Справа № 466/983/21 Головуючий у 1 інстанції: Едер П.Т.
Провадження № 22-ц/811/2933/21 Доповідач в 2-й інстанції: Левик Я. А. Категорія:39
26 травня 2022 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Львівського апеляційного суду в складі:
судді-доповідача: Левика Я.А.,
суддів: Крайник Н.П., Шандри М.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи у місті Львові цивільну справу за апеляційною скаргою Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» на рішення Шевченківського районного суду м. Львова в складі судді Едера П.Т. від 30 червня 2021 року у справі за позовом Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, -
рішенням Шевченківського районного суду м. Львова від 30 червня 2021 року у задоволенні позовних вимог Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення боргу кредитором спадкодавця відмовлено.
Дане рішення оскаржив АТ КБ «Приватбанк».
В апеляційній скарзі просять скасувати рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 30 червня 2021 року по справі № 466/983/21 за позовом AT КБ "ПРИВАТБАНК" до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення боргу кредитором спадкодавця та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позов AT КБ "ПРИВАТБАНК" у повному обсязі.
Вважають, що рішення суду прийняте без повного, всебічного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи, без належної оцінки доказів по справі та з порушенням норм процесуального і матеріального права. Вказують, що ОСОБА_3 звернувся до AT КБ «ПРИВАТБАНК» з метою отримання банківських послуг, у зв'язку з чим підписав Заяву № б/н від 01.08.2008 року. ІНФОРМАЦІЯ_1 позичальник, ОСОБА_3 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть від 27.11.2018 року. Відповідно до ч. З ст. 1268 ЦК України - Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу (6 місяців від дня відкриття спадщини), він не заявив про відмову від неї. В даному випадку спадкоємцем, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини є ОСОБА_1 , ОСОБА_2 . Вказана обставина підтверджується копіями паспортів Позичальника та Відповідача, де в якості адреси реєстрації зазначена: АДРЕСА_1 . Виходячи із вищенаведеного, Відповідачі мали право подати заяву про прийняття або про відмову від спадщини у строк з 27.11.2018 року по 27.05.2019 року. Матеріали справи не містять доказів того, що Відповідачі протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, заявили про відмову від прийняття спадщини, відповідач таких доказів не подав. Доказів, що Відповідачі не проживали разом із Позичальником на день його смерті матеріали справи також не містять, даний факт не був спростований в ході судового розгляду справи. Вважають, що відповідачі не заперечували проти того, що проживали разом із Позичальником на день його смерті, наявні по справі докази свідчать,що Відповідачі вважаються такими, що фактично прийняли спадщину. Судом не було перевірено, хто є власником квартири за адресою реєстрації Спадкодавця. Вважає, що у даному випадку мало місце невірне застосування судом норм матеріального права відповідно до встановлених обставин справи, що відповідно до ст. 376 ЦПК України є підставою для скасування судового рішення та ухвалення нового. Суд порушив порядок, встановлений для вирішення питання, допустив однобічність та неповноту судового розгляду, невідповідність висновків суду, викладених у рішенні, фактичним обставинам справи, не встановив дійсних прав та обов'язків сторін, які випливають з кредитного договору.
Відповідно до ст. 368, ч.2 ст. 369 ЦПК України, розгляд справи проводився без повідомлення учасників справи.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, оцінивши доводи учасників справи в межах мотивів позовної заяви, апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення з таких підстав.
