Справа № 297/140/21
Закарпатський апеляційний суд
23.05.2022 м. Ужгород
Закарпатський апеляційний суд в особі судді Феєра І.С., розглянув у відкритому судовому засіданні в м.Ужгороді справу про адміністративне правопорушення №33/4806/227/21, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову судді Берегівського районного суду Закарпатської області від 10.03.2021.
Цією постановою:
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м.Іршава Закарпатської області, мешканець АДРЕСА_1 , одружений, із середньою освітою, непрацюючий, громадянин України, визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10200 ( десять тисяч двісті) грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 01 (один) рік.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 454 грн.
З протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР18 №088411 від 24.01.2021 та постанови судді від 10.03.2021 вбачається, що 24.01.2021 о 18 год. 10 хв. ОСОБА_1 , по вул.Головній в с.Верхні Ремети Берегівського району Закарпатської області, керував автомобілем марки «Mercedes» номерний знак НОМЕР_1 в стані алкогольного сп'яніння, чим порушив вимоги п.2.9 «а» Правил дорожнього руху України. Огляд на стан сп'яніння проводився у лікаря Берегівської ЦРЛ.
В апеляційній скарзі, ОСОБА_1 просить постанову судді від 10.03.2021 скасувати та закрити провадження у справі. В обґрунтування апеляційних вимог зазначає про те, що судом винесено постанову без належного з'ясування фактичних обставин справи, внаслідок чого прийнято незаконне рішення, а судовий розгляд справи проведено без дотримання вимог ст.ст.7, 9, 245, 248, 268, 280 КУпАП, в тому числі у його відсутності та всупереч клопотанню про відкладення розгляду справи, чим фактично позбавлено його права на судовий захист. Окрім того, вказує і на те, що його огляд в установленому законом порядку взагалі проведено не було, про що свідчить відсутність в матеріалах справи відповідного акту та свідків правопорушення, на огляд до медичного закладу його також ніхто не направляв. Вважає, що поліцейські навмисно сфальсифікували відомості у протоколі, оскільки транспортним засобом він не керував, так як автомобіль був припаркований на узбіччі, за кермом перебував ОСОБА_3 , а він спав на задньому сидінні, тому про складення відносно нього протоколу взагалі не знав.
Будучи неодноразово належним чином повідомленими про час та місце розгляду апеляційної скарги, ОСОБА_1 та його захисник-адвокат Данканич В.В. на розгляд справи в черговий раз не з'явилися. Останні рухом справи не цікавилися,
-2-
судову кореспонденцію отримували, клопотання про відкладення розгляду справи не заявляли, а тому враховуючи вимоги закону про розгляд справи в розумні строки, передбачені ч.4 ст.294 КУпАП, а також рішення Європейського суду з прав людини «Юніон Аліментаріа проти Іспанії » від 07.07.1989 про те, що у випадках коли поведінка учасників судового засідання свідчить про умисний характер їх дій направлений на невиправдане затягування процесу чи зловживання своїм процесуальним правом, суд має реагувати на вказані випадки законними засобами, аби не було знівельовано ключовий принцип - верховенство права, в тому числі проводити судове засідання у відсутність особи, якщо таке затягування може нашкодити справі чи іншим учасникам справи, тому апеляційний суд вважає за необхідне розглянути справу за відсутності ОСОБА_1 та його захисника - адвоката Данканича В.В., що не може розцінюватись як порушення прав, передбачених ст.ст.268,271 КУпАП.
Перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до вимог ст.ст.245,251,252,280 КУпАП, суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинене адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване ,законне рішення.
Ці вимоги закону судом першої інстанції при розгляді справи щодо ОСОБА_1 належним чином дотримані.
За ч.1 ст.130 КУпАП особа несе відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Особливості оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена статтею 130 КУпАП передбачені розділом IX Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі затвердженої наказом МВС та МОЗ України від 07.11.2015 за №1395 (далі Інструкція).
Пунктом 3 розділу ІХ Інструкції передбачено, що направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду на стан сп'яніння і проведення такого огляду здійснюються відповідно до Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2008 №1103 (зі змінами). Огляд на стан алкогольного сп'яніння проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу в присутності двох свідків відповідно до чинного законодавства.
-3-
Відповідно до пунктів 2 та 3 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України від 09.11.2015 №1452/735, огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану. Ознаками алкогольного сп'яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.
Згідно п.п.6,7,8 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду, водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров'я. Огляд може також проводитися в спеціально обладнаних пересувних пунктах (автомобілях), що належать закладам охорони здоров'я і відповідають установленим МОЗ вимогам. Поліцейський забезпечує проведення огляду водія транспортного засобу в закладі охорони здоров'я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення відповідних підстав. У разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров'я поліцейський в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп'яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.
Відповідно до підпункту а) пункту 2.9 Правил дорожнього руху України, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебуваючи під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно пункту 2.5 Правил дорожнього руху України, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Висновки суду щодо винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП відповідають фактичним обставинам справи, підтверджуються наявними і дослідженими судом доказами.
