іменем України
26 травня 2022 року м. Чернігів
Унікальний номер справи № 750/12147/21
Головуючий у першій інстанції - Требух Н. В.
Апеляційне провадження № 22-ц/4823/401/22
Чернігівський апеляційний суд у складі колегії суддів су дової палати з розгляду цивільних справ:
головуючої - судді Мамонової О.Є.,
суддів - Онищенко О.І., Шитченко Н.В.,
учасники справи:
позивач: ОСОБА_1 ,
відповідач: Приватне акціонерне товариство «Чернігівський завод радіоприладів»,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами цивільну справу за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства «Чернігівський завод радіоприладів» на рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 30 листопада 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Чернігівський завод радіоприладів» про стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати, -
У жовтні 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Приватного акціонерного товариства «Чернігівський завод радіоприладів» (далі по тексту - ПрАТ «ЧеЗаРа»), у якому просила стягнути з відповідача нараховану, але не виплачену заробітну плату в сумі 63 282,88 грн.
Позов обґрунтовувала тим, що працює у відповідача на посаді інспектора охорони загону воєнізованої охорони. На даний час за підприємством обліковується заборгованість по заробітній платі станом на 2020 рік у сумі 11 653,78 грн та за 2021 рік у сумі 51 629,10 грн, проте відповідач заробітну плату не виплачує.
Рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 30.11.2021 позов ОСОБА_1 задоволено.
Стягнуто з ПрАТ «ЧеЗаРа» на користь ОСОБА_1 заборгованість по заробітній платі в сумі 63 282,88 грн.
Стягнуто з ПрАТ «ЧеЗаРа» судовий збір на користь держави в сумі 908 грн.
В апеляційній скарзі ПрАТ «ЧеЗаРа», посилаючись на необґрунтованість та неповне встановлення обставин справи, просить рішення суду першої інстанції скасувати частково та ухвалити нове рішення, яким стягнути з відповідача нараховану, але не виплачену заробітну плату у розмірі 9 102,56 грн.
Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що станом на 30.11.2021 розмір заборгованості із заробітної плати ОСОБА_1 , що не знаходиться на примусовому виконанні в органах виконавчої служби та може бути стягнута, складає 9 102,56 грн.
Вислухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції - зміні шляхом зменшення визначених до стягнення суми заборгованості по заробітній платі та суми судового збору.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Пунктом 1 частини 1 статті 376 ЦПК України передбачено, що підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач не виконує положень КЗпП України щодо виплати заробітної плати, внаслідок чого виникла заборгованість з виплати заробітної плати, яка складає 63 282,88 грн.
З висновком районного суду щодо необхідності стягнення невиплаченої працівнику заробітної плати погоджується апеляційний суд, оскільки він ґрунтується на матеріалах справи та відповідає вимогам чинного законодавства, однак колегія суддів не погоджується з розміром стягнутої заробітної плати, виходячи з наступного.
Судом у справі встановлено та не заперечується сторонами, що позивачка перебуває у трудових відносинах з ПрАТ «ЧеЗаРа», де з 13.08.2018 працює на посаді інспектора загону ВОХОР в управлінні безпеки та режиму № 401 (а.с. 3).
Із розрахункового листка ОСОБА_1 , що виданий ПрАТ «ЧеЗаРа» за вересень 2021 року (а.с. 7), та доданий позивачкою до позову, вбачається, що:
- борг підприємства за 2021 рік на початок місяця - 45 784,97 грн;
- борг підприємства за минулі роки на початок місяця - 11 653,78 грн;
- виплачено - 4 800 грн;
- борг підприємства за 2021 рік на кінець місяця становить - 51 629,10 грн;
- борг підприємства на кінець місяця за минулі роки - 11 653,78 грн.
До апеляційної скарги відповідач долучив довідку № 306 від 21.12.2021 за підписом в.о. головного бухгалтера ПрАТ «ЧеЗаРа», яка містить інформацію про те, що станом на 01.11.2021 заборгованість із заробітної плати перед ОСОБА_1 складає 63 282,88 грн, при цьому у справі № 750/6031/20 стягнуто 11 487,14 грн; комісією по трудовим спорам ПраТ «ЧеЗаРа», посвідчення № 195 від 26.10.2020, стягнуто 9 804,54 грн; у справі № 750/2997/21 стягнуто 32 888,64 грн. Залишок до стягнення станом на 30.11.2021 складає 9 102,56 грн (а.с. 28).