Із змісту оскаржуваного рішення вбачається, що суд першої інстанції, посилаючись, зокрема, на ст. ст. 526, 608, 1216, 1218, 1268, 1270, 1281, 1282 ЦК України, ст. ст. 4, 11, 12, 13, 19, 77, 81, 141, 263-265, 268, 352, 354 ЦПК України, абз.2 пункту 32 Постанови Пленуму «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» № 5 від 30 березня 2012 рокута відмовляючи в задоволенні позову, виходив з того, що 01.08.2008 року ОСОБА_3 підписав заяву № б/н та підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг», «Тарифами Банку» складає між ним та банком Договір про надання банківських послуг, що підтверджується підписом у заяві. Згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , виданого 27.11.2018 Шевченківським районним у місті Львові відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Львівській області, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , копія якого долучена до матеріалів справи. Позивачем ПАТ КБ «Приватбанк» за вих. № SAMDN50OTC000999748 від 18.03.2020 на адресу Третьої Львівської державної нотаріальної контори направлено претензію кредитора. Згідно листа Третьої Львівської державної нотаріальної контори № 790/01-161 від 13.04.2020 претензію кредитора надіслано до Сьомої Львівської державної нотаріальної контори, оскільки згідно даних Спадкового реєстру, спадкова справа після смерті ОСОБА_3 зареєстрована Сьомою Львівською державною нотаріальною конторою 21.12.2018 за № 300/2018. 22.04.2020 року за вих. № 208/02-14 Сьомою Львівською державною нотаріальною конторою на адресу позивача АТ КБ «Приватбанк» надіслано листа, згідно якого повідомлено, що було одержано претензію кредитора АТ КБ «Приватбанк» від 18.03.2020 року до спадкоємців померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 , який проживав за адресою: АДРЕСА_2 . Також повідомлено, що 21.12.2018 було заведено спадкову справу № 300/2018 після померлого ОСОБА_3 . Коло спадкоємців та склад спадкового майна не визначено. Позивачем ПАТ КБ «Приватбанк» за вих. № SAMDN50OTC000999748 від 03.11.2020 відповідачам ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на адресу: АДРЕСА_2 направлено лист - претензію, згідно якої встановлено, що 01.08.2008 між ОСОБА_3 та АТ КБ «Приватбанк» укладено кредитний договір № б/н. Банку відомо, що позичальник ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Станом на дату смерті заборгованість позичальника складає 6594,55 грн. Згідно поданого банком розрахунку заборгованість позичальника перед банком за кредитним договором № б/н від 01.08.2008 становить 6594,55 грн., яка складається із заборгованості за тілом кредитом у сумі 6594,55 грн. (а. с. 6-8, 9-10, 11). Оскільки боржник помер, то відповідати перед ПАТ КБ «Приватбанк» на підставі ст. ст. 1281, 1282 ЦК України за борги спадкодавця має спадкоємець у межах вартості майна, одержаного у спадщину. Суд першої інстанції зазначив, що АТ КБ «Приватбанк», як позивач, зобов'язаний довести, що саме відповідачі є спадкоємцями померлого, прийняли після нього спадщину та зазначити вартість майна, прийнятого спадкоємцем у спадщину. Суд прийшов до переконання, що позивачем не доведено факт прийняття спадщини відповідачами після смерті боржника, не доведено, що відповідачі у встановленому законом порядку прийняли спадщину після смерті останнього. Позивачем не надано суду належних та допустимих доказів, що після смерті спадкодавця ОСОБА_3 його спадкоємці ОСОБА_1 , ОСОБА_2 отримали в натурі певне спадкове майно. Крім того, позивачем не доведено наявність спадкового майна після смерті ОСОБА_3 , а відтак, можливість визначення розміру частки відповідальності спадкоємців за боргами спадкодавця, у зв'язку з чим відсутні підстави для стягнення з відповідачів боргу за кредитним договором.
Колегія суддів вважає, що такі висновки суду першої інстанції обставинам, що мають значення для справи та вимогам закону відповідають лише частково, частина обставин, які суд вважав встановленими не доведена, а тому рішення суду підлягає зміні.
10 лютого 2021 року Акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк» звернувся в суд з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення боргу кредитором спадкодавця, у якій просили суд ухвалити рішення, яким стягнути з відповідачів заборгованість за кредитним договором № б/н від 01.08.2008 у розмірі 6594,55 грн. та судовий збір, сплачений позивачем при зверненні до суду в розмірі 2270,00 грн.
Свої позовні вимоги обґрунтовують тим, що 01.08.2008 року ОСОБА_3 звернувся до АТ КБ «Приватбанк» з метою отримання банківських послуг у зв'язку з чим підписав заяву № б/н від 01.08.2008. Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг», «Тарифами Банку» складає між ним та банком Договір про надання банківських послуг, що підтверджується підписом у заяві. АТ КБ «ПриватБанк» свої зобов'язання за Договором виконав в повному обсязі, а саме, надав відповідачу можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах, передбачених договором та в межах встановленого кредитного ліміту. ІНФОРМАЦІЯ_1 позичальник ОСОБА_3 помер, що підтверджується копією свідоцтва про смерть від 27.11.2018 року. Позивач зазначає, що спадкоємцями, які постійно проживали разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини є ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , що підтверджується копіями паспортів позичальника та відповідачів, де в якості адреси реєстрації зазначена адреса: АДРЕСА_2 . 07.04.2020 року банком була направлена претензія кредитора до Третьої Львівської державної нотаріальної контори, на яку отримано відповідь 12.05.2020, згідно якої претензію кредитора переслано до Сьомої Львівської державної нотаріальної контори, за місцем заведення спадкової справи. 05.11.2020 року до спадкоємців ОСОБА_1 , ОСОБА_2 позичальника - померлого ОСОБА_3 , було направлено лист-претензію, згідно якої позивач пред'явив свої вимоги, але жодних дій не було виконано. Станом на дату смерті боржника, заборгованість позичальника перед банком за кредитним договором № б/н від 01.08.2008 становить 6594,55 грн., яка складається із заборгованості за тілом кредиту у сумі 6594,55 грн., тому позивач просить стягнути заборгованість із спадкоємців ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , які постійно проживали разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини.
Як вбачається з матеріалів справи та правильно встановлено судом першої інстанції, 01.08.2008 ОСОБА_3 підписав заяву № б/н та підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг», «Тарифами Банку» складає між ним та банком Договір про надання банківських послуг, що підтверджується підписом у заяві (а. с. 22).
Згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , виданого 27.11.2018 Шевченківським районним у місті Львові відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Львівській області, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , копія якого долучена до матеріалів справи (а. с. 41).
Позивачем ПАТ КБ «Приватбанк» за вих. № SAMDN50OTC000999748 від 18.03.2020 на адресу Третьої Львівської державної нотаріальної контори направлено претензію кредитора (а. с. 43).
Згідно листа Третьої Львівської державної нотаріальної контори № 790/01-161 від 13.04.2020 претензію кредитора надіслано до Сьомої Львівської державної нотаріальної контори, оскільки згідно даних Спадкового реєстру, спадкова справа після смерті ОСОБА_3 зареєстрована Сьомою Львівською державною нотаріальною конторою 21.12.2018 за № 300/2018 (а. с. 44).
22.04.2020 за вих. № 208/02-14 Сьомою Львівською державною нотаріальною конторою на адресу позивача АТ КБ «Приватбанк» надіслано листа, згідно якого повідомлено, що було одержано претензію кредитора АТ КБ «Приватбанк» від 18.03.2020 до спадкоємців померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 , який проживав за адресою: АДРЕСА_2 . Також повідомлено, що 21.12.2018 було заведено спадкову справу № 300/2018 після померлого ОСОБА_3 . Коло спадкоємців та склад спадкового майна не визначено (а. с. 45).
Позивачем ПАТ КБ «Приватбанк» за вих. № SAMDN50OTC000999748 від 03.11.2020 відповідачам ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на адресу: АДРЕСА_2 направлено лист - претензію, згідно якої встановлено, що 01.08.2008 між ОСОБА_3 та АТ КБ «Приватбанк» укладено кредитний договір № б/н. Банку відомо, що позичальник ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Станом на дату смерті заборгованість позичальника складає 6594,55 грн. (а. с. 46, 47).
Згідно поданого банком розрахунку заборгованість позичальника перед банком за кредитним договором № б/н від 01.08.2008 становить 6594,55 грн., яка складається із заборгованості за тілом кредитом у сумі 6594,55 грн. (а. с. 6-8, 9-10, 11).
Згідно ст. 1281 ЦК України (в редакції чинній на час смерті позичальника), спадкоємці зобов'язані повідомити кредитора спадкодавця про відкриття спадщини, якщо їм відомо про його борги. Кредиторові спадкодавця належить протягом шести місяців від дня, коли він дізнався або міг дізнатися про відкриття спадщини, пред'явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, незалежно від настання строку вимоги. Якщо кредитор спадкодавця не знав і не міг знати про відкриття спадщини, він має право пред'явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, протягом одного року від настання строку вимоги. Кредитор спадкодавця, який не пред'явив вимоги до спадкоємців, що прийняли спадщину, у строки, встановлені частинами другою і третьою цієї статті, позбавляється права вимоги.