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР18 №088411 від 24.01.2021 ОСОБА_1 , 24.01.2021 о 18 год. 10 хв. по вул.Головній в с.Верхні Ремети Берегівського району Закарпатської області, керував автомобілем марки «Mercedes» номерний знак НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп'яніння, чим самим порушив вимоги п.2. 9 «а» Правил дорожнього руху України.
З висновку №7 від 24. 01. 2021 лікаря КНП Берегівська РЛ імені Бертолона Ліннера щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, вбачається, що ОСОБА_1 перебував в стані алкогольного сп'яніння. Згідно цього протоколу вміст алкоголю у видихуваному повітрі становив 3,5 проміле.
Цей висновок не суперечить вимогам як ст.266 КУпАП, так і Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України від 09.11.2015 №1452/735.
-4-
При розгляді справи цим доказам суд дав належну оцінку, а тому твердження ОСОБА_1 в апеляційній скарзі про те, що висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, є необгрунтованими. Наведені докази є допустимими, належними і достатніми для підтвердження висновків суду про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення.
Що стосується доводів апеляційної скарги про порушення прав ОСОБА_1 через розгляд справи у його відсутність, то апеляційний суд також вважає їх необґрунтованими, оскільки із матеріалів справи вбачається, що оскаржувана постанова судді постановлена 10.03.2021. Про дату судового засідання - 10.03.2021, ОСОБА_1 був належним чином повідомлений про, що свідчить наявна у справі розписка, але до суду не з'явився, клопотання про відкладення судового розгляду подав поза межами судового розгляду.
При таких даних, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про можливість розгляду справи у відсутності ОСОБА_1 , що допускається положеннями ст.268 КУпАП, оскільки останній був обізнаний про існування справи, місце та час її розгляду.
Всупереч наведеним в апеляційній скарзі доводам, матеріали справи не містять доказів про порушення поліцейським - інспектором СРПП Берегівського ВП ГУ НП в Закарпатській області Добруником М.В. законодавства при складанні протоколу про адміністративне правопорушення, оскільки поліцейським дотримано вимоги ч. 2 ст. 251, ст. ст.256,265-2,266,268 КУпАП, Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі. Протокол про адміністративне правопорушення серії ДПР 18 № 088411 від 24.01.2021 складено у відповідності до вимог, встановлених ст.256 КУпАП, уповноваженим на такі дії працівником поліції, у спосіб, з підстав та з дотриманням порядку, встановлених законом.
Апеляційним судом не встановлено допущених під час складання вказаного протоколу порушень Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.12. 2008 №1103, а також Інструкції, затвердженої спільним наказом МВС та МОЗ України від 09.11.2015 №1452/735.
Безпідставними є доводи апеляційної скарги щодо відсутності свідків на місці зупинки транспортного засобу та їх подальшої участі у процедурі проведення медичного огляду, оскільки Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним наказом МВС та МОЗ України №1452/735 від 09.11.2015, не передбачено імперативних вимог щодо наявності свідків при проведенні медичного огляду на стан сп'яніння в закладі охорони здоров'я. У разі відмови від проведення медичного огляду у закладі охорони здоров'я, вищевказана Інструкція не регулює питання щодо подальшого процесуального закріплення доказів, тому дана ситуація регулюється за аналогією права, тобто за аналогією з порядком процесу оформлення матеріалів у разі відмови водія від проходження огляду на стан сп'яніння. ОСОБА_1 виявив бажання проходити огляд в медичному закладі охорони здоров'я, пройшов його, тому участь свідків не є обов'язковою, як і для складання процесуального документу - протоколу про адміністративне правопорушення, адже він складається на підставі медичних документів, в яких посадова особа лікар встановила певні обставини, в даному випадку факт алкогольного сп'яніння ОСОБА_1 .
Протокол серії ДПР 18 №088411 від 24.01.2021 складено відносно ОСОБА_1 , саме за порушення вимоги п.2.9 «а» Правил дорожнього руху України, тобто керування
-5-
транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння, а не за порушення вимоги п.2.5 цих Правил, у зв'язку з відмовою від проходження особи, яка керує транспортним засобом, відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Доводи ОСОБА_1 про те, що у матеріалах справи відсутнє його направлення на огляд в заклад охорони здоров'я, апеляційний суд також не бере до уваги, оскільки його відсутність не є беззаперечним доказом порушення з боку працівників поліції порядку направлення водія для огляду на стан сп'яніння та не спростовує порушення ОСОБА_1 п.2.9 «а» Правил Дорожнього руху України.
Що стосується тверджень ОСОБА_1 щодо відсутності в протоколі та матеріалах справи даних про проходження огляду ним на місці зупинки транспортного засобу, або відмови від його проходження, то до матеріалів провадження дійсно не додано акту огляду на стан сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, в якому зазначено, що огляд водія на місці зупинки не проводився у зв'язку із відмовою водія від проходження такого огляду у присутності свідків.
Разом з тим вказана обставина може підтвердити лише доводи апеляційної скарги з приводу того, що на місці зупинки працівниками поліції водію проходження огляду не було запропоновано, але не спростовує той факт, що огляд водія за його згодою було проведено у спеціалізованому медичному закладі.
