Справа № 750/11659/21
Провадження № 2/750/126/22
27 травня 2022 року м. Чернігів
Деснянський районний суд м. Чернігова у складі судді Логвіної Т.В., розглянувши в порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Державної іпотечної установи про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,
у жовтні 2021 року позивач звернувся до суду з позовом та просить визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, вчинений 24.09.2021 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Хиля Оксаною Володимирівною та зареєстрований в реєстрі за №1096 про стягнення з ОСОБА_1 на користь Державної іпотечної установи грошових коштів в розмірі 51 999 грн. 33 коп., стягнути судові витрати.
Свої вимоги обґрунтовує тим, що він не погоджується з розміром заборгованості та нотаріус не переконався у безспірності існування заборгованості, чим порушив основну вимогу для складання виконавчого напису.
Ухвалою Деснянського районного суду м. Чернігова від 16.11.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Відповідачу було запропоновано протягом п'ятнадцяти днів із дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі подати відзив на позовну заяву.
Від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити у задоволенні позову
Дослідивши матеріали справи, суд доходить наступного висновку.
22 вересня 2020 року між ОСОБА_1 та Державною іпотечною установою було укладено договір фінансового лізингу №ФЛ202000884 (далі - Договір фінансового лізингу/Договір), посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Хильою О.В., 22.09.2020року, за реєстровим № 1492.
У відповідності до умов Договору, Лізингодавець зобов'язується передати Лізингоодержувачу в строкове платне володіння та користування об'єкт житлової нерухомості, що належить ОСОБА_2 на праві власності, та передати його у власність Лізингоодержувачу на умовах, визначених Договором, а Лізингоодержувач зобов'язується прийняти об'єкт житлової нерухомості, володіти та користуватися ним протягом усього строку фінансового лізингу, та після повного виконання умов Договору та сплати всіх лізингових платежів набути його у власність на підставі Договору.
На дату підписання Договору права власності на Об'єкт житлової нерухомості - квартира АДРЕСА_1 , складається з 2 (двох) житлових кімнат, загальна площа -89,1 кв.м, житлова площа - 40,5 кв.м. (далі - Предмет лізингу), що передається у фінансовий лізинг належить Лізингодавцю на підставі Договору купівлі-продажу нерухомого майна від 26.08.2020 року, укладеного між Лізингодавцем та ОСОБА_3 , посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, Стопченко К.О., 26.08.2020 року, за реєстром № 1199.
Право власності зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень 26.08.2020 року, номер запису про право власності: 37910489, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 2150407074101, що підтверджується Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 26.08.2020 року, індексний номер витягу 221622356.
Предмет лізингу передається Лізингодавцем у фінансовий лізинг Лізингоодержувачу у платне володіння та користування на строк до 01.03.2039 року включно, але не менш ніж на 1 (один) рік. (п. 1.4. Договору).
Вартість Предмету лізингу визначена (за згодою сторін) складає 1 365 279,30 грн.,без ПДВ. (п. 1.5. Договору).
Пунктом 2.2. Договору, визначено, що лізингові платежі можуть включати:
-суму, яка відшкодовує частину вартості Предмета лізингу;
-платіж, як винагороду ОСОБА_2 за отримане у фінансовий лізинг житло;
-суми відшкодування витрат Лізингодавця, що безпосередньо пов'язані з виконанням Договору.
Протягом строку дії Договору розмір лізингових платежів може бути змінено у випадку та порядку, передбаченому Договором.
Лізингодавець може одержувати компенсацію частини лізингових платежів за рахунок коштів Державного бюджету та інших джерел, не заборонених законодавством, яка надається Лізингоодержувачу відповідно до чинного законодавства України. Умови виплати зазначеної компенсації, періодичність платежів та їх розмір встановлюється Договором про компенсацію частини лізингових платежів № ДК202000895 від 22.09.2020р., укладеним між Головним управлінням Національної поліції в Чернігівській області (далі - Органом забезпечення житлом), ОСОБА_1 та ДІУ. При цьому розмір компенсації частини лізингових платежів може включати частину від суми, яка відшкодовує вартість житла, та винагороду ОСОБА_2 .
Розмір відсоткової ставки винагороди за отримане у фінансовий лізинг житло, визначається Договором у наступному розмірі (п. 2.3. Договору):
- 15,5 (п'ятнадцять цілих п'ять десятих) % річних - розмір відсоткової ставки винагороди за отримане у фінансовий лізинг житло, що встановлено Лізингодавцем з дня передачі житла згідно п.2.1. Договору.
-17,8 (сімнадцять цілих вісім десятих) % річних - розмір відсоткової ставки винагороди за отримане у фінансовий лізинг житло, що набуває чинності з дня розірвання Договору про компенсацію частини лізингових платежів, зазначеного у п.2.2. Договору.
Нарахування винагороди за отриманий у фінансовий лізинг Предмет лізингу здійснюється Лізингодавцем щомісяця за фактичний час користування Лізингоодержувачем Предметом лізингу.
Винагорода розраховується на фактичний залишок несплаченої частини вартості Предмета лізингу на розрахункову дату (останнє число місяця) за період з першого по останнє число місяця включно або за звітний місяць, за методом «факт/факт», згідно якого для розрахунку використовується фактична кількість днів у місяці та у році, починаючи з дати передачі Предмету лізингу у фінансовий лізинг до дати остаточного погашення вартості Предмету лізингу.
У відповідності з п. 2.4. Договору, Лізингоодержувач, зокрема зобов'язується:
-щомісячно сплачувати лізингові платежі, до яких включено відшкодування вартості Предмет лізингу в сумі не менше 6 149,91 сума грн. (шість тисяч сто сорок дев'ять гривень 00 копійок) грн., та винагороду за отриманий у фінансовий лізинг Предмет лізингу в строки та порядку, визначеному Договором.
Правовідносини з питань отримання житла у фінансовий лізинг поліцейськими та особами рядового і начальницького складу служби цивільного захисту, в тому числі і порядок фінансування витрат на придбання зазначеного житла, регулюються відповідними нормативними актами, зокрема:
порядком забезпечення Державною іпотечною установою поліцейських та осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту житлом на умовах фінансового лізингу затверджених постановою Кабінету Міністрів України №1201 від 14.11.2018р., зі змінами, внесеними згідно з постановою Кабінету Міністрів України № 370 від 17.04.2019 р. (далі - Постанова 1201, Порядок), та порядком, з зазначенням обсягів фінансування, розподілу бюджетних коштів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 978 від 14.11.2018р.
У відповідності з Порядком, договір фінансового лізингу - договір фінансового лізингу, який укладається між ДІУ та заявником відповідно до вимог Цивільного кодексу України, Законів України "Про фінансовий лізинг", "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" та з урахуванням вимог цього Порядку; договір про компенсацію частини лізингових платежів - тристоронній договір, що укладається між ДІУ, заявником та відповідним органом забезпечення житлом, яким визначається механізм компенсації частини лізингових платежів за рахунок коштів державного бюджету та інших джерел, не заборонених законодавством, відповідно до цього Порядку.
На виконання зазначеного Порядку, 22 вересня 2020 року між Головним управлінням Національної поліції в Чернігівській області (далі - ГУ Нацполіції/Орган забезпечення житлом), Державною іпотечною установою та ОСОБА_1 було укладено Договір про компенсацію частини лізингових платежів № ДК202000895, у відповідності до якого, з метою надання державної підтримки на придбання доступного житла Орган забезпечення житлом здійснює компенсацію частини лізингових платежів за рахунок коштів державного бюджету, шляхом їх перерахування на рахунки Державної іпотечної установи.
У відповідності з п. 1.5. Договору компенсації, обсяг та сума компенсації частини лізингових платежів на відповідний період визначається згідно Порядку та відповідно до Планового графіку платежів за формою наведеною в Додатку № 1 до Договору, або Календарного плану до дострокового Договору про компенсацію частини лізингових платежів (далі - Календарний план), форма якого наведена в Додатку № 3 до Договору, що є його невід'ємними частинами, в залежності від того, який документ датовано більш пізньою датою.
Розмір відсоткової ставки винагороди ДІУ за отримане у фінансовий лізинг житло становить - 15,3% річних (п. 1.7. Договору компенсації).
У відповідності до договору компенсації, у період дії Договору компенсації, Орган забезпечення житлом, здійснював компенсацію частини лізингових платежів ОСОБА_1 за договором фінансового лізингу, а саме: 30% від щомісячної суми, яка відшкодовує частину вартості Житла та 15,3% річних - винагороди Лізингодавця.
Підстави припинення Договору компенсації, визначені в п. 7.1. Договору компенсації, до яких зокрема віднесено, - звільнення Заявника зі служби.
27 січня 2021 року, Державна іпотечна установа, отримала лист Головного управління Національної поліції в Чернігівській області № 86/124/05/23-2021 від 22.01.2021р., яким, Орган забезпечення житлом, повідомив Державну іпотечну установу, що в зв'язку зі звільненням зі служби в поліції капітана поліції ОСОБА_1 , Договір про компенсацію частини лізингових платежів № ДК202000895 від 22.09.2020р. припинив свою дію.
Відтак, зобов'язання за Договором фінансового лізингу, ОСОБА_1 , мав виконувати самостійно, з врахуванням умов щодо строків і обсягу сплати Лізингових платежів визначених Договором фінансового лізингу.