За ст. 1282 ЦК України, спадкоємці зобов'язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен із спадкоємців зобов'язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині. Вимоги кредитора спадкоємці зобов'язані задовольнити шляхом одноразового платежу, якщо домовленістю між спадкоємцями та кредитором інше не встановлено. У разі відмови від одноразового платежу суд за позовом кредитора накладає стягнення на майно, яке було передане спадкоємцям у натурі.
Оскільки зі смертю позичальника зобов'язання з повернення кредиту включаються до складу спадщини, строки пред'явлення кредитодавцем вимог до спадкоємців позичальника, а також порядок задоволення цих вимог регламентуються статтями 1281 і 1282 ЦК України.
Поняття «строк пред'явлення кредитором спадкодавця вимог до спадкоємців» не тотожне поняттю «позовна давність». Так, частина четверта статті 1281 ЦК України визначає наслідком пропуску кредитором спадкодавця строків пред'явлення вимог до спадкоємців позбавлення права вимоги такого кредитора, який не пред'явив вимоги до спадкоємців, що прийняли спадщину, у строки, встановлені частинами другою і третьою цієї статті. Тоді як згідно з частиною четвертою статті 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
Відтак, визначені статтею 1281 ЦК України строки пред'явлення кредитором вимоги до спадкоємців і позовна давність є різними строками. Сплив перших має наслідком позбавлення кредитора права вимоги (припинення його цивільного права), а отже, і неможливість вимагати у суді захисту відповідного права. Натомість, сплив позовної давності не виключає наявність у кредитора права вимоги та є підставою для відмови у позові за умови, якщо про застосування позовної давності у суді заявила одна зі сторін.
Відповідно до статті 598 ЦК України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.
Сплив визначених статтею 1281 ЦК України строків пред'явлення кредитором вимоги до спадкоємців має наслідком позбавлення кредитора права вимоги за основним і додатковим зобов'язаннями, а також припинення таких зобов'язань.
Вказане є правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеній у постанові від 17 квітня 2018 року у справі №522/407/15-ц.
Тому, слід вважати, що право пред'явлення кредитора (АТ КБ «Приватбанк») вимог до спадкоємців позичальника ОСОБА_3 виникло принаймні з 07.04.2020 року (часу коли банк звертався до нотаріуса із згаданою вище претензією).
Однак, лише 06.02.2021 року позивач звернувся в суду з даним позовом, тобто пропустивши строки, визначені ст. 1281 ЦК України.А відтак вказане позбавляє позивача права відповідної вимоги до спадкоємців.
Також, слід вважати і помилковим посилання позивача на нову редакцію статті 1281 ЦК України, оскільки така редакція статті не діяла на час спірних правовідносин.
Зважаючи на вказане у суду не було жодних підстав для задоволення позовних вимог та у позові по суті правильно було відмовлено, однак з помилковим посиланням на ряд обставин та норм закону, що не мають значення у даній справі, не стосуються даних правовідносин або не слід вважати встановленими, а тому рішення суду в частині мотивів відмови у позові слід змінити виклавши мотивувальну частину в редакції цієї постанови.
Відповідно до частини четвертої статті 376 ЦПК України зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне змінити оскаржуване рішення суду першої інстанції, виклавши мотивувальну частину у редакції цієї постанови.
У зв'язку з чим апеляційну скаргу слід задовольнити частково.
Керуючись ст.ст. 367, 368, 374 ч.1 п.2, 376 ч.4, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, -
апеляційну скаргу Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» - задовольнити частково.
Рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 30 червня 2021 року - змінити, виклавши його мотивувальну частину, в редакції цієї постанови.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови безпосередньо до Верховного Суду.
Повний текст постанови складено 26 травня 2022 року.
Головуючий: Я.А. Левик
Судді: Н.П. Крайник
М.М. Шандра