Також є частково обґрунтованими доводи апеляційної скарги з приводу того, що працівниками поліції не було в повній мірі дотримано вимоги ст.266 КУпАП та Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, але висновків суду, наведених в оскаржуваній постанові вони не спростовують з огляду на наступне.
Матеріали справи дійсно не містять відомостей на підтвердження того, що ОСОБА_1 було запропоновано пройти огляд на місці зупинки, того, що він відмовився від проходження такого огляду, або був не згідний з результатами його проведення.
Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, водій ОСОБА_1 не відмовився від проходження такого огляду в спеціалізованому медичному закладі та пройшов його.
Даних з приводу оскарження дій працівників поліції у порядку ст.267 КУпАП з приводу недотримання ними вказаної процедури та підстав, зазначених в апеляційній скарзі, апеляційному суду не надано.
Системний аналіз положень ст.266 КУпАП вказує на те, що огляд водія в спеціалізованому медичному закладі проводиться в разі незгоди водія з проведенням такого огляду поліцейськими, або у разі незгоди із результатами його проведення поліцейськими.
Отже, законодавець передбачив додаткові гарантії для особи бути оглянутою в спеціалізованому медичному закладі фаховим спеціалістом, пройти додаткові медичні обстеження в разі, якщо особа не довіряє проведення такого огляду працівниками поліції із застосуванням спеціального технічного засобу або незгодна із його результатами.
Тобто результатами огляду, проведеного у спеціалізованому медичному закладі, можливо спростувати результати огляду, проведеного на місці зупинки.
З огляду на наведене апеляційний суд приходить до висновку, що неповне дотримання працівниками поліції процедури направлення особи до спеціалізованого медичного закладу в даному випадку не є підставою для визнання недопустимим доказом безпосередньо висновку щодо результатів медичного огляду, який було за згодою водія проведено у спеціалізованому медичному закладі.
Інших доводів, які б заслуговували на увагу і підтверджували позицію ОСОБА_1 щодо незаконності постанови судді місцевого суду та наявності підстав для закриття провадження у справі, в апеляційній скарзі не наведено й під час апеляційного перегляду справи не встановлені, а доводи апеляційної скарги зводяться до переоцінки
-6-
встановлених судом першої інстанції обставин події та не спростовують доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Суддею першої інстанції досліджені та перевірені доказами обставини, які свідчать про беззастережну винуватість ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого адміністративного правопорушення.
Таким чином, обґрунтування вимог апеляційної скарги ОСОБА_1 щодо порушення судом першої інстанції законодавства при винесенні постанови, яке полягало у нез'ясуванні місцевим судом всіх обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, не знайшли свого підтвердження при апеляційному перегляді.
Доводи апеляційної скарги про те, що матеріалами справи не доведено факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом, апеляційний суд відхиляє як такі, що не підтверджені будь-якими доказами й спростовані доказами, які наявні в матеріалах справи. Відхиляючи доводи апеляційної скарги в цій частині, апеляційний суд враховує, що згідно норм діючого законодавства огляд на стан алкогольного сп'яніння проводиться виключно щодо водіїв транспортних засобів, факт проходження такого огляду ОСОБА_1 поза всяким розумним сумнівом свідчить про те, що ОСОБА_1 був водієм автомобіля та керував ним у стані алкогольного сп'яніння.
Разом з тим, жодних заяв або клопотань, або інших пояснень ОСОБА_1 , з приводу незаконних дій працівників поліції матеріали провадження не містять, а незгода з діями працівників поліції була висловлена ним лише під час розгляду справи в суді, що можна розцінювати, як спосіб захисту останнього.
Також судом першої інстанції з урахуванням вимог ст.33 КУпАП, зокрема, характеру вчиненого правопорушення, особи порушника та обставин справи, правильно вирішено питання про кваліфікацію діянь ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП і накладено стягнення у відповідності до санкції, зазначеного закону .
Порушень вимог закону, які б ставили під сумнів доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та необґрунтованість накладеного на нього адміністративного стягнення, не вбачається, відтак постанова суду є законною та обґрунтованою, підстав для її скасування немає, а тому апеляційна скарга ОСОБА_1 задоволенню не підлягає.
При прийнятті рішення враховуються положення передбаченого нормативно-правовими актами України принципу диспозитивності, відповідно до якого сторони провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених нормативно-правовими актами; ст.294 КУпАП у частині перегляду судового рішення в межах апеляційної скарги; що суд, за відсутності обґрунтованих клопотань, не вправі самостійно витребовувати докази, викликати будь-яких свідків, тощо; те, що стороною захисту не було надано належних та допустимих доказів, які б спростовували висновки суду першої інстанції та могли б слугувати підставами для скасування чи зміни оскаржуваного судового рішення, і будь-яких обґрунтованих клопотань із цього приводу, у тому числі про витребування доказів, не заявлялось.
Керуючись ст.294 КУпАП, апеляційний суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову судді Берегівського районного суду Закарпатської області від 10.03.2021, щодо ОСОБА_4 ,-без змін.
Постанова набирає законної сили негайно й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Суддя: