26 травня 2022 року ЛуцькСправа № 140/554/22
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Сороки Ю.Ю.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ”Амріта Плюс” до Головного управління ДПС у Волинській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
Товариство з обмеженою відповідальністю ”Амріта Плюс” звернулося з позовом до Головного управління ДПС у Волинській області про визнання протиправним та скасування рішення Комісії Головного управління ДПС у Волинській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 09.12.2021 №3497128/36959432 про неврахування таблиці даних, зобов'язання врахувати таблицю даних платника податку ТОВ ”Амріта Плюс” від 07.12.2021.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 16.08.2021 та повторно 07.12.2021 Товариство з обмеженою відповідальністю ”Амріта Плюс” подало до Головного управління ДПС у Волинській області на реєстрацію таблицю даних платника ПДВ з поясненнями та копіями первинних документів, у якій відображено види економічної діяльності відповідно до КВЕД, коди товарів згідно з УКТЗЕД.
За результатами розгляду таблиці даних платника податку, згідно пункту 16 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою КМУ від 11.12.2019 №1165, Kомісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Волинській області прийнято рішення про не врахування таблиці даних платника ПДВ за №3497128/36959432 від 09.12.2021, підставою для неврахування таблиці даних платника ПДВ зазначено: виявлення невідповідності визначених платником податку в таблиці даних видів діяльності наявним у платника податку основним засобам.
Позивач не погоджується із зазначеним рішенням контролюючого органу, вважає його незаконним, необґрунтованим та таким, що підлягає скасуванню.
Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 19.01.2022 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у даній справі, ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.
Представник відповідача подав відзив на позовну заяву, в якому заперечив проти задоволення позовних вимог, виходячи з того, що Комісією Головного управління ДПС у Волинській області правомірно відмовлено у визнанні таблиці, оскільки виявлена невідповідність визначених платником податку в таблиці даних видів діяльності наявним у позивача основним засобам.
Крім того, зазначає, що рішення про не врахування таблиці даних платника ПДВ за №3497128/36959432 від 09.12.2021 не порушує жодних прав позивача так як не призводить до зміни, припинення якихось майнових прав позивача та носить лише інформативний характер, на відміну від відмови реєстрації ПН/РК.
Водночас, вважає вартість послуг на правничу допомогу в розмірі 8100,00 грн. неспівмірною для супроводження даної справи в суді, а сума витрат необґрунтованою.
Ухвалою суду від 10.02.2022 відмовлено в задоволенні клопотання відповідача про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження за участю сторін.
Інших заяв по суті справи чи клопотань про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін від учасників справи на адресу суду не надходило.
Дослідивши письмові докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення з таких мотивів та підстав.
Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю ”Амріта Плюс” зареєстроване як юридична особа з 03.02.2010. У своїй господарській діяльності позивач здійснює діяльність у сфері торгівлі, згідно кодів КВЕД: 46.73 Оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням (основний); 46.90 Неспеціалізована-оптова торгівля; 47.52 Роздрібна торгівля залізними виробами, будівельними матеріалами та санітарно-технічними виробами в спеціалізованих магазинах; 47.53 Роздрібна торгівля килимами, килимовими виробами, покриттям для стін і підлоги в спеціалізованих магазинах.
16 серпня 2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю ”Амріта Плюс” подано на реєстрацію таблицю даних платника ПДВ з поясненнями та копіями первинних документів, у якій відображено види економічної діяльності відповідно до КВЕД, коди товарів згідно з УКТЗЕД.
20.08.2021 Kомісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Волинській області, за результатами розгляду таблиці даних платника податку, прийняла рішення про не врахування таблиці даних платника ПДВ за №3010081/36959432. Підставою для неврахування таблиці даних платника ПДВ зазначено наступне: інформація у поясненні є не достатньою для врахування таблиці даних.
07 грудня 2021 року товариство повторно подало на реєстрацію таблицю даних платника ПДВ з поясненнями та копіями первинних документів, у якій відобразив види економічної діяльності відповідно до КВЕД, коди товарів згідно з УКТЗЕД.
09.12.2021 Kомісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Волинській області, за результатами розгляду таблиці даних платника податку, прийняла рішення про не врахування таблиці даних платника ПДВ за №3497128/36959432. Підставою для неврахування таблиці даних платника ПДВ зазначено наступне: виявлення невідповідності визначених платником податку в таблиці даних видів діяльності наявним у платника податку основним засобам.
Вважаючи рішення контролюючого органу протиправним, позивач звернувся з даним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд виходить з наступного.