У відповідності до умов Договору фінансового лізингу, Лізингоодержувач мав щомісячно сплачувати Лізингодавцю лізингові платежі, до яких включено відшкодування вартості Предмет лізингу в сумі не менше 6 149,91 сума грн., та винагороду за отримане у фінансовий лізинг житло, в розмірі - 17,8 (сімнадцять цілих вісім десятих) % річних від вартості предмета лізингу (п. 2.3. Договору фінансового лізингу).
Пунктом 2.5. Договору фінансового лізингу встановлено, що лізингові платежі за Договором сплачуються щомісячно в строк з 1 по 5 (п'яте) число кожного місяця (далі - платіжний період). Якщо Лізингоодержувач сплачує лізинговий платіж раніше платіжного періоду, тобто до 1 (першого) числа місяця, то залишок несплаченої частини вартості Предмету лізингу та винагороди зменшується 1 (першого) числа, незалежно від дня фактичної сплати.
Лізингові платежі сплачуються Лізингоодержувачем шляхом безготівкових перерахувань на вказаний поточний рахунок Лізингодавця. У призначені платежу Лізингоодержувач зобов'язаний вказати номер Договору, прізвище та ініціали Лізингоодержувача.
З моменту звільнення та розірвання Договору про компенсацію, Лізингоодержувач свої обов'язки щодо сплати обов'язкових щомісячних платежів за Договором фінансового лізингу, виконувати перестав, що призвело до утворення заборгованості по сплаті щомісячних лізингових платежів, яка у відповідності до довідки про стан заборгованості за період з 05.06.2021р. по 05.08.2021р., склала: 51 999,33 гривень.
Відповідно до пункту 2.8. Договору, у разі несплати Лізингоодержувачем чергового лізингового платежу у термін та в сумі, які визначені Договором, сума такого платежу вважається простроченою заборгованістю.
Умовами Договору фінансового лізингу (п.7.1.5. Договору) встановлено, що Лізингодавець має право стягувати з Лізингоодержувача прострочену заборгованість у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса.
Зазначене право Лізингодавця, безпосередньо передбачено нормами спеціального закону, що регулює такі правовідносини, так, частиною 2 статті 6 та пунктом 5 частини 1 статті 10 Закону України «Про фінансовий лізинг» від 16.12.1997 № 723/97-ВР закріплено, що Лізингодавець має право звернутися до нотаріуса про вчинення виконавчого напису з метою захисту своїх цивільних прав в безспірному порядку щодо стягнення заборгованості та витребування Предмета лізингу.
З огляду на наявну прострочену заборгованість та враховуючи відповідні приписи чинного законодавства щодо дотримання порядку повідомлення боржника про наявне грошове зобов'язання, 11 серпня 2021 року, Державна іпотечна установа, звернулася до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Хилі О.В. про направлення на адресу державної реєстрації боржника, зокрема вимоги про повне погашення заборгованості за лізинговим та іншим платежами по Договору фінансового лізингу № ФЛ202000884 від 22.09.2020 р.
Як вбачається зі свідоцтва виданого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Хилею О.В. від 14 вересня 2021 року, 11 серпня 2021 року, заяву (вимогу) Державної іпотечної установи про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за договором фінансового лізингу № ФЛ202000884 від 22.09.2020р., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Хилею О.В. було передано ОСОБА_1 за місцем реєстрації/проживання: АДРЕСА_2 та АДРЕСА_3 , за допомогою відділення поштового зв'язку Київ-10 АТ «Укрпошта», та 26.08.2021 року, ОСОБА_1 відмовився від одержання заяви, заяву повернуто до відділення поштового зв'язку Київ - 10 АТ «Укрпошта» за закінченням терміну зберігання, про що зазначено у відмітці даного органу поштового зв'язку.
За таких обставин, більш ніж через 30 календарних днів від дня направлення вимоги про сплату заборгованості за Договором фінансового лізингу на адресу боржника, 14 вересня 2021 року, приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Хилею О.В. за реєстраційним номером № 1096 на оригіналі нотаріально посвідченого договору фінансового лізингу № ФЛ202000884 від 22.09.2020р., вчинено виконавчий напис за період з 05.06.2021 р. по 05.08.2021 р. про стягнення грошових коштів заборгованості за щомісячними лізинговими платежами у розмірі 51 999,33 гривень.
Відповідно до ст.18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.
На підставі п. 19 ст. 34 Закону України «Про нотаріат», виконавчий напис є нотаріальною дією, що вчиняють нотаріуси.
Згідно зі статтею 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Статтею 88 Закону України «Про нотаріат» визначено умови вчинення виконавчих написів. Відповідно до приписів цієї статті Закону нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.
Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років.
Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.
У абзаці 3 пункту 284 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 03 березня 2004 року № 20/5, вказано, що заборгованість або інша відповідальність боржника визнається безспірною і не потребує додаткового доказування у випадках, якщо подані для вчинення виконавчого напису документи передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України.
Згідно із пунктом 1 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого Постановою Кабінету міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 для одержання виконавчого напису подаються:
а) оригінал нотаріально посвідченої угоди;
б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов'язання.
З урахуванням приписів статей 15, 16, 18 ЦК України, статей 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат» захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувана право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна.
Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчинення виконавчого напису.
Відповідно до п.п. 1.1., 3.1., 3.2. глави 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року за №296/5, для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість, або на правочинах, що передбачають звернення стягнення на майно на підставі виконавчих написів.
Нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.99 № 1172.
Безспірний борг - це борг, що визначається боржником та кредитором, і про суму якого сторони не сперечаються, тобто у разі відсутності заперечень боржника - вимога кредитора - заставодержателя вважається безспірною.
Таким чином, в обов'язок нотаріуса входить перевірка безспірності боргу у боржника після надання стягувачем документів, що встановлюють прострочення зобов'язання. При наявності заперечень боржника нотаріус повинен оцінити його аргументи на предмет наявності ознаки безспірності відносно вимог кредитора. За відсутності ознаки безспірності нотаріус повинен відмовити в здійсненні виконавчого напису.
Так, в постанові Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду у справі № 766/13967/17 від 08 квітня 2021 року, вказав, Що, «вчинення виконавчого напису в разі порушення основного зобов'язання та (або) умов іпотечного договору здійснюється нотаріусом після спливу тридцяти днів з моменту надісланих іпотеко держателем повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця. Повідомлення вважається надісланим, якщо є відмітка іпотекодавця на письмовому повідомленні про його отримання або відмітка поштового відділення зв'язку про відправлення повідомлення на вказану в іпотечному договорі адресу (пп, 2.3 п. 2 гл. 16 розд. II Порядку вчинення нотаріальних дій).
Повідомлення іпотекодавця слід вважати здійсненим належним чином за умови, що він одержав або мав одержати повідомлення, але не одержав його з власної вини. Доказом належного здійснення повідомлення може бути, зокрема, повідомлення про вручення поштового відправлення з описом вкладення.
Зазначені висновки відповідають правовій позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеній у постановах: від 2 липня 2019 р. у справі № 916/3006/17; від 23 червня 2020 р. у справі № 645/1979/15; аналогічні висновки містяться у постановах Верховного Суду: від 3 червня 2020 р. у справі № 363/568/18, від 3 червня 2020 р. у справі № 359/8181/18.
Захист прав боржника у процесі вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається у спосіб, передбачений пп. 2.3 п. 2 гл. 16розд. II Порядку, - шляхом надіслання іпотеко держателем повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця.
Водночас нотаріус вирішує питання про вчинення виконавчого напису на підставі документів, наданих лише однією стороною, стягувачем, і не зобов'язаний запитувати та одержувати пояснення боржника з приводу заборгованості для підтвердження чи спростування її безспірності.
Отже, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно з відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.
Безспірність документа, відповідно до якого вчиняється виконавчий напис, перевіряється наступним чином: боржник повинен бути повідомлений не менш, ніж за 30 днів до вчинення виконавчого напису про порушення кредитних зобов'язань та ліквідувати допущені порушення чи оскаржити виставлену вимогу у судовому порядку або виставити заперечення кредитору.
Якщо жодна із них дій не виконана, заборгованість вважається безспірною.
Матеріали справи не містять жодних належних, допустимих та достовірних доказів на підтвердження наявності будь-яких заперечень з боку позивача у відповідь на надіслану відповідачем вимогу про усунення порушення виконання зобов'язання.
В даному випадку відповідачем для вчинення виконавчого напису були подані приватному нотаріусу всі документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 р. № 1172, приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Хилею О.В. було вчинено відповідні дії, щодо повідомлення боржника про порушення договірних зобов'язань, отже приватним нотаріусом було з'ясовано питання щодо безспірності заборгованості (за наслідками вчинення відповідних дій) що підлягала стягненню за виконавчим написом нотаріуса, і позивач (за наслідками повідомлення) не був позбавлений об'єктивної можливості вказати свої заперечення щодо суми нарахованого боргу, яку він не визнає.
Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги позивача про визнання таким, що не підлягає виконанню виконавчого напису задоволенню не підлягають
Керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 141, 258, 259, 265, 273, 354 ЦПК України, суд,
у задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Державної іпотечної установи (м. Київ, бульвар Лесі Українки, 34, код ЄДРПОУ 33304730) про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню - відмовити.
Рішення суду може бути оскаржено безпосередньо до Чернігівського апеляційного суду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 днів з дня проголошення рішення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя: