Рішення від 22.02.2022 по справі 750/13422/21

Справа № 750/13422/21

Провадження № 2/743/113/22

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 лютого 2022 року Ріпкинський районний суд Чернігівської області у складі:

головуючої - судді Павленко О.В.,

при секретарі Воєдило О.В.,

у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Ріпки під час розгляду цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ФОРВАРД ФІНАНСІВ», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача: приватний нотаріус Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк Олена Василівна, приватний виконавець виконавчого округу Чернігівської області Коваль Віталій Олександрович, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ТОВ «ФОРВАРД ФІНАНСІВ» про визнання виконавчого напису, вчиненого 11.06.2021 приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк О.В., зареєстрований у реєстрі за № 71516, таким, що не підлягає виконанню.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 11.06.2021 приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк О.В. вчинено виконавчий напис, зареєстрований у реєстрі за № 71516, про стягнення з позивачки на користь ТОВ «ФОРВАРД ФІНАНСІВ» заборгованості у розмірі 8815,69 грн. На підставі вказаного виконавчого напису нотаріуса приватним виконавцем виконавчого округу Чернігівської області Ковалем В.О. 11.11.2021 було відкрито виконавче провадження № 67486108. Проте, з даним виконавчим написом нотаріуса позивачка не погоджується, оскільки заборгованість за кредитним договором відсутня, а сам кредитний договір - закрито. Тому позивачка просила визнати суд вищезазначений виконавчий напис нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.

У судове засідання позивачка не з'явилася, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив. У своєму відзиві на позовну заяву, в якому позовні вимоги не визнав повністю та зазначив, що оспорюваний виконавчий напис було вчинено з дотриманням вимог чинного законодавства. При цьому, заборгованість вважається безспірною, якщо нотаріусу було подано усі документи, передбачені переліком документів №1172 від 29.06.1999. У даному випадку такі документи стягувачем було подано, у зв'язку з чим просить у задоволенні позову відмовити. Крім того, представник відповідача заявив клопотання про зменшення розміру витрат на правничу допомогу, пославшись на те, що позивачкою не надано доказів, які б підтверджували оплату правничої допомоги, в тому числі документів, які б підтверджували перерахунок коштів адвокату у сумі 1500 грн.

Треті особи у судове засідання не з'явилися.

У відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Ухвалою Ріпкинського районного суду Чернігівської області від 24.12.2021 було забезпечено позов, шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого напису, вчиненого 11.06.2021 приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк Оленою Василівною, зареєстрованого у реєстрі за № 71516, який перебуває на виконанні у приватного виконавця виконавчого округу Чернігівської області Коваля Віталія Олександровича в межах виконавчого провадження № 67486108.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що 11.06.2021 приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк О.В. було вчинено виконавчий напис, зареєстрований у реєстрі за №71516, про стягнення з позивачки за Кредитним договором 592062958 від 19.01.2018, укладеним з АТ "Альфа-Банк, правонаступником усіх прав та обов'язків якого, на підставі Договору Відступлення Прав Вимоги за кредитними договорами 2019-1АБВЕСТА від 28.01.2019 є ТОВ "Фінансова компанія "ІНВЕСТОХІЛЛС ВЕСТА", правонаступником усіх прав та обов'язків якого, на підставі Договору Відступлення Прав Вимоги за кредитними договорами 29-01\19\2 від 29.01.2019 є ТОВ «Вердикт Капітал», правонаступником усіх прав та обов'язків якого, на підставі Договору Відступлення Прав Вимоги за кредитними договорами 28-01/21 від 28.01.2021 є ТОВ «ЦЕНТР ФІНАНСОВОГО ЛІЗИНГУ», правонаступником усіх прав та обов'язків якого, на підставі Договору Відступлення Прав Вимоги за кредитними договорами 02-06/21 від 02.06.2021 є ТОВ "Форвард Фінансів", заборгованість за Кредитним договором 592062958 від 19 січня 2018 року.

11.11.2021 приватним виконавцем виконавчого округу Чернігівської області Ковалем В.О. було відкрито виконавче провадження №67486108 з примусового виконання вищезазначеного виконавчого напису нотаріуса.

Процедура вчинення нотаріусами виконавчих написів визначена у Главі 14 Закону «Про нотаріат» та Главі 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року (далі - Порядок).

Так, згідно зі статтею 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Статтею 88 Закону України «Про нотаріат» визначено умови вчинення виконавчих написів. Відповідно до приписів цієї статті Закону нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Як вбачається зі змісту оскаржуваного виконавчого напису, стягнення заборгованості проведено за період з 19.01.2018 по 07.06.2021, що свідчить про виникнення у кредитора права вимоги до боржника з 19.01.2018.

Отже, при вчиненні оспорюваного виконавчого напису від 11.06.2021 не виконано вимогу статті 88 Закону України «Про нотаріат» в частині дотримання умови про те, що з дня виникнення права вимоги повинно минути не більше трьох років, оскільки право вимоги повернення кредиту у кредитора виникло 19.01.2018.

Крім того, згідно з ч. 1 ст. 39 Закону України «Про нотаріат» (далі - Закон), порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом та іншими актами законодавства України.

Відповідно до статті 87 Закону для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно з пп. 2.1 п. 2 гл. 16 роз. II Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року, для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, мають бути зазначені: відомості про найменування і місце проживання або місцезнаходження стягувача та боржника; дата і місце народження боржника - фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису.

Крім того, пп. 3.2, 3.5 п. 3 гл. 16 роз. II Порядку передбачено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172. При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у вказаному Переліку документів. При цьому, цей Перелік документів не передбачає інших умов вчинення виконавчих написів нотаріусами ніж ті, які зазначені в Законі України "Про нотаріат" та Порядку вчинення нотаріальних дій.

Так, належними доказами, які підтверджують наявність чи відсутність заборгованості, а також встановлюють розмір заборгованості, можуть бути виключно первинні документи, оформлені у відповідності до вимог статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Такими доказами можуть бути, зокрема, платіжні доручення, меморіальні ордери, розписки, чеки тощо.

В той час, ст. 50 Закону України "Про нотаріат" передбачає, що нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акту має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти.

Виходячи з правового аналізу даних норм можна стверджувати, що вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов'язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов'язання боржником.

Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.

Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов'язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону України "Про нотаріат"). Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.

З огляду на наведене та з урахуванням приписів ст. 15, 16, 18 ЦК України, ст. 50, 87, 88 Закону України "Про нотаріат", захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчинення виконавчого напису.

Тому суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Для правильного застосування положень ст. 87, 88 Закону України "Про нотаріат" у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів

Наведені висновки суду узгоджується з правовим висновком Верховного Суду України, викладеним у постанові від 05 липня 2017 року в справі № 6-887цс17 та з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеній у постанові від 27.03.2019 у справі №137/1666/16-ц.

Крім того, відповідно до п. 1 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів провадиться стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно. Для одержання виконавчого напису у цьому випадку подаються: а) оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів); б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов'язання.

Постановою Кабінету Міністрів України № 662 від 26.11.2014 до Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів внесено зміни, зокрема доповнено пунктом 2 -Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов'язаннями. Для одержання виконавчого напису за цим пунктом нотаріусу подаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року в справі № 826/20084/14, залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року, постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 листопада 2016 року скасовано. Визнано незаконною та не чинною постанову Кабінету Міністрів України від 26 листопада 2014 р. № 662 "Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів" в частині, зокрема, п. 2. «Змін, що вносяться до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів».

Відтак, з 01.11.2017 розділ 2 «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин» Переліку визнано не чинним, а тому до правовідносин, які виникли після 01.11.2017, неправомірно застосовувати розділ 2 Переліку та вчиняти виконавчі написи на підставі кредитного договору у простій письмовій формі та виписки з рахунка боржника.

Аналогічний правовий висновок висловлений у правовій позиції ВС у постанові від 19.03.2021, справа № 750/3781/20.

У свою чергу, ні відповідачем, ні приватним нотаріусом, всупереч вимог ст. 12, 76-81 ЦПК України, не було надано суду належних, допустимих, достовірних доказів існування безспірності заборгованості позивачки перед ТОВ «ФОРВАРД ФІНАНСІВ» за кредитним договором 592062958 від 19.01.2018, за наявності якої було б можливим вчинення оспорюваного виконавчого напису.