Відповідно до підпункту 16.1.2, 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів; подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.
Постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року №1165 затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (надалі Порядок №1165).
За визначенням, наведеним у пункті 2 вказаного Порядку, таблиця даних платника податку це зведена інформація, що подається платником податку до контролюючого органу, щодо кодів видів економічної діяльності платника податку згідно з Класифікатором видів економічної діяльності, кодів товарів згідно з УКТЗЕД та/або кодів послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, що постачаються та/або придбаваються (отримуються) платником податку, ввозяться на митну територію України.
Пунктами 12-20, 23 Порядку №1165 встановлено, що платник податку має право подати до ДПС таблицю даних платника податку за встановленою формою (додаток 5).
У таблиці даних платника податку зазначаються: види економічної діяльності відповідно до КВЕД; коди товарів згідно з УКТЗЕД, що постачаються та/або придбаваються (отримуються) платником податку, ввозяться на митну територію України; коди послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, що постачаються та/або придбаваються (отримуються) платником податку, ввозяться на митну територію України.
Таблиця даних платника податку подається з поясненням, в якому зазначається вид діяльності, з посиланням на податкову та іншу звітність платника податку.
Таблиця даних платника податку з поясненнями розглядається комісією регіонального рівня протягом п'яти робочих днів після її отримання.
Комісія регіонального рівня приймає рішення про врахування або неврахування таблиці даних платника податку, яке надсилається платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 Кодексу (додаток 6).
У рішенні про неврахування таблиці даних платника податку в обов'язковому порядку зазначається причина такого неврахування.
Таблиця даних платника податку враховується ДПС в автоматичному режимі у разі, коли:
така таблиця подається платниками податку - сільськогосподарськими товаровиробниками, включеними до Реєстру отримувачів бюджетної дотації відповідно до Закону України Про державну підтримку сільського господарства України , та/або сільськогосподарськими товаровиробниками, які на 31 грудня 2016 р. застосовували спеціальний режим оподаткування відповідно до статті 209 Кодексу (у редакції, що діяла на 31 грудня 2016 р.) та мають у власності (право власності/користування) та/або на умовах оренди земельні ділянки, загальна площа яких становить не менш як 200 гектарів включно станом на 1 січня та які відображені в податковій звітності до 20 лютого поточного року (до 20 лютого поточного року враховується наявність таких ділянок за звітний період попереднього року), та у поданій таблиці даних платника податку зазначаються відомості про постачання (виготовлення) таких груп товарів за кодами згідно з УКТЗЕД, як живі тварини (код згідно з УКТЗЕД 01); риба і ракоподібні, молюски та інші водяні безхребетні (код згідно з УКТЗЕД 03); молоко та молочні продукти; яйця птиці; натуральний мед; їстівні продукти тваринного походження, в іншому місці не зазначені (код згідно з УКТЗЕД 04); овочі та деякі їстівні коренеплоди і бульби (код згідно з УКТЗЕД 07); їстівні плоди та горіхи; шкірки цитрусових або динь (код згідно з УКТЗЕД 08); зернові культури (код згідно з УКТЗЕД 10); насіння і плоди олійних рослин; інше насіння, плоди та зерна; технічні або лікарські рослини; солома і фураж (код згідно з УКТЗЕД 12);
зазначена таблиця подається платниками податку, в яких значення показників D та P, розрахованих у порядку, встановленому пунктом 3 цього Порядку, мають такі розміри: D >0,02, P.
У разі коли до контролюючого органу надійшла податкова інформація, що свідчить про надання платником податку недостовірної інформації, в таблиці даних платника податку, яка врахована, зокрема в автоматичному режимі, комісії контролюючих органів мають право прийняти рішення про неврахування таблиці даних платника податку, яке надсилається платнику податку в порядку, визначеному статтею 42 Кодексу (додаток 7).
Якщо таблиця даних платника податку врахована відповідно до пункту 18 цього Порядку, після прийняття комісією контролюючого органу рішення про неврахування таблиці даних платника податку така таблиця підлягає розгляду відповідно до пункту 15 цього Порядку.
Таблиця даних платника податку подається платником податку в електронній формі засобами електронного зв'язку з урахуванням вимог Закону України “Про електронні довірчі послуги”, Закону України “Про електронні документи та електронний документообіг” та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого Мінфіном.
Відповідно до абзацу другого пункту 25 Порядку №1165 Комісії регіонального рівня приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації, врахування або неврахування таблиці даних платника податку, відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Отже, відповідно до пункту 17 Порядку №1165 у рішенні про неврахування таблиці даних платника податку в обов'язковому порядку зазначається причина такого неврахування.
Зі змісту оскаржуваного рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №3497128/36959432 від 09.12.2021 про не врахування таблиці даних платника ПДВ слідує, що причиною неврахування таблиці даних платника податку на додану вартість стало виявлення невідповідності визначених платником податку в таблиці даних видів діяльності наявним у платника податку основним засобам.
В той же час, оскаржуване рішення про неврахування таблиці даних платника податку на додану вартість №3497128/36959432 від 09.12.2021 не містить чіткої причини його прийняття та не містить розшифровку яка саме невідповідність міститься в таблиці даних видів діяльності наявним та не відповідає наявним у платника податку основним засобам.
Оскаржуване рішення про неврахування таблиці даних платника податку на додану вартість від 09.12.2021 №3497128/36959432 не містить чіткої причини його прийняття, яка саме невідповідність міститься в таблиці даних видів діяльності наявним та не відповідає наявним у платника податку основним засобам, тобто не містить конкретних підстав його прийняття, що передбачено Порядком №1165, що свідчить про його необґрунтованість та невмотивованість.
При поданні до суду відзиву відповідач будь-яких доказів на підтвердження виявлення невідповідності визначених платником податку в таблиці даних видів діяльності наявним у платника податку основним засобам, не надав.
За таких підстав, відповідачем, суб'єктом владних повноважень не надано жодних доказів, які досліджувалися Комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, та які слугували підставою для прийняття оскаржуваного рішення.
В той же час, у відзиві на позовну заяву відповідач просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, проте відзив не містить конкретних доводів щодо обставин, які стали підставою для звернення позивача за судовим захистом та не містить жодних обґрунтувань щодо правомірності неврахування таблиць даних платника податку на додану та винесення оскаржуваного рішення від 09.12.2021 №3497128/36959432.
Таким чином, ані в оскаржуваному рішенні, ані у відзиві на позовну заяву контролюючим органом не наведено обставин, які стали підставою для такого висновку, а також не зазначено які конкретно види діяльності позивача не відповідають наявним у нього основним засобам.
Згідно з частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до статті 72 цього Кодексу доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Згідно з частиною першою статті 73, статтею 75 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування, а достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Оскільки відповідачем не обґрунтовано обставин невідповідності визначених платником податку в таблиці даних видів діяльності наявним у платника податку основним засобам та не надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження виявленої невідповідності, суд доходить висновку про протиправність винесення відповідачем рішення про неврахування таблиці даних платника податку на додану вартість №3497128/36959432 від 09.12.2021 із зазначенням причини: виявлення невідповідності визначених платником податку в таблиці даних видів діяльності наявним у платника податку основним засобам, у зв'язку з чим вказане рішення підлягає скасуванню, а відповідна позовна вимога - задоволенню.
Отже, адміністративний позов належить задовольнити повністю.
Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Відповідно до статті 16 КАС України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво в суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
Згідно із частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Відповідно до частини сьомої статті 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Частинами першою, третьою статті 132 КАС України визначено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу; пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз.
Статтею 134 КАС України передбачено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини щодо присудження судових витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі/West Alliance Limited проти України від 23 січня 2014 року, заява №19336/04, пункт 268; рішення у справі Баришевський проти України, заява № 71660/11, пункт 95; рішення у справі Двойних проти України, заява №72277/01, пункт 80; рішення у справі Меріт проти України, заява №66561/01, пункті 88). Крім того, у пункті 154 рішення Європейського суду з прав людини у справі Lavents v. Latvia (заява 58442/00) зазначено, що згідно зі статтею 41 Конвенції Суд відшкодовує лише ті витрати, які, як вважається, були фактично і обов'язково понесені та мають розумну суму.
Виходячи з аналізу вищевказаних правових норм, слід дійти висновку про те, що склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає доказуванню в судовому процесі. Сторона, яка хоче компенсувати судові витрати, повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, а інша сторона може подати заперечення щодо не співмірності розміру таких витрат. Розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також судом мають бути враховані критерії об'єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. Результат та вирішення справи безпосередньо пов'язаний із позицією, зусиллям і участю в процесі представника сторони за договором. При цьому надані послуги повинні бути обґрунтованими, а доцільність надання такої послуги та її вплив на кінцевий результат розгляду справи, якого прагне сторона, повинно бути доведено стороною в процесі. Суд з урахуванням конкретних обставин може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи та не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої було ухвалено рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір витрат, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним чи необґрунтованим щодо іншої сторони спору.
Відповідно до частин другої, третьої статті 30 Закону України від 05.07.2012 №5076-VI Про адвокатуру та адвокатську діяльність порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
На підтвердження витрат на правову допомогу адвоката позивачем додано детальний опис наданих адвокатським об'єднанням “АФК” послуг та здійснених позивачем витрат за надання правової допомоги в сумі 8100,00 грн. та ордер про надання правничої допомоги Серії АС №1033236 від 14.01.2022.
Вирішуючи питання обґрунтованості розміру заявлених позивачем витрат на професійну правничу допомогу та пропорційності їх складності правовому супроводу даної справи, суд зазначає, що предметом судового розгляду у даній справі було рішення Kомісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Волинській області прийнято рішення про не врахування таблиці даних платника ПДВ за №3497128/36959432 від 09.12.2021, провадження здійснювалося в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи за наявними у справі матеріалами справи.
Крім того, як вбачається з п.3 детального опису наданих адвокатським об'єднанням “АФК” послуг та здійснених позивачем витрат за надання правової допомоги, вартість робіт пов'язаних на ознайомленням з відзивом до позовної заяви, підготовкою відповіді на відзив становить - 2700,00 грн., проте відповіді на відзив представником позивача до суду подано не було, що фактично вказує на невиконання цього пункту.
Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини щодо присудження судових витрат на підставі статті 41 Конвенції, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі/West Alliance Limited проти України від 23 січня 2014 року, заява №19336/04, пункт 268). У рішенні Європейського суду з прав людини від 28 листопада 2002 року у справі Лавентс проти Латвії (Lavents v. Latvia,заява 58442/00) зазначено, що згідно зі статтею 41 Конвенції Суд відшкодовує лише ті витрати, які, як вважається, були фактично і обов'язково понесені та мають розумний розмір.
Верховний Суд в постановах від 22 грудня 2020 року у справі №520/8489/19, від 07 травня 2020 року у справі №320/3271/19, від 10 березня 2020 року у справі №520/8489/19 зазначив, що вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також судом мають бути враховані критерії об'єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв'язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.
Також, при визначенні суми відшкодування суд має враховувати критерії реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерій розумності, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Об'єднаної палати Верховного Суду від 03 жовтня 2019 року у справі №922/445/19.
Таким чином, суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої прийнято рішення, всі витрати на адвоката, якщо, керуючись принципом справедливості як одного з основних елементів принципу верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, зважаючи на складність справи, якість підготовлених документів, витрачений адвокатом час, тощо - є неспівмірним.
На думку суду, виходячи із критеріїв, визначених частинами третьою, п'ятою статті 134, частиною дев'ятою статті 139 КАС України, враховуючи незначну складність справи, заявлена сума до відшкодування витрат на правничу професійну допомогу є неспівмірною із заявленими позовними вимогами та обсягом наданих послуг з правничої домоги, а тому справедливим розміром відшкодування позивачу фактично понесених витрат на професійну правничу допомогу у цій справі за рахунок бюджетних асигнувань відповідача є сума 2000,00 грн.
При вирішенні питання щодо розподілу судових витрат суд враховує, що згідно з платіжними дорученнями від 13.01.2022 №10 позивач сплатив судовий збір у сумі 2481,00 грн.
З урахуванням наведеного, на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача необхідно стягнути судовий збір в сумі 2481,00 грн. та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 2000,00 грн.
Керуючись ст.ст. 7, 9, 241-246, 250, 255, 262, 295 КАС України, суд,
Позов задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати рiшення Комісії Головного управління ДПС у Волинській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 09.12.2021 №3497128/36959432 про врахування/неврахування таблиці даних платника податку на додану вартість.
Зобов'язати Головне управління ДПС у Волинській області врахувати таблицю даних платника податку Товариства з обмеженою відповідальністю ”Амріта Плюс” від 07.12.2021.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Волинській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ”Амріта Плюс” понесені витрати по сплаті судового збору у розмірі 2481 (дві тисячі чотириста вісімдесят одну) гривню 00 копійок та витрати на правову допомогу у розмірі 2000 (дві тисячі) гривень 00 копійок.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю ”Амріта Плюс”, код ЄДРПОУ 36959432, адреса: 43000, м. Луцьк, вул. Рівненська, 76А.
Відповідач: Головне управління ДПС у Волинській області, код ЄДРПОУ 44106679, адреса: 43010, м. Луцьк, Київський майдан, 4.
Суддя Ю.Ю. Сорока