінг» на 36 132 009,95 грн.
Вищезазначена група осіб використовувала ТОВ «Аксон Шиппінг» з метою виведення грошових коштів за межі фінансового контролю України та з метою легалізації коштів направлених на ведення підривної діяльності на території України.
Також, з обставин викладених у клопотанні вбачається, що 27.04.2022 року на підставі ухвали слідчого судді Київського районного суду м. Одеси проведено обшук за адресою: АДРЕСА_1 . В ході вищевказаного обшуку, слідчим виявлено та вилучено речі та документи, що можуть мати значення для досудового розслідування, перелік яких міститься у клопотанні.
Того ж дня, слідчим з дотриманням вимог ст. 110 КПК України прийнято рішення про визнання вищевказаних речей та документів речовими доказами у кримінальному провадженні.
З метою забезпечення збереження вилученого майна, яке визнано речовими доказами у кримінальному провадженні та запобігання можливості приховування майна, його пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження, сторона обвинувачення звернулася до слідчого судді з даним клопотанням.
Прокурор, слідчий та власник майна в судове засідання не з'явились.
Разом з тим, від слідчого надійшла заява про розгляд клопотання без його участі.
Від представників власника майна ОСОБА_5 - адвокатів ОСОБА_8 та ОСОБА_9 надійшла заява про розгляд клопотання про арешт майна без їх участі. Разом з вказаною заявою ними були подані письмові заперечення, які вони просили врахувати під час розгляду клопотання про арешт майна та відмовити в його задоволенні.
Вивчивши клопотання та матеріали, які обґрунтовують доводи клопотання, письмові заперечення представників власника майна, враховуючи положення ч. 1 ст. 172, ч. 4 ст. 107 КПК України, слідчий суддя приходить до наступного переконання.
Відповідно до положень ч. 3 ст. 132 КПК України - застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що: існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.
Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 170 КПК України - арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи. Арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Відповідно до положень ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 98 КПК країни речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Слідчим суддею встановлено, що органом досудового розслідування на теперішній час здійснюється досудове розслідування в рамках кримінального провадження №12022160000000172 від 11.03.2022 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 110, ч. 2 ст. 364 КК України, що підтверджується долученими до даного клопотання матеріалами в сукупності.
В свою чергу слідчий суддя не погоджується доводами представників ОСОБА_5 , які викладені в письмових запереченнях в частині того, що досудове розслідування здійснюється не уповноваженим органом досудового розслідування, процесуальне керівництво здійснюється не уповноваженими прокурорами, оскільки викладене спростовується матеріалами, які долучені до клопотання, а саме постановою про доручення здійснення досудового розслідування іншому органу досудового розслідування від 18.03.2022 року, постановою про об'єднання матеріалів досудових розслідувань від 18.03.2022 року, відповідно до яких слідчі слідчого управління ГУНП в Одеській області уповноважені на проведення досудового розслідування у даному кримінальному провадженні.
В свою чергу, постановою заступника керівника Одеської обласної прокуратури від 14.03.2022 року призначено групу прокурорів, які здійснюватимуть повноваження прокурорів у кримінальному провадженні №12022160000000172 від 11.03.2022 року, зокрема до складу групи прокурорів включено прокурора Приморської окружної прокуратури ОСОБА_4 та призначено старшим групи прокурорів.
Як вбачається з долученої до клопотання копії протоколу обшуку від 27.04.2022 року, того ж дня, на підставі ухвали слідчого судді Київського районного суду міста Одеси від 15.04.2022 року, у будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , проведено обшук в ході якого було виявлено та вилучено: предмет, ззовні схожий на пістолет Макарова з маркуванням НОМЕР_1 та магазин з 9 набоями до нього; дозвіл № НОМЕР_2 від 04.11.2014 на ім'я ОСОБА_10 ; предмет, ззовні схожий на пістолет з маркуванням «Форт 17р 9мм RA» з двома магазинами та 26 набоїв до нього; дозвіл № НОМЕР_3 від 26.05.2014 на ім'я ОСОБА_5 ; страхове свідоцтво 161-695-74093 РФ на ім'я ОСОБА_11 від 26.08.2010; свідоцтво про постановку на облік фізичної особи у податковому органі РФ на ім'я ОСОБА_11 ; додаткова угода до трудового договору №Тр/2010-023 від 17.08.2010; трудовий договір РФ від 17.08.2010; довідка на ім'я ОСОБА_11 від 27.12.2010.
Щодо доводів представників ОСОБА_5 про пропущення строку розгляду клопотання про арешт майна, як підставу для повернення вилученого майна, слідчий суддя не бере їх до уваги, оскільки порушення строку розгляду клопотання про арешт майна не може бути підставою для відмови в задоволенні клопотання. Разом з тим, тривалий час перебування вказаного клопотання на розгляді у слідчого судді пов'язаний з відкладеннями судових засідань за клопотаннями представників власника майна про ознайомлення з даним клопотанням, а також участю слідчого судді в розгляді інших невідкладних матеріалів.
Щодо вилучених у ОСОБА_5 речей, а саме предмету, ззовні схожого на пістолет з маркуванням «Форт 17р 9мм RA» з двома магазинами та 26 набоїв до нього; дозволу №12385 від 26.05.2014 на ім'я ОСОБА_5 , враховуючи правову позицію викладену в письмових запереченням, слідчий суддя приходить до переконання, що зазначене майно не має відношення до вказаного кримінального провадження, з огляду на наступне.
З долучених стороною обвинувачення до клопотання матеріалів не підтверджується причетність ОСОБА_5 до можливого вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 110, ч. 2 ст. 364 КК України. Враховуючи, що тимчасово вилучене майно перебуває у сторони обвинувачення з 27.04.2022 року, воно могло вже бути оглянуто. Про підозру ОСОБА_5 , у вказаному кримінальному провадженні не повідомлено.
Що стосується інших речей, а саме предмету, ззовні схожого на пістолет Макарова з маркуванням НОМЕР_1 та магазин з 9 набоями до нього; дозвілу № НОМЕР_2 від 04.11.2014 на ім'я ОСОБА_10 ; страхового свідоцтва 161-695-74093 РФ на ім'я ОСОБА_11 від 26.08.2010; свідоцтва про постановку на облік фізичної особи у податковому органі РФ на ім'я ОСОБА_11 ; додаткової угоди до трудового договору №Тр/2010-023 від 17.08.2010; трудового договіру РФ від 17.08.2010; довідки на ім'я ОСОБА_11 від 27.12.2010, то слідчим суддею враховано їх доказове значення у вказаному кримінальному провадженні, оскільки вони можуть містити відомості про вчинення зазначеного кримінального правопорушення, містять інформацію у тому числі про можливі інші епізоди аналогічних злочинів і підлягають детальному аналізу, а також необхідним є збереження речових доказів.
Так, слідчим суддею встановлено, що вилучені речі і документи, відповідають критеріям ч. 1 ст. 98 КПК України, оскільки вилучені предмети, перелік яких міститься у клопотанні, можливо зберегли на собі сліди вчинення кримінального правопорушення виявити які вдасться лише за допомогою проведення додаткових слідчих дій, а також містять в собі відомості щодо обставин вчиненого кримінального правопорушення та законності перебування таких речей у власника майна.
У зв'язку з викладеним, слідчий суддя приходить до переконання про наявність правових підстав для застосування заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна, з метою збереження речових доказів якими є вищезазначені речі, які мають суттєве значення для встановлення обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні.
Відповідно до абзацу 2 ч. 1 ст. 170 КПК України, завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Як вбачається з підстав та мети застосування заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна, вилучені речі, можуть бути речовими доказами в рамках кримінального провадження.
При цьому, оскільки майно є речовими доказами в рамках кримінального провадження, слідчий суддя вважає, що існує ризик його можливого зміни або знищення, в цілях подальшого ймовірного уникнення передбаченої законом відповідальності за ймовірно вчинені дії, у випадку підтвердження їх факту у встановленому законом порядку.
Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
У зв'язку з викладеним, з метою забезпечення досягнення завдань кримінального провадження наявна необхідність в накладенні арешту майна на вилучені речі, означені вище, з забороною користування та розпорядження.
Відповідно до практики Європейського суду, для того, щоб втручання в право власності вважалося допустимим, воно повинно служити не лише законній меті в інтересах суспільства, а повинна бути розумна співмірність між використовуваними інструментами і тією метою, на котру спрямований будь-який захід, що позбавляє особу власності. Розумна рівновага має зберігатися між загальними інтересами суспільства та вимогами дотримання основних прав особи (рішення у справі "АГОСІ" проти Сполученого Королівства" (AGOSI v. The United Kingdom від 24 жовтня 1986 року, серія А, № 108, п. 52). Іншими словами, заходи щодо обмеження права власності мають бути пропорційними щодо мети їх застосування.
Слідчим суддею встановлено, що за обставинами даного кримінального провадження втручання у право власності зацікавлених осіб пов'язано із здійсненням кримінального провадження, необхідністю забезпечити збереження речових доказів, а отже, обмеження не є свавільним та відповідає вимогам законності. При цьому, дотримано справедливий баланс між вимогами загального суспільного інтересу (у вигляді досягнення завдань кримінального провадження) та вимогами захисту права власності окремих осіб, адже досягнення мети збереження речового доказу неможливо досягти в інший спосіб, ніж арешт майна.
При цьому, слідчий суддя акцентує увагу, що у випадку, якщо в рамках даного кримінального провадження буде спростовано відповідність зазначеного майна категорії речових доказів, зацікавлені особи в порядку ст. 174 КПК України мають процесуальне право на звернення до слідчого судді з клопотанням про скасування арешту майна.
На підставі викладеного, враховуючи наявність правових підстав для накладення арешту на вилучене майно, оскільки існує необхідність в забезпеченні його збереження, а також з метою забезпечення повного, всебічного розслідування кримінального провадження, проведення експертних досліджень, слідчий суддя приходить до переконання, що на даному етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права та інтереси власника майна, про які йдеться в клопотанні, та якого така особа зазнає внаслідок застосування заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна, тому клопотання сторони обвинувачення підлягає частковому задоволенню.
Керуючись ст. ст. 98, 132, 170-173, 309 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 , яке погоджене прокурором Приморської окружної прокуратури міста Одеси ОСОБА_4 , про арешт майна в рамках кримінального провадження №12022160000000172 від 11.03.2022 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 110, ч. 2 ст. 364 КК України - задовольнити частково.
Накласти арешт з забороною користування та розпорядження на вилучене майно в ході проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: предмет, ззовні схожий на пістолет Макарова з маркуванням НОМЕР_1 та магазин з 9 набоями до нього; дозвіл № НОМЕР_2 від 04.11.2014 на ім'я ОСОБА_10 ; страхове свідоцтво 161-695-74093 РФ на ім'я ОСОБА_11 від 26.08.2010; свідоцтво про постановку на облік фізичної особи у податковому органі РФ на ім'я ОСОБА_11 ; додаткова угода до трудового договору №Тр/2010-023 від 17.08.2010; трудовий договір РФ від 17.08.2010; довідка на ім'я ОСОБА_11 від 27.12.2010.
Тимчасово вилучене майно, а саме: предмет, ззовні схожоий на пістолет з маркуванням «Форт 17р 9мм RA» з двома магазинами та 26 набоїв до нього; дозвіл № НОМЕР_3 від 26.05.2014 на ім'я ОСОБА_5 повернути особі, у якої таке майно було вилучено, ОСОБА_12 .
В іншій частині - відмовити.
Виконання ухвали покласти на старшого слідчого СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 .
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п'яти днів з дня її оголошення до Одеського апеляційного суду
Слідчий суддя ОСОБА_1 .