Указана у довідці інформація щодо залишку заборгованості ПрАТ «ЧеЗаРа» перед ОСОБА_1 у розмірі 9 102,56 грн підтверджується:
- рішенням Деснянського районного суду м. Чернігова від 08.09.2020 (справа № 750/6031/20), яким з ПрАТ «ЧеЗаРа» на користь ОСОБА_1 стягнуто заборгованість по заробітній платі в сумі 11 487,14 грн;
- рішенням Деснянського районного суду м. Чернігова від 06.05.2021 (справа № 750/2997/21), яким з ПрАТ «ЧеЗаРа» на користь ОСОБА_1 стягнуто нараховану, але не виплачену заробітну плату в сумі 32 888,64 грн.
- листом Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Чернігівській області від 24.12.2021, з якого вбачається, що на примусовому виконанні даного виконавчого органу перебуває зведене виконавче провадження № АСВП 55446692 з виконання виконавчих документів про стягнення боргів з ПрАТ «ЧеЗаРа», до якого входять, в тому числі, вищевказані рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 08.09.2020 (справа № 750/6031/20) про стягнення на користь ОСОБА_1 заборгованості по заробітній платі в сумі 11 487,14 грн, та від 06.05.2021 (справа № 750/2997/21) про стягнення на користь ОСОБА_1 нарахованої, але не виплачену заробітну плату, в сумі 32 888,64 грн, а також посвідчення КТС на суму 9 804,54 грн (а.с. 29-35).
Статтею 43 Конституції України визначено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.
Відповідно до статті 94 КЗпП України заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.
Згідно з частиною першою статті 115 КЗпП України та статтею 24 Закону України «Про оплату праці», заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.
Частиною другою статті 233 КЗпП України передбачено право працівника звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком, у разі порушення законодавства про оплату праці.
Зважаючи на те, що ПрАТ «ЧеЗаРа» має перед ОСОБА_1 заборгованість по заробітній платі, що відповідачем не заперечується, висновок суду першої інстанції про стягнення невиплаченої заробітної плати є вірним, однак визначена судом до стягнення сума заборгованості підлягає зменшенню зважаючи на докази, подані відповідачем до суду апеляційної інстанції, які мають значення для справи.
Апеляційний суд, приймаючи до уваги долучені до апеляційної скарги довідку № 306 від 21.12.2021 ПраТ «ЧеЗаРа» та лист Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Чернігівській області від 24.12.2021, виходить з наступного.
Як наголошено в Рішенні Конституційного Суду України від 30 січня 2003 року № 3-рп/2003, правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах.
Суд може визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, однак зобов'язаний встановити обставини, які підлягають доказуванню і зобов'язаний вжити заходів з метою встановлення істини. Принцип змагальності не виключає необхідності всебічного та повного дослідження всіх обставин справи задля встановлення об'єктивної істини та об'єктивного вирішення справи.
Загальними вимогами процесуального права, закріпленими у статтях 76-81, 83, 84, 87, 228, 229, 235, 243, 263-265 ЦПК України, визначено обов'язковість встановлення судом під час вирішення спору обставин, що мають значення для справи, надання їм юридичної оцінки, а також оцінки всіх доказів, розрахунків, з яких суд виходив при вирішенні позовів, що стосуються, зокрема, грошових вимог (дослідження обґрунтованості, правильності розрахунку, наявності доказів, що їх підтверджують).
Отже, оскільки матеріалами справи підтверджується, що станом на 01.11.2021 загальна заборгованість ПрАТ «ЧеЗаРа» із заробітної плати ОСОБА_1 становить 9 102,56 грн (63 282,88 грн - 11 487,14 грн - 9 804,54 грн - 32 888,64 грн) рішення суду першої інстанції підлягає зміні шляхом зменшення визначеної до стягнення суми заборгованості по заробітній платі з 63 282,88 грн до 9 102,56 грн.
Відповідно до ч. 13 ст.141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Оскільки позовні вимоги підлягають задоволенню на суму 9 102,56 грн (9 102,56 грн від 63 282,88 грн становить 14,4%), відповідно підлягає зменшенню сума стягнутого з відповідача на користь держави судового збору з 908 грн до 127,12 грн (908 грн х 14,4% : 100%).
Керуючись ст. 141, 367, 374, 375, 381-384, 390 ЦПК України, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Чернігівський завод радіоприладів» - задовольнити.
Рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 30 листопада 2021 року - змінити, зменшивши визначені до стягнення з Приватного акціонерного товариства «Чернігівський завод радіоприладів» на користь ОСОБА_1 суму заборгованості по заробітній платі з 63 282 (шістдесяти трьох тисяч двохсот вісімдесяти двох) грн 88 коп. до 9 102 (дев'яти тисяч ста двох) грн 56 коп. та на користь держави суму судового збору з 908 (дев'ятисот восьми) грн до 127 (ста двадцяти семи) грн 12 коп.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуюча О.Є.Мамонова
Судді: О.І.Онищенко
Н.В.Шитченко