Крім того, в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження того, що позивачка отримувала від відповідача письмову вимогу про усунення порушень за кредитним договором, належним чином завірені копії договорів відступлення права вимоги за кредитними договорами, у зв'язку з чим вона була позбавлена можливості бути вчасно проінформованою про наявність заборгованості та можливості або оспорити вимоги відповідача, або ж виконати їх, що не може свідчити про безспірність суми, пред'явленої до стягнення.

Відтак, приватний нотаріус Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк О.В. при вчиненні оспорюваного виконавчого напису не переконалася належним чином у безспірності розміру сум, що підлягають стягненню за виконавчим написом, а також не пересвідчилася в отриманні позивачкою вимоги про можливе стягнення заборгованості за кредитним договором шляхом вчинення виконавчого напису нотаріуса, чим порушила норми Закону України «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

З урахуванням вищенаведеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги слід задовольнити та визнати виконавчий напис вчинений 11.06.2021 приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк О.В., зареєстрований у реєстрі за № 71516, таким, що не підлягає виконанню.

Згідно з ч.ч. 2, 3 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16 (провадження № 11-562ас18) зроблено висновок, що склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

04.02.2022 відповідачем подане письмове клопотання про зменшення витрат на правничу допомогу, мотивоване тим, що позивачкою не надано доказів, які б підтверджували оплату правничої допомоги, в тому числі документів, які б підтверджували перерахунок коштів адвокату у сумі 1500 грн.

З матеріалів справи встановлено, що правничу допомогу позивачці надавав адвокат Адвокатського об'єднання «ПІВНІЧ» Калітник О.І. на підставі Договору про надання правової допомоги від 18.11.2021 №1-18-11/21.

Відповідно до Додаткової угоди до вказаного Договору загальна вартість послуг наданих адвокатом складає 1500 грн.

Вирішуючи питання про стягнення понесених позивачкою витрат на професійну правничу допомогу, суд виходить з того, що наявні у матеріалах справи Договір про надання правової допомоги від 18.11.2021 №1-18-11/21, Додаткова угода до вказаного Договору від 19.11.2021 щодо переліку (обсягу) правової допомоги, розміру гонорару, порядку та строку його сплати, акт приймання-передачі наданих послуг, квитанція про сплату гонорару від АТ КБ «ПРИВАТБАНК» від 22.11.2021 №0.9.2351478548.1 на суму 1500 грн, на думку суду, є підставою для відшкодування судом витрат на професійну правничу допомогу, а заявлена сума відповідає критерію розумності та співрозмірності.

Також, відповідно до статті 141 ЦПК України з відповідача на користь позивачки належить стягненню судовий збір.

Згідно ч.7 ст.158 ЦПК України, у разі ухвалення судом рішення про задоволення позову заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев'яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи.

Керуючись ст. 136, 141,158, 258, 259, 265, 268 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Цивільний позов ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) до Товариства з обмеженою відповідальністю «ФОРВАРД ФІНАНСІВ» (місцезнаходження: м Київ, бульвар Чоколівський, буд. 19, код ЄДРПОУ: 44328497), треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача: приватний нотаріус Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк Олена Василівна (місцезнаходження: АДРЕСА_2 ), приватний виконавець виконавчого округу Чернігівської області Коваль Віталій Олександрович (місцезнаходження: м. Чернігів, пр-т Перемоги, буд. 139, оф. 208), про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню - задовольнити.

Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, вчинений 11.06.2021 приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк О.В., зареєстрований у реєстрі за № 71516.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ФОРВАРД ФІНАНСІВ»на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , судовий збір, у розмірі 1362 (одна тисяча триста шістдесят дві) грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ФОРВАРД ФІНАНСІВ»на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 1500 (одна тисяча п'ятсот) грн.

Заходи забезпечення позову, встановлені ухвалою Ріпкинського районного суду Чернігівської області від 24.12.2021, продовжують діяти протягом дев'яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили.

Повне рішення суду складено 13 грудня 2021 року.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подана апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи..

Суддя О.В. Павленко

Попередній документ
104491095
Наступний документ
104491097
Інформація про рішення:
№ рішення: 104491096
№ справи: 750/13422/21
Дата рішення: 22.02.2022
Дата публікації: 30.05.2022
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Ріпкинський районний суд Чернігівської області
Категорія справи: Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них; страхування, з них; позики, кредиту, банківського вкладу, з них
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Призначено склад суду (24.12.2021)
Дата надходження: 24.12.2021